Плаче небо волошковими очима,
Сонця посмішку ховає поміж хмар,
У зажурі похилилася калина,
І давно вже соловейко не співав.
Не квітують соняхи у полі,
Не буяють в колосках жита,
Маки - як червоні краплі крові,
Серед буйнотраву вигляда.
У траві дрімають ще гранати,
Впертий час карбує імена
Наших мужніх воїнів, солдатів,
Тих, яких забрала в нас війна.
А дерева шелестять гілками,
Мов молитву шепчуть небесам,
Щоб не забирали сина в мами,
Щоби в Україні мир настав.
Молодець!Гарний твір!
