Богдану присвячую
Вернувсь додому фронтовик,
Із Сходу, з поля бою,
Він від комфорту вже відвик
(дивитись за собою).
Перевернулось все життя
У молодій уяві,
Де злість, любов, де співчуття,
А де слова діряві...
Він знов звикає до життя,
До весняного цвіту,
Формує погляд, почуття,
І ставлення до світу...
