Я шукаю в бабиному літі
Залишків вчорашнього тепла,
Ще милують очі барви квітів,
Та пора розмаю відцвіла.
Я гукаю спеку, що у вирій
Із птахами у ключі летить,
Дощ блакитний тепер сумно-сірий
В шибку, наче в душу стукотить.
На гарячій осені палітрі
Холодом розлиті кольори,
Так натхненно розбишака вітер
Замітає золотом двори.
Осінь, не пірнай у зиму швидко,
Затишком багряним обійми...
Птах «тепло» зачинений у клітку
До кінця холодної зими.
Змішані тони у міжсезонні:
Холод вранці; спека серед дня,
Та листок пожовклий на долоні –
Ілюстрація числа з календаря.
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук. Вірш написаний ще минулого року, приблизно в цю ж пору, тому багато чого ми ще не бачимо, але вже починаємо відчувати...- такий собі теплий сум