Уже давно у сни мої не ходиш.
Уже давно всі сни мої порожні.
Уже давно від мене погляд свій відводиш,
А я цю стіну подолати неспроможна.
Уже давно змирилася з твоїм мовчанням,
Давно сховала від загалу душу.
І хоч самотність моїм стала існуванням,
Та плин твого життя я не порушу.
Давно не сниться посмішка твоїх очей,
І голос твій все рідше промовляє.
Давно вже звикла я до холоду ночей
І снів, в яких тебе не вистачає…
