Збережи свою лаcку i мудрicть, своє нiжне жiноче тепло.
Щоб воно як палаючий промiнь мою душу зiгрiти могло.
Щоб душа не звикала до суму, не чекала нещастя й печаль.
Щоб до болю за втрачену долю не було до плачУ потiм жаль.
Не бери моє серце до себе - я не хочу його вiддавать.
Щоб знайти свою зiрку у небi, треба вмiти терпiти й чекать.
