Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: ****Буденна сірість. Крик у запитанні **** - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та який же я Вам, друже, пане. філософ, 07.05.2013 - 17:08
душа благає про зціленння...проте варто вірити,що все зміниться...це важко, подекуди нестерпно і боляче,однак життя надто коротке,щоб марнувати його на біль...ВАші слова надихають на боротьбу за власне майбутнє, стираючи пил з душі Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ось, друже, подумай.У школі вчитель дає задачі учням. Скажи, чи стане давати усім однакові завдання, чи кожному окреме, в залежності від його знань і умінь. Який сенс давати завдання учню, коли знаєш, що він легко відповість на нього. Чи не краще дати завдання, яке спонукатиме його до пошуку, до навчання. Ось поруч сидить два учня. Перший знає, як рішити задачу другого. Але не може рішити свою. Якщо він рішить задачу другого, чи буде від того коричть другому? Бо вчитель бачить учні наскрізь. Скаже йому напиши рішення, чи трохи змінить задачу. І учинь провалиця. Тож важливо, щоб другий учень знайшов відповідь сам. Саме у цьому і полягає сенс навчання. А, щодо підказок, то чи вчитель не дав все, що треба для рішення. Бо інакше б не давав таку задачу. Не дає вчитель першокласнику задачу для девятикласника. А кожному у свій час. То як би не було тобі важко, друже, але мусиш навчатися. Шукай відповіді на свої запитання і знайдеш... Дякую, Марина, за теплі слова Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Авжеш, друзяко. Мої вірші, це головоломка - знайди вірну відповідь Дякую, Іриночка Надія Рубінська, 07.05.2013 - 09:14
"Де вихід? Де спасіння? Як вирватись на волю,Від цих колючих голок, що рояться в думках?" Ці питання, певно, турбують кожного. І вихід для себе людина вибирає в залежності від своїх життєвих цінностей, тому такі й долі різні. Вірш спонукає до роздумів. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Надія, що не залишилися байдужою, а замислились. Згоден, кожен відповідає на ці запитання посвоєму, та вірна відповідь завжди одна, бо правда завжди одна. Просто ми порізному до неї ідемо. Хтось напряму через гори, хтось в обхід, затрачуючи роки, хтось взагалі кидає цей шлях і залишається на місці. Людина вільна у виборі.Ще раз дякую за відгук. Любов Ігнатова, 07.05.2013 - 08:21
так, ми часто губимось у буднях, втрачаючи смак життя, свою особистість...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірно, друже. Важко прожити життя наче один день, як дитина. Ми врозлішаємо і втрачаємо цей бажественний дар- жити одним днем, не бажаючи іншого, не думаючи про майбутнє і минуле. Буденність зжирає нас, заставляє аналізувати минуле, думати про майбутнє, бажати кращого.Але життя, це не буденність, просто ми забулися, що таке справжнє життя... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||