Ось,і розійшлися,
той кінець був неминучий,
пішла ти, падає листя,
падає листя в лісі дрімучім!
Позичив щастя трохи в літа,
однобоке кохання в силі,
Що зробиш, доля підла,
доля підла,а ти моя мила!
Перезимую на самоті,
Гортаючи твої фото,
шукатиму в снігу твої сліди,
твої сліди,раптово,ненароком!
Спогади,спогади в голові,
пече нестерпно в скронях,
однобоким хворіли усі,
хворіли всі у своїх долях!
І я не випадковість,
мій потяг чужа любов,
чомусь сумна ця повість,
ця повість - в мої ворота гол!
ID:
388691
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 30.12.2012 01:28:01
© дата внесення змiн: 30.12.2012 01:28:01
автор: Натаніель7
Вкажіть причину вашої скарги
|
