Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: gala.vita: Заночую хоч раз на горищі… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валя Савелюк, 24.11.2012 - 23:33
І не лоскочуть вікна дощі...Спати подалі від осінніх думок... Розгорнуть щілини карту зірок… Диханням познач себе на моїй щоці... горище... давно хочу написати про його таємниці... бачу цю казку... тому, Віточко, Ваш намір мене зачарував уже заголовком... прекрасна хурделиця із вишневих пелюсток (і черемхових...) вийшла у Вас... хоч у Вас вишні стиглі співають, а я бачу пелюсткову вишневу заметіль... отака картинка... недоречна, але явна і зрима... gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, на горищі є багато таємниць, казкових, дитинячих, милих, згадок...Чомусь він мене чарує і чудує одночасно... чудно було в дитинстві залазити, знахідки знаходити...кошенят , чи то якісь просто старі речі, книжки.. все таке нюхальне, пилувате, важке і велике чомусь і сірувате... сіном пахне і медом і все таке важлиииииве! аж дух перехоплює від того всього...чудернадського скарбу в чемодані, який не відмикався, але торохтів речами...так що там було, ніхто не знає, а ще там були яблука сушені і зкрючені, так от там ще й ними пахло...мишу бачила, ні чула, вона просто під моєю долонею попід сіном пролазила - страшно було і лоскотно...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валюша, зірку дістати - легко, вони ж самі в ті щилини зазирають, промінці сунуть, ось одна мене за носик торкнула, ось інша лізе до щічки, так тільки виберу яка до смаку... gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||