Гостропері слова і думки ці
Не відображені на обличчі
Погляди пусті і ниці
Душі немов дзеркала на узбіччі
Відображення сутностей чужих
Притулялось до свідомості
Та так хочеться стежок нових
Хай навіть йти по них навпомацки
Заховалась власна сльоза
День для неї не минав й не настане
Скільки раз у проваллі шука
Те , що знане й водночас не знане
Проглядались крізь промені митей
Чиїсь усміхи й чиясь біль
Ті , що винирнули з цих сітей
Із собою програли бій
