На обриві я одна стояла,
І хоч тебе до сходу сонця гукала,
Лиш шум хвиль у відповідь чула,
Куди вернутись, я не знала...
Ранок був вже близько,
А серце все ще боліло,
І тоді я засміятись вирішила,
Усе на сьогодні забула,
Те відчуття на мить прогнала,
А світ подумав, що вмирала,
Очі заплющила
І просто зникла...
