Колись давно була ріка,
немов із двох одна!
Та все колись кудись стіка
І більше не верта.
Річки ті разом пережити встигли
І зливу, і тепло, і лід.
І непомітно розітнулись,
залишивши лиш слід.
Одна з суміжною протокою
звернула в далечінь,
а інша потекла до низу,
не видно навіть тінь.
