* * *
Мила, лю́ба, чом так гірко
Плачеш ти? Дивись, зорю́
Вже залля́ла. Ну ж, лебі́дко,
Зве́ло що тебе в журбу?
Лиш промов, кохана, вмить я
Кожну слізку підберу́,
Ти розплющи тільки вії, я
Криницю з них зроблю́.
Я нап’юся твого лиха,
Розділю́ з тобою біль.
Ти скажи, в чім твоя втіха –
Я прине́су, хоч звідкіль.
Павло Гай-Нижник 1 лютого 1990 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.11.
