Згадую тепло батьківської хати
Вузенька стежечка до воріт веде
Нас по тій стежині вивела мати
Щоб шукати долю яка кого жде
Ми вдячні люба за дитинство казку
Все ти пробачала де не так було
Спасибі ненько за любов і ласку
Нам життєве поле врожаї несло
З дитинства вчила людям співчувати
Долати перепони жити з добром
Друзів мати та досвід здобувати
По життю йти завше праведним шляхом
Весь білий світ нам прихилить хотіла
Щоби життя все йшло затишно ладом
Біди клопоти як могла таїла
Сімю зігрівала домашнім теплом
Бурі вітри серця не схолодили
На життєвій ниві демон не зборов
Збереглися в серці даючи сили
Людяність надія віра і любов
Ми вдячні люба за дитинство казку
Все ти пробачала де не так було
Спасибі ненько за любов і ласку
Нам життєве поле врожаї несло
