* * *
крізь галактичний сон
в мені вмикається херсон
і я кричу ну як там браття
без багаття
не холодно вночі
під пам’ятником грітись
чи може вам сичі
заграли на трембіті
щоб ви змогли себе
намацати крізь морок
і втнути до небес
ламбаду на сім сорок
та знову як на зло
один на все село
зненацька прокидаюсь
мов заєць
тремчу в передчутті
всесвітньої розваги
і нишкну та утім
ще повно в діжці браги
отож я сполосну
барильце на осонні
щоб витрясти зі сну
усіх хто у херсоні
