|
Доходить до кінця
Цей рік, який минає.
Поволі наступає
Новий рік. У серця
Він світлі почуття
Із гордістю приводить,
А темні всі відводить
Навіки в небуття.
Сповняє ними він
І душі всі людськії,
А почуття важкії
Під серця стукіт-дзвін
Вмить тануть, наче сніг
Або прозора крига,
Немов весни відлига.
Ступає на поріг
Оселі Новий рік,
Дарунки нам приносить,
Що кожен з нас попросить,
Аби не рік, а вік
Життєвий весь так жить,
Як кожен з нас бажає,
Щоб, доки ще минає
Життя, не лиш тужить,
А лиш радіти вкрай
На світі цьому всьому,
Такому лиш одному
У всесвіті. Мов рай,
Цей світ, де ми живем,
Як рік старий розтане,
Мов сніг, Новий настане,
Якого всі ми ждем,
В нас буде. Будем жить
І не лише тужити,
А лиш у щасті жити
Життя усяку мить.
Євген Ковальчук, 28. 12. 2022
ID:
1054150
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Вірші до свят дата надходження: 28.12.2025 20:58:38
© дата внесення змiн: 28.12.2025 20:58:38
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|