Не там, не те, не ті і не тоді,
Не в тому часі, де ми не зустрілись .
Минули дні, мов кола на воді ,
Згубив амур і пір'ячко і стріли.
І серце стало крижане, мов лід,
Його фальшиві сльози на зігріли.
Мабуть, нас оминули сотні бід,
На тих стежках, де разом не ходили .
Не сталося, на склалося... дарма,
Напевно, доля інші плани має.
Слідами літа вже іде зима,
Де буде краще, то ніхто не знає...