В Маркушівських пшеничних полях
Загубились стежки із дитинства:
В босоногих дитячих роках,
У веселках яскраво-барвистих.
Приспів:
Маркуші, Маркуші, Маркуші,
Ви - прабатьківська роду колиска.
Ви - назавжди у серці, в душі.
Йдуть шляхи до вас здалеку й зблизька.
Приїжджав у село я не раз,
Де в квітучім садочку хатина,
Де матуся чекала весь час
На повернення рідного сина.
Приспів.
Пролітають життєві роки,
Я назавжди вернувся додому.
Відійшли в засвіти вже батьки,
Підростають онуки в самого.
Приспів.