Швидко пробігли весни й зими, життя стрімке неначе мить, в певний момент стали старими, той час коли усе болить... Викручують і руки й ноги, тиск, грижі, майже без зубів, швидка частенько допомога, вічно з безсонням в боротьбі... Погіршав зір, шумить у вусі, тільки б не стати тягарем, болить, але щоденно в русі, дасть Бог ще трішки поживем...
