| Сторінки (16/1588): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Добра багато на Землі... тут є чому радіти.
Нам подаровано життя. Це наш є час тут жити!
Довірено нам берегти все, що до нас надбали,
хоч часто спалені мости, руїни і завали...
Найбільший дар - людське життя, вже навіть
не цінуєм.
- Спиніться, люди! Прірва там! - кричить Земля.
Не чуєм.
Вже котрий рік іде війна. Життя там забирають.
Для щастя кожному дано. Забули? Чи не знають?!
Життя... Життя, життя ясне.
Життя... життя, життя цвіте
в весняний день і в літній.
Життя... Житття, життя дзвінке. Скажіть, в ко-
го воно легке? Сльозою падає - дощем...
Та є в ньому й день світлий!
Співає... хвилею шумить, пташиною увись ле-
тить, зерном в ріллю лягає. Де прийняла його зем-
ля - п'є соки, ніби з джерела, корінням проростає.
Життя радіє і дзвенить... в нім неповторна кож-
на мить, немов веселки кольори у серці слід лишає,
хоч борозенками воно і на чоло лягає. В нім муд-
рість світиться віків. Люби життя. В добро повір!
Добра багато на Землі... тут є чому радіти.
Нам подаровано життя. Це наш є час тут жити!
Цінуй життя, роби добро. Хай тут й твоя краплина.
Для тебе кожен світлий день.
Ти на Землі - Людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824826
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2019
Від себе не тікай... бо не втечеш. Від себе не тікай...
і не старайся. І скільки б не було в житті невдач, не нарікай.
Не плач.
А хочеш - можеш плакати. Та тільки що матимеш від сліз отих
гірких? Проблем не стане менше. Їх тільки тобі під силу роз -
в'язати. Бо, кажуть, кожному по силі Бог дає. Все те, що маєш,
то твоє.
Ти кажеш "важко"? Якщо тобі довірено нести, То сильний ти.
І хоч гне спину той багаж тяжкий... Радій!
Немає, кажеш, сили далі йти? Не бійся! Бог завжди допоможе
у путі.
А з Ним - і з тягарем важким здається завжди шлях легким!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019
Якщо хочеш, спитай... чом земля родить рясно?
Якщо хочеш, спитай... чом зоря сяє ясно?
Має зірка ясна досить чистого срібла.
Ти ясніша від неї, знай, моя рідна!
У зими поцікавсь, чому стелиться сніжно?
У весни ти дізнайсь, чому квітне так ніжно?
Солов'ями дзвенить тут година досвітня.
Ти ніжніша від неї, знай, моя рідна!
Якщо хочеш, спитай... чом шумить явір в полі?
Якщо хочеш, спитай... чом зустрілися долі?
Гріє душу мою твоє кожне словечко.
"Ти найкраща у світі!" - скаже сердечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2019
Вечір пісню співав... він калину приспав.
Ґрона пишні схилилися долі.
Вечір пісню співав... колосочки приспав
Золотистого жита у полі.
Ніжну пісню його чула зоряна ніч,
і вона була серденьку мила.
Прислухався садок, стихла річка в гаю.
Солов'ями та пісня дзвеніла.
Вечір пісню співав... бо він нічку кохав,
Задивлявся в її карі очі.
Ой солодкі ж які вечори ті дзвінкі
І закохані зоряні ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2019
Люблю свій край... він даний мені Богом,
в блакиті ніжній сонце золоте.
За хмари жайвір високо злітає,
де зріє в полі жито золоте.
А в мого краю гір дзвінкі потоки.
І пахне тут черемхою весна.
Зігріти може серце кожне слово.
У нас всіх Україна тут одна!
Глянь, тягнуться до зір стрункі тополі.
Є оберегом явір й ясени.
І вишитий рушник є в кожній долі,
Бо люблять їх всі доньки і сини.
А в мого краю гір дзвінкі потоки.
І пахне тут черемхою весна.
Зігріти може серце кожне слово.
У нас всіх Україна тут одна!
Ми віримо - настане час щасливий,
і замість гроз засяє день ясний.
І усмішками світ весь заясніє,
бо кожному є край свій дорогий!
А в мого краю гір дзвінкі потоки.
І пахне тут черемхою весна.
Зігріти може серце кожне слово.
У нас всіх Україна тут одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Проснулася Ворона рано... Пізно щодня вона вставала,
а тут прокинулась. Не спала.
В саду якраз в цей час дзвеніла весела пісня солов'їна.
Прислухалась... А й справді гарно. І дзвінко, й весело.
Так славно!
Й подумала: "Мені б отак. Ото жилося б гарно як!
Усі б мене навкруг хвалили. Усі б мене одну любили."
Умилася і причесалась, у нову сукню гарну вбралась.
"Я краща Солов'я!" - сказала. Сіла на вітку й заспівала.
"Кар..р..р!", "Кар..р..р!"- лунало увесь день. Таке воно
те "Кар..р..р!" й тепер.
Ніхто перечить не посміє: співає кожен так, як вміє.
Все ж пам'ятай, що ти Людина! Тобі підкориться вершина.
Своє ти зважуй кожне слово. Виконуй все, що обіцяв.
Злетіти зможеш вище хмар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019
Радіймо дню, який несе життя. Радіймо дню, який несе прозріння.
Багато днів похмурих і ясних треба рослині, щоб дала насіння.
А те насіння силу має вже, у себе міць воно тих днів ввібрало. Та знаєм
ми, що й холоди гули, його не тільки сонце зігрівало.
То ж гнулося від бур і від вітрів, хилилось долі часто... та вижило.
Насіння сходи дасть! Заплодоносить рясно.
Варто приймати й нам, що Бог дає. Зміцніють сили. Здолаєм перешкоди.
О! Як нелегко все в житті пройти... Та все ж іди! Іди... Не зупиняйся.
Будуть перемоги. Для тебе є рожевий цвіт весни, далекі і близькі дороги.
Усе, що в долі є... Приймай. Твоє. Твій час. Твоя пора. Твоє прозріння.
Іди вперед і розсівай! Хай сходить і росте твоє насіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821834
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2019
Радіє Сонце завжди ранку, Земля вдягає вишиванку,
лунає чийсь веселий сміх... А я пишу вірші для всіх.
Весела пісня в них дзвенить й так хороше усім нам жить!
В них ночі зоряні, світання, світла надія і кохання.
І квітнуть вишні біля хати, і яблук урожай багатий. І жито...
Жито в чистім полі, як гімн життю, подяка долі.
Щаслива світиться в нім днина, бо ж кожна золота зернина.
Злітає жайвір тут за хмари, тополі жайвір є до пари.
У моїх віршах неба просинь... весна в цвіту, і щедра осінь.
Про щастя кожне слово мріє, то ж в холоди зігріть зуміє.
Є під вікном калина пишна, і колискова дзвенить ніжна,
бо слово горнеться до слова... барвами грає рідна мова!
Живе в них Віра в добрий час й Любов, й Пошана до всіх вас.
Радіє Сонце завжди ранку, Земля вдягає вишиванку,
лунає чийсь веселий сміх. А я пишу вірші для всіх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019
Ой у полі у широкім жито колоситься.
А у нашій Україні доля веселиться.
Бо є щедрий коровай у кожній хаті.
Будьмо багаті!
Ой у полі у широкім пшениченька родить.
А по нашій Україні світла радість ходить.
Бо є в кожному дворі вівці, корови.
Будьмо здорові!
Ой над полем над широким жайівір в небі в'ється.
Тепер нашій Україні ясний день всміхнеться.
Бо весела в світі в нас дружна родина.
Доля щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
Які слова мені сказати, щоб всю любов ту передати,
мій дорогий і рідний краю, яку до тебе відчуваю?
Твої ліси, діброви, ріки... поля, росою зранку вмиті, хви-
люють душу, тішать зір. Я так люблю тебе! Повір.
А кущ калини, де джерельце, мов теплоти сипнув у
серце. Своєю він зігрів красою.
Ген сходить сонце за горою... Проміння щедро розсипає
на все, що бачить. Воно знає - чекають всі його тепла.
Моя ти доленько ясна! Дав Бог в такій красі нам жити,
де жайвір в небі, зріє жито. Чебрець квітує, пахне літом.
Ромашки тут цвітуть, сестрички. В'ються стежини в світ,
мов стрічки, через поля у світ широкий... та повертають
через роки.
Їх скільки б не було багато, всі кличуть нас вони до хати,
де мама й тато. Зріють вишні. Які ж рясні вони й розкішні!
Там медом яблука налиті й дитинства дні найкращі в світі!
Які слова мені сказати, щоб всю любов ту передати,
мій дорогий і рідний краю, яку до тебе відчуваю?
Твої ліси, діброви, ріки... поля, росою зранку вмиті, хви-
люють душу, тішать зір. Я так люблю тебе... Повір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820477
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.01.2019
Ясна зірка на небі зійшла.
Тиха радість осяює хати.
Тут молитва до Бога зліта.
Перед образом молиться мати.
Щиро дякуєм, Боже, Тобі.
За все, що маємо, й будемо мати.
Відійде, вірим ми, гіркота.
Час прийде ще Добру панувати.
Бо ж у небо летить вільний птах.
І хлібам дозволяєш шуміти.
Наливається щедро наш сад.
Щоб у щасті нам, в радості жити.
І відваги синам додаєш.
Тим сміливим, що нас захищають.
Тут радіє і поле, і гай
дням тим ясним, що кожному сяють.
Ясна зірка на небі зійшла.
Тиха радість осяює хати.
Тут молитва до Бога зліта.
Перед образом молиться мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2019
Мати сина колихала, де зійшла зірниця.
Там солодкою скрізь стала вода у криницях.
Спи, синочку! Спи, маленький! Хай щаслива доля.
Хоч у цьому світі, синку, на все Божа воля.
Спи, синочку! Спи, дитино, ти моя маленька.
Це ж для тебе засвітилась зірочка ясненька.
Спи, синочку! Спи, маленький! Буду колихати.
Щоб твій сон був солоденький буду я співати.
Спи, дитиночко маленька! Всі тебе вітають.
Це ж для тебе, мій рідненький, Ангели співають.
Пастушки малі з ягнятком на колінця стали.
Принесли царі поважні багатії дари.
Спи... Засни, моя дитино! Добре в сповиточку.
Час прийде - ясніше зірки засвітиш, синочку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820307
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2019
Білим туманом над світом кружляє... Вільна й безпечна.
Втоми не знає. О, скільки прийшлось їй до цього пройти!
В долі її можливо був ти, як воду джерельну пив із криниці.
В ній сонце світилось, горіли зірниці. Бризками гралась в річ-
ках і у морі. Купатися люблять там вечором зорі. З рибами
плавала і з кораблями подорожувала вона скрізь світами.
Тепер туманом над річкою в'ється. В хмарі кружлятиме,
як день проснеться. Чиста, прозора, грайлива перлина.
Подорожує так світом краплина!
Де упаде - там все проростає. Міцно землицю рослина тримає.
Соком солодким краплина в рослині. Є чому вчитися в них і
людині. Де б не була - щаслива краплина. Корінь міцний має
рослина.
Право буть вільним кожен з нас має, корінням - на рідній
землі проростає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019
Все просив чоловік: - Дай, Боже, сили!
Все просив чоловік, щоб простили. А прощати за що?
Видно, знає. За плечима мішок важкий має. Там малі є
гріхи, є й великі. І дрібнесенькі жить не дають чоловіку.
Чув Господь й запитав: - Чому просиш? Назбирав
повен міх. Сам не носиш. Я з тобою! Ми вдвох міх несемо.
Бачиш, прірва? Туди упадемо.
- А навіщо тобі?!. - той змолився. - Це ж мої всі гріхи...
Та в воді опинився.
І несла та ріка його стрімко. Плакав той чоловік.
Було гірко!
Та не зчувсь, як на березі він опинився. Там багаття.
Димок вгору вився. Був порожнім мішок. Стало легко.
Тепер міг чоловік йти далеко.
І згадав він тоді свої роки. Там солодкі були гріхів кроки.
Зрозумів: цукру ніс мішок повний! Здався теплим тепер
день холодний...
Нам би всім ці слова зрозуміти, щоб гіркі не прийшлось
сльози лити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819861
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 02.01.2019
Який же білий сніг... На сонці засвітився.
І барвами ясними заграв і заіскрився.
Мов балеринки всі берізоньки-сестрички.
По їх гілках гнучкеньких стрибають три синички.
У годівнички хтось зерна сипнув їм жменьку.
Зліпив бабусю з снігу і внучечку маленьку.
Тій бабі сніговій одяг він рукавички.
А внучечці рожеві заплів в волосся стрічки.
Хитається злегка ялини пишна гілка.
Гризе там свій горішок мала руденька білка.
Гостинець їй дали проворні рученятка.
Як милувались нею тут хлопчики й дівчатка.
Можливо, це їх сміх між снігу засвітився
І барвами ясними заграв і заіскрився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819766
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 01.01.2019
Який же білий сніг... На сонці засвітився.
І барвами ясними заграв і заіскрився.
Мов балеринки всі берізоньки-сестрички.
По гілочках гнучких стрибають тут синички.
У годівнички хтось зерна сипнув їм жменьку.
Зліпив бабусю з снігу і внучечку маленьку.
Тій бабі сніговій одяг він рукавички.
А внучечці рожеві заплів в волосся стрічки.
Хитається злегка ялини пишна гілка.
Гризе горішок там мала руденька білка.
Гостинець їй дали проворні рученятка.
Як тішилися нею тут діточки-близнятка.
Можливо, це їх сміх між снігу засвітився
І барвами ясними заграв і заіскрився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2019
З НОВИМ РОКОМ! ЛЮБІ МОЇ ДРУЗІ!
ЗИЧУ ЩАСТЯ ВСІМ У НОВОМУ 2019 РОЦІ!
ХАЙ МИР ПРИНЕСЕ ВІН НА НАШУ СВЯТУ ЗЕМЛЮ!
Сніг летить, летить... лапатий. Новий рік іде до хати.
У міста іде і в села, а з ним доленька весела.
Світлий мир, всі вірим нині,
подарує Україні.
Щастя-долю будем мати,
радість - будні, радість - свято!
Новий рік веселим буде, то ж радіймо йому, люди!
Про здоров'я будем дбати, і в труді усі зростати.
Світлий мир, всі вірим нині,
запанує в Україні.
Щастя-долю будем мати,
радість - будні, радість - свято!
Щоб калина під віконцем, наливалось жито сонцем.
З чебрецю та рути-м'яти бігла стежечка до хати.
Світлий мир, всі вірим нині,
запанує в Україні.
Щастя-долю будем мати,
радість - будні, радість - свято!
Сніг летить, летить... лапатий. Новий рік іде до хати.
Поспішає в місто й села, а з ним доленька весела.
Світлий мир, всі вірим нині,
подарує Україні.
Щастя-долю будем мати,
радість - будні, радість - свято!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2018
Ой у полі, у широкім, гарно жито родить.
Там здоров'я із Васильком та й за плугом ходить.
Зріють тут золоті колосочки.
Ой, як весело дзвенять голосочки!
Ой у полі, у широкім, де пшениця родить.
Там достаток із Васильком та й за плугом ходить.
Зріють тут золоті колосочки.
Ой, як весело дзвенять голосочки!
Ой у полі, у широкім, гречка й просо родить.
Там за плугом із Васильком світла радість ходить.
Зріють тут золоті колосочки.
Ой, як весело дзвенять голосочки!
Будем сіять в вашій хаті зернятко добірне.
Ходить щастя разом з нами, там де слово рідне.
Золоте зернятко... та й добірне.
Любить щастя, як дзвенить слово рідне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2018
Троє хлопців-молодців все гуляли. Їли- пили...
Ні про що більш не дбали. Не хотілось їм тоді щось
робити. Та б подумати пора, як в світі жити?
Та один з них спохвативсь:
- Досить гуляти! Буду хати для людей будувати.
І раділи люди там, і хвалили:
- Гарний майстер! Молодець. Дай, Бог, сили!
Другий трохи почекав... Придивився.
Бити байдики і цей натомився.
- Що робити, - думав він, - щоб щось мати? Піду
в поле, буду там я орати.
Як надумав - так зробив. Діло славне. Колоситься
навкруги жито гарне!
Хвалять люди:
- Молодець! Працьовитий. В цього хлопця гарно як
родить жито!
І сміявся третій:
- Ні! Так робити?! Ще й обсіли вас обох малі діти!
Не для мене це, скажу. Погуляю. То хоч клопоту,
як ви, я не маю.
Ой, як швидко ті роки пролетіли! Залишився він
один. Нема сили. Ні кола, а ні двора... Жити треба.
То ж працюй! А не чекай манни з неба.
Не шанують, знай, того, хто гуляє. Допоможуть
завжди тим, хто про щось дбає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818998
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2018
Під вікнами наша калина дрімає...
Це їй колискову наш вітер співає.
Укутали снігом її заметілі.
На вітах калинових квіточки білі.
Спи, калино, гарна й ніжна!
Прийшла до нас зима білосніжна.
Заснула калина... Рум'яніють ґронця.
Бо сняться калині промінчики сонця.
І вітер... який не боїться морозу.
Це він на всіх вікнах малює мімозу.
Спи, калино, гарна й ніжна!
Прийшла до нас зима білосніжна.
А як заспіває в саду соловейко,
То слухати будуть його вдвох раненько.
А поки в садочку калина дрімає...
Це їй колискову наш вітер співає.
Спи, калино, гарна й ніжна!
Прийшла до нас зима білосніжна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818913
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 25.12.2018
Розсипає м*сяць ср*бло з золотого рукава.
Безл*ч з*рочок яскравих... Загор*лася одна.
Св*ти, з*рочко, ясненька!
Колисає Сина ненька.
Св*ти, з*рочко, де ясла.
В св*т прийшла дитинка ясна!
Лий на землю, з*рко, св*тло... Бо воно таке ясне!
Спов*щай усьому св*ту про дитяточко святе.
Св*ти, з*рочко ясненька!
Колисає Сина ненька.
Св*ти, з*рочко, де ясла.
В св*т прийшла дитинка ясна!
Н*жно Ангели сп*вають т*й дитиночц* п*сн*.
Пастушки прийшли з ягнятком, принесли дари цар*.
Св*ти, з*рочко ясненька!
Колисає Сина ненька.
Св*ти, з*рочко, де ясла.
В св*т прийшла дитинка ясна!
Для людей св*ти вс*х, з*рко! Бо тоб* дано зор*ть.
Син ясн*ш в*д тебе буде, коли час прийде св*тить.
Св*ти, з*рочко ясненька!
Колисає Сина ненька.
Св*ти, з*рочко, де ясла.
В св*т прийшла дитинка ясна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018
Ясна зірка засвітилась,
добром-ласкою розлилась
на весь світ.
Найясніша, найсвітліша
і для серця наймиліша
стільки літ!
Засвітилась там, де мати
із дитиною... Шукати
стали їх.
Не хотіли, щоб ясніли,
лиш собі добра хотіли...
Не для всіх!
Ти для тих, яскрава й ясна,
в кого віра ще не згасла.
То ж зорій!
Кожне лагідне словечко,
кожне любляче сердечко
ти зігрій.
Ти світи, яскрава зірко!
Тут є солодко і гірко.
Сили дай!
Щоби доленька щаслива
засміялась, заясніла...
де наш край!
Щоби доленька щаслива
засміялась, заясніла...
на весь світ.
Тут співає мати сину,
вірить в доленьку щасливу.
Стільки літ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018
Сл. та муз. Н. Башинської
Знов сіється сніжком красунечка-зима.
У шубку пухову всю землю одягла.
А сніг летить... Сніг кружляє...
Віхола срібна землю всю вкриває.(2р.)
Мереживо ясне на гілочках усіх.
Рум'яні щічки в нас, веселий чути сміх.
А сніг летить... Сніг кружляє...
Віхола срібна землю всю вкриває.(2р.)
Зліпили бабу ми, санчата їй дали.
Із нею всі разом з'їжджаємо з гори.
А сніг летить... Сніг кружляє...
Віхола срібна землю всю вкриває.(2р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818622
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.12.2018
Йшов батько з сином на базар чоботи купувати.
Радів синок, бо вперше він їх буде вибирати.
Та ось спинились відпочить там, де було джерельце.
Поглянув батько... Лишенько! В когось лихеє серце.
Дивився син і теж мовчав. Та що ж було казати?
Джерельця срібного тепер нікому не впізнати.
- Хтось кинув камінь, - сказав син. То джерело й за-
билось. В'яне калина і дубок. Аж серце засмутилось.
Давай розчистимо мерщій це джерело. Швиденько!
І задзвенить знову струмок, співатиме гарненько.
- То швидко камінь кинув хтось. Було йому неважко.
А сили дати джерелу - тепер вже буде тяжко, - про-
мовив батько. - Що ж робить? Час й вміння треба мати.
Нелегко це, та спробуєм удвох попрацювати.
Взялись за діло батько й син... й навколо заясніло!
І зашуміло джерело і тихо задзвеніло.
Ішли додому без чобіт. Пішло вже сонце спати.
І батьком, й сином, знай, таким пишатись буде мати!
Скільки ж джерел у світі цім каміння перекрило...
Хтось кинув камінь. А комусь... нема до того діла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018
Ходить Святий Миколай від хати до хати.
Подарунки в нього є для усіх завзятих.
Працьовитих обійде, то ж про них подбає.
Він для всіх, хто любить труд, подарунки має.
Під подушки покладе гарненькі пакунки.
Бо для тих, хто чемним є, всі його дарунки.
І на суші, й на воді він допомагає.
Про всіх добрих Миколай завжди пам'ятає.
Вчить і нас всіх Миколай про добро лиш дбати.
Тоді світлий день прийде й будемо багаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818141
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.12.2018
Я бачу... бачу... тане сніг!
На ніжних гілочках беріз
тремтять вже крапельки рясні.
Бо теплі дні стоять... Ясні.
А тане сніг той неспроста...
Є в світі істина проста:
Усьому - в міру завжди й скрізь!
Лиш теплота розтопить лід.
Отак розтане, зникне зло.
Забудем, що воно й було.
Кажу вам все це неспроста.
Із злом не дружить Доброта!
Де Справедливість й Честь живуть,
не ходять ні обман, ні лють.
Де Світло - никне темнота.
Все очищає Чистота!
Я бачу... бачу... тане сніг!
На ніжних гілочках беріз
тремтять вже крапельки рясні.
Бо теплі дні стоять... Ясні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817724
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2018
Ой прийшла зима... Ой прийшла зима...
Снігом сіється.
Ми з тобою вдвох... Ми з тобою вдвох...
Аж не віриться!
Ой прийшла зима. Ой прийшла зима, снігом сіється.
Ми з тобою вдвох... Ми з тобою вдвох... Аж не віриться!
Ой прийшла зима... Ой прийшла зима...
Знов завіяла.
Всім твоїм словам... Всім твоїм словам...
Я повірила!
Ой прийшла зима. Ой прийшла зима, знов завіяла.
Всім твоїм словам, всім твоїм словам я повірила!
Ой прийшла зима... Ой прийшла зима...
Снігом сіється.
Коли ми удвох... Коли ми удвох...
В щастя віриться!
Ой прийшла зима. Ой прийшла зима, снігом сіється.
Коли ми удвох... Коли ми удвох... в щастя віриться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018
І сонце, і небо - одне є у світі.
Вони нам дани для усіх.
Як добре у радості всім нам тут жити.
Як добре, коли тут скрізь чується сміх!
Єднаймося, люди! Єднаймося, люди!
Життя нашого час.
Хай мир на Землі запанує усюди
Для щастя кожного з нас!
Хай усмішка щира серця зігріває
І пісня весела дзвенить.
Лиш в праці щоденній людина зростає,
Де вміють дружити, де вміють любить.
Єднаймося, люди! Єднаймося, люди!
Життя нашого час.
Хай мир на Землі запанує усюди
Для щастя кожного з нас!
Тут цвітом-плодами всіх радує нива,
Збуваються мрії ясні.
Хоч долі в нас різні - одна ми родина
На нашій єдиній квітучій Землі!
Єднаймося, люди! Єднаймося, люди!
Життя нашого час.
Хай мир на Землі запанує усюди
Для щастя кожного з нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817584
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2018
Сріблом ясним сіється, заміта слідочки.
Там, де були кущики - біленькі грибочки.
Сріблом ясним сіється, де росли сунички.
У ялин зелененьких - біленькі спіднички.
У берізок - платтячка, шапочка - в дубочка.
Біла-біла хаточка з малого пеньочка.
Калинові гілочки вдягли рукавички.
На долоньках-гілочках цвіріньчать синички.
Срібло те яснесеньке на сонці іскриться.
Бо є дуже щедрою зима-чарівниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018
Сл. та муз. Н. Башинської
Аранжування Б.Попова
Знов летить пухнастий сніг,
всім нам падає до ніг.
Дуже раді ми зимі.
Є в нас лижі й ковзани.
Віхола співає... Землю замітає.(2р.)
Йшла зима через поля,
веселилася земля.
В білій ковдрі пуховій,
буде добре спати їй.
Віхола співає... Землю замітає.(2р.)
Йшла зима через лісок,
розсипала там сніжок.
Всі ялиночки й дубки
мають шапочки легкі.
Віхола співає... Землю замітає.(2р.)
Вже під льодом річка й став,
бо сніжок і тут кружляв.
Будуть спати до весни
і солодкі бачить сни.
Віхола співає... Землю замітає.(2р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817101
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.12.2018
Кажуть, що холодна... Я зігрію.
Кажуть, що несніжна... Я завію.
Все прикрашу. Інеєм сипну.
Я люблю!
Засріблиться світ іще ясніше.
Від морозу стане бадьоріше.
Всіх розважу, в шуби одягну.
Я люблю!
Задзвеню колядками по хаті.
Будете щасливі та багаті.
Ріки льодом, щоб пройшли... Скую.
Я люблю!
Розбуджу від сну... Гей просинайтесь!
Холоду мого ви не лякайтесь.
Бо мій холод на добро всім є.
Бійтесь того, що в серцях живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2018
Присіла край дороги Правда... Утомлене лице і руки загрубілі.
А у очах ясних світилась радість. Думки й діла її усі були красиві!
У полі працювала й у гайочку, і розважала діток у садочку. Вона
й на полонинах ще трембітами дзвеніла. То ж загоріла і змужніла.
Тут біля неї Кривда сіла. Така тендітна й хитра-хитра... В її
очах теж іскорки гарненькі. А речі, речі... солоденькі.
Отак сиділи. Розмовляли. Обідать стали.
Дістала Правда все, що мала. А Кривда своє приховала. То ж
Правда Кривду частувала. І хлібом поділилась й солоденьким. На
славу був обід. Смачненький!
Та Кривда радо все приймала, а потім Правду частувати стала.
Сказала Правді: "Ти ж наїлась!" Все ж гіркотою поділилась.
От з того часу (усі знають) гіркою Правду називають.
Для когось Кривда та гарненька й до цього часу солоденька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816973
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2018
Тихою ходою осінь-чарівничка
йшла через місточок.
Там на бережечку тихо шумів листом
молодий кленочок.
А в того кленочка вишита сорочка.
Осінь гаптувала.
А тому кленочку вишиту сорочку
осінь дарувала.
Гаптувала зранку осінь вишиванку,
в очі задивлялась.
У того кленочка золотиста осінь
ніжно закохалась.
Ой стояла з кленом осінь золотиста,
де були покоси.
Їй вплітала нічка зіроньки сріблисті
в золотії коси.
Йшла до клена осінь, осінь-чарівничка,
через наш садочок.
Де вона ступала - залишавсь за нею
золотий слідочок.
Тихою ходою осінь-чарівничка
йшла через місточок.
Там на бережечку тихо шумів листом
молодий кленочок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816567
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.12.2018
Подивіться на світ... Він веселий!
Це буваєм ми в ньому сумні.
Подивіться на світ... Він щасливий!
Ми нещасними робимо дні.
Сонце завжди усіх обігріє.
Зорі ясні блищать для усіх.
Чому серце в тривозі німіє?
Чому рідко так чується сміх?
Навіть пісня дзвінка, легкокрила,
вже боїться у небо злетіть.
Світе наш неповторний, єдиний,
ти колиска для добрих і злих.
Зло панує?.. Хто ж йому дозволив
гіркотою у душах цвісти?
Сіймо добре зерно і надіймось,
що дасть Бог йому прорости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816339
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018
Якось у зоопарку зчинився шум та гам.
Кричали мавпи:
- Там ... великий Бегемот відкрив великий рот!
- С-с-с... - Удавчик засичав. - Я бачив рот той сам!
- Той рот такий великий! - ґелґочуть вже й Індики!
- Гав-гав! Гав-гав! Гав-гав! Півдня не закривав! - це
підтвердив й Шакал.
Отак кричали тут усі вони три дні. Багато було чути
усякої брехні.
Хто що хотів - казав. Лиш Бегемот мовчав. Що сталось?
Не збагнув. Бо він лиш позіхнув!
Хоч ти й не Бегемот, та контролюй свій рот.
Не встигнеш щось сказать, як будуть всі те знать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816243
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.12.2018
Сьогодні довго спало сонце... Проснулось. Глянуло в віконце.
А світ увесь у білім цвіті. Подивувалось: - Невже літо?
Сипнули ясні променята всі до землі... перевіряти, що це за
диво-дивина: за осінню прийшла весна?!
Як до землі вони злетіли, на яблуневі віти сіли, на вишеньку струнку,
гарненьку, на грушку нашу молоденьку. Як підлетіли до ялинкики -
побачили, що це сніжинки!
Сказали сонцю промінці:
- Дуже красиві квіти ці! Та ми їх можем розтопити. Що нам робити?
- Ви залишайтесь на землі, мої промінчики малі! Світіть, ріднесенькі.
Горіть. Ясними барвами цвітіть. Не буде до весни тепла. Хай сріблом
сіється зима, - сказало сонце. - Бо дуже гарний білий сніг.
У ньому барвами цвітіть у сонячні морозні дні. Час панувать прийшов
зимі. Зігріють землю в холоди її сріблястії сніги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816106
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.12.2018
Проснувся якось Тигр... Був сильний, молодий.
Себе в ріці побачив й подумав: "Он який! Мені б
царем тут бути, щоб кланялись усі. То не мочив би
лапи у мокрій цій росі."
Ото ж пішов по лісу. "Цар звірів я!" - казав
усім, кого він бачив, кого там зустрічав.
А ж тут назустріч Лев... здалека чути рик.
Та молодий наш Тигр вже перейшов на крик.
"Давай, - сказав, - змагатись! Хто перший добіжить
на кручу ту найвищу, де річка ця шумить".
Він навіть не послухав, що Лев сказать хотів, а
миттю розвернувся й стрілою полетів. Ламав кущі
й дерева, бо ж дуже поспішав. Він багатьох пора-
нив, багато затоптав. Коли прибіг до кручі - там Лев
уже стояв!
Отак провчив нахабу могутній, мудрий Лев.
Не сам... усі признали його своїм царем.
Бо знав той Лев дорогу, якою треба йти, щоб швидко
і успішно добратись до мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815189
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 25.11.2018
Ясніє неба просинь... Золотокоса осінь
не плакала дощами. Трудилась разом з нами.
Похмурі дні й ясні хоч осінь наша мала.
У зошитах в косу теж літери писала.
Найкраще слово "мир", найперше слово "мама".
Всі літери вона з нами в разок збирала.
Тут: тато і дідусь, бабуся, брат, сестричка.
Виводила з дітьми: "Красива наша річка!"
Любити рідний край з нею навчались діти.
І ні за який скарб не можна це купити!
Не варті ж ні гроша рахунки ті багаті,
Із-за яких сльоза, біда у нашій хаті.
Нехай ростуть в труді маленькі наші діти
І знають, що любов нікому не купити.
І мрію ту ясну, що в дітях заясніла,
як доленьку святу, плекає вся Вкраїна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814778
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.11.2018
Я у осінь свою забрела...
Через літо ішла, цвіли й весни.
Я у осінь свою забрела...
О, скільки літ журавлі вже віднесли!
У труді кожен прожитий день.
Літо барвами ясними квітло.
В позолоті берізки тепер.
На душі від їх шепоту світло.
Горобина у ґронах ясних.
І калина до річки схилилась.
Я у осінь свою забрела.
Опадає тут лист ... Засмутилась.
Не впущу я на довго журбу.
Хоч дощем сіє осінь, і хмарно.
Нехай сонячно буде в душі.
Ще жоржини цвітуть... І так гарно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814638
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2018
Відпустила мене мати погуляти.
Стала, стала я на хлопців поглядати.
Та не знаю, що робити? Що й кому тепер сказать?
Я з найкращих вибирала. Їх є п'ять!
У Миколи чорні брови, сині очі у Петра.
А веселим є Василько, гарна вдача у Дмитра.
А Микита - кучерявий, до душі теж є мені.
Цілувалась біля річки я з Микитою й ві сні.
На Миколині я брови поглядала.
У Петрові сині очі зазирала.
Веселилася з Васильком, Дмитро гарно танцював.
А Микита кучерявий... цілував!
У Миколи чорні брови, сині очі у Петра.
А веселим є Василько, гарна вдача у Дмитра.
А Микита - кучерявий, до душі теж є мені.
Поцілунки ті медові... моє серце у вогні.
Відпустила мене мати погуляти.
Стала, стала я на хлопців поглядати.
Та не знаю, що робити? Що й кому тепер сказать?
Я з найкращих вибирала. Їх є п'ять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814323
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.11.2018
Зібрала вже осінь у зграї птахів,
у скверах, в садах побувала.
Увесь урожай вже зібрала з полів,
у гості до нас завітала.
А осінь... А осінь туманом пливе,
у ґроні калиновім сяє.
І листям багряним вона й золотим
навколо всю землю вкриває.
Ще квітнуть жоржини і айстри ясні,
хоч сіється осінь дощами.
І бабине літо кружляє в саду,
де грається вітер гілками.
А осінь... А осінь туманом пливе,
у ґроні калиновім сяє.
І листям багряним вона й золотим
навколо всю землю вкриває.
Дріматиме сад наш увесь до весни,
співатимуть віхоли ніжно.
Бо гарні дерева усі і кущі
і в інеї срібнім, як сніжно.
Ще осінь... ще осінь туманом пливе,
у ґроні калиновім сяє.
І листям багряним вона й золотим
навколо всю землю вкриває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814316
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.11.2018
Душу зігріє.
Розважить.
Ой, як багато
важить!
Сили додасть.
Допоможе.
Ой, як багато
може!
Всіх приголубить.
Зігріє.
Ой, як багато
вміє!
Все помічає.
Все бачить.
Ой, як багато
значить!
Щиро до Бога
злітає.
Ой, як багато
знає!
Вміє сплисти
за водою.
І повести
за собою.
Кожне в ній слово -
перлина.
Божої ласки -
краплина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813970
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.11.2018
Бог рано-раненько збудив сонце світле:
- Пора прокидатись... Вставай, моє рідне!
Земля вже чекає тебе в ряснім цвіті.
Даруй свою ласку усім, хто є в світі.
І пташку збудив Він (година ж досвітня),
Щоб пісня летіла над світом привітна.
- Вставай... Прокидайся! Співаєш гарненько.
Ти кожному вмієш зігріти серденько!
Бог вітра збудив. Той ніч спав десь у просі.
- Пора тобі, Вітре, пострушувать роси.
Вже промені ясні горять у краплинках.
Земля хай умиється зранку в росинках!
До хмар Бог звернувся: - Ви часу не гайте!
Як стане спекотно, всю Землю скупайте.
Рослини й тварини вам будуть радіти.
Під теплим дощем хай побігають діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813960
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.11.2018
Захотів наш якось Кіт ковбаси... Смачненька!
Добре знав він, де лежить. Там щілина вузенька.
Пробиратись нишком став, вже й смак відчуває.
Хотів в щілину залізти, а та не пускає!
Туди ніс він свій запхав... Запах аж лоскоче!
Він ще й лапкою - щілина пускати не хоче!
Отоді наш Кіт-ласун став вже міркувати,
як з комори ковбасу ту смачну дістати?
Аж тут Мишка: - Пі-пі-пі! Стережеш ти хату?
А чому це, Котику, дмухаєш на лапу?
Кіт не витримав, секрет розказав тій мишці,
що лежить он ковбаса у великій діжці.
- Ти малесенька. Залізь в щілину вузеньку
та дістань ту ковбасу, запашну, м'якеньку.
Я тебе ще підсаджу, щоб залізла швидко.
З ковбасою діжку ту буде добре видко!
- Ой, дякую, що сказав, - відказала мишка.
Зараз її принесу. Вмить буду, де діжка!
І побігла Мишка та... часу пройшло трішки.
Кіт у щілину дививсь... Мишка біля діжки!
Ось уже й до ковбаси добралась швиденько.
А тепер... Ой лишенько! Їсть її тихенько!
Кіт дивився на це все, мовчки ковтав слину.
Та й став звати Мишку ту: - Дай мені частину!
Ну, тягни! Тягни мерщій! Хоч малий шматочок...
Мишка й тягне... не Коту. Носить у куточок!
Здавалося, що не чула ту котову мову,
бо швидесенько носила ковбасу ще й в нору.
Кіт чекав, чекав, чекав...Бачив через дірку,
як зайшла хозяйка, вмить - Мишка ш-ш-шусь... у нірку!
З того часу ловить Кіт Мишку, щоб збагнула:
Коли їла ковбасу, чом про Кота забула?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812505
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.11.2018
Вмієш зігріти, мов сонце ясне.
Світишся зір всіх ясніше.
Як слово почую, рідне, своє.
Стане на серці тепліше.
Ти мов джерельна, іскриста, свята,
чиста, прозора водиця.
Слів мов зернят в золотих колосках,
що у полях колоситься.
Ти як мелодія ніжна дзвениш,
в хвилях морських тебе бачу.
Мово моя! Я тобою сміюсь,
щастю радію... і плачу.
Лиш доброту сієш в серденько ти,
в усмішках світишся ласкою.
А в колисковій матусиній, в снах...
ти розсипаєшся казкою.
Слово твоє можна мовити. Так!
Бачити, чути і сіяти.
Вчить воно нас відчувати й любить,
і спонукати, і вірити.
А у вінку твоїм пишнім слова
барвами літніми світяться.
В чистих злітають до Бога думках,
мріями світлими тішаться.
Хто оцінить тебе може? І як?
Божий мій світлий дарунку!
Слово твоє є легким, ніби птах,
і у палкім поцілунку.
Ти, мов та пісня, весела й дзвінка,
скрізь над землею злітаєш.
Мово моя! Божа ласко свята...
Меж ти у світі не маєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812336
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.11.2018
Дотик рук солодкий і слова медові.
А який жагучий погляд твій...
Зустрічі всі наші є невипадкові.
Хто, скажи, все це підсолодив?
Як тебе зустріну - серденько заб'ється.
Мов пташа тріпочеться крильми.
А твій погляд ясний все мені розкаже.
Хтось схотів, щоб разом були ми.
Кожне твоє слово ніжністю озветься.
Назавжди залишиться в душі.
Відчуваєш, знаю, й ти моє серденько.
Хто від нього дав тобі ключі?
Дотик рук солодкий і слова медові.
Є насправді в світі безліч див.
Зустрічі всі наші є невипадкові.
Хто, скажи, все це підсолодив?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
Сказать хочу тобі найкращі я слова.
Відчути зможеш їх, ти їх знайдеш сама.
Мелодія дощу приходить з веснами.
Як краплі дощові й слова є перлами.
Мої слова в травах розсиплються.
А як збереш ти їх - вони засвітяться.
Веселка сяє в них, прозора і ясна.
У барвах весняних шукай мої слова.
Мелодія душі і світла, і проста.
І сонячним теплом наповнена вона.
А як торкнешся струн... Ой, як же забринить!
Співає в тих душа, хто вміє так любить.
Мої слова в квітах розсиплються.
А як помітиш їх - вони засвітяться.
Веселка сяє в них, прозора і ясна.
У літа кольорах цвітуть мої слова.
Сказать хочу тобі найкращі я слова.
Відчути зможеш їх, ти їх знайдеш сама.
Про них ти запитай у неба просині.
Бо квітнуть же вони і в барвах осені.
Мої слова між віт розсиплються.
А як збереш ти їх - вони засвітяться.
Веселка сяє в них, прозора і ясна.
У барвах осені знайдеш мої слова.
Мереживо тонке - зимових днів дива.
І в чистоті зими живуть мої слова.
А дотик рук моїх зігріє в холоди.
Словами-перлами цвітуть зими сніги.
Мої слова в снігах розсиплються.
А як торкнешся їх - вони засвітяться.
Веселка сяє в них, прозора і ясна.
І в кольорах снігів квітують ці слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018
Жоржини квітнуть у саду
і чорнобривці заяснілись.
Скажи чому? Скажи чому?
Чому з тобою ми зустрілись?
Вже журавлі у теплий край
на крилах літечко відносять.
Уже примовк осінній сад...
пелюстки розсипає в росах.
Листок кленовий впав до ніг
там, де принишкла горобина.
Знов закружляє білий сніг,
тому й тривожиться калина.
Вже журавлі у теплий край
на крилах літечко відносять.
Уже примовк осінній сад...
пелюстки розсипає в росах.
Жоржини квітнуть у саду
і чорнобривці заяснілись.
Бо, видно, знають всі вони,
чому з тобою ми зустрілись...
Вже журавлі у теплий край
на крилах літечко відносять.
А у душі моїй розмай...
хоч ходить поряд щедра осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018
Сл. та муз. Н.Башинської
Аранжування Б.Попова
Заспіваю пісню дзвінко...
Заспіваю пісню дзвінко. Заспіваю.
Хай летить вона в Карпати.
Хай летить вона в Карпати.
Хай летить по всьому краю.
Хай дзвенить, мов те джерельце.
Розвеселить кожне серце. Кожне серце.
Хай летить понад полями
І у небі з журавлями.
І у небі з журавлями.
Веселись, моя родино!
Усміхнися, Україно!
(2р.) Над тобою небо синє.
Білий птах у небо лине.
Ти у нас одна-єдина!
Хай летять слова чудові
Через ріки, через гори. Там лунають.
Друзів добрих, друзів щирих
І веселих і щасливих
Нам на радість відшукають.
Хай по світу залунає.
Всіх, хто чує, звеселяє. Звеселяє.
Та додому, моя мила,
Пісня добра, пісня щира.
Пісня щира повертає.
Веселись, моя родино!
Усміхнися, Україно!
(2р.)Над тобою небо синє.
Білий птах у небо лине.
Ти у нас одна-єдина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811520
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 27.10.2018
Сердилась Мавпа... Бо ж ніби Сарна десь чула,
що Мавпа негарна.
І як таке могли сказати? Та ж Мавпу краще не чіпати.
Тепер все треба вислухати! Бери та хоч тікай іїз хати.
Про всіх та мавпа розказала...
- Давно ночує хтось в Удава. А той Удав усе скриває,
й сам часто дома не буває.
Сердилась Мавпа й говорила:
А які зуби в Крокодила! Перегризе усе, що може. Ніколи
він не допоможе. Тільки й дивись, бо щось потягне.Таке
вдалося воно жадне.
Сердилась Мавпа... не боялась, над Бегемотами
сміялась:
- Оті великі, як напились - то в ресторані всі побились.
Скажу я вам, не стільки з'їли... зате усе там перебили.
Як протрезвіли, мов воскресли... по мішку грошей всі
принесли. Все вони п'ють, усе гуляють, хоч ні гроша
не заробляють!
То де ж взяли? Їх запитайте. А мене краще не чіпайте!
У мене очі, мов ті зорі. Я не обманюю ніколи. Все, що
сказала, то є правда, хоч є для когось і негарна.
У мене хвіст іще є довгий, і маю я характер добрий.
Про всіх давно усе я взнала, то тільки краплю вам сказала.
Про мене так... Великий гріх. Як розкажу я про вас всіх!..
Такі й між нами проживають. Вони завжди про всіх
все знають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811201
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 24.10.2018
Промінчик сонця... Сонячна краплинка...
по підвіконню зранку застрибав.
Промінчик сонця... Сонячна перлинка...
так весело і дзвінко так співав!
Я чув той спів... Весела його пісня.
Прозора, мов вода із джерела.
Така дзвінка вона, така іскриста...
в ній світла радість сонячного дня.
Промінчик сонця... Сонячна іскринка...
в садочку нашім зранку побував.
Розправив всі пелюстки чорнобривцям,
а потім серед мальв відпочивав.
Він розбудив кота мого рудого,
і ластів'ят маленьких у гнізді.
Промінчик сонця... Сонячна краплинка...
вже усміхнувся весело й мені.
Ось підлетів до нашого джерельця,
розлився світлом аж до глибини.
Промінчик сонця... Сонячна теплинка...
Від його сяйва тепло і мені.
І каченятам добре так плескатись,
в зігрітій тим промінчиком воді.
А я землі своєї є краплинка,
ясніти, як промінчик тут мені.
Заморські манять нас усіх країни,
багато їх... великі і малі.
Та знаю я, що сонячний промінчик
зігріє так на рідній лиш землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811036
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.10.2018
Вишиваю я... в'ється ниточка
золотиста - сонця цвіт.
Синя стелиться, ніби стрічечка,
в ясних барвах грає світ.
Гріють серденько мальви мамині,
явори, що за селом.
І витьохкує соловеєчко
в наших вишнях під вікном.
Вишиваю я жито в полечку
і пшеницю золоту.
Бо щасливу ми маєм долечку,
вся земля наша в цвіту.
Гріють серденько мальви мамині,
явори, що за селом.
І витьохкує соловеєчко
в наших вишнях під вікном.
Хай ясніє край вишиванками...
із води всім та з роси!
Бо за щастя жить в краю рідному
серед Божої краси.
Гріють серденько мальви мамині,
явори, що за селом.
І витьохкує соловеєчко
в наших вишнях під вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018
Один ти в світі є... Один!
Як лист на дереві зелений.
Один ти в світі є... Один.
Як ясне сонце в синім небі.
Щоб хтось за тебе щось зробив?
На це не варто нам чекати.
Тебе спитають, як прожив?
Тобі ж за все відповідати.
Тебе спитають, про що дбав?
Якими ходиш ти стежками?
Чи допоміг? Чи зрозумів?
Чи поросло все споришами?
Один ти в світі є... Один!
Та знай, що ти є несамотній.
Із кошиком йдеш по житті.
Ото ж, поглянь, чи не порожній?
Нехай він повниться добром
І радістю, і теплотою.
Один ти в світі лиш такий...
А ми усі - разом з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810517
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2018
Під сонцем яскравим час плине, спливає.
Моя Україна цвіте, розцвітає.
Тут пісня весела всім серце зігріє.
А любить її кожен так, як уміє.
Люблю Україну, мов ненечку рідну.
І мову свою солов'їну, привітну!
Тут стрічки червоні калина вплітає.
І хвиля Дніпрова із берегом грає.
Тут посмішка щира всім серце зігріє.
А любить її кожен так, як уміє.
Люблю Україну, мов ненечку рідну.
І мову свою солов'їну, привітну!
Тут слава козацька живе-процвітає.
І старших шанують,про це кожен знає.
То ж слово ласкаве всім серце зігріє.
А любить її кожен так, як уміє.
Люблю Україну, мов ненечку рідну.
І мову свою солов'їну, привітну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810162
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.10.2018
Ой давайте заспіваєм пісню веселенько,
Щоб усмішки заясніли, зраділо серденько.
Бо козацького ми роду тут усі є діти,
землю вміємо любити, вмієм боронити.
Ой співаймо, хлопці, на весь світ.
Нехай бачать - в України гарний цвіт!
І весела, і бадьора мова солов'їна.
Хай всі знають, що співає гарно Україна!
Ой давайте затанцюєм та ще й веселенько.
Щоб усмішки заясніли, зраділо серденько!
Бо козацького в нас роду і батько, і мати.
Землю вміємо любити, вмієм танцювати!
Ой співаймо, хлопці, на весь світ.
Нехай бачать - в України гарний цвіт!
І весела, і бадьора мова солов'їна.
Хай всі знають, як танцює гарно Україна!
Ой давайте всі радіти, будем веселити.
Нехай знають - українцям добре в світі жити!
Золоте нам сонце сяє, небо в нас блакитне.
Ми веселу вдачу маєм, серденько привітне!
Ой співаймо, хлопці, на весь світ.
Нехай бачать - в України гарний цвіт!
І весела, і бадьора мова солов'їна.
Хай всі знають, що щаслива наша Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810158
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.10.2018
Розкрила над світом обійми Покрова...
Яка величава й дзвінка її мова!
У храмах й соборах в молитві ми нині,
бо просимо миру своїй Україні.
Стоять дні ще теплі, осінні... казкові.
О, пишний наш світе! Вогні веселкові
у квітах осінніх до свята розквітли.
Покрила Покрова омофором світлим.
Увесь світ любов'ю Покрова прикрила...
Тут пташці летіти... нехай легкі крила.
Усіх її світла любов ця зігріє,
і кожного з нас захистити зуміє.
Розкрила над світом обійми Покрова...
Яка величава й дзвінка її мова!
Покрово Святая! Під синім тут небом
для нас всіх надійним Ти є оберегом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809937
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.10.2018
Вже відлітають журавлі...
Ясніє осінь на дворі.
Засумувала, глянь, берізонька
зелена.
Знов осінь золотим крилом
змахнула над моїм вікном
листком із клена.
Згадала, як ти вперший раз,
немов школяр у перший клас,
з букетом пишних троянд
прийшов до мене.
А осінь золотим крилом
змахнула над моїм вікном
листком із клена.
Вже стільки літ, вже стільки зим
я є твоя, а ти - моїм.
Щоб ми були з тобою вдвох,
так, видно, треба.
Нам осінь золотим крилом
змахнула знову над вікном
листком із клена...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2018
Сл. та муз. Н. Башинської
Аранжування Б. Попова
Поглянь у очі - в них веселий сміх
І чиста хвиля, що у берег б'ється.
У тих очах такий чарівний світ,
Що ласкою у серці озоветься.
Учителько моя! Добра і привітна.
Ти, зіронько ясна, для нас усіх є рідна.
Бо там, де ти, завжди сміються діти.
Навчаєш нас життю радіти.
Учителько моя! Ніжна і ласкава.
Із нами ти щодня, бо усім, як мама.
Хоч, як птахи, у світ ми відлітаєм,
Та любим тебе й пам'ятаєм!
У тих очах весна цвіте в маю.
О, скільки в них і доброти, і ласки...
Я так люблю учительку свою,
Яка веде нас у життя із казки.
Учителько моя! Добра і привітна.
Ти, зіронько ясна, для нас усіх є рідна.
Бо там, де ти, завжди сміються діти.
Навчаєш нас життю радіти.
Учителько моя! Ніжна і ласкава.
Із нами ти щодня, бо усім, як мама.
Хоч, як птахи, у світ ми відлітаєм,
Та любим тебе й пам'ятаєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809149
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.10.2018
Осінь не плаче... А хмари збирає.
Землю дощами вона поливає.
Щоб проростали всі зерна политі.
Варті ж бо плоду усі працьовиті.
І про дерева вона теж подбає.
Плаття й сорочки для них вишиває.
Всіх обійде осінь, всіх обдарує.
Золотом щедро мережки гаптує.
Візьме на себе журбу всю й тривоги.
Благословить у далекі дороги.
Зронить сльозу гірку, і не помітять.
Думають, дощ... бо ж дні сонячно світять.
Ой, як майстерно все розфарбувала!
Жодна пора ще такого не мала.
Айстри барвисті цвітуть і жоржини.
І пломеніє рясний кущ калини.
В серці залишу я барв цих цвітіння.
Ясного сонця живе в них проміння.
Їх кольори хай нас в стужу зігріють.
Як за вікном срібні віхоли віють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808994
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2018
Золотоволоска... Сонечкова доня.
Зустрічав сьогодні, бачив її вчора.
Вересня-синочка вчила працювати,
урожай в засіки старанно складати.
Птахів легкокрилих в зграї позбирала,
пензлем золотистим з жовтнем малювала.
Барвами цвіте вже і лісок, й діброва,
райдуги дуга тут різнокольорова.
Хризантем пелюстки ще горять вогнями,
Золотоволоска сіється дощами...
Листопада вчить вже, третього синочка.
Обтрусить він віти усі... до листочка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808749
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2018
До теплого краю птахи відлітають.
Не в'ють там гніздечок вони й не співають.
Бо дома гніздечко рідненьке чекає.
Тут прутик до прутика... пташка звиває.
Своїх пташеняток у ньому виводить
з тих пір, як по небу тут сонечко ходить.
А хто ж без землі ти своєї у світі?
І служать, людино, кому твої діти?
І нашого роду по всьому вже світу.
А вчить же нас пташка маленька любити.
І терном цвітуть вже дороги до хати...
Та ж тут чорнобривцям дано розцвітати!
За тих моє серденько щиро радіє,
хто сонячні квіти під вікнами сіє.
Візьму й у садочку сипну ще їх жменьку
за себе й за тих, хто забув свою неньку.
Я знаю, розправлять вони свої брівці,
і світ заясніє... Цвітуть чорнобривці!
І знов усміхнеться згорьована ненька.
Ми любим тебе, Україно, рідненька!
З тобою ми завжди... і з вечора, й зрання.
Для тих, хто руйнує - нема виправдання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808504
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.10.2018
Веселою
буваю і сумною.
Сміливою
і, навіть, боязкою.
Рішуча я.
А то, як мишка стихну.
Спокійна.
А то, дивись, прикрикну.
Приваблива я
і завжди привітна.
А можу стати
зовсім непомітна.
Розсердитися можу
й приголубить.
Найкраща для того,
хто мене любить.
Дощами сіюсь,
листя обриваю.
Любите різною
мене. Я знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018
Сміявся Заєць: - Ха-ха-ха! Сміявся Заєць з Їжака.
Колючий,- каже,- ти такий! Весь у голках. Ото смішний!
Ха-ха! Ха-ха... Ха-ха! Ха-ха...- сміявся Заєць з Їжака.
Короткі ноги,- каже, маєш.- Як же від Вовка ти тікаєш?
А тут і Вовк... Їжак - в клубок! А Заєць... Заєць так
тікав, що хмиз під лапами тріщав.
Коли вернувсь до Їжака, вже не було того ''Ха- ха..."
Від Вовка ледве він утік. Наука буде хай для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808280
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 29.09.2018
Довго йшло Добро полями... ріками пливло, морями.
По лісах воно ходило. Натомилося. Присіло.
А тут з лісу вийшов Вовк голодний і зрадів: обід же
буде добрий!
- Біля тебе, каже, - мені б сісти. - Хочу я тебе, Добро, все
з'їсти.
А Добро весь день допомагало. Натомилось. Сили
було мало. Де ж тепер узять тієї сили? Не врятує й те,
аби просили.
- Ну що ж... Їж! - Вовкові Добро сказало. -Та обіду з мене
буде мало.
А тут з лісу Зло лихеє вийшло. Було воно гарне, таке
пишне.
- От знайшов обід! - сміялось. Вовкові воно й дісталось...
Є у світі Свята, добра сила, що Добро від лиха захи-
стила. Хочу я, щоб так воно і сталось. Щоб зникло Зло,
Добро - зосталось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808155
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.09.2018
Казочку про Рябу бабця дочитала. Замислився дід...
й внучка здивувала.
- Що ж воно за кура? - дід промовив стиха. Обіцяє золотеньке.
Та не було б лиха! Якщо стане нести золоті яєчка...
- Тихо... Тихо... - бабця діду. - Більше ні словечка.
А внучечка прислухалась до кожного слова, то ж у мить
зметикувала про що іде мова.
- У вас, - каже, - якісь кури неправильні. Знайте! Тому яйця
легко б'ються. Часу ви не гайте!
У декого, бачте, кури золотом несуться. Золоті яєчка
так просто не б'ються.
Завтра піду обміняю, одну... на десяток. Купимо гарну корову,
троє поросяток, і козлика, і козичку, баранця й овечок. Ще й
для мене назбираєм золотих яєчок.
Ой, як добре стане жити... Лиш відпочивати! Ото тільки,
що й мороки - яйця продавати.
Отакі від внучки чули баба й дід словечка.
Добре, якщо несуть кури простенькі яєчка! Ті прості,
скажу вам, кури тримаються хати. Ще й навчають наших діток
гарно працювати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807991
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.09.2018
З нірки визирнула мишка, помітила кота Ти́шка:
- Ти б поспав, котусю, трішки. Чому ходиш тут, де мишки?
- Мур-р-р... - сказав їй тихо Тишко, Не хвилюйсь даремно,
мишко! Я погратись хочу трішки.
Мишка вже занудьгувала, то ж зраділа і сказала:
- Гру цікаву дуже знаю. Ти тікай, я - доганя-я-я-ю!..
Кіт побіг туди, де діжка. Учепилась за хвіст мишка
і радіє:
- От так гра! Бач? Догнала я. Ур-р-а-а!
- А тепер, - сказав їй Тишко. Ти тікай від мене, мишко!
Гру цікаву цю я знаю. То ж тікай, я - доганя-я-я-ю!
Та втекти не встигла мишка. Вже вона у лапах в Тишка.
-Мур-р-р... - радіє тепер Тишко. - Дуже спритний я.
Знай, мишко!
Сидіть тихо, сірі мишки, там де ходять наші Тишки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807535
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.09.2018
Цілує сонце промінці і їх на землю посилає.
Золотить рибенят в ріці... про всіх на світі воно дбає.
Грибочкам росту додає і зайченяточку малому.
Зозульці голосок кує і соловеєчку малому.
Веселі сонця промінці горять на ягідках калини.
Розсипались по всій землі ці ясні сонячні перлини.
Цілує сонце промінці і їх на землю посилає,
Купає діток у ріці... на личках усмішками сяє.
О сонце! Сонечко ясне! Твої ласкаві променята
Тепло дарують і мені, матусю люблять мою й тата.
Ти з неба, зірочко ясна, у моє дивишся віконце.
А я любов свою з землі теж посилаю тобі, сонце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807529
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.09.2018
На городі виріс біб... Запишався.
- Ой, погляньте, я який! В татка вдався.
А мій тато - в дідуся, він був гарний.
Ой, погляньте, я який! Правда, славний?!
Посміхались огірки й помідори,
і капуста, й гарбузи, й патісони.
А картопля мовила: - Всі ми гарні!
Бо батьки і дідусі у всіх славні.
То ж пишаємося ми всі городом
і веселим,
працьовитим
своїм родом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807406
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.09.2018
Якось раз малий Барбосик сунув в борщ свій чорний носик.
Подивіться! Гав! Гав! Гав! Ніс в сметані - білим став.
- Дз-з-з-з...- дзижчала бджілка Мала, бо Барбоса не впізнала.
Що за звір з'явивсь новий? Звідки взявся? Хто такий?
- Дж-ж-ж-ж...- ще й джмелик задзвенів.
- Геть із двору! - повелів.
Тут горобчик прилетів і сказав всім: - Ців-ців! Ців!
Та це ж наш малий Барбосик. У сметані в нього носик!
Кури й гуси всі сміялись, бо вони теж налякались. А теля сказало:
- Ме-е-е... Налякав Барбос й мене!
А тут дощик прошумів і сметану білу змив. Всі зраділи:
- Наш Барбосик! Який гарний в нього носик!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807404
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.09.2018
Я знаю: молитви до неба злітають.
Мов птахи, дороги свої вони знають.
У них найсвітліші всі мрії вкладаю.
На них особливу надію я маю.
Про мир на землі прошу в кожному слові,
про радість і щастя в батьківському домі.
Щоб правда свята панувала у світі,
і тішили душу матусині квіти.
Летіть, мої добрі думки і надії.
Летіть, мої теплі і яснії мрії!
Вас Матінка Божа сьогодні чекає,
у щедрі долоньки свої позбирає.
Своєю любов'ю усіх вас зігріє,
із рук своїх зерням над світом розсіє.
То ж всі проростете, мов жито у полі.
Бо Божа любов буде в кожному слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2018
А соловей співав... видзвонював на гілці.
Усіх, хто його чує, звеселяв.
І кожен звук пісень його прекрасних
далеко було чути.
Так лунав... Що заслухалися всі гори,
і плечі розправляли тут ліси.
Стихала річка і діброви,
змовкали інших птахів голоси.
А соловей співав в садочку на калині.
Рум'яні, ніжні ягідки її
теж прислухалися й раділи,
і соку набирались від землі.
І просинались квіти навкруг хати,
бо зігрівав той спів, мов промені ясні.
А оберегом стояли біля хати
стрункі, кремезні ясени...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807215
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2018
Журавель сказав Слону: - Я літати так люблю!
Піднімаюсь в небеса - бачу стільки... Ой краса!
А ти ходиш день при дні. Чи політ сниться тобі?
Відповів Слон Журавлю: - Цвіт землі більше люблю.
Небо кличе і мене, та тут радію за тебе.
Легкість у твоїм крилі, важкий труд - в моїй ході.
Та віддячує земля. Тут політ мій - похвала...
за той труд, що я роблю.
Журавель вклонивсь Слону: - Я за труд тебе ціню.
Мене небо кличе, зве. Політаю для тебе!..
В світі кожному своє. Бережімо те, що є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806994
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 18.09.2018
Творить так вміє лиш Господь...
На що не глянь - з його насіння.
Прозора неба чистота
і сонця золоте проміння.
Тут все святе: дзвінкі гаї,
степів безмежнії простори,
широкі ріки і луги,
в медовому цвіту діброви.
І свіжість ранків, й вечори...
поля,засіяні хлібами.
В грайливім морі кораблі,
всі срібні зорі для нас з вами.
Творить так вміє лиш Господь...
Щоб солов'ї в саду співали
і наливався виноград,
і спіли яблука рум'яні.
Скрізь гнуться віти від плодів.
А ми - землі святої діти.
То ж нам довірено любить,
оберігати і творити.
Любімо Землю! Бо ж вона
довірлива, немов дитина.
В її барвистому вінку
є чорнобривці і калина.
Ромашки, маки, нагідки,
любисток, шавлія і м'ята.
Тут сонце зігріває всіх,
повниться щастям кожна хата.
Творить так вміє лиш Господь...
На що не глянь - з його насіння.
Прозора неба чистота
і сонця золоте проміння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806814
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2018
Сл. та муз. Н.Башинської
Аранжування Б.Попова
Ти міцніла в віках, гартували тебе довгі роки.
То до щастя свого були твої кроки.
Ти міцніла в віках, йшла вперед не спиняла.
То ж під сонцем ясним сама ясною стала.
Велич і слава твої назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми діти твої, Україно-мати!
Дав нам щастя Господь у труді розцвітати!
Наш могутній Дніпро все несе уперед свої води.
Миру зичимо всім і радості, й згоди.
В колоску золотім жито зріє у полі.
І калина рясна ґроном хилиться долі.
Лине пісня дзвінка, мов до Бога злітає молитва.
Молодих козачат є мрія в ній, світла.
Тут під небом ясним передасть батько сину,
Щоб любив і беріг він свою Батьківщину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797458
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.06.2018
Пісня весела,
що лине у світ.
До рідного дому стежина.
І вишенька ніжна
під нашим вікном.
Моя Україна!
Гори Карпатські,
могутній Дніпро.
У ґроні червонім калина.
Лелека крилатий
у небі яснім.
Моя Україна!
Мрію плекаю,
як сонце ясну.
До Бога в молитві тут лину.
Як ненечку рідну...
єдину й святу.
Люблю Батьківщину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797453
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.06.2018
Друзів багато є у мене:
зайчик і білка, слони, носороги.
Котика подарували мені.
Ось він стоїть на порозі.
Мій котик, мій котик малесенький!
Довгий хвостик і м'які лапки.
(2р.)Мій котик, мій котик гарнесенький.
На чорній шубці - білі цятки.
В блюдце наллю я йому молока,
дам пиріжка і смачної сметанки.
М'ячиком гратися будем разом
й солодко спати до ранку.
Мій котик, мій котик малесенький!
Довгий хвостик і м'які лапки.
(2р.)Мій котик, мій котик гарнесенький.
На чорній шубці - білі цятки.
Друзів багато є у мене:
зайчик і білка, слони, носороги.
Котика подарували мені.
Ось він стоїть на порозі.
Мій котик, мій котик малесенький!
Довгий хвостик і м'які лапки.
(2р)Мій котик, мій котик гарнесенький.
На чорній шубці - білі цятки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2018
Літо хвилями хлюпоче, зігріває всіх.
Ходить літо, де захоче, розсипає сміх.
Під вікном і край дороги, де його хода,
Різнотрав'ям веселковим розцвіла земля.
Літо в полі між хлібами, де волошок цвіт.
І у соняхів медових в усмішках ясних.
Вже ввібрала його соки золота айва,
Груші, яблука рум'яні, сливочка рясна.
Підростає на городі гарбузовий рід:
огірки є, помідори і веселий біб.
Літо в гаю, у діброві щічки рум'янить
всім суничкам... Тут весела пісенька дзвенить.
Літо плаває у морі, плещеться щодня.
Відпочити разом з літом й нам прийшла пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797371
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.06.2018
Все дрімає навкуг... Стихло.
Так спокійно душі. Світло.
Сяйво зорі ясні розсипають.
Натомилась земля. Присипляють.
Хоч притихла ріка... Плине.
Сну її не спинить. Лине.
Він лиш верби приспав. Нахилились.
Думу думають в сні. Зажурились.
Чому журитесь ви, рідні?
Хай хоч в снах думи ті... світлі.
Добре тут. Гарні ви над рікою.
Пустіть думи гіркі за водою.
Хай водиця свята змиє.
Вранці личка ясні вмиє.
Буде пісня дзвінка для всіх литься.
Соловей заспіває між листям.
Новий день принесе світло.
Стане весело всім... Вільно.
Знаю, схилитеся ви ще нижче.
Бо до щастя тепер значно ближче!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796339
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2018
Встало сонце ясне... Золоті промінці
розсипає навкруг. Звеселяє.
Всім дарує тепло, всьому силу дає.
Всіх його доброта зігріває.
Якщо хочеш... Пливи!
Як захочеш... Літай!
У польоті розправ свої крила.
Це ж для тебе весь світ,
і його ніжний цвіт.
Право кожного - доля щаслива!
Якщо мрія твоя кличе, манить і зве.
І, як сонце ясне, вона сяє.
Ти довірся... Іди! Хай вперед лиш сліди.
Лиш сміливий мети досягає.
Якщо хочеш... Пливи!
Як захочеш... Літай!
У польоті розправ свої крила.
Це ж для тебе весь світ,
і його ніжний цвіт.
Право кожного - доля щаслива!
Зможеш ти досягнути багато в житті.
Кожен сам свою долю шукає.
І до щастя свого сам ти зможеш дійти.
Для щасливих світ барвами грає.
Якщо хочеш... Пливи!
Як захочеш... Літай!
У польоті розправ свої крила.
Це ж для тебе весь світ,
і його ніжний цвіт.
Право кожного - доля щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796140
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2018
Доглядала Ведмедиця своє Ведмежатко.
Все чесала йому шубку та гладила лапки.
Цілувала його ніжно у мордочку файну.
Вже й виросло... Ведмедиця має дяку гарну.
Каже Ведмежа, що в неї шуба вже немодна.
Що сама вона негарна та ще й непроворна.
Що на люди виводити таку сором... Годі!
Нехай краще бур'ян поле в своєму городі.
А Ведмежа не працює, бо ж воно є файне.
По курортах, в ресторанах...
Життя в нього гарне!
Працювала Ведмедиця, про Ведмежа дбала.
Хоч не дуже в неї густо, та все ж назбирала
грошенят вона чимало... От хто така мати!
Правда, не на довго стане, якщо так гуляти.
А що далі?.. Задумайтесь, татусі та мами!
Гірко вам тепер ведеться... А що буде далі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795981
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.06.2018
Ліс шумить... Стежина в'ється, між кущами ген зникає.
Ходить лісом бородатий дід старенький. Щось шукає.
Нахилятись, видно, важко... бо ногою гриб підкинув.
Ось присів він на пеньочку, вийняв з кошика торбину.
Ще до нього приєднались двоє. Такі ж бородаті.
Їли й пили. На здоров'я! Та чому, скажіть, у лісі сміття
залишати?
За всіма тут пильнували двох лисичок хитрі очка.
Пахли ж смачні бутерброди. Поділилися б шматочком!
Як помітив дідусь зайця - засвистів, аж ліс схилився. Так
тікав той бідолаха... Дід від сміху аж стомився.
Знаю я, що у казках всіх, лісовички добрі. Що ж це ро-
биться, скажіть, із нами сьогодні? Може дідусь захворів,
чи перетомився? Думалося, він хороший. Як я помили-
вся!
Підійшов поближче - глянув... аж за кущ схопився.
Це ж знайомий мій Микола. Він місяць не брився!
Хоч, по-правді вам скажу, не в бороді діло. Від побаче-
ного в мене серце защеміло.
Та полегшало відразу, (ой, який це був урок!) як між
деревами з'явився веселий лісовичок.
Невеличкий, дуже добрий. Він збирав сміття в мішок!
Кинувсь я допомагати... та мене збудила мати.
І згадавсь вчорашній день й те сміття, де круглий пень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795555
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.06.2018
Розсипалась зорями ніч
і сміхом дзвінким десь у гаю.
Торкаюсь коханої рук
і радість легку відчуваю.
А місяць на нас задививсь
і зорі ясні, що у річці.
Купаються там, де кленок
шепоче щось тихо смерічці.
(2р.)О, зоряна... зоряна ніч!
Ясна. Привітна.
Зі мною дівчина моя,
як зіронька світла!
Хлюпочешся в чистій воді
і срібною хвилею граєш.
О, зоряна... зоряна ніч!
Для нас ти вогні розсипаєш.
Торкаються чари твої
тонких струн душі й мого серця.
Доріжкою срібною міст
побіг через річку й озерця.
(2р.)О, зоряна... зоряна ніч!
Ясна. Привітна.
Зі мною дівчина моя,
як зіронька світла!
Розсипалась зорями ніч
і сміхом дзвінким десь у гаю.
Торкаюсь коханої рук
і радість легку відчуваю.
Ця радість моя через край,
коханій вона передасться.
Бо ж світиться зоряна ніч,
дарує закоханим щастя.
О, зоряна... зоряна ніч!
Ясна. Привітна.
Зі мною дівчина моя,
як зіронька світла!
О, зоряна... зоряна ніч!
Для нас ти - знаю.
Зі мною дівчина моя.
Її я кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795442
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.06.2018
Коли душі легко - вона заспіває.
У мріях казкових до сонця злітає.
Їй тепло і ясно, і все зрозуміло.
Бо сонце навколо їй путь освітило.
Коли душі добре - вона посміхнеться.
І сміх той дзвінкий її скрізь розіллється.
І квітне душа така райдуги цвітом.
Барвисте тоді розцвітає в ній літо.
Коли душі весело - всьому радіє.
А ще душа ніжно любити уміє.
Бо світла любов ця дає душі крила.
Як люблять її - душа вдвічі щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795312
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2018
(2р.)Захотіла якось з милим погуляти.
Та мені не можна йти одній із хати.
(2р.)Ой у полі жито.
Ой у полі жито.
Було мене сварено.
Було мене бито.
(2р.)Не пускала мама, не пускав і тато.
А я до миленького сама пішла з хати.
(2р.)Повних колосочків в полечку зібрала.
З милим до схід сонечка в саду розмовляла.
(2р.)Як прийшла до хати, сварилася мати.
Колосків багато, сварився ще й тато.
(2р.)Ой, мамо і тату, мене не тримайте.
Якщо зятя хочете - гулять відпускайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795260
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.06.2018
Вже за горою сонце сіло спати... Спустився
тихий вечір. Хазяйнує.
Розсипав зорі в небі синім рясно. Тут гострий
місяця ріжок за всім пильнує.
Приспав вже він кущі, дерева, квіти. І річці
приказав тихо шуміти. Навіть зелені трави
задрімали. З небес спустились зірочки маленькі
і колискові ніжні заспівали.
Слова їх чують ті, що засинають, кого солодкі
добрі сни чекають. Ллє місяць ясне срібло з неба.
Ой, як же гарно зірочки співають!
Щасливий той, хто чує їхню пісню. Щасливий
той, хто бачить сни солодкі. А прийде ранок,
росяний, веселий... розбудить й скаже:
- Гарно як сьогодні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795177
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.06.2018
Хочу світ я увесь обійняти...
слова б ніжні, ясні підібрати.
Так, щоб серце від щастя співало,
і шептали вуста: - Мало... Мало!
Таких слів я ще не відшукала,
про що мова, я ще не сказала.
А чомусь вже серденько співає,
про що йдеться, воно відчуває!
Не буває того, що я хочу,
забагато... чи, навіть, досхочу.
Не буває. Серденько це знає.
Дам я волю йому. Хай співає!
Ой солодка ж мелодія та,
поцілунків в медові вуста...
Радість-щастя в душі через край.
- Я люблю! Я люблю тебе... Знай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2018
Проснувся я раніш від сонця... та ранок вже дививсь
в віконця. Він розбудив всіх солов'ят. Від їх пісень проки-
нувсь сад, плодами до землі нагнувся. Ранок люб'язно по-
сміхнувся.
Про щось із вітром гомонів. Той шепотів щось... шепотів.
Почули квіти ту розмову. Проснулись. Вмилися росою. Пе-
люстки стали розкривати. Так гарно квітнуть навкруг хати!
А ранок мав багато справ. Тут заскрипів, там запищав.
Ще він дзвінкими голосами закукурікав для нас з вами.
Корова Лиска потягнулась, Рябко загавкав. Кінь Гнідко,
скажу, проснувся вже давно. І курочки засокотіли, бо дню
новому теж зраділи.
І засміялося віконце... Побачив я, як сходить сонце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795099
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.06.2018
Кріт нори рив. Старався. Його навіть хвалили.
Зарплату він чекав. Малесеньку платили. Хто знає,
з дня на день, як він перебивався?.. Ось збільшить
обіцяли. Радів Кріт. Дочекався!
Отримав, скажу вам, зарплату непогану. Купив
хліб, молоко і сир, і рис, й сметану. Три гарних бу-
ряка, чималих п'ять морквинок, петрушку, кріп,
квасолю, смачненьких синіх сливок. А ще взяв ка-
бачків й велику капустину.
Додому Кріт приніс зарплати половину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794860
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.06.2018
Проснувся якось вранці Лис... болів живіт і ноги, й
хвіст.
Чому? Скажіть, з якого дива? Яка крутила його сила?
Задумався. І враз згадав, як вранці він веселим встав.
Поснідав (смачну їжу мав) й мерщій побіг туди, де став.
Індичку й Курку схопив Лис. До цього мав великий
хист! Хотів ще Гуску й Качок з п'ять, а ті, як почали
кричать! Крильми махали... просто жах! Прийшлось
сховатися в кущах.
Довгенько він в кущах сидів. Не пам'ятає навіть, як
йому на хвіст хтось наступив. Це було троє Баранців.
Такі великі та сердиті, як стали того Лиса бити!
Ви б бачили, як він тікав... Скажу, дороги не шукав.
Додому ледве він прибіг і там заснув без задніх ніг.
Усі сміються з того Лиса. Отримав те, що заслужив.
Отримав, що отримать мав... щоб на чуже не зазіхав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794852
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.06.2018
Старенький Цап навчав малого:
- Будь чемним і порядок знай. В чужий город
не лізь ніколи... та й свій, прошу я, обминай!
Заліз я якось у капусту й, де буряки,все потоптав.
Отримав стільки... по заслузі. Дай, Бог, щоб ти
цього не знав!
А якось в лісі залишився, бо під кущем рясним
заснув. Побачив Вовка... Схаменувся! Скажу, що в
мить усе збагнув. Тікав я так, що все тріщало.
Стільки кущів переломав! Мені ще й дома перепало.
Хочу, щоб ти цього не знав.
Багато ще той Цап старенький Цапку малому
говорив. А той його зовсім не слухав, не цінував
його він слів.
Були у нього биті боки частіше, ніж у дідуся. Бо
не приймав Цапок уроків... А в них же мудрість
непроста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794689
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 07.06.2018
У родині соловейка підростало солов'ятко.
А було воно гарненьке, то ж раділи мама й татко.
Дзьобик гострий, спритні лапки. Легке пір'ячко,
сіреньке. Правда, трішки вередливе. Говорили:
- Ще маленьке! Підросте, порозумніє...
Та не так воно вже сталось. Підросло, літать
навчилось... й свого дому відцуралось!
Плаче мама-солов'їха, і зітхає гірко тато. Всі диву-
ються у лісі:
- Як могло таке от статись?
Стало жити на болоті, там де жабки зелененькі.
Собі хвостик зеленило, вчилось квакати раненько.
Потім з дятлом десь літало. Дзьобом стукало щоси-
ли, щоб жуків всіх налякати... й ця затія надоїла.
Скрекотіло, як сорока. Голосно так, на весь ліс.
І було таким безпечним, що лис відгриз зелений
хвіст!
Сіло, сіре, на пеньочку та й заплакало щосили.
Повернулося додому, про́сить, щоб його простили.
Зрозуміло, що найкраще в своїм домі проживати.
І радіє солов'їха, радий соловейко-тато.
Дзвінко й весело співати у своїх батьків навчилось.
Так витьохкує щоранку, що все навколо звесе-
лилось!
Просинаються дерева, відкривають квіти очки.
У нього дзвеніть навчились сині лісові дзвіночки.
Навіть річка вся стихає, коли спів його лунає...
А як сонце спати ляже - заспокоїть всіх, при-
спить.
Бо, як ніжна колискова, тоді спів його бринить.
Тільки місяць ясний сяє й зорі мерехтять вгорі...
все ж зачаровано стихає, як співають солов'ї.
Засинає сад до ранку, поле, луг, зелений гай.
В соловейка й ти, дитино,
вчись любити рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794440
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.06.2018
Під горою джерело, в нім вода іскриться.
Ой, яка ж... яка дзвінка у ньому є водиця!
(2р.)Ой дзвінка, дзвінка вода! Виграє. Іскриться.
Сюди хлопець молодий прийшов води напиться.
Під горою джерело, в нім вода прозора.
А зустрілися ми з ним тут ніби й випадково.
(2р.)Ой дзвінка, дзвінка вода! Чистеє джерельце.
А той хлопець молодий збентежив моє серце.
А той хлопець молодий пив з мого відерця.
І сказав, що гарна я... теж йому до серця.
(2р.)Ой дзвінка, дзвінка вода! Ще й калина пишна.
Просив хлопець молодий, щоб я до нього вийшла.
Під горою джерело, в нім вода іскриться.
Ой, яка ж... яка дзвінка у ньому є водиця!
(2р.)Ой дзвінка, дзвінка вода! Виграє. Іскриться.
Ми сьогодні знов сюди прийдем води напиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794356
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.06.2018
Вільний вітер, де хоче літає...
ячмені і жита колихає.
В кроні дуба ще трішки спочине
та й у гори високі полине.
Між смерічками тихо пов'ється,
на найвищу вершину збереться.
А яка тут найвища - він знає,
він до неї свою стежку має.
-У-у-у! -загуде, якщо ненароком
за сучок десь зачепиться боком.
-Ш-ш-ша... - втішатимуть вітра смерічки.
Стихне він лиш внизу, біля річки.
Любить вітер із хвилями гратись,
навперейми бігать... сміятись.
Річці теж до вподоби шуміти,
вона з вітром уміє дружити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794202
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.06.2018
Йде день за днем... без вороття.
Час не для гри, а для життя.
Здригається від зла земля,
бо невесела іде гра.
І плаче гірко... їй болить.
А як те зло нам зупинить?
Воно ж хизується он як!
Найбільшим хоче бути. Так!
Найважливішим... Це не сміх.
І найбагатшим поміж всіх.
Та честь і мудрість, й доброта
існують в світі неспроста.
Йде день за днем... без вороття.
Вчимося цінувать життя
й те істинне, що є святим.
Життя йде завжди поруч з ним.
Як з'явиться крапля добра -
то стане в світі менше зла.
Краплина радості й твоя
хай розцвіте тут від тепла.
У світі, знай, ти не один,
й добра багато є краплин.
Із ними істина свята,
то ж злу не буде вороття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2018
Посадила калиноньку край води.
Ой рости, моя калинонько... Рости!
(2р.)Ой рости, моя калинонько, рости.
Білим цвітом тобі веснами цвісти!
Ой цвіти, моя калино! Ой цвіти.
Білим цвітом мою землю освяти.
(2р.)Ой цвіти, моя калино! Розцвітай.
Хай радіє тобі річка, поле й гай!
Посадила калиноньку на весні.
Соловейко вже співає тут пісні.
(2р.)Ой росте моя калинонька. Росте!
В її гронах ясне сонце, золоте!
Посадила калиноньку край води.
Ой рости, моя калинонько, рости.
(2р.)Ой рости, моя калино! Зацвітай.
Хай радіє Україна - рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793785
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.05.2018
Над водою нахилились молоді вербички,
довгі коси розпустили, умивають личка.
А вода шумить позора, хвилями хлюпоче...
про усе, що вона чула, розказати хоче.
А тим берегом йшли двоє, про щось гомоніли,
прислухалися вербички... теж знати хотіли.
Тут закохані сиділи на містку, до ранку,
дзюркотіли хвилі сині у веселім танку.
В небі місяць молоденький з зорею шептався,
з дівчиною молодою козак обнімався.
В срібнім світлі до берізок схилились кленочки,
тріпотіли від тієї ніжності листочки.
Ген за річкою стрімкою спить у полі жито,
ходить нічка бережечком... тихо... тихо... тихо.
В снах від сонця тут волошки мружать ясні очки,
прийде ранок - залунають дзвінкі голосочки.
Знов пісні розсипле жайвір в чистій високості,
і прилетить соловейко до калини в гості.
Задзвенять всі бджоли дружно над духмяним цвітом,
бо зустрілася весна тут із веселим літом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793693
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.05.2018
Життя дано... є право жити,
ми для добра прийшли в цей світ.
Для нас тут ясне сонце світить,
росою вмитий, яблунь цвіт.
Є зорі у нічному небі...
А днями світиться блакить,
що щедро землю напуває,
дощами тихими шумить.
До себе манять полонини,
дзвінкі вершини синіх гір.
Тут джерело втамує спрагу
й потішить всіх пташиний спів.
Беремо ми... всього без краю,
світ не рахується - дає.
Знай, мудрість та, що вчить давати,
багатством найціннішим є!
То ж головне - вчись працювати,
щоб кращим світ із нами став.
Старайся жити так , щоб більше
того, що дав ти... а не взяв.
Розквітла квітка бджілок вабить,
в слідах добра і наш є крок.
Тут кожен день - життя екзамен,
для нас усіх новий урок.
До чого ж світ наш є прекрасним...
Творцем він створений для нас.
Живім! Творім! Оберігаймо!
Робить добро - це наш є час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793130
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.05.2018
Ой дозріли вишні у нас біля ганку,
позирав частенько на них мій Іванко.
Як зірвав тих вишень стиглих цілу жменьку,
відпустив додому мене лиш раненько.
Вишеньки, вишні... Кучеряві. Пишні.
Вишеньки дозрілі, а ми вдвох - щасливі!
Я носила вишні у зоряні нічки,
цілував Іванко мене ніжно в щічки.
Цілував, голубив, пригортав гарненько...
ще просив принести вишеньок хоч жменьку.
Вишеньки, вишні... Кучеряві. Пишні.
Вишеньки дозрілі, а ми вдвох - щасливі!
Ой дозріли вишні у нас біля хати,
пригощала часто вишеньками мати.
Пригощав Іванка й татко мій охоче...
бо він, певно, зятем бачить його хоче.
Вишеньки, вишні... Кучеряві. Пишні.
Вишеньки дозрілі, а ми вдвох - щасливі!
Як це ж воно сталось, і чому так вийшло,
що об'їв Іванко усю нашу вишню?
І тепер до мене свататися має...
каже, що за вишні він мене кохає.
Вишеньки, вишні... Кучеряві. Пишні.
Вишеньки дозрілі, а ми вдвох - щасливі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792771
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.05.2018
Знай, хто великий, є ще Більший.
А хто високий - є ще Вищий!
Для тих, хто сильний, є Сильніший.
Від тих, хто мудрий - є Мудріший!
І буде так, як Він скерує.
Бо бачить, розуміє, чує
усе, що робим, навіть в тайні.
Діла хай наші будуть... гарні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792692
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.05.2018
Сіра хмара небо облягла,
та не буду я сидіти в хаті.
Знов прийшла до нас весна ясна,
під вікном твоїм буду чекати.
(2р.)А той дощ рясний
іде... іде... іде...
дзвенить по парасольці.
Веселі нотки "до-до-до" і "ре"
виспівує він на твоїм віконці.
Краплі, краплі, краплі... дощові.
О, скільки ж їх... О, скільки ж їх багато!
Знаю, що недовго тут мені
доведеться на тебе чекати!
(2р.)А той дощ рясний
іде... іде... іде...
дзвенить по парасольці.
Веселі нотки "до-до-до" і "ре"
виспівує він на твоїм віконці.
Ти до мене знову... знов прийшла.
Не злякалась, що надворі злива.
У твоїх очах цвіте весна.
Як і я з тобою... ти щаслива!
(2р.)А той дощ рясний
іде... іде... іде...
дзвенить по парасольці.
Веселі нотки "до-до-до" і "ре"
виспівує він на твоїм віконці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018