| Сторінки (16/1588): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Який гарнесенький жучок
в сорочечці червоній!
Біжить, біжить по споришу.
Чорненькі цяточки на ньому.
Ось на листочку відпочив,
на мене подивився.
Мабуть, навмисно зупинивсь,
щоб встиг я роздивиться!
Який гарнесенький жучок!
До нього сонечко сміється.
-Скажи нам, сонечко ясне!
Чому жучок
сонечком
зветься?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775035
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.02.2018
- Ну, чого ти розкричався? Усіх зранку розбудив.
Увесь день кричиш. Ти б краще в холодочку посидів.
Знов кричиш. Нема роботи... Я сметанку вже злизав.
Помурликав біля Клави, біля Юрчика лежав. Мене гла-
дили по спинці. Рибки й молочка дали. Так у розкоші
і в ласці і проходять мої дні.Ти кричиш весь день.
Навіщо? Нецікава пісня ця. Перестань, кажу, кричати.
Мені спокій до лиця!
- Мур-р-р! Мур-р-р! Мур-р-р... - знов замурликав і на
сонечку заснув кіт Васько. Йому байдуже... Він в ко-
мору б зазирнув! Там сьогодні знову миші гризли зерна
у мішку. Краще знай свою роботу, не повчалочку таку!
Півень знає, що робити. До роботи півень звик.
Всіх розбудить спозаранку, стереже весь день курник!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774962
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.02.2018
Посварились дві ворони... Десь зранку вкрали макарони.
Принесли їх у лісок. А тут чути голосок:
-Тук-тук-тук! Тук-тук! Тук! Тук!
А ще мимо біг борсук.
І сказали дві сварилки:-Не дамо їм ні краплинки!
Полетіли до діброви, а там паслися корови. Підлетіли до
берізки - розмовляли там дві кізки.
І сказали знов ворони:-Не для них ці макарони!
А де росли три ялинки, весело стрибали білки.
Знов сказали:-Заберуть... Заберуть! Ой, не дамо!
Краще все самі з'їмо!
То ж усілись на місточку, біля річки, в холодочку.
А там рибки. Їх багато. Чути знову:-Щоб не стало,
не дамо їм... Для нас мало!
Що за лихо, за біда?! Макаронів же нема!.. Бо весь час, коли
ховались, макарони висипались.
То ж наївся дятел Стук, білка Сілка і борсук, і корови,
і козички, й рибенята... біля річки сумно тим воронам стало.
Так буває, коли мало!
Посварились дві ворони за чужі ті макарони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774805
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.02.2018
Біля річки, там де кладка, в очереті живе жабка.
Жабку Жавку знають всі. Бо стрибає по росі вона
весело щоранку. Любить тут робить зарядку!
На місточку пострибає... лапки вліво, лапки вправо,
лапки вгору піднімає.
Як зарядку робить Жавка, дивиться на неї Равка.
Це маленьке рибеня теж тут плаває щодня. Хвостик
вправо, вліво хвостик... Робить вправи теж, де мостик.
Так разом вони щоранку роблять весело зарядку.
З ними дві веселі щучки, краснопірка, бджілок рій,
Галя, Юрчик і Полінка, Оля, Петрик і Андрій, п'ять ли-
нів, три карасі... І стараються усі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774518
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.02.2018
Сл. та муз. Н. Башинської
Не за високими горами.
Не за синіми морями.
Не шукай. Ніде більш не знайдеш.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина.
Тут ти живеш!(2р.)
Не за високими горами.
Не за синіми морями.
В чистім полі золоті жита.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина.
На все життя!(2р.)
Не за високими горами.
Не за синіми морями.
В зелен-берег ясна хвиля б'є.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина.
Щастя твоє!(2р.)
Щастя твоє!(2р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774448
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.01.2018
Розійдіться, хмари! Розступіться, сизі!
Бо пора в серцях вже розтопитись кризі.
Краще ви дощами щедрими пролліться,
райдугою в небі яснім засвітіться.
Розійдіться, хмари! Розступіться, сизі!
Бо пора в серцях вже розтопитись кризі.
Ми щасливі маєм тут від Бога долі,
на своїй землі вже дочекались волі.
Від дощу рясного колоситись житу.
Розійдіться, хмари, нам у щасті жити!
Від дощу рясного колоситись житу.
Розійдіться, хмари, нам у щасті жити!
Розійдіться, хмари, небо в нас блакитне.
Україна наша радістю розквітне.
Дякуємо Богу у молитві світлій,
хай живеться добре в Україні рідній!
Дякуємо Богу у молитві світлій,
хай живеться добре в Україні рідній!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774308
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2018
Мале руденьке лисеня сиділо біля нірки,
де гнулись низько до землі, ялинові дві гілки.
Це був Лисен, маленький лис. Він спинку грів
на сонці. Не тільки ж світу є того, що бачиш
у віконці. А сонце зранку, золоте, так гарно
пригрівало, що лисеняточко мале засинати
стало.
Сидить. Дрімає... Аж тут вовк йде сірий
та сердитий. Учора вкрав він каченя, то ж
видно, що був битий. Мисливці гналися за ним,
собаками цькували. Ой, ще б хвилину...
Ой, ще б мить... в ярку були б догнали!
А тут, поглянь. Ось подивись! Лисен вийшов
погратись. Відволіклись мисливці...
Вовк - таки встиг заховатись! А лисеня хоч і мале,
проворне, що й казати. Чкурнуло ген через кущі
до своєї хати.
Хоч, правда, мало і воно, як кажуть, на горіхи.
Бо ж бігало там, де не слід. Від того мало втіхи.
Могли його лихі хорти без шубки залишити. Тому
Лисенові тепер треба дома сидіти.
Ото ж на сонечку є час дрімати лисенятку.
До нього вовк стиха підкравсь... й поклав
цукерку в лапку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774146
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.01.2018
О, зеркало мое... Как много рассказало!
И не утаило, и не промолчало.
О, зеркало мое! Без лести, без упреков.
Так много преподносишь нам своих уроков!
Ты честно показало все, что есть, я знаю.
Смиренно, без обид, я это принимаю.
Недавно я в тебе смотрелась по-другому.
Но знай, что я не верю, как тебе... другому.
О, зеркало мое... Ты поступаешь смело.
Но, правда, никому до этого нет дела.
Вот и сейчас ты мне так много рассказало!
И главное, что ты ни слова не сказало.
Ушло... и улетело... и засеребрилось...
Но честно, как всегда, в тебе все отразилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773632
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2018
Для тебе сонце в вишині
і хліб духмяний на столі.
Для тебе зграя журавлина,
в рясному гроні горобина.
Ромашки квітнуть край дороги...
Хай обминуть тебе тривоги.
Для тебе небо синьооке
і річка, й озеро глибоке.
І клен біля воріт розкішний,
матусин поцілунок ніжний.
Черемхи кущ біля струмочка,
розшита барвами сорочка.
І пташеня мале в гніздечку...
і рідне слово у сердечку.
Хай буде кожна днина світла.
Для тебе, сину... земля рідна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2018
Дороги... Дороги... Дороги...
як в небі веселки дуга.
Веселі, дзвінкі й гамірливі,
біжать в світ... й кінця їм нема.
Біжать, поспішають дороги,
все кличуть... вперед нас зовуть.
Бувають вузенькі й широкі,
вони у життя нас ведуть.
На них зустрічаються грози,
є добрі хвилини й сумні.
Хай світяться щастям дороги,
хай сяють їм сонячні дні.
Дороги... Дороги... Дороги...
між них, багатьох, є одна.
Це та, що додому вертає.
Миліше від неї нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773189
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2018
Стрибав по гілках Білч... так весело, й так спритно!
Літав, літав весь день, аж доки було видно. Яскраві промінці
сонце розсипало, то ж хутро все за день ще золотішим стало.
Під вечір він прибіг додому, бо ж чекали. Та лишенько...
Його дома не впізнали!
- Та це ж не наш синок! - промовив строго тато. Можливо,
білка-мама його зможе впізнати.
На жаль, і мама-білка синочка не впізнала.
- Наш син є працьовитим! - впевнено сказала. Ось наші на го-
роді полили усі грядки. А цей про працю, бачте, не має навіть
гадки!
- Це сонечко ясне яскраво так світило, - заплакав Білч. Воно
всю шубку ззолотило!
Здивовано дивилися на Білча білченята. Бо ж всі у їх сім'ї
любили працювати!
З тих пір в городі й Білч став з усіма стараться, бо зрозумів:
не шубка... всіх прикрашає праця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773057
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.01.2018
Розсипалась зорями ніч
і сміхом дзвінким, десь у гаю.
торкаюсь коханої рук
і ніжність її відчуваю.
Всміхається місяць ясний...
а верби купаються в річці.
На березі клен молодий,
шепоче щось ніжно смерічці.
Як в дзеркалі, в чистій воді,
тепер вже все небо безкрає.
Чарівна, ця зоряна ніч,
вже в хвилях вогні розсипає!
Торкаються чари її
тонких струн душі й мого серця.
Доріжкою срібною міст
побіг вже із річки в озерця.
І ніжність моя через край...
коханій вона передасться.
Бо ж світиться зоряна ніч,
дарує закоханим щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
Блакитні віченьки в зими,
рожеві в неї щічки.
Біленька шубка пухова,
легенькі черевички.
Морози їй підвласні всі
і віхоли-завії.
Метелиці всі снігові,
сріблясті заметілі.
Снігами стелиться вона,
вплітає білі стрічки
Калині, що біля ставка,
і вербам біля річки.
А кленам, ясенам, дубкам
вдягає кожушинки.
І в хороводи всіх звірят
вже кличе до ялинки.
Й малому зайчику дала
вона кожух біленький.
Красиву шапку пухову
і валянки тепленькі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772543
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.01.2018
Час не питає ні про що,
він просто йде... а він минає.
Біжить, летить, дзвенить завжди,
свою він справу добре знає.
Час не питає ні про що,
він просто йде... і сонцем сяє.
Весною цвіт рясний несе,
а влітку всіх нас зігріває.
Йому на місці не стоять...
як пташці - уперед летіти.
Не зупиняється й на мить,
йому завжди радіють діти.
Вони із часом в ногу йдуть,
так рік за роком підростають.
А час вже листя золотить,
знов білі віхоли кружляють.
Час не питає ні про що,
він просто йде... а він минає.
А хто ми в цьому часі є?..
Це кожен сам про себе знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772533
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2018
Сріблиться сніг... світ сяє білизною,
і лине до небес церковний дзвін.
В Йорданських водах нині освятився
Божий Син!
Над ним в безмежній голубій блакиті
тріпоче голуб білими крильми.
То зійшов Дух... весь повен благодаті,
до Землі!
О дай, водице, сили душі й тілу,
щоб всі ми в мирі й злагоді жили.
Щоб Божою любов'ю освятились
й наші дні...
Сріблиться сніг... світ сяє білизною,
і лине до небес церковний дзвін.
В Йорданських водах нині освятився
Божий Син!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772136
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.01.2018
Як гарно грає барвами, ясна,
мала росинка в ранішньому сонці.
Радіє син і донечка мала.
Краплинка щастя на її долоньці!
Краплика щастя... росяні луги,
густі ліси, що так пахнуть грибами!
Доріжки-стрічки, що біжать у світ
і квітнуть споришем і чебрецями.
Краплинка щастя... Краплинка щастя.
Краплинка щастя у вранішньому сонці.
Краплинка щастя... Краплинка щастя.
Краплинка щастя у доні на долонці.
Краплинка щастя... кущ бузку в цвіту,
жовтогарячі соняхи, джерельце.
Ключ журавлів, який несе весну.
Ой, як йому завжди радіє серце!
І мамина усмішка осяйна,
і погляд татуся, що сяє ясно!
І наші чорнобривці під вікном,
і вишні, що вродили рясно-рясно!
Краплика щастя... неповторна мить,
що ніжністю у зорях розіллється.
Рясним дощем над полем прошумить,
і сонцем крізь пітьму проб'ється.
Що б не було... дитино, пам'ятай!
Нехай з тобою буде й ця перлина.
Краплиною ясного щастя є
для нас всіх й наша сонячна країна!
Як гарно грає барвами, ясна,
мала росинка в ранішньому сонці.
Радіє син і донечка мала.
Краплинка щастя на її долоньці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2018
Пасся Віслюк у лузі, де трава висока, соковита.
Пасся. Нікого не чіпав з тих пір, як спина була бита.
За що отримав? Розмірковувати став. Добряче таки
велет тоді йому по спині дав!
А було так... Хоч вір, не вір. В траві з'явився
дивний звір. Віслюк-то наш ще молодий. Таких він
ще не зустрічав, та все ж насмілився й сказав:
- Ви хто? Скажіть, будь ласка. У вас не лице, а маска!
Ой, що було... Тут не до сміху. Та це, скажу, й не
казка. Хоч та зелена зваба була царівна-Жаба!
Науки наш Віслюк не зрозумів. Правда, цікавився
в корів, як розрізнити, хто з царів?..
Тепер і ми знаємо з вами, чому й кого звуть Віслюками.
Цінуй себе та інших. Знай, що кожен з нас в цім світі ЦАР!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771614
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.01.2018
Край дороги в полі ростуть три тополі.
Стрункі та гарненькі, як сестри рідненькі.
З них перша - мрійлива, друга - говірлива,
третя - гамірлива.
Ой перша мрійлива когось виглядає.
Друга говірлива усіх розважає.
Третя гамірлива від дощу сховає.
Край дороги в полі ростуть три тополі...
біля них дубочки, як в батьків синочки.
Один - величавий, другий - кучерявий,
третій - молоденький, бо син ще маленький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Ой бідонька, ой біда...
Захисти нас, Боже!
Чорні круки налетіли.
Хто ж нам допоможе?
Скільки вже гірких тих сліз
виплакала мати?
Знов забрали... молодого
сина у солдати.
Ой бідонька, ой біда...
сиротами діти.
Скільки ж того в світі зла є,
та куди ж подіти?
Ой, якби ж то ми могли,
то давно б прогнали.
Налетіли до нас круки,
як ті чорні хмари.
Та із хмари дощ іде,
і все розцвітає.
А від круків Україна
сльози проливає.
Ой бідонька, ой біда...
Захисти нас, Боже!
Чорних круків тих прогнати,
вірим... допоможеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771435
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2018
Ой дозвольте, пане, поколядувати!
Щастя побажаєм, як зайдем до хати.
Ось ведем Маланку, танцюєм на ганку.
Василька стрічайте, ковбасу давайте!
В нашої Маланки щічки червоненькі,
Бо любить Маланка пироги смачненькі!
В нашого Василька чоботи добротні.
Будемо вам вдячні, як дасте по сотні!
Циган каже "Мало"... то ж давайте й сало.
Долари та євро є у вас, напевно!
Кізку не минайте, м'ясечко давайте.
Кланяємось щиро та йдем далі з миром!
ЩАСТЯ! ЗДОРОВ'Я! НА УВЕСЬ РІК!
ЩОБ УСІМ ЖИЛОСЯ КРАЩЕ, НІЖ ТОРІК!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771104
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.01.2018
Знов дзвенить коляда,
гріє серце.
В ній співає душа,
мов джерельце.
В ній яскрава зоря
шле проміння.
Зігріває траву
і каміння.
Зігріває дерева
і квіти,
що малює для нас
тихо вітер.
Піднімає з землі
силу-соки.
Всі проходимо ми
тут уроки.
Ллється слово дзвінке,
лине в вічність.
В цьому світі усе
має цінність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2018
Схилімось низько, це у нашій волі...
як жито хилиться й пшениця в полі.
Я бачила, як колоски хилились,
коли зміцніли і заколосились.
Життя несе кожна мала зернина...
у ній багатство, щастя, радість, сила.
Гойдає вітер в колоску зернятко,
мов колисає ненечка дитятко.
Як в синім морі, ходять в полі хвилі...
Радіє світ кожній зернині-силі.
Вже Новий рік... й Різдвяні ідуть свята,
ми просимо, синочки-соколята,
Щоб швидше повернулись ви, рідненькі,
наші зернята ясні... золотенькі!
Схилімось низько, це у нашій волі...
можливо, зміниться щось в нашій долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770756
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2018
Розсипалося... Розлетілось...
щось ніби в ньому загубилось.
Це й справді так! Мій погляд заблукав.
Згубився. На мить якусь він залишився
в твоїм волоссі... Гарно ж як!
Здається, сонце в ньому грає,
мов хвилю ніжну зігріває прозорої води,
гірської. Не бачив гарної такої!
О, мого щастя ніжні миті... Дав Бог
мені тебе зустріти. Постій! На хвилю
зупинись. Ми зустрічалися колись?..
Можливо й так. Бо ж таке рідне,
це іскристе, твоє волосся золотисте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018
Гірка сльоза... Чому гірчить?
То душа плаче, їй болить.
Хто душу може зрозуміти?
Хто може біль отой спинити?
Хіба приспати його сном
й гірким розсипать полином?
О, скільки ж того полину
по всьому світу... Розіллю
з солодкої я краще чаші
всі свої вірші... Хочте... й ваші?
Тут є ромашки і дзвіночки,
дівчата з них зів'ють віночки.
А у отавах - чисті роси,
зберуть їх хлопці у покоси.
Є ранки сонячні, ясні,
усмішками всі квітнуть дні.
Тут гнізда в'ють бузьки крилаті,
і ластів'ята біля хати.
Цвітуть троянди в садку нашім.
З солодкої берімо чаші!..
Пишу про це я неспроста,
хочу, щоб зникла гіркота...
То ж, як життя ясну краплину,
свою любімо Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770482
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2018
Зима в свої права уже вступає,
прикрасила усе навкруг вона.
Листок останній з дерева зриває,
і в нашім полі стежки замела.
А білий сніг летить, летить над гаєм.
Нам щедро так він падає до ніг.
Здається, небо зорі розсипає.
Кружляє сніг...
Кружляє сніг, він землю присипляє,
мереживо для неї тче зима.
І ніжно так їй віхола співає,
на землю срібло ясне ллє зоря.
А білий сніг летить, летить над гаєм.
Нам щедро так він падає до ніг.
Здається, небо зорі розсипає.
Кружляє сніг...
Заснула річка... спить уже під снігом,
напевно, в снах знов бачить солов'я.
І гронами схилилася калина,
для снігурів, напевно, зберегла.
А білий сніг летить, летить над гаєм.
Нам щедро так він падає до ніг.
Здається, небо зорі розсипає.
Кружляє сніг...
Усе навкруг той білий сніг вкриває,
дороги засипає і мости.
По білому снігу, я добре знаю,
сьогодні знов до мене прийдеш ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2018
Син Божий народився... Увесь світ звеселився!
У яскині пахне сіном, Божа мати тут із сином.
Колисає мати сина, це є Божая дитина.
Син Божий народився... Увесь світ звеселився!
Ой щаслива Божа мати... Біля світлого дитяти
ясні Ангели співають, з Днем народження вітають.
Син Божий народився... Увесь світ звеселився!
Пастушки малі з ягнятком прийшли й тішаться дитятком.
Ладан, золото і миро три царі дарують щиро.
Син Божий народився... Увесь світ звеселився!
Ой радіймо, добрі люди, буде правдонька повсюди.
Бо прийшла Божа дитина, щоб щаслива стала днина!
Син Божий народився... Увесь світ звеселився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769964
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2018
Сл. та муз. Н. Башинської
Не за високими горами.
Не за синіми морями.
Не шукай. Ніде більш не знайдеш.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина.
Тут ти живеш!(2р.)
Не за високими горами.
Не за синіми морями.
В чистім полі золоті жита.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина.
На все життя!(2р.)
Не за високими горами.
Не за синіми морями.
В зелен-берег ясна хвиля б'є.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина.
Щастя твоє!(2р.)
Щастя твоє!(2р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769674
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.01.2018
Я чекала тебе... Я чекала тебе.
У думках своїх кликала, звала.
Ти чому не прийшов? Я чекала тебе,
коли нічка мій сон колисала.
Знаю я, що прийдеш, що повернешся знов.
Срібло ясної зірки на ганку.
Лиш хвилюється вітер... що в мріях своїх
буду знову з тобою до ранку.
Не хвилюйся ти, вітре, засни в комишах.
Не тривож мою душу даремно.
Бачиш, зірка яскрава горить в небесах?
То ж в думках він зі мною... напевно.
Світи зірко! Світи... Ти нам світло несеш.
Бо пора вже усім зрозуміти.
Що за щастя дано нам у світі цім жить.
Цінувати потрібно й радіти!
Повертайся, мій рідний! Чекаю тебе.
Глянь, зійшла знов зірниця, де хати.
Повертайся, мій рідний, кохаю тебе.
Будем зорі удвох рахувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2018
Танцювала Метелиця гопака,
Снігом сіялась біленьким... он яка!
Дід Мороз із нею теж пішов у пляс.
Значить, буде в Новім році все гаразд!
А тут Віхола засипала стежки.
Будуть бублики і хліб, і пиріжки!
Завірюха заспівала "Ух!" та "Ух!"
І летить сніжок легенький, наче пух.
І Хурделиця гуде вже: "Гу-гу-гу-у-у!..
Я з глибокими снігами до вас йду-у-у!"
І сміється, і радіє всім Зима.
У танок пішла уже вона й сама.
Сіє, сіє сніг пухкий із рукава
На діброви, на ліси і на поля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769272
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.01.2018
Ой летіла пташечка та й малесенька,
де у річці хвилечка та й чистесенька.
Ой летіла пташечка, розспівалася,
де дівчина молода наряджалася.
- Ой чого ж ти, пташечко, роздзвенілася?
До кого ти, дівчино, нарядилася?
- Хоч маленька пташка я, та є сильная.
В Україну я лечу, вона... вільная!
До милого дівчина там зібралася.
Україна доленьки дочекалася!
До милого дівчина пригорнулася,
Україні доленька усміхнулася!
Ой летіла пташечка, та й гарнесенька.
В України доленька... веселесенька!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769109
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 01.01.2018
Сійся, сійся, житечко... в хаті, як по полю!
Щоб веселу мали ми і щасливу долю.
Сійся, сійся, житечко... сійся, розсипайся!
А ти, наша доленько, весело всміхайся.
Сійся, сійся, житечко... станеш колоситься!
Наливайся зернятком, будем веселиться.
Сіємо, сіємо... жито та пшеницю.
Щоби мати на столі гарну паляницю!
Сіємо, сіємо... танцювати стали.
Щоб веселі мирні дні для усіх настали!
Сіємо, сіємо... золотисте жито.
Щоби весело було в Україні жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769104
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 01.01.2018
Крокує по планеті Новий рік!
Несе він щастя-радість для усіх.
Йдуть з ним метелиці й сріблясті заметілі,
і світлі помисли, і чисті ясні мрії.
Великий, гляньте, є у нього міх,
в нім подарунки і веселий сміх.
Житом-пшеницею вже сіється по хаті,
щоб мирні дні прийшли до нас, добром багаті.
А там, де коляда... там радість є.
То ж хай рік щедро щастя роздає!
Світанки росяні дарує нам, іскристі,
рожевий цвіт садів в ряснім зеленім листі.
Щоб від його бадьорої ходи,
із цвіту наливалися плоди... й душа
розкрилася, й мов пісня задзвеніла.
А у труді була найбільша наша сила!
ЩИРО ВІТАЮ ВСІХ ДРУЗІВ З НОВОРІЧНИМИ СВЯТАМИ!
ХАЙ ВІН БУДЕ МИРНИМ, ДОБРИМ, ТВОРЧИМ, СВІТЛИМ!
ЩАСТЯ ВСІМ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768965
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 31.12.2017
Ти прийшов до мене... ніби з казки,
і сказав, що я твоя весна.
Хоч співає за вікном завія,
білизною світиться зима.
В твої очі-зорі задивляюсь,
до щоки торкаюся злегка.
Обнімаєш ніжно так, коханий,
хоч така міцна твоя рука!
Боже мій! Яка ж я є щаслива,
як даруєш квіти ти мені...
й дивишся в мої очі-озерця,
як те небо, ніжно-голубі.
Скільки ж раз ти говорив "Кохаю",
я шептала теж тобі "Люблю".
А до нас з небес злітали зорі,
ранні роси падали в траву.
І шуміла стиха наша річка,
хлюпотіла хвилями весь час.
Ой, як хороше удвох з тобою...
гарний світ цей створено для нас!
Ясний місяць в небі засвітився,
зазирають зорі у вікно.
Я до тебе вийду знов сьогодні,
знаю, що чекаєш вже давно!
Сріблом сяють верби біля річки,
опускають віти до води.
Певно, що й вони почути хочуть
ті слова, що скажеш ти мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2017
Він народився поміж гір в спекотний літній день із хмари сильної.
- Дзінь-дзінь! Дзелень-дзелень... Дзелень! - так дзвінко-дзвінко задзвенів.
Так швидко через ліс побіг... побіг... мерщій...мерщій ...у гай аж до беріз!
А там велика є ріка. Бурхлива. Так шумить! І хвилями хлюпочеться, і
стрімко так біжить!
З тією річкою струмок тепер єдиним став, від радості - пустився в пляс,
дзвінкіше заспівав. А тут, таких як він, струмків дуже багато є.
Радіє кожному ріка і сили додає.
І плине вільно вже вперед красива та ріка... Могутня, вільна, гомінка,
весела і легка!
Отак і ми усі тепер у дружбі маєм жить. Повік нікому не здолать, краплин
не розділить! Бо так сильнішими стають навіть в найтяжчий час.
Мов джерело ясне дзвенить нехай і кожен з нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768462
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2017
Є красивих слів доволі
серед лісу і у полі.
У садку, в гаю... впізнаю,
їх знайду я, відшукаю.
І у лузі, і в діброві,
у веселці кольоровій.
Там, де хвилі ходять сильні,
відшукаю теж потрібні.
В синій стрічці у сестрички,
в джерелі, що біля річки,
я їх чую... я їх знаю!
Ще в хмарині відшукаю.
В дощовій рясній краплині,
у вербичці, і в калині,
і в тополі серед поля.
Їх любити - моя доля.
Дзвінкотюче кожне слово
в тобі, рідна моя мово!
Бо ж радіють і сміються,
і метеликами в'ються.
І біжать, летять, стрибають,
зорями у небі сяють.
А у квітах під віконцем...
зігрівають разом з сонцем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768306
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.12.2017
А Бегемот... А Бегемот... Погляньте, знов відкрив свій рот!
Вже знають всі, що в Крокодила знов позичала щось Горила.
Жираф три дерева обгриз. Удав так високо заліз!
А Бегемот... А Бегемот... Для чогось знов відкрив свій рот.
Тепер говорить, що Шакали до нитки Тигрів обібрали.
Леви полюють, та недбало. Для Носорогів всього мало!
Багато що і про Слонів цей Бегемот наговорив. Якби дізналися
Слони, то розтоптать його б могли!
А Він говорить, невгаває, тому і рот великий має.
Усіх навчає Бегемот... не відкривать зайвий раз рот!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768082
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 25.12.2017
А одинока наша хата... Жде. Хоч холодно на вулиці.
Морози.
Малює вітер на вікні для неї віточку мімози.
Нагадує, що холод перейде, утихнуть віхоли-завії.
- То ж не сумуй... Чекай. Плекай свої, хатино, світлі мрії!
А як лелеки весни принесуть,
зів'ють гніздечко ластів'ята... Прокинешся.
Зрадієш! Із міста знов повернеться до тебе мати.
І клопотатись буде. Сад...Город... Та ж внуки приїздять!
Чим частувати?
Самотня наша хата... Жде. Без неї в місті одинока й мати.
І хоч щебечуть внуки... добре їй. І дочка старанна
розради додає.
Та сниться матері і хаті одне й те ж:
додому мати
дорогами засніженими
йде...
Ти не сумуй, матусю! Не сумуй.
В своє гніздечко й ми прилетимо. Зрадіє сад в цвіту.
А вишня, як завжди, щоранку зазиратиме в вікно.
Тут буде затишно усім.
І щебетатимуть маленькі ластів'ята.
І усміхнеться до нас всіх
наша весела,
добра
хата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768003
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2017
В Вифлеємі у яскині дитиночка народилась.
А над нею, в небі синім, зірка ясна засвітилась.
Лю-лі! Лю-лі! Спи, дитинко!
Лю-лі! Лю-лі! Спи, гарненька!
Засвітилась над тобою
в небі зірочка ясненька!
З неба Ангели злетіли, колисаночки співають.
Пастушки й царі, поважні, Сина Божого вітають!
Лю-лі! Лю-лі! Спи, дитинко!
Лю-лі! Лю-лі! Спи, гарненька!
Засвітилась над тобою
в небі зірочка ясненька!
В Вифлеємі у яскині дитиночка народилась.
Їй радіють в небі зорі, і земля вся звеселилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767880
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 24.12.2017
Йшла Правда по дорозі... Довго йшла... й на хвильку не присіла.
Аж тут побачила ріку і дуже їй зраділа. Плескалася довгенько серед
хвиль. Вже й з рибенятами пірнає... А коли вийшла ( Боже мій! ), по-
бачила, що одягу немає.
А тут йшла дівчина, що з милим обвінчалась. Коли дізналася вона
у чому річ, наряд весільний їй віддать зібралась. Та Правда не взяла,
бо ж одяг під вінець! Старесеньким прикрилась. Подякувала дівчині
й пішла.
Тут звідки не візьмись... Кривда з'явилась. Така ж весела й моло-
да, як Правда, й рум'яні має щічки. Впізнала Правда, що на ній її но-
веньке плаття й черевички!
Спитала Кривда: - Куди йдеш?
Та ж до людей та Правда поспішала!
- Кому потрібна ти така? - сміятись з Правди лиха Кривда стала.
А Правда йшла, бо знала... треба йти. Бо тільки між людей вона є
сильна. А та людина, в якої Правда в серці є, відчує, що є вільна!
Отак і ходять й нині між людей Правда і Кривда, й кожен вибирає.
Правда є щира і проста. А Кривда зла... хоч кращий одяг має.
Не кожен вміє правду розпізнать. По одягу не вибирайте!
Бо волю й щастя матимете Ви лиш з Правдою у цьому світі... Знайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767660
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2017
Ой у полі плужок оре ...
Щедрий вечір ! Добрий вечір !
Ой у полі плужок оре ,
А те поле , як те море .
Щедрий вечір ! Добрий вечір !
Там Василько плужок водить ,
Біля нього щастя ходить .
Щедрий вечір ! Добрий вечір !
А хто буде так орати ,
Буде щастя й долю мати .
Щедрий вечір ! Добрий вечір !
Бо те поле гарно родить ,
Де Василько плужок водить .
Щедрий вечір ! Добрий вечір !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767176
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 20.12.2017
Ой котилась коляда по лісочку,
там під деревом знайшла меду бочку!
Ой котилась коляда та й по полю,
там зустріла коляда щедру долю!
Веселилась коляда там, де річка,
тут до неї ще прибігла козичка!
А та кізонька хитренька з рогами,
пригощайте нас усіх пирогами!
А коза ця привела ще й Маланку,
танцюватимемо всі тут до ранку!
Пиріжечків захотів ще й Василько,
щоб всім солодко було, а не гірко!
Вам здоров'ячка, і доні, й синочку!
Залишаємо у вас меду бочку!
Сієм, сієм житечком, як по полю.
Закликаємо до вас світлу долю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767024
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 20.12.2017
Новий рік! Новий рік! Вже ступив на поріг.
Добрий. Привітний.
Новий рік! Новий рік! Так багато доріг
Пройшов у день цей світлий.
А в нього вишиванка, зорями розшита.
І усмішка ясна!
А в долонях зерна золотого жита.
Радіє їм вся земля!
Новий рік! Новий рік! Розсипає скрізь сміх.
Завжди є щирим.
Новий рік! Новий рік! Нехай буде для всіх
І мирним, і щасливим!
А в нього вишиванка, зорями розшита.
І усмішка ясна!
А в долонях зерна золотого жита.
Радіє їм вся земля!
Славить Бога завжди скрізь на нашій землі
Кожна родина.
То ж колядки дзвінкі з Новим роком ясним
Співає Україна!
Сійся... Родися...
Жито-пшениця!
На радість всім.
Щастя іде в кожен дім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766629
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.12.2017
Ясна-ясна зіронька засвітилася,
Де мала дитиночка народилася.
А до неї Ангели посміхалися,
Пастушки малесенькі їй вклонялися.
Колихала ненечка та й дитиночку,
І співала матінка ніжно синочку.
- Спи, моя дитиночко... Ой спи, рідная!
Бо для тебе зіронька зійшла світлая.
Колихала ненечка та й дитиночку,
І співала матінка тихо в сінечку.
- Спи, моя дитиночко... Спи гарнесенька!
Біля тебе матінка та й ріднесенька.
І ще більше зіронька заяснілася,
Бо співала матінка. Веселилася.
-Спи, моя дитиночко... Спи прекрасная!
Щоб у тебе доленька була ясная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766428
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 16.12.2017
Ой летять, летять сніжинки... у лісочок, де ялинки.
На діброву, на поля... зачекалась їх земля.
Гляньте, скільки прилетіло... Стало біло. Біло-біло!
Білі шубки, черевички, білі шапки, рукавички!
Біле плаття у вербички, а в берізки - білі стрічки.
В горобини білі віти, на калині білі квіти.
Біла вишенька і слива. Біла ковдра землю вкрила.
Біла віхола співає, ніжно землю колисає.
Все летять, летять сніжинки... На людей, і на будинки.
А в Карпатських наших горах не сидять звірята в норах.
По сніжку вони гуляють і ялинку прикрашають.
Яка ж гарна та ялинка... Засвітилась на ній зірка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766228
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.12.2017
Казкові шати одягла зима.
Як гарно все прикрасила вона!
Зібрала віхолу, немовби під вінець.
Не замести ж бо їй слідів до двох сердець.
Мов Ангел залетів до хати світлий.
Назавжди ти до мене прийшов, рідний!
Нехай співає за вікном зима.
Як добре, що тепер я не одна!
Усі дороги замела зима.
Твої сліди шукала, та дарма.
У шибку стукала вона до нас всю ніч.
Та лише вранці здогадалась в чому річ.
Мов Ангел залетів до хати світлий.
Назавжди ти до мене прийшов, рідний!
Нехай співає за вікном зима.
Яка ж щаслива із тобою я!
Казкові шати одягла зима.
Як гарно все прикрасила вона!
Зібрала віхолу, немовби під вінець.
Не замести ж бо їй слідів до двох сердець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017
Ой сіялась, ой віялась,
сніжком стелилася.
Забігла в ліс і між дерев
десь загубилася.
Ой сіялась, ой віялась
сніжком дрібнесеньким.
Розсипалась, як день ясний,
сріблом білесеньким.
На кущиках, травиночках
та поміж гілками.
Розсіялась, розвіялась
диво-іскринками.
Маленькими сніжинками
весело грається.
Метелиця-хурделиця
так розважається.
Ой сіється, ой віється,
сіла на гілочку.
Прикрасила легким сніжком
для всіх ялиночку!
Ой сіялась, ой віялась,
та й заяснілася.
Бо зірка ясна угорі
вже засвітилася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765913
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.12.2017
На зимовім вікні
мої мрії ясні
розмальовує вітер.
Тут є вишня в цвіту
і дорога, де йду
я з тобою у парі.
Тут і поле, і луг,
нічка зоряна є,
місяць в хмарі.
На зимовім вікні
все квітує, як в сні,
та скажу я, по - правді:
Наша вишня в саду
і дорога, де йду,
є насправді!
А ті квіти ясні,
що даруєш мені...
такі гарні!
Є в нас поле і луг,
нічка зоряна є,
місяць в хмарі.
Здогадався, мабуть,
отой вітер легкий,
що нам бути у парі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2017
Минає час...
Так день за днем.
Прийшла пора зими
тепер.
Весна минула,
літо, осінь.
Стоїть зима вже
на порозі.
Волосся снігом
посріблила.
Зима та біла.
Біла-біла!
І жартувати
любить з нами.
Іскриться... світиться
вогнями.
Дарує радість нам
щодня
ця чарівниченька
зима.
Іде по світу
з колядою.
Завжди веселою
й дзвінкою.
А сама... світла.
Світла-світла!
І така... сніжна.
Сніжна-сніжна!
І дуже... ніжна.
Ніжна-ніжна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765346
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.12.2017
Випав сніг сріблистий.
Білий-білий!
Сад розцвів,
немов прийшла весна.
Серед віток білих тих,
казкових,
я з вікна побачив снігура.
Ніби яблуко рум'яне залишилось
тут на гілочці одній.
Він сидів.
Так гарно!
Й не боявся.
Боже мій! Та він тут не один!
Ціла зграя враз перелетіла
з вишеньки на яблуньку оту.
Правда, ще й на вишні залишились,
ніби вишні вже дозріли у саду.
Випав сніг.
Сріблистий.
Білий-білий!
Сад цвіте.
Сріблиться навкруги.
Як красиво у садочку нашім
знов сидять на вітах снігурі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
Співає віхола пісні і вдень, і в ночі сніжні.
Немов мереживо, легкі, мов колискові ніжні.
Кружляє в танці білий сніг, усіх він звеселяє.
Плете мереживо зима, ним землю прикрашає.
Ажурні світяться мости в промінні яснім сонця.
Збігаються дороги всі у ці мости-віконця.
Ясними барвами цвіте, на сонці сніг іскриться.
Заснула річечка мала, їй соловейко сниться.
Напевно, літо бачить в снах й калинонька червона.
Для снігурів приберегла свої яскраві грона!
Ой, як же гарно розцвіте, і рясно так... весною.
І соловейко звеселить всіх піснею дзвінкою.
Веселки з'явиться дуга над тим казковим цвітом.
Натрудженій нашій землі і взимку пахне літом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764953
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.12.2017
Я з джерела води напивсь, сів трішки відпочити.
Та раптом гай весь задзвенів... Здалось, принишкли й квіти.
Співала дівчина в гаю... цю пісню любить мама.
Звучала гарно пісня та, ніби з собою звала.
Світилась ніжністю... і чебрецями квітла.
Яка ж красива пісня ця. Яка ж вона є світла!
То жайвором злітала ввись... ой солодко ж дзвеніла.
Бо там ширяла поміж хмар, порозправлявши крила.
То усміхалась, як дитя... Здавалося, й сміялась.
Та поверталась до землі, в джерелах розсипалась.
Світилась ніжністю... і чебрецями квітла.
Яка ж красива пісня ця. Яка ж вона є світла!
Вітрами тішилась вона... то в травах завмирала.
Барвисті квіти у букет із радістю збирала.
Збирали сонця промінці на хвилях слова ніжні.
Засяють зорями вони у ясні ночі літні.
Я з джерела води напивсь, сів трішки відпочити.
Та раптом гай весь задзвенів... Здалось, принишкли й квіти.
Співала дівчина в гаю... цю пісню чую й нині.
Багато гарних... але так дзвенять лиш в Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017
З тобою я була... з тобою!
Світилась зіркою у небі над горою.
Дзвінкою піснею пливла над тихою водою.
Здавалось дивним це мені,
таке бувало лиш у сні.
Співала пташкою для тебе на кущі калини.
Та ще я квіткою цвіла в траві біля стежини.
Це ж треба? Справді, дивний знак.
Були удвох, де квітне мак.
Там називав мене ти так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
Як згасне день і сонце піде спати,
усе примовкне.... й ти до мене з хати
знов вийдеш в сад, де солов'ї співають.
Я так люблю тебе!
Вони про це вже знають.
Ото ж виспівують так дзвінко, так красиво.
А в моїм серці ніжний трепет, мила.
Бо так приємно тебе обнімати
і цілувати, цілувати, цілувати...
За руки візьмемось, підемо в гай ми, рідна.
Сипне на стежку нам знов місяць срібла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
В саду посадила матуся калину
і доглядала її, мов дитину.
Шумить уже листом калина червона,
налилися соком калинові грона.
Червона калина шумить біля хати,
для мене садила калину ту мати.
Червона калина шумить біля двору,
щоб я пам'ятав стежку додому.
Кудись мої роки птахи вже віднесли,
та я пам'ятаю квітучі ті весни.
І, де б не ходив я, додому вертаю,
бо квітне калина у рідному краю.
Червона калина шумить біля хати,
для мене садила калину ту мати.
Червона калина шумить біля двору,
щоб я пам'ятав стежку додому.
Я дякую Богу за Вас, рідна ненько.
Ночей не діспали й будили раненько.
Мене Ви навчили добро пам'ятати
й хотіли, щоб щастя зумів відшукати.
Червона калина шумить біля хати,
для мене садила калину ту мати.
Шумить біля двору калина червона,
і кличуть додому калинові грона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763822
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2017
-У тебе мерзнуть лапки?
Куди біжиш без шапки?
І холодно у спинку?
Іди в свою хатинку!
І хвостик мерзне, й носик?
Їсти просить животик?
То дам тобі я чаю
і тортика шматочок.
Зігрієшся, малятко,
і згорнешся в клубочок.
Бо тобі спати треба
аж до весни... Гарненьке!
Ти ж не мале зайчатко,
а ведмежа руденьке!
Гуляти любить взимку
зайчаточко вухате.
А полюбляє спати
всю зиму... косолапе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763539
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.12.2017
Білі дороги, білі мости.
Білі дерева, білі кущі.
Поле біліє, білим є ліс.
Біло-біло... скрізь!
Білі будинки біло стоять.
Білі сніжинки... летять.
Синій паркан наш
за ніч білим став.
Маленький Барбосик
його не впізнав!
На білих воротах
сидить рудий кіт.
А білий сніжок
так біло летить...
Білих сніжинок
не зрахувать.
Любить так біло
зима малювать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763534
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.12.2017
Ой висока та гора,
біля неї вища.
Ой широка та ріка,
біля неї ширша.
Ой тяжка та чужина,
а дома ж не важче.
Треба всім
край свій любить.
Буде жити краще!
Бо багате поле те,
яке гарно сіють.
І щаслива доля та,
де радіти вміють!
Ой висока та гора,
біля неї вища.
Ой широка та ріка,
біля неї ширша.
Шлях, де гори і ріка,
в далину повився.
Є найкращою земля,
де ти народився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2017
Ніжну пісню заспіваю, ніжну-ніжну.
Хай зігріє в дні негоди й зиму сніжну.
Нехай усмішкою ніжною засяє.
Добрий сон до хати кличе... Присипляє.
Ніжну пісню заспіваю, тихо-тихо.
Нехай радість завжди з нами, зникне лихо.
Нехай в росах вона вранці заіскриться.
В нічку зоряну хай казкою присниться.
Ніжну пісню заспіваю я для тебе,
Моя люба дитиночко... Ангел з неба
нехай пісню цю почує, прилітає.
Дитиночку малесеньку колихає.
Ніжну пісню заспіваю, ніжну-ніжну.
Хай зігріє в дні негоди й зиму сніжну.
Нехай мальвами розквітне під віконцем.
І розбудить тебе вранці разом з сонцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763267
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.12.2017
Зоряна ніченька сріблом розлилась.
Вогнями ясними вона засвітилась.
Приспала вже сад наш, і гай, і лісок.
Давно соловейка вже стих голосок.
- Зоряна нічко, про кого ти дбаєш?
Скажи мені, нічко, для кого ти сяєш?
Для кого горять твої ясні вогні?
Скажи, моя світла, будь ласка,мені.
- Свічу я для тебе, для тебе я сяю.
Про тебе, дитино малесенька, дбаю.
Щоб тільки солодкі приходили сни,
ясні розсипаю скрізь зорі-вогні.
Місяць яснесенький світить для тебе.
Про сон твій, дитино, земля дбає й небо.
Ти сил набирайся... мерщій підростай.
Пишатися буде тобою наш край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763235
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.11.2017
Нахилилася над річкою верба.
Нахилилась.
Ходить берегом дівчинонька одна.
Зажурилась.
Ой хилися, вербонько! Ой хилися.
Не журися, дівчино! Не журися.
Умиває своє личенько верба.
Ще й купалась.
Жде дівчина свого милого давно.
Зачекалась.
Ой купайся, вербонько! Ой купайся.
Не сумуй, дівчинонько! Усміхайся.
Розпустила свої віти всі верба.
Їх багато.
Знай, повернеться додому сокіл твій.
Буде свято.
Ой розкішна вербонька. Віт багато.
Повернеться милий твій. Буде свято!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763022
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2017
Злетіла пташка в неба синь...
Міцні у неї крила.
Сплеснула рибка у ріці.
Яка ж я є щаслива!
Ось наливаються сади,
і в колоску зернина.
Зірниця сходить тут щодня.
Прекрасна кожна днина.
Краплини чистої роси
на сонці заіскрились.
Доріжки споришеві тут,
що у життя повились.
Квітнуть ромашки поміж трав,
душі моєї квіти.
Співає жайвір... до води
вербички хилять віти.
Весела райдуги дуга...
дарує щастя миті.
Усі прийшли ми у цей світ
для того, щоб любити.
Злетіла пташка в неба синь...
В польоті- краса й сила.
Розправлю я, мов пташка та,
в своїй любові крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762728
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2017
Ми носим маски... Чи не так?
Сіяв пшеницю... Зійшов мак.
Ми носим маски... Так, чи ні?.
Не наші лиця головні.
Без масок непривабливі.
А в масках посмішки ясні.
Приємно ж... справді.
Так, чи ні?
Хотіла б я побачити
ті лиця, що за масками.
Та спершу я свою зніму.
Скінчила в масці свою гру.
Тепер без маски поживу.
Сподобаюсь комусь, чи ні...
Хай наші лиця... головні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2017
Ой зимно, зимно, зимно ... на душі.
Від свого щастя шукаю я ключі.
Ти усміхаєшся... в твоїх руках
є ключик золотий. Невже він мій?
Кажеш, у щастя вірних два крила?
На двох одне... і доленька одна?
І гріє душу усмішка ясна.
У погляді твоїм стільки тепла!
Ой тепло, тепло, тепло... неспроста.
Нас зігріває щастя доброта.
Приємною для нас є теплота.
Яка ж у щастя істина... проста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2017
Хризантемки, хризантемки...
Всі вони такі гарненькі.
Гарно квітнуть навкруг хати.
Ой, як їх тут є багато!
На пелюсточках роса.
Ой, яка ж краса!
Їм багато світла треба.
Зранку тягнуться до неба.
Пелюстки - проміння сонця.
Зазирають у віконця.
Голубіють небеса.
Ой, яка ж краса!
Лист золочений злітає.
Спів пташиний вже стихає.
Пелюстки тріпочуть ніжно:
- Буде зимно, буде сніжно...
З віт вже паморозь звиса.
Ой, яка ж краса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762246
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.11.2017
Чорні коси розплела
ніченька сріблиста.
Очі - зорі в небесах
й річка дзвінка, чиста.
Щічки мальвами цвітуть...
рум'янець ледь видно.
Голос - чисте джерело,
що дзвенить привітно.
Біжить тихо, між отав...
там, де річка... там, де став.
Тихо-тихо дзюркотить, присипляє
всіх, хто спить.
Є у ніченьки ясної
разочок намиста -
Горобини пишні грона,
калина іскриста.
Сукня бархатна із трав
перлами сріблиться.
А на ранок, від заграв,
в росах заіскриться.
З ранком стрінеться на мить
нічка-чарівниця.
І проснуться всі, хто спить...
Сонце заіскриться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761831
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.11.2017
Зорі, зорі, зорі... рідні!
Ночі, ночі, ночі світлі.
Сад в цвіту... біжать доріжки
через поле, аж до річки.
Срібний міст, немов доріжку,
стеле місяць через річку.
Миють личка ясні зорі
в срібній річці, в срібнім морі.
Гляне ранок у віконце -
золотий міст зробить сонце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761826
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.11.2017
Перший крок... Топ...
Топ - топ... Тепер два. От дива!
Впали. Піднялися.
Ручки тягнуться вперед...
- Йди, іди... не бійся!
Крок, ще крок... Топ та топ.
Ніжки такі спритні!
Від ліжечка до стола
вже самі добігли.
А там смачні пиріжки,
з маком... солоденькі.
Ніжки самі топ та топ.
Ой радість для неньки!
Коли вечором татусь
прийде із роботи,
Ніжки... Топ, топ-топ-топ...
Взуються у боти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761450
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.11.2017
Плакала редька... Сердилась дуже.
-А чому сердитись?- скажи мені, друже!
Плакала редька, слізоньки лила.
Бо хтось сказав, що вона некрасива!
Плакала редька... морква втішала.
-Ти дуже гарненька! - вона їй сказала.
Хвалила й картопля, горох, цибулина,
соняшник, соя, біб, капустина.
Плакала редька, слізоньки лила.
Слухать нікого вона не хотіла.
Плакала довго... не переставала.
Від сліз солоних гірчить трохи стала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761448
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.11.2017
Краю мій! У мене ти єдиний,
барвінковий цвіте, синій-синій.
Вишиванок золоті мережки.
Споришеві ясні стежки.
Це ж для нас тут квітнуть вишні...
Мій калиновий ти цвіте, пишний!
Твоє слово всіх зігріє,
то ж любити кожен тебе вміє!
Тішить душу пісня солов'їна.
Тут моя є рідна Україна!
Козаків славетних ми всі діти,
честю вмієм дорожити.
Це ж для нас тут квітнуть вишні...
Мій калиновий ти цвіте, пишний!
Твоє слово всіх зігріє,
то ж любити кожен тебе вміє!
Краю мій! У мене ти єдиний,
барвінковий цвіте, синій-синій.
Вишиванок золоті мережки.
Споришеві ясні стежки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761287
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.11.2017
Ясне сонечко, жито в полечку.
Тут лісок, квітучий гай.
Тут матуся й тато, радості багато.
Тут мій рідний край!
Україно, ненька!
Я люблю, рідненька,
твої ріки і моря.
Рідна тут моя земля!
Дружба тут міцна, усмішка ясна.
Спів веселий солов'я.
Де хлюпоче річка і шумить смерічка,
Стежка тут моя!
Україно, ненька!
Я люблю, рідненька,
твої ріки і моря.
Рідна тут моя земля!
Ясне сонечко, жито в полечку.
Тут лісок, квітучий гай.
Тут матуся й тато, радості багато.
Тут мій рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761124
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.11.2017
Стрибав цапок біля хати... Стрибав, ніби грався.
Стрибав цапок біля хати, взяв та й одірвався.
Зачепив він козенятко, навіть не помітив.
Розігнав всіх гусеняток ще й витоптав квіти.
-Не плач, кізонько маленька! Тут лужок близенько.
Там, де бавляться цапки так... не ходи, серденько.
Ідіть, гусоньки на річку. Там плавати вільно.
Ви ж бачите, що цапок цей розгулявся сильно.
А як квіти нам підняти? Деякі зламались.
А найкращі з'їв, погляньте, лиш стебла зостались...
Насіємо нових квіток, будем поливати.
А цапка більше не пустим до своєї хати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761115
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.11.2017
Хата. Яблунька маленька.
В небі зіронька ясненька.
Хтось ховається в кущах.
Мабуть, це великий страх?
Ах!..
Очі - вогники іскристі.
Шарудить в рудому листі.
Страшно як... Ой, страшно як!
Що шукає він в кущах?
Ах!..
До кущів я нахилюся.
Хоч боюсь, та подивлюся.
Може вже заснув той страх?
-У-х-х-х! - ще хтось кричить. Ой!
Ах!..
Ой! і Ай! і Ух!... в клубок
Тут згорнувся їжачок!
Очі - вогники іскристі.
Робить хатку він у листі.
Заховався у кущах.
Він такий гарненький.
Ах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760347
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.11.2017
Чиста сторінка. Білий листок.
А ні словечка... Лиш чийсь голосок.
Чиста сторінка. Краплі дощу.
Те, що почую, візьму й запишу.
Сонечко, дерево, небо і гай.
Березень, брат, мармелад...
Вибирай!
Чиста сторінка. Білий листок.
А ні словечка... Лиш чийсь голосок.
Чиста сторінка. Краплі дощу.
Те, що побачу, візьму й запишу.
Квіточка, стрічка, берізка, лісок.
Ягідка, рибка, метелик, грибок.
Вже сонечко вийшло...
Дощ перестав.
Видно, це дощик мені
Нашептав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760337
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.11.2017
З тобою добре... Добре. Пам'ятаєш
той літній дощ, що зберігав тепло?
Ти підійшов, і солодко так стало.
Узяв мене ти під своє крило.
Ми під дощем тоді, без парасольки,
йшли по воді... з'єднались два крила.
Я трепет той, твоє тепло, усмішку
назавжди в своїм серці зберегла.
Прошу тебе, мій рідний... Повертайся!
Коли одна - холодний дощ іде.
Ой, як гірчить сьогодні наше щастя.
А хто ж, крім нас, між гіркоти знайде?
Твого сердечка стукіт я відчую.
Не стане більше в нашім світі зла.
Знов ніжний трепет в душах озоветься.
З'єднаються у щасті два крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017
Забрали Мишку у Кота... Сказали: - Не грайся!
Забрали Мишку у Кота. А він так старався!
І день, і ніч все пильнував. Скажіть мені, за що?
Забрали Мишку у Кота. Та Мишка - ледащо!
Ледача Мишка та мала, в комору залізла.
Там їла сир вона... й зерно усе перегризла.
Добралася до ковбаси та ще з'їла сало.
Попрогризала всі мішки... Невже було мало?!.
Забрали Мишку у Кота... Взяли й відпустили.
І прикро так тепер Коту, потрачено ж сили!
Сказали: Мишці більше тій в комору не лізти!
Та хто повірить?.. Миші ж є для того, щоб гризти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759840
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 11.11.2017
Життя прожить - не поле перейти...
О, скільки буде на твоїй дорозі!
Можливо й поталанить у житті,
й щастя чекатиме тебе на розі.
Буває й так... Тоді щасливий чоловік
живе й радіє. Чого ще треба?
Та не усім таланить так, скажу,
Бо багатьом іти до щастя довго треба.
А на путі зустрінеться всього:
то бурі-грози, а то жара нестерпна.
Холодні зими, віхоли-метілі.
Буває й так... А щастя лиш у мрії.
Нехай пока. Не проганяй. Плекай
ту мрію ще таку далеку.
Бувають весни. Про це ти пам'ятай!
Можливо, принесе й твою лелека.
В цвітінні яблунь її впізнаєш ти,
а чи в бджолі малій. Цього не знаєш.
Чи в добрих справах інших, чи своїх,
ти мрію ту ясну впізнаєш.
І зрозумієш, що правильно ти жив,
якщо зумів свій добрий слід лишити.
До щастя довго йшов... А, виявляється,
ти в щасті жив! Як у саду твоєму квіти.
Життя прожить - не поле перейти...
Можливо, щастя чекає десь на розі.
Життя прожить - не поле перейти...
Щастя - то добрий слід твій на життя-дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759664
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2017
Вовчицю Вовк просив, благав: - Прийди до мене, рибко!
Чекати буду вечірком я з нетерпінням, квітко!
- Добре, прийду, - сказала та. Словами так голубиш. Побачить
хочу, як мене ти насправді любиш.
Тепер сидить той Вовк і жде. Вже й місяць вийшов з хмари.
Прийшла Вовчиця, вовк зрадів:
- Та ти ж мені до пари!
Радіє Вовк , радіє Вовк... Очей з неї не зводить. Вовчиця
й справді гарна. Бач, як пава в хаті ходить.
На ній кофтиночка тонка і легка спідниця.
Ніяк Вовчиці тій, ніяк на місці не сидиться.
А Вовк до неї:
- Приготуй. Це прибери подалі. Попідмітай швиденько тут.
Почисть мені сандалі.
То ж увесь вечір Вовк хвалив Вовчицю. Та ж є за що!
А як пішла Вовчиця та, то сказав: - Ледащо!
Чому буває в світі так? Того-то ми не знаєм.
Когось і зблизька й здалека... Себе ж не помічаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758975
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.11.2017
Листя жовте облітає із тополь поволі.
Трактори ріллю лишили у нашому полі.
Хазяйнує листопад вже. Золотий листочок
залишить боїться гілку... Ой, ніяк не хоче!
Та прийшов час полетіти, й вітри зашуміли.
Полетів... ріллю прикрасив. Вистачило сили!
Рілля чорна... й позолота. Листок із тополі.
За усе, що нам дається, будьмо вдячні долі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758770
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2017
Люблю я листопад... Красивий він.
Уміло так все до зими готує.
Обтрусить листя до землі....
воно, як ковдра. Ще й малює.
Звичайно, любить свої він кольори:
коричневий і чорний, й сірий.
Комусь здається місяць цей сумним.
Для мене є і добрим він, і милим.
І небо сіре, і вода в ріці,
чорна земля... Люблю й такими.
Ну, як же тут не розгулятися зимі?
Нехай малює барвами ясними.
Нехай дрімають в тиші, до весни,
і поле, й гай... Співатимуть завії.
Люблю я листопад... Красивий він.
Та ще й плекає мої світлі мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758763
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2017
Ти міцніла в віках, гартували тебе довгі роки.
То до щастя свого були твої кроки.
Ти міцніла в віках, йшла вперед, не спиняла,
То ж під сонцем ясним сама ясною стала.
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми діти твої, Україно-мати!
Дав нам щастя Господь - у труді розцвітати.
Наш могутній Дніпро все несе уперед свої води.
Миру зичимо всім, і радості, й згоди.
В колоску золотім жито зріє у полі,
І калина рясна гроном хилиться долі.
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми діти твої, Україно-мати!
Дав нам щастя Господь - у труді розцвітати.
Лине пісня дзвінка... мов до Бога злітає молитва.
Молодих козачат є мрія в ній світла.
Тут під небом ясним передасть батько сину,
Щоб любив і беріг він свою Батьківщину!
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми любим тебе, Україно-мати!
Дав нам щастя Господь - у труді розцвітати.
Дав нам щастя Господь - у труді розцвітати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758610
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.11.2017
Нахилилася над річкою калина.
Умиває своє личенько верба.
Тут щораночку по воду йде дівчина.
Ой, яка ж у неї усмішка ясна!
Ой, дівчино! Ти дзвінка,
мов те джерельце.
Ніжна, світла, ясна зіронько моя.
Полонила ти навіки моє серце.
В сині очі закохався я!
А в руках у неї гарні два відерця.
А в очах її завжди цвіте весна.
Наберу я їй водиці із джерельця.
І засяє знову усмішка ясна!
Ой, дівчино! Ти дзвінка,
мов те джерельце.
Ніжна, світла, ясна зіронько моя.
Полонила ти навіки моє серце.
В сині очі закохався я!
Нахилилася над річкою калина.
Умиває своє личенько верба.
Тут щораночку по воду йде дівчина.
Ой, яка ж у неї усмішка ясна!
Ой, дівчино! Ти дзвінка,
мов те джерельце.
Ніжна, світла, ясна зіронько моя.
Полонила ти навіки моє серце.
В сині очі закохався я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
Прости нас, Боже!
Всіх прости...
Не вміли цінувати.
І не хотіли берегти.
Тепер висока плата.
Прости нас, Боже!
Всіх прости...
Любити ми не вміли.
Тепер птахами, подивись,
по світу полетіли.
Багато хто вже назавжди,
не прилетить додому.
Прости нас, Боже!
Всіх прости...
Час сіє гіркотою.
Дозволь піднятись...
Розцвісти.
Зерном засіять ниву.
Вчимось любити й берегти.
Дай доленьку щасливу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757692
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2017
Засвітилась ранками,
сіялась хлібами.
Розсипалась росами,
рясніла дощами.
Веселилась барвами,
листя золотила.
Ягідками сипала,
зорями світила.
Гнулась плодом-вітами
у садах низенько.
Зігрівала сонечком
нас усіх частенько.
Листя позолочене
вітри обтрусили.
Ті листки, танцюючи,
нам до рук летіли.
Незабаром зимонька
засріблить снігами.
Красунечко-осене,
радуй ще дощами!
Чарівнице-осене,
ми тобі всі вдячні.
Дні твої золочені
такі ясні-ясні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757690
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.10.2017
Голуб білий,
білий-білий...
в неба вишині.
Голуб білий,
ніби мрія,
що приходить в сни.
І йому назустріч
білий,
повен сил... летить.
І йому назустріч
білий,
і ясна блакить.
І тріпочуть в небі
синім
сильних два крила.
І до себе кличуть,
манять...
легких, ніжних два.
І вже квітне
білим цвітом
ясна неба синь.
Це Вона кружляє
в щасті,
з Нею... Він!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2017
Багато нас тут, оселедців в банці.
Кудись все тиснемось...
Все тиснемось...
Куди?
А він он плаває.
Ви подивіться. Ви погляньте!
А він он плаває - один!
Ой, скільки ж волі йому...
Скільки ж йому місця!
Ще й нарікає. Каже:"Мені тісно!"
Та ще й на поміч зве.
Чому?..
Бо він в акваріумі живе!
До моря б нам усім. До моря!
Де весело завжди. Де сміх!
Бо воля там.
Бо там щаслива доля.
І місця вистачить для всіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757631
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.10.2017
О, як же гарно Київ наш
ясними світиться вогнями...
Він гріє душу й тішить зір
своїми храмами й церквами.
Який же рідний нам усім,
уміємо його любити.
В його майбутнє вірим ми,
бо є усі ми його діти.
Величний, рідний Київ наш
свою щасливу має долю.
Зробив назавжди вибір свій,
бо виборов свою він волю.
Тепер під небом голубим
міцніє сила й воля наша.
Бо щастям повниться наш дім,
як радості святої чаша.
О, як же гарно Київ наш
ясними світиться вогнями...
Та, відзеркалившись в воді,
говорить з небом куполами.
Є правда в світі... знаєм ми.
Ця світла віра завжди з нами.
Освячує церковний дзвін
дорогу, обрану батьками.
Пишаюсь тим, що тут живу,
що син великого народу.
За велич цю й земну красу
вклоняюся я низько Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757357
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.10.2017
Я знаю! Вернуться лелеки
у гнізда близькі і далекі.
І щастям засвітяться хати,
і радості буде багато!
Бо нашу любов відчувають,
що дома чекають їх, знають.
Летять і летять... дні і ночі,
в польоті є пильними очі.
Кружлятимуть знов в небі синім,
змахнувши крилом своїм сильним.
Де житечко зріє у полі,
їм легко літати на волі.
Над річкою будуть навчати
малих лелечаток літати.
І будуть їх старанно вчити
і гай, і діброву любити.
Я знаю! Вернуться лелеки
у гнізда близькі і далекі.
І щастям засвітяться хати,
і радості буде багато!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756888
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2017
Стрибав якось по вулиці маленький горобець,
Знайшов він у зелененькій травичці гребінець.
Розчісувати пір'ячко своє сіреньке став,
Веселу гарну пісеньку горобчик той співав:
-Ців-ців! Ців-ців! Ців-ців!Ців-ців!
Я буду рахувать... Одна пір'їнка,
дві пір'їнки, три, чотири, п'ять!
Сміється з неба сонечко, проміння ясне ллє,
А горобець розчісує все пір'ячко своє.
Пір'їнок у горобчика усіх не зрахувать...
То ж хай собі розчісує, ми будемо співать!
-Ців-ців! Ців-ців! Ців-ців!Ців-ців!
Ми будемо співать... Одна пір'їнка,
дві пір'їнки, три, чотири, п'ять!
Стрибав якось по вулиці маленький горобець,
Знайшов він у зелененькій травичці гребінець.
Розчісувати пір'ячко своє сіреньке став,
Веселу гарну пісеньку горобчик той співав.
Тепер нам дуже весело
разом всім рахувать... Одна пір'їнка,
дві пір'їнки, три, чотири, п'ять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756542
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.10.2017
Під ногами листок... золотий.
Я не хочу на нього ступати.
А зі мною ти, мій дорогий.
Як же довго прийшлося чекати.
Той листок сам злетів нам до ніг.
Обійшли ми... та вітер повіяв.
Підхопив той листок і поніс.
Та любов нашу він не розвіяв.
Ти повернешся, щоб захищать.
Я чекатиму на Перемогу.
Знов під ноги злетів нам листок...
Освітить, видно, хоче дорогу.
Під ногами листок... золотий.
Скільки світла зумів він ввібрати.
Знай, тебе буду я, дорогий,
з нетерпінням додому чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756511
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2017
Де калина рясна в полі і лелека в вишині,
Споришева світла стежка все біжить у літа дні.
А на цій ясній стежині є волошки голубі,
І ромашки ніжні, білі, загубилися в траві.
Споришева стежечка, стежечка-мережечка,
Все біжить в далечину... Кличе. Зве.
Споришева стежечка, стежечка-мережечка,
В нашім полі за селом, де жито золоте.
А біжить вона від хати, де мого дитинства дні.
Де щасливі мама й тато... і такі ще молоді!
Тут, де вишні у садочку й кучерявий клен шумить,
Починає біг свій стежка, від воріт у світ спішить.
Споришева стежечка, стежечка-мережечка,
Все біжить в далечину... Кличе. Зве.
Споришева стежечка, стежечка-мережечка,
В нашім полі за селом, де жито золоте.
Де калина рясна в полі і лелека в вишині,
Споришева світла стежка все біжить у літа дні.
А на цій ясній стежині є волошки голубі,
І ромашки ніжні, білі, загубилися в траві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2017
Тихий вечір йде до хати. Лю-лі! Лю-лі!
Буде діток присипляти. Лю-лі! Лю-лі!
Тихий вечір йде до хати.
Буде діток присипляти. Лю-лі!
Вийшов місяць ясночолий. Лю-лі! Лю-лі!
Засвітились в небі зорі. Лю-лі! Лю-лі!
Вийшов місяць ясночолий.
Засвітились в небі зорі. Лю-лі!
Будуть зірочки ясніти. Лю-лі! Лю-лі!
Гарно спати будуть діти.Лю-лі!Лю-лі!
Будуть зірочки ясніти.
Гарно спати будуть діти. Лю-лі!
Тихий вечір йде до хати. Лю-лі! Лю-лі!
Буде діток колихати. Лю-лі! Лю-лі!
Вечір буде колихати.
Будуть зірочки співати. Лю-лі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756193
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.10.2017
Захотіло спати сонечко,
Перейшло воно через полечко.
Через річку йшло по місточку
Та й заснуло в нашому гайочку.
Лю-лі! Лю-лі! Сонечко. Лю-лі!
Зайченятка в лісі поснули.
У гніздечку сплять пташенятка.
Засинають хлопчики й дівчатка.
Вранці встане наше сонечко.
З ним проснеться ліс наш і полечко.
Буде нам ясненько світити,
Щоб росли щасливими всі діти.
А тепер спить сонечко. Лю-лі!
Зайченятка в лісі поснули.
У гніздечку сплять пташенятка.
Засинають хлопчики й дівчатка.
Захотіло спати сонечко,
Перейшло воно через полечко.
Через річку йшло по місточку
Та й заснуло в нашому гайочку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756188
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 19.10.2017
Не спав Бровко декілька днів. Все сторожив курник.
Він знав, все добре відчував, бо сторожити звик. Поблизу
ходить рудий Лис, хитрющий далебі. Як забереться у курник,
то що буде тоді?..
Не спав Бровко, бо сторожив. І оком не змигнув. А тут...
О,лихо! О, біда! На мить якусь заснув.
Хвилина то була, чи дві? Не знаю цього я. Курей з десяток
Лис поніс. Як жить? Бровко не зна...
Тепер з зарплати все беруть за вкрадених курей.
Бровко радіє... Повезло! Все ж легші від гусей.
А он Барбосові біда, хоч чесно любить жить. Вкрав Лис
великого Слона, як той заснув на мить.
Ця баєчка не є проста. Бо в тих, скажу, хто спить,
все заберуть. Все заберуть... Ще змусять й заплатить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755780
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.10.2017
Ворона прилетіла до ставка.
Усілася на гілці. Роздивлялась.
Побачила, як Щука доганяла Судака,
в душі із нього навіть посміялась.
- Ото є як... Та що ж ти за Судак?!
Від Щуки хижої тікаєш? А в нас,
в сусідньому ставку, є Судаки...
Ого які! Та що з тобою говорити?
Ти ж не знаєш... Живеш собі у заводі,
отут, і навіть Щуки хижої боїшся.
А наші Судаки... Ого які!
Як розкажу тобі, таке і не присниться!
У них будинки й дачі для душі,
та ще й зарплата чималенька.
Живуть шикарно, як і Карасі.
Ото кого навчили батько й ненька!
На тебе ж соромно дивитися. Повір!
Оце хоч насміюся... Та що сидіти тут?
Я краще полечу. Можливо, в Судаків
своїх чогось навчуся!
Чого навчилася Ворона в Судаків?
Їй Богу, я не знаю. Але хотілося б мені,
щоб гарно всі жили.
На те надію світлу маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755662
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.10.2017
Захотіла якось Курка зерна поклювати.
Вийшла вона на подвір'я та й стала шукати.
А його тут є доволі... Зерна тут багато,
Бо дбайлива господиня живе у цій хаті.
От наїлась вона вволю... Спритно так клювала!
Потім стала, подивилась й голосно сказала:
- Он сусідським курам краще. Де хочуть, бувають.
Усе ходять, щось шукають, всюди зазирають.
Хоч у мене зерна вдоволь, є що поклювати,
Та й мені манеться дуже десь помандрувати!
А назавтра пішла курка і собі у мандри.
І що з того?..
Був у Лиса обід дуже гарний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755654
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.10.2017
Плаче гірко земля... Скільки раз вже здригалась!
Ой, якби ж то могла, то б від болю сховалась.
Кровлять рани тяжкі... На шматки розтинають
онімілі серця, що любові не знають.
Плаче гірко земля... Вже не раз боронили.
Щоб щасливо жила, вже життям заплатили.
Споконвіку батьки просять Бога, щоб квітла.
Захищають й тепер, щоби доленька світла.
Знов боронять сини, бо уміють любити.
Ті, хто губить вогнем, а чиї ж то є діти?!.
Плаче гірко земля... Знов життя забирають
онімілі серця, що любові не мають.
Подарую я всім теплоти хоч краплину.
Тим, хто любить, як я... й береже Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755411
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.10.2017
Казав наш батько...
- Зареве, зареве Ревучий!
А він мовчить... А він мовчить!
Біжить ось поміж кручі.
До моря синього несе
він свої тихі води.
А він мовчить... А він мовчить
у спеку й дні негоди.
-Чому мовчиш? Чому мовчиш?!
Ревіти коли будеш?
Що ти Дніпро. Що сила ти!
Забув? Чи ще забудеш?..
Не хочеш думати про те,
що досить вже терпіти?
Отак і ми всі мовчимо...
Чи ж не твої ми діти?
Руйнуємо... Все продаєм...
Коли ж будемо дбати?!
Ми твої діти, Україно!
Чи може ти не мати?!.
Хто ж ми тоді насправді є?
Хто ти для нас, Вкраїно?
Коли в своїй державі ми
стоїмо на колінах?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754951
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2017
Малий колючий їжачок ліг тихенько на бочок
й покотився, покотився... Аж в гайочку зупинився.
В тім гайочку є грибочки.
Три росте тут, де дубочки. Два знайшов біля бе-
різки, у якої гарні кіски.
Ще один біля калини. Один біля горобини.
Два зібрав біля ялинки на колючу свою спинку.
Для малесеньких сестричок взяв ще два біля смерічок.
Ледве-ледве дочалапав до своєї в лісі хати...
- Ти зібрав грибів багато! - похвалив синочка тато.
- Ой, які ж вони гарненькі! - похвалила сина й ненька.
Ті грибочки усі брали і на гілочки низали. А сестрички
не стерпіли, по шматочку відкусили. Зрозуміли всі тоді,
що грибочки ті смачні!
І сказали так брати: - Ми туди, куди і ти! Є й у нас
колючі спинки. Позбираєм, де ялинки... де берізки, де
калина, де розкішна горобина.
- Ми зберемо, де смерічки,- засміялися сестрички.
Пошукаєм, де дубочки, бо хороші в сім'ї й дочки!
Й покотилися клубочки... щоб знайти нові грибочки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754900
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.10.2017
-Ой, полечко-полечко... А хто ж тебе сіє?
Ой скажи нам, полечко, який вітер віє?
-Сіють мене козаки, славетного роду.
Вітри віють буйнії та й несуть негоду.
-Ой, полечко-полечко! А хто ж доглядає?
Чому, скажи, матінка сина виглядає?
-Доглядають нивоньку козацькії діти.
Виглядає матінка сина, щоб радіти!
-Ой пора вже, полечко, урожай збирати.
Вже повіяли вітри теплі навкруг хати.
-Ой збираймо, людоньки, є зерна чимало.
Щоб в достатку жити нам, щоб весело стало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754720
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
Не відпускай мене, прошу... коханий!
З тобою світло й сонячно мені.
Я поцілунками загою рани.
Без тебе полином гірчать і ясні дні.
Поїхав знов... бо друзі там. Бо треба.
Без тебе їм не обійтись ніяк.
Дозволь з тобою бути. Я благаю.
Для тебе зіркою засяю в небесах.
Щоночі можеш мною милуватись.
Поглянь, на тебе пильно я дивлюсь.
І квіткою розквітну десь у травах.
З тобою, знаєш сам... нічого не боюсь!
Кохаєш ти мене, кохаєш... Знаю.
Для тебе сонцем ясним я зійду.
Ранесенько у росах там засяю.
Теплом зігрію тебе й ніжно обійму.
У зорях я, у квітах я... у сонці.
З любові маєм ми міцну броню.
Ти - світ ясний, що у моїм віконці.
І я з тобою Україну бороню!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017