| Сторінки (25/2408): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
[i]Не думаю я зовсім про життя,
і майже не хвилює майбуття,
щоб там не говорили вам провидці,
та у минуле вже немає вороття.
[/i]
У Життя я нерідко питаю,
що дало те старому мені,
чому зачіпки часто стрічаю
на життєвім своїм полотні.
Чому зморшки чоло моє вкрили,
чому сняться сновиди сумні,
чом із часом все меншає сили
і все рідше лунають пісні.
Чом моє поріділе волосся
сивиною на плечі спада,
чому літ утікає колосся
мов крізь пальці прозора вода.
Та Життя як луна після грому,
міцно стиснуті мудрі вуста,
не промовить поету ні слова
й ця мовчанка його неспроста…
30.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083003544
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687127
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2016
На похоронах друга ми зустрілись.
- Давно не бачились! Куди це ти пропав?
Чом не подзвониш, чому не заїдеш? –
питань багато друг мені задав…
Все пам‘ятаю, як я „загубився“,
чом кілька років телефон мовчав,
як ніби риба об крижину бився,
та втримався. Нічого не сказав…
- Переїжджаю скоро я до моря,
у літню резиденцію свою.
Ти заїжджай обов‘язково, поговорим,
у мене гарно там, немов в раю!
- Ти подзвони мені! Ти чуєш, неодмінно!
Дружина не дає мені спокою,
цікавиться, питає незупинно –
Куди подівся, справи як і що з тобою?!
Я відповів, бо знаю його вдачу:
Готовий будеш стрітись – подзвони.
Приїду, поговоримо, побачим,
весна надворі лише, що не гомони.
Весна скінчилась, літо пролетіло,
я час не гаяв – жив, читав, творив.
Сьогодні осінь вже теплом мене зігріла
та сердобольний друг не подзвонив…
02.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090201970
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687126
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.09.2016
У казці принц стріляє вправно з лука,
стрілу свою знаходить на болоті
й бере за жінку страхітливу жабу,
що обертається у чарівну принцесу!
В житті ж усе виходить навпаки -
з дитинством покидають нас казки...
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083000152
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686943
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2016
Що буде в світі після нас –
про це бажаю говорити.
У небуття відійде газ,
скінчать вугілля теж палити,
бо чистоти настане час.
Що буде завтра після нас?
За це хотілося б сказати
відверто, чесно, без прикрас.
Хай буде син і буде мати,
най щастя буде після нас.
Що буде в світі після нас?
Хай мир наповнить кожну днину!
Війни хай мине чорний час
і всі диктатори загинуть.
Це точно буде після нас.
Що буде завтра після нас?
Хай будуть завжди наші діти!
Не повниться іконостас,
щоб просто жити і радіти.
Життя хай радує всіх вас.
Що буде в світі після нас?
Живуть хай завжди правда й віра.
Без них палац – це лиш хавіра,
а Україна – гондурас.
Любов хай буде після нас!
Чи буде краще після нас?
Так, точно буде, вірю, знаю.
Настане благоденства час
і добрим словом пригадають
потомки вдячні нас і вас.
30.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083002485
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686941
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2016
Пригадую, пани хороші,
не так страшні московські воші –
так Симон говорив Петлюра,
а він був неслабка натура.
Нема страшнішого за жида,
хіба що українська гнида.
Було так, є і завтра буде –
затям собі це, бідний люде!
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082910508
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2016
В кінець Амур розперезався,
нюх втратив клятий купідон.
У пустощах своїх зарвався,
як моська – не страшний їй слон.
Сідниці б чемному надерти
та лук зі стрілами забрать,
щоб думало крилате стерво
наступний раз, куди стрілять!..
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082908440
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Поміж полями стрімко мчиться потяг,
кругом мелькають ниви і ліси.
В купе через вікно влітає протяг –
уже настали літечка часи.
Аж раптом збоку – справжнє жовте море!
То соняшник за небокрай цвіте.
До сонця тягне голови, угору,
чарівне диво жовто-золоте!
Милуються дорослі краєвидом,
та з подивом промовила Наташка, –
Такого ще не бачила я, діду...
Розквітнули капець які ромашки!
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082904791
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Жінці треба небагато -
гроші щоб носив до хати.
Забезпечував продукти:
овочі й всілякі фрукти,
сиру, рибки, ковбаси,
ще й винця на всі часи.
Щоб висіло чи стояло
на полицях і в підвалах,
все вертілось та крутилось,
і нічого не розбилось.
Сам щоб прав труси й носки,
ще й розказував казки:
про її чарівну вроду,
бо з лиця ж не пити воду.
За стрункі, чарівні ноги,
що не б‘ють шляхи-дороги.
Не забув про груди пишні
й про червоні губи-вишні.
А вночі щоб не хропів,
не кидав на вітер слів.
Не дививсь на чужі шорти,
регулярно по курортах
ніби панночку возив,
ще й коштовності дарив.
Щоб не грав він у футбола,
забирав дітей із школи,
на других жінок ні-ні,
навіть у страшному сні.
Щоб ні пива ні горілки
чи у зріст стрункої грілки.
Щоб ласкавий та веселий,
і порядок у оселі
поверхів чотири-п‘ять,
а вночі давав поспать.
Зранку щоб у постіль каву,
шанував немовби паву.
Без осмішок та химер,
ще й стояв, як піонер!
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082904364
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686567
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.08.2016
Вже дістає ця мовна скрута
і ріже очі прози дим –
стрибать не треба з парашута,
стрибать потрібно разом з ним!
28.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082803533
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686364
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2016
Не сіяли, не орали –
на асфальті назбирали,
п‘ять мішків зерна пшениці,
годувать скотину й птицю,
а іще з півтони жита –
буде взимку з чого жити.
Назмітали, нашкребли
із вибоїн, що змогли.
Тут вини немає Бога,
винувата в тім дорога,
вся у ямах та горбах,
не поїздка – просто жах!
Бо на кожнім кілометрі
без вибоїн кілька метрів.
Як вони те збіжжя возять
бідолахи-зерновози.
Як не яма, то канава,
тоне в ній вся наша слава.
Мало виростить, зібрати,
треба довезти і здати.
Але в нас такі дороги,
навіть олень вломить роги.
Бо засіли бюрократи,
крадії і казнокради.
З верху до низу крадуть,
в них із нами різний путь.
Яхти, літаки, боліди
не залишать там і сліду –
інші борознять шляхи,
коли грошей в них міхи.
Я б хотів би замість ґранта,
щоб прем‘єра чи гаранта
провезли безперестанку
із Казанки до Баштанки!..
А як витримає гад –
ще туди його й назад!
Може це їм допоможе
пригадать, помилуй Боже,
що живуть на Україні
не вони одні єдині.
А то возить лиш свій зад
до Борисполя й назад.
Як відвідать Запоріжжя
при такому бездоріжжі?!
Чи ступити на поріг
до рідні у Кривий Ріг?
За дороги треба братись,
а не у Європу пхатись.
Та ладнать свій власний віз,
не просить заморських віз.
Гарні збудувать шляхи
українцям до снаги,
треба лише казнокрадів
відправляти в батоги.
Серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082702012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686363
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.08.2016
Я дякую тобі, мій мудрий діду,
що ти колись давив московську гниду.
Міг випити стакан-другий вина,
коли служив у батьки, у Махна.
Та вольниця тривала аж три роки,
відомі славні і гіркі її уроки,
але не всім ті факти до вподоби,
тому й ховали їх радянські сноби.
Зібрав Махно в той час селянські сили
і по тилам денікінським ходили,
ще й Врангеля успішно воював –
нікому Нестор спуску не давав.
Давив він „краснопузих“ дні і ночі,
та захищав селян і люд робочий.
Не жалував забрідну німчуру
й свою білогвардійську машкару.
Та наразив себе враз на офіру,
коли „совітам“ підлим він повірив.
Поклав на плечі непосильний груз,
бо підписав з лукавими союз.
Не забарилася себе чекати зрада,
в одному залишилася розрада –
народна пам‘ять житиме в віках
про Батьку із шаблюкою в руках!
22.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082202767
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686212
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2016
Парад в війну – бенкет під час чуми.
Невже цього не розуміє влада?
Невже цього не помічаєм ми?
Чи одного нам не достатньо Сталінграда?!
Невже елітна техніка потрібна,
щоб раз на рік проїхатись парадом?
А фронт тримають хлопці наші бідні
без „броників“, з одним лиш автоматом!..
Зате нацгвардія у латах до зубів,
й на ременях у них новітня зброя.
Між ними й фронтом нездоланний рів,
кого й від кого захищають ті герої?!
Кого потрібно у столиці захищать,
чию потрібно берегти свободу?
Звичайно слуг й гаранта…, їхню мать,
від власного невільного народу.
А потім брязкать зброєю для кого,
кому демонструвати свою силу?
Щоб й далі продавати мати змогу
гуртом і вроздріб Україну милу?
Хода ж нескорених осталась без уваги,
герої справжні ратну справу вже зробили…
Уже нікому не потрібні ті трудяги,
ціною власного життя що Неньку захистили?!
Та прийде час і ще усі прозріють,
бо вже не зможуть всіх і вся дурити.
Якщо не влада, то хоч люди зрозуміють,
що далі так не можна в світі жити!
Серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082702196
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2016
Відомі завжди помирали в злиднях,
їх слава зазвича́й не доганяла.
Не жду зі Скандинавії чи Відня
ні премії, ні навіть кусень сала.
Багаті гинуть від якоїсь по́рчі,
від ожиріння чи то діабету.
Це не загрожує людині тво́рчій,
тим більше – невідомому поету.
Нема загрози в за́вороті ки́шок,
ба навіть тривіальному поносі,
бо на столі я оставляю ли́шок,
як доля рідко все ж його прино́се.
В житті повинна бути всьому міра,
бо зайве не доводить до добра.
Пустим хай краще буде шлунок й віра,
ніж повний кендюх і якась мара.
Серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082208690
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686018
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Рекордні урожаї зернових
зібрали хлібороби України.
Та все частіше розбирає сміх,
коли говорять, що не хлібом же єдиним...
Бо знову хлібодарам свердлить мозок:
Куди дівать зерно – питання не просте.
Корупція все ж переможе розум –
цієї осені ціна на хліб зросте!..
22.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082201758
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686017
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Усе життя немов дитина жив,
все щиро вірив у добро і правду.
Не завжди вистачало в нього слів,
щоб змалювати віру в своє завтра.
Прямий був, казна-що не плів,
відверто він дивився прямо в вічі.
Все бідкався і каганця палив,
коли зненацька затухали свічі.
Отак воно й добігло до кінця,
людське життя, ні довге, ні коротке.
Він так і не досяг свого вінця,
хоча до нього залишались кроки…
21.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082105210
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685976
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2016
Моя знайома, мов крута автівка,
дивує всіх підряд, помилуй Боже –
четвертий раз виходить заміж дівка,
але коханець все один і той же…
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081908036
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685975
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.08.2016
Чотири колеса, асфальт
і п‘яте рульове.
Перед очами безліч шпальт
й на кожній щось нове.
Що там попереду,
тупик чи є усе ж проїзд?
Чергові вибори й кірдик
чи є безпечний з‘їзд?..
То може з‘їхати, звернуть,
не бити ходову?
Знайти собі пристойний путь
вві сні чи наяву.
Он яма, знову, ще одна…
Об‘їхать, не влетіть!
Висока чом для тих ціна,
хто хоче вільно жить?
Чому хапуг і глитаїв
так розвелось в наш час?
Хто допоможе нам, сім‘ї?
Ніхто, окрім лиш нас!
Чому ж чекаємо, ждемо,
не поскидаєм їх?
Чому ж кермо не беремо
до рук уже своїх?!
21.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082103214
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685442
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
Сьогодні в Україні незалежне свято,
святкує де-хто, аж пиляка йде!
Але таких вже зовсім небагато,
та скоро й це у вічність відійде…
Не дуже щось святкується народу,
не вірить він в майбутнє золоте.
Поглянем, хто ж отримав ту свободу
й дорога та куди нас всіх веде.
Вже вільні стали гроші від народу,
і тут належне треба їм віддати,
бо необмежену отримали свободу –
в кишені влади і офшори утікати.
Дістали волю за грошима й статки –
втекли, тут правди нікуди дівати.
Здавили шию їм драконівські податки
та так, що годі й голову підняти.
Отримали свободу наші ціни,
ростуть на заздрість гривні і грибам.
Гриби ж для пересічної людини
давним-давно уже не по зубам.
Звільнилися від пут нові тарифи
й злетіли птахами у височінь.
Їх не лякають ні підводні рифи,
ні Бог, ні дідько, ні біда... Амінь.
Ще незалежні депутати від народу,
для них те беззаконня стало звичним.
Вони самі собі встановлюють свободу,
і думають, що так все буде вічно.
Держава наша, ніби в морі корабель,
що суне в шторм. Все більше диферент…
Баласту в кубриках гора, до самих стель,
ну, а найбільший, як не дивно – президент…
Однак традиції ми зберігаєм свято.
Різдво, старий і новий рік, день жінки
святкуємо несамовито і завзято,
але сьогодні – це скоріш поминки…
Який парад, навіщо тратить гроші,
коли вже їсти нічого народу?
А чи не краще б вам самим, пани хороші,
піти на фронт, щоб захистить свободу?!
24.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072406498
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
Чи знаєш другий ти закон Ньютона? –
питав Ілько товариша Антона.
Сміявся той – Який же ти артист,
я фізик, розумієш, не юрист!
21.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082109177
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Проснулась вранці… Де, не знаю,
хоча лягала вчора скраю.
Була вже пізняя пора,
біля Івана, чи Петра…
Ще й голова болить нестерпно
і ліва ніженька затерпла.
В очах розходяться круги,
а тому тут не до ноги.
Постійно мозок думка свердлить –
як Манька та Івана терпить,
коли спиртного він за день
вживає літра три, олень!
Бо ж говорила йому лишень,
що хоч би пляшечку залишив
на ранок щось із шмурдяку,
не бігти ж зранку до шинку.
Так ні, дожер останню фляжку,
а потім ще й прикінчив бражку.
Зірвав із шиї мій кулон
й допив Петрів одеколон…
Тепер потрібно щось гадати
й погоди з моря виглядати
поки проснуться, він й Петро,
теж добрий, біс йому в ребро.
Найкраще Маньці, відучора,
уже їй по-коліна море.
Все рівно, друзі чи знайомі,
бо під столом лежить у комі.
А в мене тут одні проблеми,
це вам не Маньчині дилеми.
Усі підстави є журитись,
бо край як треба похмелитись!
20.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082002529
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685272
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.08.2016
„Гріхи других судить ви ревно рветесь,
почніть із себе – до чужих не доберетесь“.
Так говорив Вільям, великий наш Шекспір.
Пройшли віки, та не змінився мир…
20.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082009176
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685094
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.08.2016
Ви знаєте, як пишуться вірші?
Бува достатньо пару слів чи й слова.
А далі – виключно політ душі…
Поглянеш і поема вже готова!
Бува проснешся раптом серед ночі,
бо в голові щось мишкою шкребеться.
То думка б‘ється в двері снів пророчих,
немовби птах назовні з клітки рветься.
А іноді нахлине ярко спомин,
сумний чи радісний – це вже як пощастить.
Ті згадки линуть, мов весільні дзвони,
бува підносять, а коли й занапастить.
Ця музика, мов світла пісня рання,
буває в серці зіркою бринить.
Немов кохання, перше чи останнє,
що душу пестить в кожну її мить.
Трапляється душа моя болить,
або сердешна безутішно ниє.
Коли все людство третім сном вже спить,
горить вогнем вона, протяжно вовком виє.
Усе в поезії залежить від душі,
по-іншому не пишуться вірші…
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081909948
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685093
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.08.2016
За вдачею завжди мисливцем був,
пройшов війну афганську. У спецназі
ніхто від нього лайки не почув
і як дитя радів завжди звитязі.
Уже давно минули ті часи,
коли з ножем ходили на медведя.
Летять літа, порідшали ліси,
онучка підростає в діда. Леді!
Та чотирнадцятий приніс нову війну,
"брати-слов'яни" вкрали Крим у нас,
улізли в дім, країна на кону,
Луганщина палає і Донбас!
Паршиві капітани за стерном
усе круть-верть, не дати і не взяти…
Країну не пустили щоб на дно,
іде мисливець Неньку захищати.
В літах уже, та уподобав дівку,
не нудьгувати ж у кінці доби –
узяв „Маестро“ снайперську гвинтівку
і дві гранати в бонус прихопив.
Лише своїм життям ризикував,
коли один виконував завдання,
спокійно почуватись не давав
він ворогам вночі і на світанні.
Бог милував його жарких котлів
і навіть не було легких поранень,
десятки мінних переповз полів
аж до подій, що трапилися зрання…
Розвідників відхід він прикривав,
що ніччю у ворожий тил ходили,
та бісів син в окопі не дрімав
і засідку „Маестро“ все ж розкрили.
Йому б назад швиденько, до своїх…
А як же хлопці? Хто їм допоможе?!
І ось кільце, а їх – як в кішки бліх!
Один проти семи в тилу ворожім.
Та не смертельно, то ще не кінець,
бо вдома він, їх з подругою двоє.
Поклав ще трьох бандитів молодець,
але скінчились в милої набої…
Лише спокійно, зараз головне
тримати терористів на прицілі.
Повернуть побратими, час мине,
зусилля досягнуть своєї цілі.
Та ворогу також прийшла підмога,
затисли, що дихнуть немає як…
Закрита до своїх уже дорога
і для мисливця то недобрий знак!
Доперли, що набої закінчились,
шакали здобич чують надлегку.
На їхнім боці перевага сили,
все менше коло… Горе чужаку!
„Маестро“ каску зняв, оглянув небо,
упали че́ки на зелений луг.
Зоря займалась. Вибирати треба
і він ступив у свій останній круг…
Буденно жив, боротися умів,
любив Вітчизну і цурався фальші.
Подвійний вибух залпом прогримів,
іще десяток ворогів забравши!
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081906509
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2016
Гей-бики! Чому ви стали?
Чом померкли очі?
Голубки, чом перестали
трахатись щоночі?!
І куди дівалось бидло
раптом те із Ради?
Може їм уже набридли
шоу й гей-паради?
Може на гірських курортах
рвуть сердешні пупа?
Чи в морях далеких в шортах
мочать свої дупи?
Мабуть з їх очей спадати
почали вже шори
й за грішми побігли гади
в панамські офшори!
Обісралися мохнатки,
даруйте на слові,
і ховають свої статки
в банки…
трилітрові.
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081904186
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684905
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 21.08.2016
Зневіра – своєрідна темнота,
в людини з нею доля непроста.
Образа, гнів чи ревнощі залишать щось по собі,
після зневіри ж – лише пустота…
17.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081707769
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684722
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.08.2016
[i]Пам‘яті свого старшого брата Петра
(писано в день роковин його смерті)
[/i]
Яблучний вітаєм щиро спас,
тепле літо покидає нас,
кожуха провітрювати треба
і тримати одежину про запас.
Святим яблука та інші ще плоди,
хоч і робим це вряди́-годи́.
Пом‘янемо родичів і друзів,
тож вина хутчій неси сюди.
Вже давно закінчились жнива,
та стоїть ще в полі курява́.
Збіжжя віємо і в засіки зсипаєм,
щоб узимку не боліла голова.
Стало менше в лузі вже окра́с,
потихішав комариний бас,
а невдовзі завіта Пречи́ста
і цю по́гань забере від нас.
Літо добіга свого кінця,
та далеко хліборобам до вінця́.
Ласка хай ніколи нас не покидає,
Бога – сина, духа і отця.
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081903431
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684721
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 20.08.2016
Поступки дуже різними бувають,
як ми поводимося, так і будем жити,
від нас залежать і на нас впливають…
Найкрасивіший же поступок – все простити.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072106297
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684548
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2016
Корупцію щоб в зРаді подолати
і припинити безсоромний фарс –
ракету треба швидше збудувати
і депутатів всіх відправити на Марс.
05.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684547
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2016
Світ небезпечний не тому,
що дехто в ньому робить зло.
Можливо, що в житті йому
менш, ніж хотілося, везло.
А небезпечний тому світ,
що збайдужіли люди –
на зло дивились сотні літ
й мовчали гірше юди…
16.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081606877
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2016
Ми капітани власного життя,
ведемо човен по ріці Буття.
Пливемо навмання життєвим морем,
назад уже немає вороття…
Вітрильник наш складається зі слів
та відчуттів, думок і віщих снів,
а навкруги гуляє долі вітер.
У парус я його усе ловив...
І бавимося словом, ніби діти,
воно вперед допомагає плити,
та інколи назад, а то – в безодню…
Доречно думати до того, як робити!
Вітрила наші роздирає вітер,
несе їх шмаття по усьому світу…
Аби не збитися із курсу в непогоду –
по компасу вести потрібно кліпер.
Ріка – не море, в неї є кінець.
Життя ми проживаєм унівець.
Веде ковчег у бухту щастя шкіпер,
якщо він остаточно не сліпець.
А щастя що? У кожного своє!
Його хтось в лотерею виграє,
а інший увесь вік штурвал стискає
і весла трудить, доки сила є…
Але намарно неймовірний треш –
не сіпайся, від долі не втечеш!
Дорогою як не утонеш навіть,
до берега все рівно припливеш...
17.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081705645
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016
З мамою і татом
я іду на свято.
І тримаю у руках
України рідний стяг.
В ньому моря глибина
і небесна далина.
Золоті поля пшениці,
що на сонці колоситься.
Ще й царя морського зуб -
український наш тризуб.
З мамою і татом
я іду на свято!
16.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081608855
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684224
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.08.2016
Слава, Боже! Богу слава –
народилась Ярослава!
Хай на щастя, не біду,
перша дівчинка в роду.
Хай на радість всій родині
буде гарна господиня.
Діду й бабі ще для втіхи,
моря пустощів і сміху.
Най росте мала здорова,
буде дівка чорноброва.
Прудконога і весела,
а добра – на всю оселю.
Довгі коси, карі очі,
хай спокійні будуть ночі.
Світлими хай будуть днини
і добробут у родини.
Ще здоров‘я мамі й тату,
щоб усіх прогодувати.
Бо ця дівчинка-синичка,
буде хай лиш перша птичка.
А іще вам на поріг,
подарую оберіг:
Ясі хто чого бажає –
Бог хай вдвічі повертає!
Янгола їй охоронця,
най завжди не гасне сонце.
Буде хай в‘юнка, як мишка,
сяє на вустах усмішка.
Тата й маму не турбує,
щастя й радість їм дарує!
16.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081704773
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684223
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.08.2016
Вона чарівна і струнка,
тендітна, ніби соломинка.
Волосся пишне, мов ріка
стіка на плечі з-під косинки.
Під нею кінь, немов вогонь,
та не пристало їй боятись.
Сама гаряча, тільки тронь…
Тому і любить усміхатись.
09.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080903995
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683986
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.08.2016
На дух з дитинства не терплю брехні,
а правду говорити звик у вічі.
Бажаю всім, чого бажаєте мені,
з маленькою поправкою – удвічі.
Я друзям й ворогам своїм бажаю,
щоб лицемірству сплутати всі карти –
в житті чеснот рясного урожаю,
й всього того, чого ви дійсно варті!
15.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081505414
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2016
В наш час тяжкий хай кожен собі знає,
щоб не позбутися останніх статків –
державних коштів просто не буває,
є гроші чесних платників податків.
14.08.2018
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081408763
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683803
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2016
Нехватка гостра відчувається ума,
у головах американського суспільства.
Хоча Америка, то демократія сама,
але давно уже не бачив стільки свинства.
До виборів лишилось кілька кроків
і передвиборна кампанія збігає.
Республіканці ж не засвоїли уроків,
та в їхнім стані інших лідерів немає.
На перший погляд Трамп – простий придурок,
щоденно новий лозунг-маячня.
Для нього не важливо, росіянин, турок,
про що чергова буде сказана брехня.
Але ще рано пакувать йому манатки,
про що Обама говорив, Барак.
Коли зумів пацан нажить мільярдні статки,
то не такий вже зовсім він й дурак!
У Трампа що не слово, то жартівка,
йому б лиш в Білий дім мерщій пробитись.
Америка ж, мов та наївна дівка,
а обіцяти, то ще не женитись!
серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081404340
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683802
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.08.2016
Чимало бруду скрізь останнім часом,
зміліли дуже вже народні маси.
Бо розвелося тих осіб багато,
хто звик лайно під ноги викидати.
На пляжі нечисть та відпочиває
і у пісок недопалки ховає.
Плює на тротуар, немов верблюд,
і не зважає, що навколо люд.
Матюччям он тварюка жінку криє,
а та у річці „Мерседеса“ миє.
Той нечистоти вилив на дорогу,
бо підросли уже бичачі роги.
А цей в траву з машини скинув сміття,
немов якесь настало лихоліття.
У нас таких вже покидьків багато
і всіх скотів отих родила ж мати…
Та напасть називається бідою!
Чи в змозі подолать її з тобою?
У творі цім багато песимізму,
все ж краще, ніж дійти до катаклізму…
09.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080904497
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683554
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2016
Жила красуня, чарівна Софія,
плекала чічка заповітну мрію –
хотіла чоловіка собі мати,
щоб дім, машина, дача у Карпатах.
Розумний щоб, веселий, дуже гарний,
а ще щоб молодий і геть не жадний.
Так дівка довго голову сушила,
але знайшла таки, кого хотіла –
зуміла досвід обхитрить віків!
Та то були… п‘ять різних мужиків!
13.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081304002
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Говорять – мужики уже не ті,
нема останнім часом джентльменів.
Надійного не стрінеш у житті,
що й говорити вже про суперменів…
Та заперечить вимушений все ж –
то безпідставних наговорів хвилі.
Учора бачив мужика, еге ж,
катав панянку той в автомобілі.
Він не ловив під час негоди ґав,
хоча його й не заставляв ніхто –
над нею пів години зонт тримав,
як та міняла колесо в авто!..
12.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081209219
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Багато горя завдають розводи,
а більш за все страждають наші діти.
Причин цьому, як зір на небозводі,
та винних треба строго засудити.
Одні говорять – винувата жінка,
сміливо твердять інші – чоловік.
Не все так просто, тут своя родзинка,
всього побачила не за короткий вік.
Прихильниця я істини старої,
мені локшину не вчіпить на вуха.
У розпаді сім‘ї завжди повинні двоє –
це підлий чоловік, а ще… свекруха!
12.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081206895
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683388
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.08.2016
До нас у гості завітала рання осінь,
позолотила літнім вербам довгі коси.
Уже коротші дні і довші ночі стали,
в осіннім вальсі перше листя закружляло.
Пустує вітерець в старім гаю,
давно вже не до співу солов‘ю.
Потомство голосисте він привів
і у краї далекі відлетів.
Ряснішають в лугах прозорі роси,
та косарі вже не спішать на сінокоси.
На горобині облітає жовте листя,
вона багряне одягла своє намисто.
І смутком тихо віє у садку,
не треба вже ховатись в холодку.
Осіннє сонце ніжне, не пече,
торкає лиш промінням за плече.
Але ще гнуться під плодами буйні віти
та квітнуть нечисленні пізньоцвіти.
Нас виноградом осінь балує, чаклунка
кришталь бокалів наповняє трунком.
Така краса, що серце аж тремтить,
з калиною кортить поговорить…
Забути смуток, горе і жалі,
та все лихе й недобре на землі.
серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080902277
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683152
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.08.2016
Над полем сірі сутінки згустились,
на землю вечір тихий опустився.
Шатро небесне зорями укрилось
і хор цикад співати заходився.
Цвіркун дістав свої смичок і скрипку,
на ноти мимоходом подивився,
стрибнув під молоду зелену липку
і з соло до оркестру долучився.
Хто переможе з них у цьому спорі,
цю класику не порівняти з репом.
М‘яке проміння розливають зорі,
чарівна музика лунає степом!..
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080702319
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683151
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.08.2016
Нінка, як картинка, берегом пливе.
Каблучки-родзинки й платтячко нове.
Груди-горошинки, ніженьки стрімкі.
укривають спинку кучері п‘янкі.
Нінка, мов картинка, гарна і струнка,
ніби балеринка, точена така.
Горда постать й вдача, очі-ліхтарі,
але часто плаче з ночі до зорі…
Нінка, як картинка, дівка – хоч куди,
але догулялась раптом до біди.
Мокрі сині очі, спутані слова,
никне стан дівочий й горда голова.
Нінка, мов картинка, каблучки тук-тук,
знов до вечоринки поверта цей звук.
Талія осина, віченьки сумні,
народила сина в дальній стороні.
Нінка, як картинка, вітер в голові,
гне додолу віти, свище у траві.
Хвилями він грає, обвиває стан,
мозок накриває знов густий туман.
Нінка, мов картинка, щастя все ж нема,
вже й життя минає, а вона сама.
І не розійдеться той густий туман.
Все себе питає, чом такий талан…
Нінка, як картинка, стежкою біжить,
із років хустинка на чолі лежить.
Нінка – літня жінка, сива голова,
вже зігнулась спинка, та любов жива…
11.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081101611
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682966
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.08.2016
Вам дати відповідь за все, скоти, прийдеться:
за Грузію, за Крим і за Донбас.
Нічого даром вам, тварюки, не минеться,
все спом‘янеться, йде розплати час.
Відповісте за ЮКОС і за „Боїнг“,
за бранців українських і других,
за наслідки страшні чеченських воєн
та ще сестер кривавих інших їх.
Згадаються вам нагла смерть Нємцова
і Політковської дітей безсонні ночі,
всі ті, що полягли за чесність слова,
ще й дерибан під гаслом „ігри в Сочі“.
За те, що весь народ свій розорили,
за вкрадене ім‘я Вкраїни – „Русь“.
Що разом з екіпажем утопили
Росії гордість – субмарину „Курськ“.
Чи все й вміститься на небесних терезах,
що назбиралося з часів Афганістану.
Та впевнений, за сльози, біль і страх –
все боком вилізе, поперек горла стане.
10.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081005796
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2016
Як заважають жити різні герці…
Образили раз сторожа Мишка –
і кривда так засіла йому в серці,
що не поцупив жодного мішка.
Так заважала травма працювати,
що спати на роботі той не міг.
Аби те лихо врешті подолати –
він якось до психолога побіг.
– Історія у тебе непроста…
Щоб хвилювання спекатись свого –
спочатку кривднику ти напиши листа,
а потім у вогні спали його.
Зробив усе, як лікар говорив,
давно забув, що стало із хлюстом.
Собі він мир і спокій подарив,
не знає лише, що робить з листом…
10.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081001770
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Карпати помирають від сокири,
тріщать і падають смереки вікові.
Щоденно і надривно виють пили,
та лісовози з гір спускаються нові.
Природа гине у Карпатах українських,
ридає й тужить наш карпатський ліс.
Від хижих дій таких відверто свинських
вся флора й фауна злітає під укіс.
То можновладці роблять свої гроші,
які не пахнуть, але як сказать…
Утратили ви нюх, пани хороші –
вони не пахнуть дійсно, а смердять!
Тварюк тих добрим словом вже не справить,
для наволочі не існує знаку „Стоп“.
В них бал єдине гасло нині править –
„Хай щезне все, а після мене – хоч потоп!“
Карпати українські полисіли,
поникли голови славетні синіх гір.
Невже не вистачить нам мудрості і сили
спасти зелений верховинський мир?!
09.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080906953
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2016
Несподівано життя моє вернулось,
так же, як тоді і обірвалось…
Все, що сталось, якось враз забулось,
а давно забуте – знов згадалось.
Забринів струмок води живої,
серце вмить злетіло в небо птахом,
душу відновив свою для бою
і поклав поезії на плаху.
08.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080803209
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2016
Скажіть будь ласка – запитали в діда,
як українською вірніше говорити,
щоб не дражнити нам бандерівську скотину,
ми завітали на чи в Україну?
І тут не витримав нарешті й дід:
В обхід, тварюки. Я сказав – в обхід!
08.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080804974
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682608
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.08.2016
По сіль до хлопців панна завітала,
що Ян один в кімнаті – добре знала.
Насипав солі, та сусідка знову, –
У мене гарна блузка? Зовсім нова!
А далі дівка раптом промовляє, –
Нічого під кофтиною немає…
Продовжуючи ласувать борщем,
Ян лише кинув, – Виростуть іще!..
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080706715
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016
Бразилія, серпневий вечір в Ріо,
сховалось сонце, все – кінець жарі.
На стадіоні, як увійдеш вліво,
десятки три зібралось комарів.
Сидять собі під козирком, чекають,
коли підрулить підходящий харч.
Аж раптом, щось страшенне підлітає,
та придивилися, а то – колега Арч…
- Що сталось? Неймовірна панорама!
За ніч таку як масу наростив?!
- Дивуюсь сам, додав півкілограма,
як вчора спринтера російського вкусив…
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080705445
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682421
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 08.08.2016
Настало літо. Вже біля води
у групи люди почали збиратись,
тинятись тінями туди-сюди,
а потім зовсім стали роздягатись…
Відкрилася картина геть невтішна,
як познімав народ свої жакетки.
Поглянеш і стає до болю смішно –
не люди, а якісь там етикетки…
Пливе ось пляжем гарна молодиця,
тату набили їй майстри проворно
китайською, але ж яка дурниця –
не заморожувать, читай її, повторно!
У іншого з грудей кричить реклама,
центнер вагою, пика аж тріщить –
„Довіку не забуду рідну маму!“,
та вічним сном його сирітка спить…
Ось сунуть ще дві мавпи мов з музею,
усі в тату і навіть ноги босі,
все тіло розмальоване дурнею,
а вільне залишилось лиш на носі…
У всіх набиті чорні, кольорові
слова, серця, герби, хрести, ікони…
У юності на витівки здорові,
але носитимуть „добро“ те аж до скону.
05.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080505695
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682238
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.08.2016
В людських відносинах настав нелегкий час,
на пульсі руку завжди ви держіть.
Як незаслужено все ж хтось образив вас –
спокійно поверніться й заслужіть.
06.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080601288
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682237
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2016
Багато горя від насилля й гніту,
не менше й від інформаційної війни.
Брехня встигає пролетіть півсвіту,
як правда тільки одяга штани…
06.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080601421
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2016
Все швидко й якісно виконують ліниві,
хоч голови й не всі ще мають сиві,
щоб відкараскатися від роботи побистріше
і потім не переробляти все те більше.
05.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080501590
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682068
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.08.2016
Сьогодні в Україні знову свято?
Святкує нині гордо поліцай?!
Так, дійсно нині дивного багато…
Чи буде вакханалії цій край?
Я ж думаю, чого це прямо ранком
зіткнулись поліцейських два авто?
Спішили святкувати спозаранку
і уступати не хотів ніхто?!..
А люд простий дивись собі працює
і не спішить роботу покидать.
Ніхто, крім поліцаїв, не святкує,
бо ж ДТП чи варто відмічать…
Та ні, дивлюся дідо щось мудрує,
невже старий збирається на свято?!
Дістав з-під стріхи хати щось старої
й ретельно витирає… автомата!
04.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080405717
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681936
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.08.2016
Ой, лікарю, у боці в мене коле! –
кричить несамовито дід Микола.
Не годен підійнять пусту валізу,
без допомоги й з печі вже не злізу.
Оглянув лікар живота у діда
і ось що він старенькому повідав:
То доброта, довірливість, чутливість,
відвертість, чесність, і сором‘язливість.
Вони завжди, допоки сонце сходить,
усім нам боком зазвичай виходять…
03.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080303876
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681935
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.08.2016
Сім літ Бог маку не родив
і голоду не робив
(народне прислів‘я)
Уходять друзі, час летить спонтанно,
і тут не вберегтися від біди.
Одні ідуть на Небо невблаганно,
а дехто з інших – просто в нікуди…
Найбільший ворог дружби завжди заздрість,
вона зламала не одне крило.
Та якщо успіхи товариша не в радість,
то й згадки там на дружбу не було…
І правда завжди димом очі ріже,
бо зазвичай лама порочний круг.
Та хто вам чесно скаже слово свіже,
як не старий і справжній, вірний друг.
У нашому житті всього буває,
лише Господь не робить помилок.
Та нас, говорять у народі, оживляє
не гроші – дружби вірної ковток.
Коли ж у тебе в цім нема потреби,
а гірка правда шилом око коле.
Коли старої дружби вже не треба –
прощай Світлано, заодно й Миколо.
03.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080309846
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681748
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2016
Патріотів розвелось багато,
йде війна, тяжкі тепер часи.
Плаче гірко Україна-мати
краплями ранкової роси.
Плаче над синами Ненька гірко,
що в полях за неї полягли.
Що не випили свою життєву мірку
і до строку буйно відцвіли.
Словоблудів розвелось багато,
кожен правду нам несе свою.
Дифірамби є кому співати,
та бійців бракує у бою.
Горлопани рвуть мою країну,
їх сьогодні повно, ціла рать.
Той, хто любе рідну Україну,
той іде за неї помирать.
Той, хто дійсно любить Батьківщину –
мовчки йде за неї умирать.
03.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080302854
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.08.2016
Летять мої літа, вже й рахувать не треба.
Вони й любов свята птахами линуть в небо.
Весною все ж птахів ждуть з вирію удома.
Моїм літам назад дорога ж невідома…
Дитинства й юності не вернуться літа,
горить багрянцем осінь золота.
Ось ще один в моїм житті минає рік,
та втратив я тим сизим птахам лік.
Сипнула срібла пізня осінь вже у коси
й зима давно до себе в гості щиро просить.
Та не спішу й назад на літо поглядаю,
свою весну як повернути все гадаю.
Життя людське, воно тоді як пісня світла,
коли в душі буя весна й сади розквітли.
То й на вустах твоїх усмішка щира грає,
вона тобі і людям серце зігріває.
Дитинства й юності не вернуться літа,
горить багрянцем знову осінь золота.
Ось ще один в моїм житті минає рік,
та втратив я тим сизим птахам лік.
02.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080206825
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681542
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2016
Вона зненацька може заявити,
щоб підігріть до себе інтерес –
Без тебе я не можу й мить прожити,
а день – то просто невимовний стрес!
В душі у неї чорне попелище,
в заявах не існує норм і меж –
Як демонів моїх ти, любий, знищиш,
то й ангели усі загинуть теж!..
Прийоми ще в кишені є у кізки,
вона миттєво видасть політес –
Ніщо так не прочистить ваші мізки,
як недоречний і безґлуздий секс…
Із нею ті дива бувають часто,
в запасі завжди мед, вино, крючок…
Пильнуйте, щоб на вудку не попасти
й не проковтнуть прихований гачок.
Підступність – то вже річ невиліковна,
цинізм людський нажаль межі не має.
Зразків таких з давен повсюди повно,
про це хай кожен добре пам‘ятає!
02.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080205782
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2016
Усе для щастя є у мене:
ось книга, ручка і листок.
Сухе ось жовте листя клена
і ружі купка пелюсток.
Ось недопита чашка кави,
і навіть чарка коньяку.
Ось небокрай, на нім заграви.
Що треба ще на цім віку…
Ось сад, який ховав від жару,
достатньо лиш ступити крок.
Ось темне небо і стожари,
та сотні, тисячі зірок.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073102377
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2016
Ми робим все, щоби важливими казатись.
Серця ховаєм десь в підвалинах душі.
В елементарному ж не можем розібратись,
а тому пишем замасковані вірші…
Ми хутко творимо самих собі подібних,
хоча у головах не маємо ідей.
В поезії, як і в суспільстві, повно бідних,
спотворених життям недолюдей…
31.07.2016
* Пародія на твір „Як багато ми робимо“ автора сайту „Клуб поезії“ codyein, http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681114 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681371
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.08.2016
[i] Світлій пам‘яті загиблих
в Іловайському котлі присвячую
[/i]
Пекла жара і працювали „Гради“,
то смерть летіла від „братів-слов‘ян“.
Вони снарядів не жаліли гади,
із шкіри ліз російський „брат“ Іван…
Час зупинивсь, а пил їв хлопцям очі,
у танків навіть плавило броню.
Живі принишкли і чекали ночі,
щоб вийти з моря крові і вогню.
Тут всі свої, нема лиш генералів,
що помирати кинули своїх.
Скотам тим, гнидам, місце за Уралом,
та й як ще можна називати їх?!
Серпневі дні ті в пам‘яті надовго
залишаться у тих, хто вижить зміг.
І вічна пам‘ять всім, хто ту дорогу
не подолав, а в тім котлі поліг.
Тяжка година, мов зима надворі,
народ крокує в невідому путь.
Серця загиблих світять, ніби зорі,
й дорогу нам в майбутнє осяють.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073102762
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Йде третій рік неоголошена війна
шматують рідну землю хижі круки.
Та кожну весну розквітає знов вона,
але не знають слова „досить“ ті тварюки.
Вже третє літо „гради“ ниви рвуть,
на шмаття рвуть донецькі ниви спілі.
І кожен тиждень йдуть в останню путь
десятки й сотні хлопців посивілих.
Ідуть на небо, щоб батьки жили,
а ще дружини, сестри, рідні діти.
Та знову смертю плюхають стволи,
для багатьох це вже останнє літо…
Так доки будем рідних хоронить,
поки бариги весь нарід грабують.
Пора Вітчизну-неньку боронить,
бо можновладці слова доброго не чують.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073104849
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681190
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Й просте завдання може полягти –
радів, потерши руки бюрократ,
якщо з умом до справи підійти
і необхідну кількість провести нарад!
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073005175
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680981
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.07.2016
Яка біда! Вона пішла на віки! –
кричав несамовито персонаж...
Знайшла жона заначку чоловіка
й потратила її на макіяж…
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073006980
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680980
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.07.2016
Проснувсь, лежу тихенько із закритими очима,
та в голові моїй вже думка застрочила.
Немов на мед злітаються з усюди,
снують і в‘ються ніби бджоли й люди,
дзижчать, гудуть, юрмляться зранку рими.
Незримо…
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073001936
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680874
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.07.2016
У душу глянь, побачиш там багато:
там біль і бруд, і пил других світів.
І те, чому навчили мама з татом,
а ще усе, що сам зібрав в житті.
Твоя душа, як океан безмежна.
У ній вміститься неозорий світ.
А чим вона наповнена сердешна
і з тим усе ще здатна на політ?
У очі глянь, вони все ж менше брешуть,
в наш час цього не можна виключать,
ще поміркуй і визнач свою межу,
лише тобі нести оту печать!
До краю прірви тяжко підійти,
немов лягти до строку в домовину.
Зроби свій крок в безодню і… злети,
та віднайди лише свою стежину.
Торкнися серця і воно розкаже,
чого його варту́є волода́р.
Воно одно все без прикрас покаже,
коли його господар раб чи цар…
Послухай серця, серце не обмане,
хоча очей та вух не закривай.
Коли йому хтось до вподоби стане –
то і в душі настане справжній рай.
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073004189
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016
Мій бог Любов! Не плотська, а духовна,
до ближнього, Вітчизни і батьків.
Всепоглинаюча, всесильна і жертовна,
що йде з давен, із глибини віків.
Мій Правда бог! Відверта й неприкрита,
проста і чемна, щира і гірка.
Для кожного вона своя і всім відкрита,
одна для літнього і навіть малюка.
Краса мій бог! Вона живе у серці,
бринить в очах, усмішці на вустах.
Вона повсюди: у щоденнім герці,
у вчинках добрих і у почуттях.
Мій бог Життя! Безмежне й різнобарвне,
що скрізь вирує, б‘ється, струменить.
Воно пульсує й протікає плавно…
Ой, як прекрасно в білім світі жить!
28.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072807023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680650
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2016
По чорному небу хмарина біжить
у срібному місячнім сяйві.
Тихенько навкруг і природа вже спить,
жоржини, фіалки і мальви.
По темному небу хмаринка пливе
у місячнім сяйві нічному.
Навкруг все затихло, вже спить все живе,
лиш місяць мандрує додому.
Усипаний зорями весь небозвід,
дорогою стелить під ноги.
Закрила хмарина весь місяців світ,
сховались у мороці й роги.
І враз потемніло, хоч око коли,
навпомацки пройде не кожний.
Знімай покривало й перину стели,
бо вдіять нічого не можна.
Пірнемо під ковдру, прилину до тебе
і будемо спати до ранку.
Ось ніч промайнула, зажеврів край неба…
Скоріш відхиляй-но фіранку!
Без світла не можна ні вдень, ні вночі,
воно нас усіх окриляє.
Як тухне зненацька проміння в душі,
то й сенсу в житті вже немає…
28.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072806140
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2016
Славетно погуляли, з феєрверком й громом,
вдалась вечірка, просто супер, це чума! –
так Клара думала, вертаючись метром додому,
і раптом думка – „В нашім місті ще ж метра нема!..“
27.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072708411
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680547
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.07.2016
Читаю вірша й дрижаків ловлю –
на мене насувається Шекспір!
Я марю, а чи може дійсно сплю,
бо просто феєричним вийшов твір…
На Південь відлетіли журавлі,
а соняшник не знав і весь розквіт.
Враз чорна райдуга постала на землі,
біля тополі, в напрямку на Схід…
Збентежений Шекспір уперто йде
і простір вигинається в пружину.
Та соняшник той знай собі цвіте,
мов серце, що заплуталось в судинах.
Тут кожен звук формує звукоряд,
південний вітер носить прохолоду,
а в тілі Сонця мліє зорепад,
щоб світлом розігнати непогоду…
Не знаю, знайде неборак той двір,
давно де ріс він і писати вчився.
Але упевнений – такий високий твір
Вільяму нашому геть зовсім і не снився.
27.06.2016
* Пародія на твір Вікторії Мерисабель „Сонце та Шекспір“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680352 .
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072705714
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680545
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.07.2016
Любов все менше зустрічається у нас,
все рідше в наших душах виграває скерцо.
І дуже боляче, що в цей нелегкий час
до спальні майже не приносять власне серце…
26.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072605369
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680393
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2016
Трясуть її хвороби ніби грушу,
процес триває без перепочинку –
не встигла щойно вилічити душу,
а вже потрібно лікувать печінку…
27.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072705039
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680392
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.07.2016
Поспорилась учора з чоловіком,
та все ж продовжую йому варити каву,
бо плюнути із задоволенням у морду
було б для мене вже занадто небезпечним.
25.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072503122
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680155
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.07.2016
Якщо службовець не виконує закону
й за рік не вивчив він державну мову,
якщо він любить лиш галушки й сало,
а від традицій українських його нудить –
нічого доброго для України він не зробить
та буде лише красти і жиріти…
Це пам‘ятай український народе,
на виродків отих надії марні,
вони ще гірші п‘ятої колони –
то трутні, що жеруть солодкий мед.
22.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072206481
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680154
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2016
Коли „смакую“ королівську якість
і зрівнюю її з народною ціною,
то густо сльози очі застилають –
як тяжко животіли королі…
24.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072405259
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679996
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.07.2016
Рідні, колегам, друзям і чужинцям
не заморюсь я повторяти знову й знову
Не можна бути справжнім українцем,
якщо не любиш щиро українську мову!
23.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072303016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679995
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2016
Говорять, напад – кращий в світі захист,
але існує ще гарніша фішка.
Найкращий захист, аж ніяк не пафос, –
це білосніжна чарівна усмішка.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072106689
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679802
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2016
Це почуття тебе з‘їдає зсередини,
ба навіть задоволення не в радість.
І не важливо, хто ти – жінка чи мужчина,
коли тобою володіє заздрість.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072106165
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679801
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2016
Він посміхається ласкаво і привітно,
найбільше прагне доторкнутись твоїх струн.
У нього день вночі і чорне світло…
Найнебезпечніша істота – то брехун!
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072105957
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2016
Найшвидше розповзаються плітки,
земля ж бо здавна повнилася слухом…
Вам скаже будь-хто, навіть малюки,
найголовніше у житті – не впасти духом!
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072105139
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679627
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2016
Коли ти віриш в правоту свою,
здолаєш ти хамла і бузувіра.
Найбільша сила в будь-якім краю –
це самовіддана і щира віра.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072104929
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679447
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016
Мандруєш містом, лісом, чистим полем,
чи океаном на семи вітрах –
ти справишся з бідою, злом і болем,
лише коли побореш підлий страх.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072104909
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679446
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016
На полотні життя малюю я картину.
Тут наша дійсність, види не захмарні,
та виднокрай заслала павутина…
Невже усі мої старання марні?
Невже землі не вистачить тепла
і кинуте зерно уже не зійде?
А може сила слова замала
і путнього нічого все ж не вийде?..
Кричу, гукаю, б‘ю у дзвін, волаю,
та лише чую шепіт звідусюди.
Прошу, молю, насилую, благаю –
отямтеся негайно, добрі люди!
Прокиньтесь, відійдіть від сну, просніться,
протріть нарешті ви незрячі очі!
До дійсності обличчям поверніться,
але ніхто і слухати не хоче…
Усіх приспала ця недобра звичка,
зашорені й мутні у люду очі.
Зів‘яла є в кориті ще травичка,
то й ремиґає з ранку і до ночі…
20.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072001747
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679229
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2016
Арешти, відсторонення з посади…
За кілька діб вже тисячі таких.
В Туреччині рішучі дії влади –
лякають дуже і чужих й своїх.
Європа заходилась причитати,
із США лунає знов черговий спіч –
Детально треба нам усе вивчати,
таке не робиться всього за одну ніч!..
Один свою причетність відкидає
і просить США його не видавати.
До путчу він відношення не має?
Якщо не він, то що тоді й казати…
На успіх як надії промайнули –
другі у вертоліт і вже злітають,
та з переляку аж до Греції гайнули…
Вони до путчу теж причетності не мають?!
Частіше все лунає звідусюди,
що не гуманно заколотників стріляти,
але по-іншому прості вважають люди,
вони не хочуть терористів вибачати.
Хоч двічі не ввійти в ту саму річку,
та все ж стає складніше в світі жити –
Останнім часом знову входить в звичку
парламенти обстрілювать й бомбити…
Такі тенденції не до смаку людині,
вони її бентежать і турбують.
Це лише в нашій незалежній Україні
сотнями гинуть й без війни воюють…
Це в нас в нас куми, брати, свати і діти,
що миють руки й навіть лижуть попу.
З своїми розбиратись треба, не радіти,
а потім уже пнутися в Європу!
20.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072003175
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679228
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2016
- Ви, пані, дуже добра і чарівна!
- Не треба тільки вчити мене жить!
Не можу вам сказати те ж, бо Ви мені не рівня…
- Тоді зробіть як я – збрешіть…
14.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071402675
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679025
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.07.2016
Задовбали дні і ночі,
дівка зранку спати хоче.
Бо довбалась допізна
у своїх думках вона.
Про ненависних людей
та в клубку нових ідей.
Про осіб, що в літній тиші
надоїдливі як миші,
атакують ніч і день,
а як наслідок – мігрень.
Штори зсунула й фіранки
і взяла себе у рамки.
Рамки ті – високі мури
для вразливої натури.
Тільки зирка зверху вниз,
знову черговий каприз.
Не подобаються лиця,
заважають веселиться.
Всюди геть без мила лізуть,
що там мила, навіть візи.
Спакувала б всім валізи
та й відправила до Пізи.
Хто ж не встигне в Пізу змитись,
тим прийдеться утопитись.
Ненависні сірі люди
оточили її всюди,
позбавляють майбуття
й кожен день псують життя…
Це лише думки в принцеси,
початківки-поетеси,
хоч живе ще мало літ,
але зла на цілий світ.
Не проснувшись, вірші пише,
не чіпайте її лишень.
Не жаліє геть себе –
все довбе, довбе, довбе…
19.07.2016
[i]* Ця усмішка написана мною внаслідок ознайомлення з твором автора codyein „Коли новий довбаний день“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678883 .
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071909217
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Ти з глузду з‘їхав чи бабій, Миколо?!
Не зраджую у шлюбі я ніколи!
Та почуття зіграли через край –
скоріше роздягайся і лягай!
Коли прийшов уже, скидай штани й давай!
12.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071205358
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678939
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.07.2016
Ми бачили сонце в шпаринку
між наших спітнілих долонь,
коли те в пухнату хмаринку
ховало проміння вогонь.
Ми лагідний дощик стрічали
і слухали пісню струмків,
босоніж калюжами мчали,
немов блискавиці стрімкі.
На небі лічили ми зорі,
нас пестила ніжно Луна,
на хвилях у Чорному морі
гойдалась грайливо вона.
Було у нас все в цьому світі,
що може людина бажать.
Минуло, скінчилося літо
і випало осінь стрічать…
18.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071809163
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016
В житті ти не читав Коран,
та й взагалі читаєш мало,
але упертий, як баран,
хоч більше полюбляєш сало.
Казав тобі не раз із серцем
і не змінив цю думку з часом –
люблю я їсти м‘ясо з перцем,
а ти готуєш перець з м‘ясом!..
Тут спецій різних просто хащі,
самому впору зверху сісти.
Гвоздику нюхати все ж краще,
ніж замість м‘яса її їсти.
Любив я й овочеві блюда,
не став і зараз ренегатом.
Та вже набридло, добрі люди,
лаврове листя ремиґати.
Продукти нащо ж переводить,
та й шлунок варто пожаліти.
Бо він сердешний потім бродить,
а то гляди почне й боліти.
Горбатого могила справить –
не раз казала мені мати.
Все по місцям життя розставить,
як станеш сам вже заробляти…
02.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116070207229
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016
Тихо колишуться віти,
сумно край лісу стою.
Поле укрилося цвітом,
гаривом пахне в гаю.
Свіжа могила під віттям,
хрест на узліссі бринить.
Хто в ці часи лихоліття
у домовині тій спить?
Може невпізнаний воїн,
Неньки святий захисник.
Може і той, хто достоїн
на придорожний терник.
Тихо колишуться віти,
рядом вмирає село.
Скільки з усього їх світу
тут за два роки лягло…
Через чиюсь недолугість,
через жадобу і гнів.
Хтось положив свою юність,
хтось в синє небо злетів…
Та чи ж за те вони бились,
йшли напролом, до кінця.
Щоб ми з цим хамством змирились,
й власні заклали серця?!..
Ухнуло десь з-за лаштунків,
чується відгомін залпів –
„старшого брата“ дарунки
небо розрізують навпіл.
Тихо колишуться віти,
сумно край лісу стою.
Поле шматують привіти,
жарко в Донецькім краю.
Спека по всій Україні,
палить у душах й серцях.
В кришку катів домовини
вгоним осиковий цвях?!
18.07.2016
[i]* Моя реакція на твір Олекси Удайка "Тихо колишуться віти".[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678741
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2016
Чому така приваблива професія юриста –
спитав кореспондент один у гумориста.
Той відповів газетяру, як брату:
скінчиться газ – права можна качати!
21.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116062105157
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678482
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.07.2016
У селі, що звисло над Дніпром,
жив хлопчина на ім‘я Петро.
Влітку, лише вишні відцвіли,
німці в Україну приповзли.
Грабували й мучили народ,
та водили смерті хоровод.
Батько розлучається з Петром,
з ворогом йде битись за добро.
Каже: „Їм у нас не панувать,
ворогів з Вітчизни треба гнать!“
Потім взяв гвинтівку і наган
та й подався в ліс до партизан.
Однієї ночі, в буревій,
на узліссі розгорівся бій.
Оточили німці наш загін,
в мишоловці опинився він.
В ліс загін прорвався до зорі,
щоб пробратись в плавні на Дніпрі.
В плавнях комиші густі одні,
є сховатись де в тій глушині.
День і ніч шумить комиш густий,
хоч місцями там й до пояса води.
Вранці бійці просочилися в ліс,
та у болоті їх ворог затис.
Стежкою йде партизанський загін,
спереду вибух і поряд один.
Німці гарматну відкрили стрільбу,
землю у лісі снаряди шкребуть.
Падають люди і вибухи, й дим,
вибратись важко із лісу живим.
Мало в загоні лишилось бійців,
раптом змією Петро із кущів.
- Де командир?
- Он там – хтось сказав.
Швидко підповз і відразу ж почав:
- Так і так, каже він, ліс знайомий мені,
всі проходи закриті в диму і вогні.
А виною у цьому німецький-то кріт,
підозрілий помітив на узліссі я дріт.
В листі дуба сховавсь того дроту шматок,
ще й у кроні курінь із зелених гілок.
В‘ється дріт металевий гіляччям, як змій,
і сидить в курені чоловік чужий.
В курені тім у нього телефон польовий,
прокладає снарядам шляхи лиходій.
Між кущами Петро з командиром повзуть,
жалить їх кропива, колючки їх рвуть.
- „Feuer!“ – гирка шпигун в телефон польовий
і німецький вогонь коригує той змій.
Це почув командир, зняв гвинтівку з плеча
і кінець він поклав тим фашистським речам.
Потім дріт ухопив й ніж в правиці затис,
та Петро на руці в командира повис.
- Постривай, командир, не кінець ще пригоді,
телефон польовий може стати в нагоді.
Підкажи, знаєш мабуть, що німцям сказати,
щоби ті по загону не стали стріляти.
Не дарма ж в німчури випасав я корови
і достатньо навчився ворожої мови.
- Ти скажи, що снаряди летять не туди,
хай подалі стріляють вони від води.
А коли на узліссі напруга спаде,
то загін по байраку до плавнів дійде!
Ну, а далі побачимо, що нам робить,
побіжу до загону! – й розтанув за мить.
В трубку Петрик говорить фашисту: „Зер гуд!“,
сам же думає – скоро вам прийде капут.
Знов над лісом співають, немов очманілі,
ворожі снаряди в придумані цілі.
У скупчення саме німецьких солдат
летить за снарядом німецький снаряд.
Загін же безпечну дорогу знайшов
й байраком тихенько у плавні пішов.
Крізь гуркіт і рев донеслось до Петра,
як наші бійці закричали: „Ура!“
Петру зрозуміло, що спасся загін,
та хто ж допоможе бійцям, як не він.
Бере телефона та в трубку кричить –
Байрак і стежинку вам треба бомбить!
І знову над лісом снаряди летять –
знов схибили німці, як стали стрілять.
А що там Петро? За загоном біжить,
та ще й находу командиру кричить:
„Товариш начальник, я вас дожену,
товариш начальник, візьміть на війну!..“
22.06.2016
[i]* Переклад вірша невідомого автора про хлопчика Петра, який нам з сестрою в дитинстві частенько розповідав батько і текст якого відтворено мною по пам‘яті.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678481
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.07.2016
Не треба зізнаватись у коханні через силу,
любить державу за чини, за гроші чи за славу.
Із сотень, тисяч тих, хто нам співа красиво,
лиш одиниці мовчки роблять добру справу.
Так, тільки одиниці роблять дійсно добру справу!
14.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071402183
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678322
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.07.2016
Твориться щось незрозуміле в білім світі,
стає все тяжче в ньому бідним людям жити.
Перевелись професіонали у своєму ділі,
залишились одні ворони білі…
В Америці засилля просто остолопів,
немов зайців один убив п‘ятірку копів.
В пилу полеміки „прохлопали“ страждальці
якогось терориста у відставці.
У Франції один дебіл в автомобілі
серед святкової юрби здіймає смерті хвилі.
Мордує сам він тисячі народу,
а президент волає щось там про свободу…
В Туреччині додумались переворот робити,
щоб цінності демократичні захистити!..
Десятки й сотні знов наклали головою,
бо прості турки кинулись до бою.
А може досить вже словами хвацько гратись
й нарешті жорстко за безпеку треба взятись.
Щоб потім не просити у народу –
життя ціною захистить свободу?!
Щоб потім не просить у власного народу –
життя свого ціною захистить свободу?!
16.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678321
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2016
[i](із циклу „Абетка“)
[/i]
Давнішню маю я програму,
мов ключик від усіх проблем,
створити власну монограму,
той вензель в формі букви „М“.
На букву ту бере початок
в житті багато мудрих слів.
Цією мудрістю вінчати
все мелодичне я б хотів.
Найперше наше слово „Мама“,
що нам усім життя дає.
Це ключ, життєва мелодрама,
це майбуття твоє й моє.
І батька звати теж „Микола“,
він руку також приложив.
А поряд тут сім‘я і школа,
в яких колись учився, жив.
Повинна буть у всьому міра,
вона у кожного своя.
Щоб у житті не буть вампіром,
межу не переходив я.
Носив у юності тільняшку,
коли у армії служив.
Тепер мереживом рубашку
собі на старості розшив.
Ще „мир“, як стан речей в суспільстві,
і стан у кожного душі.
А також „Мир“, як Всесвіт, дійство,
в якому пишуться вірші.
Війна затягує нас виром,
все мироточить і болить.
Та коли треба, то всім миром
спасать ідемо і творить.
Люблю я рідну Батьківщину,
над нею неба синяву.
Помандрував по всій країні,
та в Миколаєві живу.
Мені ця буква дуже личить,
а ще скажу, якщо не чули,
що Миколайовичем кличуть
і прізвище моє – Мачула.
липень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071501862
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678127
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.07.2016
Оселедця носить й довгі вуса,
хоч колись була чуприна руса,
на спині – в колчані стріли й лука,
а на боці – гострую шаблюку.
Чоботи сап‘янові зі сму́шком,
в галуном гаптованім кожу́шку,
вишита узорами сорочка
ще й на шапці пишна оторо́чка.
Шаровари сині із Бристоля,
за паском споряджені пістолі.
В кожен вставив він свинцеву кульку,
а в зубах трима козацьку люльку.
Кінь під ним гарцює, вигнув спину,
б‘є копитом землю без зупину.
Що ж за сокіл у сідлі сидить в задумі?
То козацький старшина – полковник Дума.
13.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071307611
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678126
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.07.2016
Почуття міри й віку не мають!
Якщо любиш – яка вже різниця?
Коли люди всім серцем кохають,
душі в небо їх линуть, як птиці.
В почуттях своїх віку не знаєш…
Як кохаєш – немає різниці!
Просто любиш і ніби тримаєш
у руках журавля, не синицю.
Просто тіло звикло до більшого,
але серце уже слухняніше…
Смак розлуки гірчить здебільшого,
та душа все ж іскрить полум‘яніше.
Почуття міри й віку не мають…
Якщо любиш – не варто каятись!
Просто ніжність смаку набирає
і все менше потрібно маятись.
Уже зорі на небі тьмянішають…
Може нам поталанило ранок спасти?!
Почуття з часом тільки світлішають,
якщо любиш сильніше, ніж в юності!
13.07.2016
[i]* За мотивами твору Людмили Кльонової „Чувства возраста не имеют“.[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071303206
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677951
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2016
Повзе змія землею України,
у саме серце цілиться вона.
Чому ж мовчить заклякши вся країна,
як суне військо із московського лайна.
Хто йде у тій колоні і навіщо?
Що хочуть ці чужинці доказати?
Поки в Донбасі міни й кулі свищуть –
вести чи ж можна з терористами дебати?!
Троянський кінь повзе дорогами країни,
всередині попи й бойовики.
Задумайся стражденна Україно,
хто і навіщо нам веде оті полки!
Замислися над тим, робочий люде,
чому нас можуть нині научити
патріархату московитського іуди,
псарі агресора, що не дає нам жити?!
У нас повинна бути власна церква
і мирні та ясні її слова.
Поки ще воля й слава не померкли,
і смерть не почала нові жнива.
13.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071304550
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677949
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2016