| Сторінки (23/2266): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
День прекрасний – не тане й тепленько.
Мабуть є ще в природи ресурс.
Ну, і як це буває частенько –
на ліричний лягаю я курс.
Серце б‘ється, мов п‘яний мертвецьки,
влив з півлітра й скінчуся за мить.
Просто випив шість кав по-турецьки –
ось воно вже сердешне й болить!
Доз таких я вам пити не раджу,
як не раю я навіть любить!
Бо ловкач вам майстерно докаже,
що, існуючи, можна й не жить.
Жити можна і треба, й багато:
ревнувати, страждати, любить.
Якщо плентати й час марнувати –
то вже краще співати і пить!..
Бо натомість, моргнути не вспієш,
а пора уже й ладан вдихать.
Засумуєш з нудьги, порадієш
перспективі у ящик зіграть.
Жити так треба, щоб перед смертю,
ти безмірно себе не картав,
а сказав, сміючись з круговерті –
пив, любив, ревнував і страждав!
Ні, все рівно природа багатша!
День який! Словеса – маячня!
Втім, Висоцький писав би інакше:
„Царство навпіл, мерщій, за коня!“
09.03.2017
[i]* Спроба перекладу чи за мотивами твору Володимира Висоцького „День на редкость“.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2017
Довірливість нам, зазвичай, виходить боком,
бо часто з підлістю приходиться стикатись,
а світ настільки став нещирим і жорстоким,
що боїмося ми уже і закохатись…
18.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061804296
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738334
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 18.06.2017
Страждати може все, навіть скотина.
Страждання – це найгірше із страстей.
А найнещасніша у світі та людина,
яка пережила своїх дітей...
15.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061505337
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2017
Тебе ніхто і нізащо не переможе,
як не захочеш животіти у ярмі.
Забрати честь у нас повік ніхто не зможе,
якщо її ми не утратимо самі…
Зі слів не варто городить рогатки
бо вчинки скажуть красномовніше за нас.
Якими будуть пам’ятати нас нащадки,
покаже об’єктивно тільки час.
15.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061504522
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2017
Вже матіола пахне ніжно,
навкруг буяють різноквіти
і цвіт акацій білосніжний –
до нас прийшло нарешті літо!
Бринять смарагдові отави,
жасмин духмянить, пахне м’ята,
а очі вабить світ яскравий –
то червень одягнувся в шати!
Нам вітер пісеньку співає,
гуркоче грім у царстві квітів.
Бджолина музика лунає
й чебрець заводить в душу літо.
Сіяють лілії і мальви,
підкорює палітра ця.
Чарівно линуть звуки арфи
і радість сповнює серця!
13.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061303413
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737713
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.06.2017
Повстання гідності таки перемогло –
негідники дорвалися до влади.
За що ж народу стільки полягло?
Щоб слухати щодня одні тиради?
Все про реформи – ті, яких нема,
чи про стабільність в злиднях бовваніти.
Покращання чекали, та дарма,
не дочекаються його і наші діти.
Стабільно падає добробут у людей,
не менш стабільно піднімають ціни.
Народ тримають урки за свиней
і кормлять брудом з продовольчої корзини.
Нарешті кинули обіцяний „безвіз“,
немов собакам зголоднілим кістку.
Кому потрібний віз той без коліс,
коли у більшості нема що класти в миску?!.
Знов парить мізки нам свій „кінь в пальто“,
„кривавий пастор“ вивертає лати –
вже не підходить їм формат АТО,
бо супостата так повік не подолати!..
Їм повноваження і кошти подавай,
не вистачає Петьці знову влади.
Як завше обіцяє люду рай
й сепаратистам миттю дати раду!
Так доки будуть ті негідники на нас
свої кармани й пельки набивати?
Невже не прийде довгожданий час,
коли у владу будем чесних обирати?!
13.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061310525
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737712
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2017
Трактують вільно багачі свободу,
брехня й цинізм їм стали річчю звичною –
це ж стільки треба вкрасти у народу,
щоб карна справа стала політичною?!.
13.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061303195
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737578
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.06.2017
Чия ж вина, що милий образ твій
до ранку не дає зімкнути очі,
пари́ть мов ангел в мене в голові
і тихо про кохання все шепоче?
Твій подих відчуваю в тишині.
Мої думки з ділами ти звіряєш?
Обман відкрить силкуєшся в мені,
підрахувать все й вимірять бажаєш?
Твоя любов все ж не така міцна,
щоб просто в головах у мене встати.
Моє кохання не здола вона,
на варті вдвох ми, тож не будем спати!
Не можу я забутись навіть в сні,
бо інші поряд, та ген-ген мені…
12.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061204959
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2017
На жарти щодо сексу і борщу
всім власницям приваб й осиних талій
у відповідь свою стрілу пущу,
що шлунок завжди вище геніталій!
Щось з юності не можу пригадать,
аналогічно також в віці старшім,
щоб мужиків завжди тягло гулять,
коли їх шлунки буйно грали марші…
А ще в народі мудрість є велика,
таким жінкам вона як подарунок, –
короткий шлях до серця чоловіка
лежить природньо саме через шлунок!
09.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060906270
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737231
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.06.2017
[i](байка)[/i]
В одному лісі, на пригірку,
де колом річка завертає,
жили собі в глибоких нірках
великі дві пташині зграї.
Стрижі, сами собі на милість,
у глині вирили домівки,
а потім горобці прибились
і кожному ставало нірки.
В один із днів, яких багато,
лиха підкралася біда –
горобчика побіля хати
куниця вкрала молода.
Але не встигла з’їсти птаху,
бо те помітили стрижі,
і щоб нагнати хижій страху
крутити стали віражі.
Відважно ворога дзьобали,
а кігті рвали без кінця,
і зрештою усім загалом
спасли малого воробця.
Перенесли до себе в нірку,
старались рани залічить,
харчів йому поклали мірку
і жевжик залишився жить.
В родину серпокрилу влився,
став схожим на метких стрижів,
навчився у небесній висі
вертіти згодом віражі.
З тих пір стекло води немало,
щурів як рідних він приймав,
та нелегка пора настала –
в сусідів почалась війна.
За їжу сталась суперечка,
бо знахабнілі горобці,
клювали влад і недоречно
усе на тім і цім кінці.
У тому горобець конфлікті
відкрито участі не брав –
у дійсність вгруз по самі лікті,
сім’ю уже і діток мав.
Йому б підтримувати ближніх,
адже спасли життя щури,
та не забув рідню колишню
і зачаївся до пори.
Отак боролись в ньому совість
і гідність з честю пополам.
Скінчається моя вже повість...
Сказати що хотілось вам?
Горобчик все частіш цвірінькав
та гордо крильця розставляв.
Вже на стрижів спідлоба зиркав
і рід свій сірий прославляв!
У спорі верх отримав рід.
Як не крути, то роду плід!
09.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060903672
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2017
Останній час кричить нарід завзято –
нардепам треба дати автомати.
Як не хотять нормально працювати –
нехай ідуть Вітчизну захищати!
Побійтесь Бога, людоньки, а то
ви з глузду з’їхати чи дурману об’їлись.
Коли їх обирали, ледь не бились –
тепер же всіх відправити в АТО?!
Екзамен цей з них не пройде ніхто!
Та вже як вам набридли депутати,
не треба їм давати автомати.
Згадать достатньо сталінські штрафбати –
на кожного з них вистачить лопати.
Та й це не все – ще треба потрудитись,
щоб крутії ті не зуміли змитись,
а тому смертоносні їм лопати
до рук колючим дротом слід в’язати!
Щоб вже коли таки підуть до бою,
ніхто із них не позбавлявся зброї
не спокусивсь лягти десь в оборону,
ну, а тим більше, здатись до полону!
А на чолі того численного загону
не треба ставити якогось вітрогона,
бо командир повинен бути не Х@йло,
а наш говнокомандувач Брехло!
Боюсь, що в цій війні не виживе ніхто,
як той загін ми не відправим до АТО!
08.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060808022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737116
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.06.2017
Я слухав Ніч і ті її слова,
що жоден День не може бути вічним.
Ще теплилась надія ледь жива,
та все одно, бо день скінчиться ніччю.
Все має свій початок, свій кінець
і тільки Всесвіт істин тих не знає.
Так влаштував, так вирішив Творець,
а ми лиш книгу Вічності листаєм.
У кожного у ній своя глава,
та обраним дістатись може й розділ.
Хоч всякий має в ній свої права,
але й обов’язків позбутися не просто.
Я слухав Ніч і зрозуміть спішив,
до ранку часу обмаль залишилось.
Невже весь день я лиш людей смішив,
а сталось зовсім інше ніж хотілось?!.
08.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060806422
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737115
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2017
Вчора з кумом утворили
ми свою боївку,
а сьогодні обладнали
у гайку криївку.
В зворі викопали яму,
наносили хмизу,
затягли туди дивана
і харчів валізу.
Не забули про набої
та стару гвинтівку.
Залишилося останнє –
підшукати дівку!
Щоб варила нам наїди
й бинтувала рани,
коли хтось після обіду
упаде з дивану.
Прала в тиждень раз білизну,
бігала по пресу,
сірники та пиво з сіллю
вночі, до експресу.
Інформація відверто
з кумом нам поможе
і дружин своїх упертих
разом переможем!
07.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060705338
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736975
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.06.2017
Кожен має свій вир і вершину,
є у всякого звір* і гора.
У одних усього в три аршина,
в інших – з пік, ніби чорна діра…
Кожен сам обирає дорогу,
що його поведе в майбуття.
А яка вона буде, лиш Богу
те відомо – таке в нас життя…
Та чим вище залазиш нагору,
тим загроза упасти росте,
тим невпинно густішає морок
і все далі летіти у степ…
07.06.2017
[i]
* Звір 2, звору, ізвір, ізвору, чол., діал. яр. http://sum.in.ua/s/zvir .
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060708341
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736974
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2017
Чи заповідей Божих не читали,
чи може то якийся катаклізм,
що віднедавна на озброєння узяли
вони марксизм забутий й ленінізм?!.
Торгують оптом вірою і вроздріб,
убивцям підлим відпускаючи гріхи,
та сіють поміж нами дикий розбрат,
брехні і смути розсіваючи міхи.
Безжалісно цькують на батька сина,
освячують знаряддя для війни.
Що сиротою ж лишиться дитина
їм не болить, не їхні то сини!..
Байдужі їм убиті і каліки,
жінок багато – вродяться іще.
Що хтось не жив і половини віку,
їх совість „християнська“ не пече.
Яка там совість, звідки їй узятись
у виродків із шостої палати.
Скоріше, браття, треба позбавлятись
попів московського патріархату!
06.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060607203
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736837
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2017
Я стежкою поміж ланів ішла,
вінком сплітала польові ромашки,
а угорі мені співала пташка
і щедро радість з піснею несла.
Ішла неспішно між густих хлібів,
ловила запах літа й короваю,
діставшись непомітно так до гаю,
що за ланами вдалині бринів.
Ступала пішки з міста до села,
дорогою букет збирала квітів,
мандруючи немов з весни у літо,
з собою гарний настрій всім несла.
Наслухалась природи я пісень
у перший незабутній літа день!
01.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017
Вставайте, графе, ранок уже скоро,
із підземелля кличуть нас давно, –
дзвінкі слова Остапа-командора
не раз лунали з книги і кіно...
Пройшли часи, не ті тепер Остапи,
мільйон – дитячі забавки для них.
Тепер крадуть мільярдами сатрапи
і це, повірте люди, вже не сміх...
Нам залишилось мало, чесне слово,
до підземелля, тобто кабали.
У ті часи такого Ільф з Петровим
і уві сні доперти не могли!
Хто переможе – Бендер чи Бандера?
Та перемога змінить весь наш світ,
бо визначить, яка наступить ера
і скільки Неньці ще лишиться літ...
05.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060509079
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2017
[i]Світлій пам'яті Любомира Гузара
присвячую
[/i]
Він гімн Людині все життя співав,
всемірно прославляв її чесноти.
Тепер і сам перед Всевишнім став
та на вівтар поклав свої вже цноти.
Він Богу присвятив своє життя
і навіть смерть його слугує вірі –
усе робив для Неньки майбуття,
щоб ми жили у злагоді і мирі!
Я, зазвичай, не жалую попів,
та і за що тих москалів любити,
а преподобний Гузар все ж довів,
що всім вірянам можна в мирі жити.
Святим вже за життя його всі стали звать
і з часом дійство те таки звершиться.
Та не спішіть його в святі зарахувать,
зразком Людини він ще хай лишиться!
05.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060505260
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736678
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.06.2017
Він ненавидить серцем всім євреїв,
антисемітство – друге його я.
Не конкуренти їм повії, навіть геї,
на другий план пішли робота і сім’я.
Жиди! Жиди! Кругом одні жиди! –
старими гаслами цю тему він зачовгав.
Охолодися та попий води,
бо так і з глузду з’їхати недовго.
02.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060204517
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736515
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 05.06.2017
Думи мої, думи мої – лихо мені з вами,
ви приходите частенько уночі зі снами.
Бачу в снах земних частіше Кобзареву кручу
і Тарасові питання, хай простить, озвучу:
Діти мої, українці, вже немає сили
споглядати, як ведете Неньку до могили!
Чом гризетесь як собаки кожної години,
чи покинули шукати у собі людину?!
Чом до влади ви обрали підлих і продажних,
чи майбутнє України вам уже не важно?!
Чи все рівно вам, як діти будуть ваші жити,
що прийдеться їм сердешним скніти і тужити?
Чому ж браття-українці за ці довгі літа,
виконать не спромоглися мого „Заповіта“?
Чому носите кайдани із чужої мови,
чи ви зовсім не нащадки скіфів гонорових?!
Чи уже вас не лякає доля гайдамацька
і скінчила в ваших жилах кров текти козацька?
Чом надієтесь, блаженні, й досі на чужинців
і чекаєте даремно ви від них гостинців?
Чом танцюєте під дудку зайдів без зупину,
глитаїв, яким байдужа доля України?!
Чом народ у власні руки все ж не візьме владу
й Конституції своєї не здійснить укладу?!
Запитання, запитання вільну душу крають,
тільки відповідей чомусь до сих пір немає…
Вже немає в мені сили на все це дивитись,
так і хочеться воскреснуть та в Дніпрі й втопитись.
І вражою злою кров’ю перед тим умитись!
04.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060404369
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736514
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.06.2017
Воно в своїх очах величне,
бундючність з нього так і пре.
Для нього їсти справа звична –
все чавка, смокче, топче, жре…
Йому все мало, очі б їли,
коли руками не сягне.
Таке наїло вже барило,
що землю під ногами гне.
Воно повчає всіх без міри,
все зауважує, корить…
В свою непогрішимість вірить
не полишає ні на мить.
У кожного в житті нерідко
своє стрічається воно.
Таких торкатись навіть бридко,
воно було і є лайно.
02.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060202009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736370
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2017
Панянки, любі, перш ніж принца виглядати,
погляньте все ж на віддзеркалення своє
і спробуйте самі принцесами ви стати,
а то кобили у всіх принців уже є.
03.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060308612
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736368
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.06.2017
Вбиваючи гвіздок людині в душу,
подумай – чи не варто зупиниться.
Бо прийме вибачення та великодушно,
та дірка все ж навічно залишиться.
31.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.06.2017
Зарікалася свиня
огород не рити,
ще не хрюкать навмання,
гидить не в корито,
не маститися в послід…
і подібні байки,
бо побачила, що дід
став гострити швайку.
Часто так нещирий люд
розпускає слину,
коли смажений когут
вже дзьобне у спину.
02.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736226
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.06.2017
Сьогодні ми святкуєм гарне свято –
день юних квітів нашого життя.
Тут не важливо, мама ти чи тато,
бо то надії й світле майбуття.
Сьогодні ми вітаєм наше завтра,
маленьких, більших, навіть молодих.
Ніколи не погасне хай ця ва́тра,
ми все життя радітимем за них.
Нехай в віках те полум’я палає,
малеча краще хай живе за нас.
Бо ліпшого в житті батьків немає,
як чути сміх дитячий повсякча́с.
01.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060111024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736105
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.06.2017
[i](семітсько-антисемітські роздуми)
[/i]
Євреїв не любили завжди й всюди,
з Єгипту не єдиний їх „ісход“.
Й прості давно не жалують їх люди.
Яскравий приклад – Юда з Керіййот.
Та що казати, як уже й апостол
Ісуса зрадив, вчителя, Христа!
Це лиш мазок, не все в житті так просто…
Чому ж в євреїв доля непроста?
Можливо в іншому тут криється причина,
що Бог обрав навіки цей народ?
То правда вся чи тільки половина,
хто готував цей ситний бутерброд?
Все ж спробуєм у всьому розібратись,
чи вдасться нам те дійство зрозуміть.
Хоча, щоб за нелегкий труд цей братись,
євреїв треба також і любить.
І серед них бувають справжні люди,
це лікарі, юристи, вчителі…
Вони живуть і трудяться повсюди,
хоч мають статки досить немалі.
Та почнемо спочатку, по порядку,
з часів далекого утворення Землі.
Уважно треба прочитать нотатки,
щоб не зсукать чергової петлі.
Відкриєм книгу книг і що ми бачим,
що Бог, Ісус і Дух його святий –
це три поняття в одному… Неначе
в народній казці триголовий змій.
Як бути з передачею єврейства,
й чому можливо те лиш через жінку?
Наука це? Ознака архірейства?
Нерівність чом така чи біс в печінку?!
Це дійсно так, а чи нове паскудство
і не прихована кривава вічна драма?
Від Єви і Адама пішло ж людство,
та жінка – то лише ребро Адама!
Віками юди Біблію писали
народи інші щоб тримать в ярмі?
Собі світила в небі розставляли,
щоб гоїв тим гноїти у тюрмі?
А називати як не фарисейством
їх поведінки невід’ємну суть –
сповідують всі майже іудейство,
та християнство іншим все ж несуть?!
Чом Гітлер ненавидів так євреїв,
хоч в ньому й іудейська кров текла?
В них дійсно може бачив фарисеїв,
джерело підлості, підступності та зла?
Чом козаки євреїв не любили,
жидами називали шинкарів?
А скільки раз вони їх люто били,
та ті вертались знову по порі…
Невже змирились з долею тією,
тримали камінь у своїй душі?
Чому жиди природою своєю
і зараз переважно торгаші?
А може не така й складна загадка,
в усьому винуватці тут червінці,
і в зовсім іншім криється розгадка –
у хитрій, непотребній поведінці?!
травень 2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053103555
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736104
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2017
Останній день весни прямує світом.
Останній день, та не останньої весни!
А завтра нас зустріне тепле літо,
хай буде урожай його рясний.
Останній день нас барвами хвилює –
апофеоз весняної пори!
Палітру ж завтра літо підфарбує
і поступово зблякнуть кольори.
А там і осінь вже не за горами,
ліси і доли прийде золотить.
Дощам та вітру знов відкриє браму
і неба посірішає блакить.
Зима поставить в цьому дійстві крапку,
бо королева сніжна все ж вона.
Усіх одягне в шуби, шалі, шапки…
Та знову переможе всіх весна!
31.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053103961
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735932
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.06.2017
Ви в мокшанських болотах скитались,
Київ тисячу ж років стояв.
А державність, хоч як не старались,
хан Батий вам з Орди заснував.
Я в десятім коліні козак,
в мене предки женці й ковалі.
Росіянин мені не земляк,
не брати ви мені, москалі!
Піднялися, на ноги зіп’ялись,
і колиску мерщій шматувать.
Сотні років русинів старались
ви у рабство московське загнать.
Я в двадцятім коліні козак
з роду гордих майстрів Мачулів.
Хай накриє ординців гроза,
не брати ви мені, москалі!
Україну ви завжди ділили.
Було мало своєї землі?
Ляхів з турками вічно хвалили,
ще й литовських чужих королів.
Я в тридцятім коліні козак,
хай Московія втоне у злі.
Білорус мені брат і поляк,
але тільки не ви – москалі!
А розмови про мир і братерство
ви розбили об Крим і Донбас.
То лиш гасла, в житті ж – мародерство,
сотні б років не знали ми вас.
Я й у сотім коліні козак,
і господар на рідній землі.
Українство – то карма, то знак,
не брати ви мені, москалі!
31.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053104386
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735931
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2017
Прокотився місяць небом, зіронька зайшла.
Цілу ніч чекав на тебе! Чом ти не прийшла?
Аж до ранку придивлявся, танув від журби.
Та усе ж не дочекався там, біля верби…
Може сталось що з тобою в цю травневу ніч?
Серце злилося журбою! Люба, в чому річ?
Ліг, укрився з головою, бо не годен спать...
Прийде нічка й під вербою буду знов чекать!
Я уже було наділа вишиту сорочку,
ще й намисто начепила аж у три рядочки!
Та не встигла і ногою ступити із хати –
на побачення з тобою не пустила мати.
Макогоном частувала, потім взяла тичку,
що з тобою простояла я минулу нічку.
Вже коли вдягла сандалі – знову мене била
і кохатися надалі геть заборонила!
А іще сказала мати, стрінусь як з тобою –
буду жити замість хати в лузі, під вербою…
30.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053005714
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Любить одних – нелегкий хрест,
а ти і без ума прекрасна.
Привабностей твоїх секрет –
життя розгадка одночасно.
Весною чути шерхіт снів,
думок та істин шелестіння.
Мовчи прошу, не треба слів,
в них шансів мало на спасіння.
Непросто вранці враз прозріть,
весь мотлох викинуть із серця
і не вимазуючись жить.
Не всім таке в житті дається!
30.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053001839
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2017
І де береться в тебе стільки сили,
щоб змореною владувати мною.
Моїм очам вже білий світ немилий,
в мені обман панує сам собою.
Чому не має меж чарівність зла,
де владу гріх з упевненістю звив,
що чорні я прощав твої діла,
як цноту у тобі його любив?
Усе бридке, що інші відкидають,
в моїх грудях лиш ніжність викликає.
Люблю я все, що люди проклинають,
та строго не суди мене, Данає.
Достойний щирого кохання той,
хто недостойну любить ніби гой.
29.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052906851
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2017
Говорять, що за потиском руки
людський характер можна прочитати.
Не всіх людей, а лиш чоловіків.
Жіноцтво – справа інша, що й казати.
Особа щира – міцно, зазвичай,
і другу, й незнайомцю тисне руку.
Таку людину – гинь, а виручай,
вона розділить з вами радість й муку.
Багато руку стримано дають,
їх потиск, скажем, так собі, нейтральний.
Він ніби каже – ось моя вам суть,
не дуже щирий, та і не брутальний.
А дехто власну руку вам дає
так велично, немов би скарб дарує.
Він любить лиш себе, лиш я своє,
для нього інших в світі не існує…
У чоловічім потиску руки
душа мов визирає з-за лаштунків.
Не поважаю тих чоловіків,
що руку подають як для цілунку.
28.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052807162
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Я пив вино, немовби кров червоне,
що краплями по бороді текло.
Ту кров густу зронили стиглі грона,
воно частинку сонця принесло.
Я пив вино життя, нетлінний трунок,
як даром божим мовчки смакував.
У ньому істини безцінний подарунок,
терпкий на смак, п’янкий букет із трав.
Я смакував старим святим напоєм,
і згадував легенди про Христа.
На тій горі було нас тільки двоє,
все починалось з чистого листа…
28.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052801615
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735480
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2017
Опівдні рівно виклада Юхниця
на сайт щоденно два нові вірші.
А далі що? Складає на полицю
й синоніми до вус шука мерщій?
Один ворожою, другий на рідній мові…
Сказати хоче що отим поет?
Кому потрібні вірші ярмаркові?
А може тим, що кличуть „их там нет“?
Навіщо твори він свої ховає
і хто оте добро буде читать?
Чи може він настійливо чекає,
що їх в папері будуть купувать?!
23.05.2015
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052307654
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735479
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.05.2017
Що можу дати я такій як ти?
Можливо кілька днів палкого сексу,
годинку пристрасті опісля самоти
й хвилинки три такого політесу:
Твій внутрішній, не вигаданий, світ
мене цікавить навіть перш за все.
Я бачив різних за десятки літ:
в панчохах, босих, голих, на шосе…
Та зовнішня, природна красота –
лиш машкара чи новорічна маска,
бо всередині часто пустота
й за постіллю чомусь зникає казка…
Ти відповідь спочатку дай собі –
що саме все ж отримати хотіла.
Бо як тепер повірити тобі,
якщо вже й інших ти брехати вчила?!.
23.05.2017
* Коментар-відповідь на твір „А что ты можешь дать такой, как я?“ автора сайту „Клуб поезії“ Only god can judge me: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734587
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052309311
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735352
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.05.2017
В Одесі в честь візиту Президента
зірки комуністичні поховали –
закрили кульками до певного моменту…
Ось так її й „де- ко́му-ні-зували“!
Тут все просякло духом комунізму,
його батьки були б напевно раді –
хоч не сховали ницого цинізму,
зате центральні сходи при параді.
Йому робити нічого в столиці?
Постійно не набридло красуватись?!
Але воно летить за три землиці,
на фоні щоб масовки хизуватись.
Турецький парк взяли в залізні грати,
на зустріч пропускали лиш по спискам –
підібраних завчасно кандидатів,
в яких усе написано на писках.
Та жирний боров краще б замість того
прийшов скромненько й тихо став на люка.
Дізнатись щоб, що думають про нього,
достатньо очі підвести на Дюка!
Ніхто крім нас не подолає зло –
брехло завжди було і є брехло!
До того ж в нас тепер своє х@йло...
26.05.2017
https://site.ua/sternenko/7602-odna-godina-v-ochikuvanni-poroshenka-v-odesi-260517/
http://otrageniya.com.ua/politika/gorod-za-reshyotkoy
http://iamir.info/48418-metallicheskij-zabor-i-dva-rjada-nacgvardii--tak-poroshenko-ljubit-odessu
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052604621
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735351
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2017
Ой, не світи, Місяченьку, не світи нікому,
коли йтиме козаченько від мене додому.
Коли буде повертатись до дітей, дружини,
щоби люди не дізнались, що був у Галини.
Ой, не світи, Місяченьку, ти у темну нічку,
я ж своєму миленькому подарую свічку.
Щоб та свічка в темну нічку горіла-палала,
бо солодшого за нього я іще не знала.
Ой, не світи, Місяченьку, сховайся за хмари,
в темну нічку краще діють мої чорні чари.
Вони манять і дурманять, збивають з дороги,
у власного ж чоловіка усе ростуть роги…
Ой не світи, Місяченьку, – все йому шепочу
бо я жінка молоденька, ще кохатись хочу.
25.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052504124
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735202
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2017
Ой Тамаро, ти Тамаро, Тамаро Дудкова!
Чом насупила як хмари свої чорні брови?
Чом примружила хитренько свої карі очі
й зустрічатися не хочеш зі мною щоночі.
Ой, Василю, Василечку, ти такий гарячий,
не пройшло іще й неділі як мене ти бачив.
Як частіше бачить хочеш, то мерщій женися,
та якщо грошей не маєш – тільки посміхнися.
Я щоденно на роботі, зранку й понад вечір,
мені тільки не хватає – ще й жону на плечі…
А зустрітися так хочу, люба, із тобою,
що молю – прийди, кохана, в хатку під вербою!
Хоч ти хлопець і примітний, маєш гарну вроду,
та не знаю через річку я мілкого броду.
Якщо хочеш, Василечку, частіше стрічатись
збудуй місток кришталевий й марно сперечатись.
Хоч я хлопець молоденький й до дівок охочий,
та не можу все ж забути твої карі очі.
Карі очі, чорні брови мене полонили,
файні ніжки й стан дівочий зведуть до могили…
Збудуй місток кришталевий, перильця із срібла,
щоб при місячному сяйві вистачало світла.
Замість хатки під вербою ще й палац до неба,
як збудуєш, Василечку, – вже піду за тебе.
Ой, ти доле, моя доле, мабуть не женюся,
як гуляти так не вийдеш – в річці утоплюся!..
24.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052404407
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735201
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2017
Ні, я не критик. Я аналітик
і невиправний реаліст.
Та скажу чесно, бо ж не політик,
аналізую у гриву й хвіст!
25.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052504175
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735068
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.05.2017
Я, любі друзі, нагадати хочу
одну народну мудру поговірку:
Не схоче *** – то кобель не скоче,
не буде тикать олівцем у дірку!
Чи не тому в наш час гучний парад
подружніх зрад?!.
А ще згадайте приказку одну:
ЯКЕ там їхало кудись чи йшло…
Кінцівку має все ж вона сумну,
бо здибало ТАКЕ ж саме х@йло.
Як честь і совість ставиш так на кін,
то й буде – клин!
25.05.2017
*** Зірочками адміністрація сайту запечатала слово "$учка", яке міститься практично у всіх словниках української мови:
http://sum.in.ua/s/suchka
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57578-suchka.html#show_point
http://slovopedia.org.ua/search.html
http://www.lingvo.ua/uk/Translate/ru-uk/%D1%81%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735067
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.05.2017
Якщо мене ти будеш зобижати, –
говорить чоловікові дружина, –
піду на курси стерв і будеш знати –
гикнеш, що не купив мені машину!..
А чоловік претензії дослухав
і, зрозумівши, що жоні пече,
з останніх сил усе ж зібрався з духом
і мовив тихо: «Так, викладачем»…
24.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052408325
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2017
Усім відомо – істина в вині.
Коньяк – це благородство і шляхетність.
З горілкою пригоди лиш одні –
фальсифікати піднімають смертність.
В воді мікробів стільки, аж кишать!
Уважно вибирати треба дуже,
бо й самогонщики нерідко вже грішать.
То що сьогодні пити будем, друже?!
23.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052308700
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734909
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.05.2017
Твоя душа така проста і чиста,
ще й по-дитячому окрилено-легка.
Вона немов та райдуга барвиста
й така прозора, як вода струмка.
Твоя душа – це птаха у польоті,
як жайвір, що у небі майорить.
Як ластівка, по крові й навіть плоті,
що неба стрімко розріза блакить.
Твоїй душі – ніщо сталеві ґрати!
Наповнившись первинністю ідей,
вона ще буде двері відкривати
для вірних й доброзичливих людей.
23.05.2017
* Відгук на твір „Моя душа“ автора сайту „Клуб поезії“ Птаха в польоті: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734709 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734776
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.05.2017
[i][b]Мале руденьке кошеня
блукало між кущами,
а тут назустріч мишеня –
воно втекло від мами.
Ти хто, – спитав його рудий, –
Куди одне мандруєш?
До мене йди мерщій, сюди!
Знайшов я сир. Скуштуєш?
Отак до вечора удвох
і бавилась малеча,
бо й думка кинула обох
про люту ворожнечу.
[/b][/i]
23.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052304698
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734774
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.05.2017
[i](коломийський сонет)
[/i]
Закувала зозуленька у суботу зранку,
тільки встигла відхилити на вікні фіранку,
та не встигла одягнути свою пишну вроду,
як вернувся мій миленький з дальнього походу.
Лиш учора він поїхав в місто на весілля,
повернути обіцявся не раніш неділі,
а мені одній удома ночувать несила –
ось тому я агронома в гості й запросила.
Повечеряли смачненько, добре напилися,
ну а потім на канапі спати уляглися.
Хто ж чекав, що те весілля скінчиться війною,
і що милий на похмілля скучить за жоною…
А іще, що при народі відшмага на здачу –
тож сиджу я на городі і надривно плачу.
22.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052206017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017
Жиди Вкраїну бідну всю обсіли,
панують кляті, що й не продихнуть.
Деруть в три дорога, витягують всі жили,
і не бояться люд робочий сколихнуть.
Жиди у владі, у торгівлі, в управлінні
компаній, фабрик, всяких установ…
Пустили глибоко вони своє коріння
і наплодили різних настанов.
А все тому, що ті жиди затято
об’єднуються завше у кагал.
В них треба вчитись й нам перемагати,
та берегти палких емоцій шквал.
Організація – завжди велика сила,
гуртом, відомо, добре й батька бить.
Бо іудеї здавна навіть сина
готові в християнина рядить!
Одні віками Біблію писали,
вуздечку щоб накинуть на загал.
А інші також довго не дрімали –
творили "Маніфест" і "Капітал".
Поглянь, народе, глибше на проблему –
чому ми досі бідні, бо дурні?
Як говорив наш "вождь", а їхній Ленін,
бо віримо жидівській тій брехні!
22.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052203761
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734649
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2017
[i][b]Півонії розквітнули в горо́ді,
запахло ніжністю й коханням навкруги.
Ці квіти – гімн весні, любові, вроді,
їм неживого підійняти до снаги.
Чарівно рожевіють із-за тину,
червоні й білі також до ладу.
Їм бракне рівні в цю весняну днину,
лиш рози конкуренцію складуть.
Нарву букет, поставлю квіти в вазу,
думки полинуть ген до небокраю.
Ті пахощі в полон беруть відразу
й останній дзвоник в пам’яті лунає.
[/b][/i]
21.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052103077
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734495
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.05.2017
[b]
Світ збожеволів, хтивістю просяк.
Цнотливість продається, як і врода…
Той гідність приміряє вже про всяк,
а інший все збирає нагороди.
Душа знецінена, у серце влили яд,
втонули в болотах високі мрії.
Життя перетворилось в маскарад,
в тобі вбачають часто лиш повію...
Та не зневірюйся, у відчай не впадай,
не всі ще думають отак, тим більше діють.
Коли існуєш ти – коханню ще не край,
хай не покинуть тебе віра і надія.
Зумій ти гордість з честю пронести
життям своїм нікчемам тим на заздрість.
Любов свою, я знаю, стрінеш ти
і доля усміхнеться всім на радість!
[/b]
21.05.2017
[i]* Відгук на твір автора сайту „Клуб поезії“ Птаха в польоті „Світ збожеволів“: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734332 .
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052102407
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017
Як їхати на південь з Павлограда
і обминати славний Кривий Ріг,
на вас чекає все ж якась розрада –
кафе на перехресті трьох доріг.
Хоча це й жарт, та дрібка правди в ньому.
Ви зупиніться й станьте на поріг,
і враз себе відчуєте як вдома –
в кафе на перехресті трьох доріг.
Тут все добротно зроблено і чисто,
а над дверима свіжий оберіг –
вінок із польових квіток барвистих
в кафе на перехресті трьох доріг.
Господарі тут чемні і привітні,
а скатертини – ніби білий сніг.
Комфортно тут і молодим, і літнім,
в кафе на перехресті трьох доріг.
Вас пригостять усім, чим забажаєш,
і навіть подадуть смачний пиріг.
Тут тілом і душею спочиваєш,
в кафе на перехресті трьох доріг.
І де по світу вже не роз’їжджаєш,
та в серці назавжди його зберіг.
Заїдеш при нагоді, точно знаєш,
в кафе на перехресті трьох доріг!
21.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052101944
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734348
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.05.2017
Яке прекрасне почуття любов!
Воно не постаріє й не зів’яне.
Воно бентежить душу полум’яно
і серце пестить чи шматує в кров…
Любов не гасне і не іржавіє,
горить, палає, піниться вогнем.
Вона блаженство і сердечний щем,
остудить в спеку й в холоди зігріє!
Любіть, любіть, кохайте навзаєм,
безмежно, чисто, жадібно і ніжно,
як в квітні вишня казку білосніжну
для насолоди нам і радості дає.
20.05.2017
* За мотивами відгуку Елеонори Грабовецької на мій твір „Ненамальований портрет“ і їй же з вдячністю присвячується.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052006972
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2017
Якщо ти сварки все шукаєш,
щоб плюнути в обличчя,
у чорне біле одягаєш,
шукаєш протиріччя,
якщо тобі в ранкову пору
заліз вже біс й в „макітру“ –
то вилізь на високу гору
та й плюйся…
проти вітру.
19.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051903866
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734223
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.05.2017
Ой, тяжко-тяжко і душа болить,
коли людині підтинають крила.
Вона сердешна тане в кожну мить
й під вітром в неї падають вітрила…
Їй все здається, що прийшов кінець,
і квітка щастя більше не розквітне,
а на чоло сама собі вінець
вона терновий одягає непомітно.
Здається їй, що вмерло все навкруг,
її весна стрічає падолистом.
Бо кинув, як здавалось, вірний друг,
жалі і болі груди її тиснуть.
І проти неї майже цілий світ,
й самотність її серце огортає.
А час летить, пройшло немало літ,
пішло кохання, іншого немає…
Буває й так, та віра хай живе,
що свіжий вітер підійме вітрила.
Й нове кохання раптом припливе,
і згодом відростуть ще кращі крила!
19.05.2017
[i]* Коментар на твір „Без крил“ автора сайту „Клуб поезії“ Польова Ромашка, http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724098 [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2017
Доброго ранку вам, пані й панове,
доброго, люди, здоров’я!
Гарного настрою, сестри й братове,
з миром до вас і любов’ю!
Вдалої днини, мій славний народе,
щастя і світлої долі!
Радості, успіхів, зір хороводу,
мирного неба і поля!
Тихого вечора й ночі нетемної,
сни вам приємні хай сняться.
Пісні вам щирої й праці натхненної,
мрії хай ваші здійсняться!
Люди, живіте у мирі і злагоді,
та захищайте Вітчизну.
Бісів гоніте із тихої заводі,
щоб не справлять потім тризну.
Щедрого столу, віків вам без голоду,
хай пшениці колосяться.
Щоб ні жари, ні смертельного холоду,
й війни вві сні лиш присняться…
19.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051902229
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734095
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2017
Якби мені колись портрет добра
намалювати раптом хтось замовив,
я б не вагався довго і обрав
ту зустріч нашу вечором зимовим.
Я б не роздумував і запросив тебе,
з моєї юності, просту і соромливу.
Бо пам’ять серце до сих пір шкребе,
коли згадаю твою душу незрадливу.
Твої сумні і ледь лукаві очі,
що випромінювали сонячне тепло.
Усмішку щиру, ніжний стан дівочий…
Ой, скільки все ж води з тих пір спливло!
Та в решті-решт оте твоє тепло,
що юне серце взимку покорило,
тебе забуть мені ще й досі не дало
і душу вже не раз й не два зігріло.
Якби мені колись портрет добра
намалювати раптом довелося,
я б написав, не відриваючи пера,
усе, що у житті ще не збулося…
18.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051806523
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2017
Любиш глядіти, як помирають діти?!.
Хто ти, кат, убивця чи упир?
Як на тебе тільки сонце світить?
Хто таких потвор пускає в мир?!
Кращих забавок собі ти не придумав,
ніж гроби на вулицях листать?
Кандидат достойний, можна в Думу
депутатом сміло обирать!..
Ти курив чи перепив, поете,
що й собор уже затанцював?..
Без падінь хоч не буває злетів,
та що низько так – я й не гадав…
І Христа ти не чіпав би всує,
щоб із цеглою затим не говорить.
Твій кинджал копійки не вартує,
душу ж бісу можеш подарить.
Виродків таких останнім часом
у Росії вдосталь розвелось.
У владики вийшли богомази,
та сліпим прозріти не вдалось.
Я надію маю, що у світі
переміни грянуть немалі
й глядачам, як помирають діти,
буде мало місця на Землі!
17.05.2017
В. Маяковский
НЕСКОЛЬКО СЛОВ ОБО МНЕ САМОМ
Я люблю смотреть, как умирают дети.
Вы прибоя смеха мглистый вал заметили
за тоски хоботом?
А я —
в читальне улиц —
так часто перелистывал гро;ба том.
Полночь
промокшими пальцами щупала
меня
и забитый забор,
и с каплями ливня на лысине купола
скакал сумасшедший собор.
Я вижу, Христос из иконы бежал,
хитона оветренный край
целовала, плача, слякоть.
Кричу кирпичу,
слов исступленных вонзаю кинжал
в неба распухшего мякоть:
«Солнце!
Отец мой!
Сжалься хоть ты и не мучай!
Это тобою пролитая кровь моя льется дорогою дольней.
Это душа моя
клочьями порванной тучи
в выжженном небе
на ржавом кресте колокольни!
Время!
Хоть ты, хромой богомаз,
лик намалюй мой
в божницу уродца века!
Я одинок, как последний глаз
у идущего к слепым человека!»
[1913]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051711440
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733946
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2017
Ой, ти Нелю, моя Нелю,
чом ти дивишся на стелю?
Ти поглянь на мене ніжно,
як з картини Рафаеля.
Ти скажи сестричко, Нелю,
чи цей рік садила хмелю?
Щоби бражку учинити
й наварить кріпкого елю.
Неля – жінка не ледаща,
медсестра вона найкраща.
Ставить ліпше всіх уколи,
любить жарти і приколи.
Неля має добру вдачу,
хоч з-за цього навіть плаче.
Мимо так пройти не може,
завжди чимось допоможе.
Також Неля має сина,
він для неї ще дитина,
тож онуків не гойдає,
а невістку виглядає.
Забарилась добра звістка,
та й сама вона невістка.
Ще зустріне наша Неля
у пустелі Даніеля.
А іще буває Неля
неприступна, ніби скеля.
Та частує рідко перцем,
бо хороше в неї серце.
Прокружляють невеселі
ці життєві каруселі.
Не сумуй, усе минеться
й знову доля усміхнеться.
З ювілеєм тебе, Нелю!
Щастя й радості в оселю!
Ще й здоров’я на стонадцять,
а в душі – завжди сімнадцять!
17.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051707827
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733945
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2017
Ти вкоротила собі крила
і викинула на смітник,
але ж душа не відлетіла
і світ навколишній не зник.
І серце стукотить дівоче,
немов пташина тріпотить.
Воно ж іще любити хоче.
Повір – прийде та світла мить!
Ще заживуть криваві рани
і твій єдиний ще прийде.
Розвіються густі тумани,
знов в серце музика ввійде!
16.05.2017
* Відгук на твір „Крила“ автора КП „Птаха в польоті“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733454
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051603916
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017
Я розумію відчай твій і гнів,
як хіть перед жіноцтвом хизуватись,
коли й полеглим у страшній війні
убивцями ти радиш називатись.
Тут все залежить, як, коли, кого
життя безцінного й навіщо позбавляє,
а ще причини і обставини того,
хто і навіщо інших убиває.
Скажімо, люди, можна осудить
солдат, які життя свого ціною
спасли Європу (вдумайтесь на мить),
з фашизмом ставши в Світову до бою?!
А скільки серед них було жінок,
які в руках тримали автомати…
Для захисту життя прийшов бо строк,
самі вбивали й не морились помирати.
А що робить з насильником і катом,
який дитину зґвалтував і вбив?!
Тут не потрібно навіть буть солдатом…
Своєї доньки вбивцю ти б любив?!
Ну, і нарешті візьмемо Донбас,
коли „брати“ приперлись в Україну.
Нам що тепер, дивитися на вас,
коли ви розриваєте країну?!
Складні питання, як саме буття.
Їх ставлять люди вже давно, віками.
Та тих осіб, хто позбавля життя,
в народі кличуть ще й захисниками!
17.05.2017
Игорь Северянин
ПИСЬМО
Отчаянье и боль мою пойми, –
Как передать мне это хладнокровно? –
Мужчины, переставши быть людьми,
Преступниками стали поголовно.
Ведь как бы человека ни убить,
При том в какие б роли ни рядиться,
Поставив лозунг: «быть или не быть», –
Убивший все равно всегда убийца.
Разбойник ли, насильник, патриот,
Идейный доброволец, подневольный
Простой солдат, – ах, всякий, кто идет
С оружием, чтоб сделать брату больно,
Чтоб посягнуть на жизнь его, – палач,
Убийца и преступник, вечный Каин!
Пускай всю землю оглашает плач
С экватора до полюсных окраин…
Какие ужасающие дни!
Какая смертоносная оправа!..
Отныне только женщины одни
Людьми назваться получают право…
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051702117
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733793
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2017
Скільки важити повинен в Раді депутат? –
поцікавився недавно у Миколи брат.
Той потилицю почухав, – Кілограм, два, три…
Брат йому, – Упав ти з дуба? З самої гори?!
– Ти дослухай, любий брате, не перебивай.
Дай закінчити, Кіндрате, це ж іще не край,
бо вважай у Раді нині лише вороги.
Як не віриш – попіл в урні ставляй на ваги!
16.05.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051603549
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733729
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.05.2017
Ви рядите своїх малят у форму
й у руки їм даєте автомата!..
Коли для вас ця мода нині норма,
хотів би я спитати маму з татом:
Чому усі заходитесь тужити,
якщо та поведінка не лукава,
як дітям дійсно прийде час служити
й за вас це ж саме робить вже держава?!
16.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051602806
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733676
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2017
[i](із циклу „Сільські мотиви“)
[/i]
Поміж чорнокленів, в балці Ясиновій,
золотиться листя вже пожовклих лип.
Там усе пропахло духом полиновим
й рясно жолудями дуб старий облип.
Там конвалій білих розквітало море
і дзвіночки рясно поміж них цвіли.
Там хрущі травневі і пташині хори,
там блакить безмежна й крила там росли.
Вийду на вершину, подивлюсь на Обід,
промінцями сонце в хвилях виграє.
Серце відчуває щонайменший повід*
і душа з джерельця того силу п’є.
Це джерело чисте – ба́тьківщина рідна,
де колись родився і почав ходить.
Знову де бажання виникає плідно
жити і трудитись, мріяти й любить.
15.05.2017
[i]* Те саме, що і порух.[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051511062
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733617
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.05.2017
Нас манять із прилавків подарунки:
в одному два, а то так три й чотири!
Всі в золотім, яскраві візерунки,
чатують ніби скриті рекетири.
Не кожен може мимо них пройти,
багато з нас на той розвід ведеться.
Та зупинись і дух переведи –
чи те купити не дешевше обійдеться?
09.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050903369
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732675
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.05.2017
Щоб недолугістю людей не шокувати
й для адекватного світосприймання,
крім вищої освіти треба мати
хоча б середні тяму й виховання.
09.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050905496
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732674
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 10.05.2017
Не бачить серйозних провалів
відверто нахабна тварюка…
Валити потрібно надалі
цю жирну, вгодовану суку.
05.05.2017
[i]* Написано під враженням висловлень міністра Розенка про те, що він не бачить [b]серйозний провалів[/b] в роботі очолюваного ним міністерства.[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050510566
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732518
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.05.2017
Весь світ сьогодні одягає вишиванку,
йому ж сомбреро й сарі подавай.
Це що, чергова звичка, забаганка,
чи переситились своїм, дідівським вкрай?
Не так давно самих себе ж боялись,
хто б знав, що нас чатує знов війна!
На рідній мові розмовлять стидались –
тепер гіркі плоди смакуємо сповна!
Дивіться люди, знову б не загратись
і не отримати новий голодомор.
Ще треба з Кримом і Донбасом розібратись,
та жалісливців вже лунає хор.
Одним набридли рідні вишиванки,
а інших нудить вже від шаровар.
Кричать „Амінь“ панове і панянки,
бо лицемірство зараз вже товар.
Сказав і свого слова не порушу,
хоча подібні й не по серцю мені чвари.
Погляньте пильно кожен собі в душу –
народ ми вільний чи овець отара?!
08.05.2017
[i]* Цей твір став наслідком полеміки відносно твору Олекси Удайка „Свічі скорботи“.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732517
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2017
Ми шуби їм, коштовності, авто,
палаци, вілли і рахунки в банках;
вони ж для нас – плаття, на шпильках туфлі
та ще й з мереживом білизну… на собі.
07.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050709252
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732377
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.05.2017
Лиш той може вважати себе по-справжньому щасливим, хто любить життя у всіх його проявах.
06.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050609355
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732376
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2017
Вже й рік минув, як ти на Небі, друже,
близьких не пригощаєш радо чаєм.
Уся родина за тобою туже
і багатьом тебе не вистачає.
Як справи, чим займався весь цей час?
Рибалиш часто? Ходиш за грибами?
Ти з вишини хоч інколи на нас
дивись, як ми тут бігаєм з торбами.
Без тебе все ще йдемо у Європу,
на днях лише отримали „безвіз“.
Але насправді у країні _опа,
царі-злодюги Неньку тягнуть вниз.
Тому спускайсь на землю хоч на миті,
як завше пригощай усіх нас чаєм.
Таким як ти іще на цьому світі
роботи із лихвою вистачає.
05.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050505773
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732217
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.05.2017
[i] Загиблим в боях за визволення
Батьківщини присвячується
[/i]
На Гостру могилу я з сумом зійду,
вклонюся полеглим героям.
Вони в сорок першім спинили біду
і нас захистили з тобою.
Три роки по тому в шаленім бою
звільнили вони Миколаїв.
Життя віддали за Вітчизну свою,
частина їх тут спочиває.
Ці хлопці у полі тихенько лежать,
вони не вернулись із бою.
І тільки хмарини над ними біжать,
як відгомін слави старої…
На Гостру могилу я довго дивлюсь,
і сум огорта мою душу.
Дев’ятого травня сюди я вернусь,
бо з ними в цей день бути мушу.
5, 6 травня 2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050601855
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732216
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.05.2017
Минуле в кожному із нас горить чи тліє,
воно нам фільми заміняє і книжки.
Зсередини нас пам’ять часто гріє,
але буває й розриває на шматки...
05.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050501822
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732084
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2017
Я творча людина, я радість дарю,
до думки усіх закликаю.
Як Муза приходить, то плідно творю,
а як утече – витворяю.
05.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732083
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.05.2017
В нічному небі місяць човником пливе
й собі дорогу прокладає між хмаринок.
Стих пустотливий вітер, спить усе живе́,
та ясні зорі ще й не мріють про спочи́нок.
Пливуть хмарки-лебідки в невідо́мість,
немає дому в них і рідного гнізда.
Космічне світло проникає в підсвідомість,
як в душу пісня невгамовного дрозда.
Їм в такт моргають кришталеві зорі,
що таємниці космосу несуть.
В світи вони так манять неозорі,
що сяйвом від нудьги мене спасуть.
03.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050304422
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731927
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.05.2017
Спочити мріяв він на Бурханах*
і першим сонця промені стрічати.
Його колись тут народила мати,
тут дім знайшов поета тлінний прах.
Лежати мріяв він на вишині
пташини щебетливого польоту,
дивитись зверху на людську роботу
і рідну пісню слухати вві сні.
Він мріяв спочивать серед ланів,
де колосяться пшениці і жито,
де народився й пощастило жити,
де в пошуках себе знайти зумів.
Він малював віршами білий світ,
аби слова в них піснею лилися,
і з часом мрії ті його збулися –
Любив, творив і мріяв доста літ!
04 – 21 травня 2017
[i]* Назва пасма пагорбів над річкою Вовчою біля села Троїцького на Січеславщині.[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050407099
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2017
Приємно берегом проїхатись мені,
розквітли вже васильки над Інгулом.
Пташиний спів лунає в вишині
й наповнилось усе бджолиним гулом.
Люблю найбільше квіти польові,
вони як світло сонця, подих вітру.
Блищать мов самоцвіти у траві,
прийшла весна і знов вони розквітли.
Біжить вперед дорога польова,
лиш шурхіт шин і неземна свобода.
Іще далеко серпень і жнива,
та манить з лісу свіжа прохолода.
Несе вологу і життя ріка,
мій неповторний, чарівний Інгуле.
Така статечна, а під час й стрімка,
у ній теперішнє, майбутнє і минуле.
Скубе травичку в березі корівка,
щоб нас почастувати молоком.
Ще молода, але уже й не дівка,
бо рік тому зустрілася з биком.
А далі ніби норовлива дівка,
така собі держава у державі.
Розкинулась за пагорбом Тернівка,
живуть там люди щирі, не лукаві.
Та сонечко простує вперто вгору
і промені на спицях виграють.
Народ виносить збіжжя із комори,
а я продовжую свою цікаву путь.
04.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050407607
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731854
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.05.2017
Я під дерево ліг у високу траву
і вдивлявся до болю в небес синяву.
Небосхилом нещільно хмарини пливли,
та закрити світило вони не могли.
Ясний місяць до строку на небо зійшов.
Поспішав він кудись чи навмисно прийшов?
Сонце тихо до обрію теж потяглось,
та сідать не спішило – чекало чогось.
З півгодини лежав, вітер вітами грав,
на верхівці пан шпак мені пісню співав.
Вже мій кінь відпочив й гарцювати почав,
скочив я у сідло і помчав, і помчав!..
По дорозі мій кінь запримітив бузок
й заіржав, як маленька дитина.
Зупинивсь і вдихав аромат тих квіток,
що поробиш – я також людина.
03.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050310673
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731853
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.05.2017
Сидить сорока на кущі
і на проїжджих нуль уваги.
Земля волає про дощі,
а навкруги травневі стяги…
Початок травня, на лугах
вже підіймається травичка,
пшениця й жито у полях
і просить все живе водички.
В часи травневі ці завжди
любити хочеться й співати.
Не дай нам, Господи, біди,
хай сина стріне кожна мати.
І наречена хай завжди
із війська хлопця дочекає.
Під сонцем квітнуть хай сади,
і пісня радісна лунає.
2, 3 травня 2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050301678
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731639
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.05.2017
Усе частіше думаю ночами,
як виник Світ і хто його творець.
Що відбулося за могутніми плечами,
чи був тому раніш якийсь взірець…
Якщо Господь створив колись людину
по образу своєму і подобі,
чом вона гірша інколи скотини
і чи Всевишньому усе те до вподоби?
Чом діти Божі схожі на катів,
що меж і міри взагалі не знають, –
вбивають, силують, казнять своїх братів
а потім про спокутання гріхів волають.
Якщо ж все те Господь не розділяє,
чом терпить він насилля і брехню?
Чом шістдесят віків війна палає
і скільки слухати ще релігійну маячню?!
Якщо Господь один, то чом ці таті
нас розвели на стільки таборів?
Чому земні народи в спільній хаті
не пожаліють ні дітей, ні матерів?!.
Чи ж варто людство взагалі було пускати
на цей незрозумілий білий світ,
щоб шість тисячоліть все мордувати
подібний божому людський нещасний рід?!.
02.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050206922
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2017
На зорі співають птиці,
ми ж прошкуєм по суниці.
Чимчикуємо до лісу,
не боїмся вовка й лиса.
Кожен взяв собі корзинку,
бо суниці у торбинку
не пристало собирати –
щоб усіх їх не зім‘яти.
У дітей веселі лиця,
дуже ж бо смачні суниці.
Навіть за цукерки кращі,
тому й ліземо – аж в хащі!
21.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117032104262
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731539
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.05.2017
Люди, люди… чому ви підвладні
так сумнівним, второваним чарам?
Чом навколішках лазити ладні,
щоби крихту отримати даром?!
Ницу чом, неприкриту брехню
ви берете за чисту монету,
а відверту, пусту маячню
вибачаєте всім, крім поета?!
Люди, люди… невже до сих пір
вас помилки нічому не учать?
Може відчаю повний цей твір
в ваші душі спустошені влучить!..
02.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731538
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2017
Любов розтанула як сніг…
Якби ж я міг
тебе кохати день і ніч
під тріскіт свіч.
Тебе любити ніч і день…
Не до пісень
мені. Ночами сняться сни
з тої весни,
що нам подарувала цвіт
на сотнях віт.
Розвіялась рясна пітьма –
тебе нема.
Та чи й була ти взагалі
в густій імлі?..
29.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117042903017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2017
Брехлива тайна без секрету,
не можна сміючись страждать.
Не стати просто так поетом,
та й просто так – ніким на стать!..
Хто нас розсудить? Боже правий,
навіщо терпим маячню,
коли кричать безумці: „Браво“,
щоб знов співали їм брехню?!.
Чи в родах істини є зерня,
а може це лиш досвід твій?
Чом просимо тоді прощення
навколішках: „О, Боже мій“?!.
Людино, ще недосконала,
печальні сумніви вгамуй
й пізнати вічності начало
бажання ти свої тамуй.
Ще ні одна душа на світі
не появилась просто так.
Все спалахне в потрібні миті,
бо Всемогутній – не простак!
І Всесвіт – це не плід уяви,
земні тут є і плоть, і кров.
Тут геній часто в світлі слави
блюзнірством підміня любов.
Добро і зло – два вічні стяги
ще ворогуючих сторін.
Частіш перемагає Яго**
і довше все панує він…
Бо зло всю Землю підкоряє,
хоч опір й чинить йому світ.
Від тебе в цій борні чекають
яскравих подвигів, піїт!
29.04.2017
* Переспів твору Валентина Гафта „ У лживой тайны нет секрета“.
** Один із центральних персонажів трагедії Вільяма Шекспіра „Отелло“, по натурі хам і плебей, хитрий і підступний заздрісник (http://dic.academic.ru/dic.nsf/litheroes/670/ЯГО).
Валентин Гафт
У лживой тайны нет секрета,
Нельзя искусственно страдать.
Нет, просто так не стать поэтом.
Нет, просто так никем не стать…
Кто нас рассудит, Боже правый,
Чего ты медлишь, что ты ждёшь,
Когда кричат безумцы: «Браво!» –
Чтоб спели им вторично ложь.
И есть ли истина в рожденье,
А может, это опыт твой,
Зачем же просим мы прощенья,
Встав на колени пред Тобой?
И, может, скоро свод Твой рухнет,
За всё расплатой станет тьма,
Свеча последняя потухнет,
Наступит вечная зима.
Уйми печальные сомненья,
Несовершенный человек,
Не будет вечного затменья,
Нас не засыплет вечный снег.
И просто так не появилась
На свете ни одна душа.
За всё в ответе Божья милость,
Пред нею каемся, греша.
Но мир – не плод воображенья,
Здесь есть земные плоть и кровь,
Здесь гений есть и преступленье,
Злодейство есть и есть любовь.
Добро и зло – два вечных флага
Всегда враждующих сторон.
На время побеждает Яго,
Недолго торжествует он.
Зла не приемлет мирозданье,
Но так устроен белый свет,
Что есть в нём вечное страданье,
Там и рождается поэт.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117042905787
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731188
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2017
Все чекаєм, що прийде час,
одного ми лишень не знаєм –
час проходить, іде від нас,
не приходить, а утікає…
28.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117042811518
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731051
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2017
Ходімо, мій брате, до Раю,
бо в пеклі з тобою були.
Ми двоє з гостинного краю
до цього не знали хули.
Покинемо, друже, це пекло,
що влада назвала АТО.
Пішли вже, допоки не смеркло,
немає ж попутних авто.
Немає – радій, слава Богу,
сьогодні ми тільки удвох.
Для нас простелилась дорога
на Небо, там спокій і Бог.
Не будуть вже більше снаряди
нам тишу й тіла шматувать.
Там інший, там вищий порядок,
та Божа завжди благодать.
Що? Ногу тобі відірвало?
Не можеш, мій брате, іти?
Терпи, подолаєм завали
і будем поволі повзти.
Вгризатись зубами в каміння,
в самого лиш кукса з руки…
Козацьке у нас бо коріння,
діди ж козаки в нас й батьки.
Зате уяви, як на Небі
блаженно ми будемо жить!
Ти там? Зачекай, я до тебе!
Ще крок, ще зусилля, ще мить…
28.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117042807518
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731050
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.04.2017
Є гаряче світило, наївні ви діти,
є безцінна відрадність мелодій і книг.
Що, нема? Та було ж! Так, було все на світі:
і Бетховен, і Пушкін, і Гейне, і Гріг…
Є невидима творчість у хвильках і митях,
в мудрім слові, у посмішці, в блиску очей…
Будь творцем! Не дарма ж ти з’явився на світі.
Хай попереду тисячі днів і ночей!
Нескінченно ганебно в припадку печалі
зникнуть з доброї волі, як тінь через скло.
Нові зустрічі що, всі уже відпалали?!
Буде їх навіть більше, ніж вчора було!
Як похмурий я сам, ніби ранок в тумані,
ніби небо, укрите мільйонами хмар.
То понурістю Муза загоює рану,
щоб напився я доста хмільних її чар.
Почекай! Звикнусь я зі своєю журбою
й заспіваю весільну в густім тернику.
Прийде час і зустрінусь з своєю любов’ю,
скільки ран тих ще буде на довгім віку…
Залишайся! Так мало чуттєвих і чесних…
Повернись! Лише в них сіль і совість землі.
Тільки їм завдяки серце радують весни,
в небо птахи злітають й пливуть кораблі.
Як сягати у вир кращим ввійде в охоту,
скисне світ від безкрилих гієн і тупиць!
Полюби підсвідомо ти радість польоту,
розверни свою душу за межі границь.
Будь дружиною, мужем, сестрою чи братом.
Добрим будь, а не відьмою із рогачем.
Поділись, не тремти, мов крокуєш канатом,
всі серця відімкнеш доброзиччя ключем.
Є іще острови усамітнення думки,
мудрим будь і не бійся на них відпочить.
Там не треба ховатись тобі за лаштунки,
можеш думати вільно, усе там мовчить.
А питання, питання!– кричать ретрогради.
Налетять, спантеличать й полинуть до зорь.
Соломон нам залишив дві мудрих поради:
утікай від жури й з дураками не спорь.
05.04.2017
* Переспів твору Саші Чорного „Больному“.
Саша Черний
Есть горячее солнце, наивные дети,
Драгоценная радость мелодий и книг.
Если нет — то ведь были, ведь были на свете
И Бетховен, и Пушкин, и Гейне, и Григ…
Есть незримое творчество в каждом мгновеньи —
В умном слове, в улыбке, в сиянии глаз.
Будь творцом! Созидай золотые мгновенья.
В каждом дне есть раздумье и пряный экстаз…
Бесконечно позорно в припадке печали
Добровольно исчезнуть, как тень на стекле.
Разве Новые Встречи уже отсияли?
Разве только собаки живут на земле?
Если сам я угрюм, как голландская сажа
(Улыбнись, улыбнись на сравненье моё!),
Этот чёрный румянец — налёт от дренажа,
Это Муза меня подняла на копьё.
Подожди! Я сживусь со своим новосельем —
Как весенний скворец запою на копье!
Оглушу твои уши цыганским весельем!
Дай лишь срок разобраться в проклятом тряпье.
Оставайся! Так мало здесь чутких и честных…
Оставайся! Лишь в них оправданье земли.
Адресов я не знаю — ищи неизвестных,
Как и ты, неподвижно лежащих в пыли.
Если лучшие будут бросаться в пролёты,
Скиснет мир от бескрылых гиен и тупиц!
Полюби безотчётную радость полёта…
Разверни свою душу до полных границ.
Будь женой или мужем, сестрой или братом,
Акушеркой, художником, нянькой, врачом,
Отдавай — и, дрожа, не тянись за возвратом.
Все сердца открываются этим ключом.
Есть ещё острова одиночества мысли.
Будь умён и не бойся на них отдыхать.
Там обрывы над тёмной водою нависли —
Можешь думать… и камешки в воду бросать…
А вопросы… Вопросы не знают ответа —
Налетят, разожгут и умчатся, как корь.
Соломон нам оставил два мудрых совета:
Убегай от тоски и с глупцами не спорь.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117040503507
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730917
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2017
Боже, бережи захисників
нашої стражденної країни.
Від навали нелюдів полків
захисти, Всесильний, Україну!
Боже, дай їм сили і укрий
од негод і куль, російських градів,
святводою рани їм омий,
нечестивців спопели і гадів.
Господи, дай мудрості і сил
хлопцям, що боронять Батьківщину.
Жителі численних міст і сіл
моляться за вас і Україну.
27.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117042711561
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2017
Пустотливе, як малятко,
в лузі бігає телятко.
Воно бігає, стрибає
і на маму поглядає.
Ще немає в нього звички,
із-під ніг скубти травичку.
Бо родилось лише вчора
й молочко йому підпора.
Старші братики й сестрички
залюбки пасуть травичку,
а наївшися від пуза –
скачуть стрімголов у лузі.
Маму ще ніхто не доїть,
мама кормить, мама поїть.
Згодом виростуть телята
й стануть молоко давати.
24.03.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730816
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.04.2017
Прийшли вовки в овечих шкурах
і догризають мій народ.
Всі як один в нових каптурах
і з обіцянок хоровод.
Їм треба час, вважайте гроші,
щоб нас вести в нове життя.
Насправді ж ці „пани хороші“
своє будують майбуття.
Який вже рік живем війною,
що нарекли вони АТО.
Життям дітей своїх ціною
із них не ризикнув ніхто.
Постійно в нас „росте“ зарплата,
а статки падають щодня.
Це, люди, вам прийшла розплата,
що обирали навмання.
Відкрий, народе, спраглі очі
і вийми затички із вух.
Не дайте, люди, темній ночі
свій полонити зір і слух!
27.04.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2017
Між горбочків по долині
річечка до моря плине.
Котить хвильки між ланами,
під низькими бережками.
По дорозі в синю стрічку
ручаї, струмки й потічки
добавляють свої води –
ось вже й річка лине згодом.
Далі свої води в річку
віддають малі сестрички
і вона стає дзвінкою
повноводною рікою.
Так ріка збирає сили,
крутобокі котить хвилі,
обмива високі гори
і тече аж в синє море.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117031807812
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729352
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.04.2017
Сім годин на циферблаті,
грає музика в кімнаті –
розривається будильник,
але спати хоче сильно
наш Андрійко. Він не хворий,
просто звечора учора
на „арті“ у бій ходив.
Ворогів усіх розбив,
та засидівся нівроку,
що забувся й про уроки.
Не хватило для сну ночі –
тож тепер він спати хоче…
25.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117032508814
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729351
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.04.2017
Має він великі ноги –
тож мандрує без дороги.
Роги в нього, як лопати,
то й зовуть його – сохатий.
Не страшні йому простори,
їсть він навіть мухомори.
Любить все ж траву і квіти,
а іще – зелені віти.
«Не ховаюсь за дерева!» –
сповіщає всім він ревом.
Здоровенний, як колос, –
це звичайно ж, діти, лось!
08.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117040804981
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729141
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.04.2017
Звання нас не злякає й пост,
за зустріч завжди перший тост.
На вулиці хай дощ чи хуга,
та другий тост завжди за друга.
Із побажань сплетем вінок
і вип’єм третій за жінок!
Якщо ти духом не каліка –
четвертий тост за чоловіка.
Тостуючі усіх мастей
уп’яте п’ють вже за дітей.
Міцні фізично й чемні гості
господарів вітають в шостім.
Ще по традиціям віків
згадають в сьомім за батьків.
Та як поважчає броня,
то час вже пити й „на коня“.
А там згадаються ворота,
курган, стремена, повороти…
Пора козаку молодому,
а ми подибаєм додому.
16.04.2014
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041609486
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729140
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.04.2017
На дубах ростемо в лісі.
В листі сховок, як у стрісі.
Ми не тонемо в воді,
бо звичайні жолуді.
Білки в дупла нас ховають
й поросята полюбляють.
Носять нас мішками мішки,
й запасають навіть мишки.
З дуба падаєм в травичку,
пустим корінець в земличку.
Через рік уже дивись –
паросток потягся в вись!
Ми прихильники краси,
буйні хай ростуть ліси.
Дружно докладемо сили,
щоб планета зеленіла!
15.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117031506966
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729005
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.04.2017
Під стріхою моєї хати
зліпили ластівки гніздо.
Ось вилупились ластів‘ята,
їх треба ставить на крило.
Вже й мама-ластівка щебече
до діточок – пора літать.
А татко ластів‘ят на плечі
все намагається узять.
Та ластів‘ятко геть маленьке
враз випурхнуло із гнізда.
За ним відразу ж його ненька,
допомагала, як могла.
А через день усі вже діти
крильми врізались в майбуття.
Крутили в вишині кульбіти,
немов літали все життя!
15.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117031505875
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729004
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.04.2017
Новий російський представник в Радбезі
настільки емоційно виступав,
що хочеться поспівчувать сердезі –
цілих три пальці з чотирьох зламав…
Дай Боже праведний, щоб те хамло
сильніше головою в стінку билось.
А як не дійде – разом із Х@йлом
обидва язиками подавились.
13.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041304696
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728865
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.04.2017
Дружина вже дістала чоловіка, –
Капусту квасити мені допоможи!
А той їй телефоном ледве „спіка“ –
кума хай допоможе, їй скажи…
Проспався добре, смачно потягнувся,
сьорбнув розсолу, нічого робить –
піднявся, одягнувся, навіть взувся
і сам уже дружині став дзвонить:
– Ти де поділась чи зламала ногу?
Капуста як і як твої діла?!
– Вже три години квасим, слава Богу,
та до капусти справа не дійшла!..
13.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041305781
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728864
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.04.2017
Палити кинув, пити вже кидаю,
так їсти неохота полишать…
А що робити, в душу їхню мать,
як уряд не на жарт наполягає?!.
Тож будем харчуватися повітрям,
а воду питимемо прямо із калюжі!
Це геніальний вихід, любий друже,
але і в них же ж тумкає макітра…
Тому, скажу тобі серйозно, нам пора,
на світло сонця щоб уникнути податку,
не будувати власну якусь хатку,
а перейти відразу на енергію ядра!
Та ненаситні ці сеньйори-помідори,
нам в решті жить спокійно не дадуть
(це тим, хто ще не вникнув в підлу суть),
тому ті ядра треба брати з їх офшорів!
13.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041306713
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728713
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.04.2017
Вітаю, з днем народження тебе,
моя єдина і чарівна жінко!
Ти для дітей побережи себе,
щоб внуків погойдати на колінках.
Куди спішиш, навіщо все тобі:
корови, свині, поле, розрахунки?..
Вже відпочити дать пора собі
і долі зазирнути за лаштунки.
Присядь нарешті, юність пригадай,
вона була для нас усіх нестрога.
Про матір рідну пісню заспівай,
що так дочасно відійшла до Бога.
Щоб не настигла у путі зима
й не заморозила навіки навіть мрії.
В моїм житті жінок уже нема,
та я про це, сестричко, й не жалію.
Із днем народження тебе вітаю, Раю,
моя чарівна і єдина жінка!
Не позбавляй себе, прошу, отого раю,
де правнуків гойдають на колінках.
05.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041401646
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728712
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.04.2017
[i](хлопчача)
[/i]
Баю-бай, засни, мій синку,
тиша навкруги.
Баю-бай, вже сплять, дитинко,
річка й береги.
Птаство стихло стоголосе,
жайворонок спить.
Скоро в гості прийде осінь
й все позолотить.
Баю-бай, у чистім полі
вітерець гуля.
Гладить листя на тополі,
чути солов’я.
Баю-бай, в хмарках високих
місяць ліг спочить.
Затихають всюди кроки,
вся малеча спить.
Баю-бай, і котик-мурчик
влігся на печі.
Лиш за пічкою цвіркунчик
знай собі сюрчить.
Баю-бай, засни, маленький,
вічки закривай.
Спи, мій котику сіренький,
баю, баю, бай…
12.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041211577
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728581
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.04.2017
Життя – театр. Чи ж до такої міри?!
В його кулісах вже протерлись діри.
Черговий фейк знімає сашавілкул
і з ним його регіональна спілка.
До пам’ятника він кладе букета
у позі невимовного естета.
Все зрежисовано, розставлено по полках,
та все ж херой танцює мов на голках.
Для всіх каналів роблять кілька дублів,
ютубів, однокласників і гуглів,
а потім ненаситний кліщ-естетик
з собою забирає все ж букетик!..
Отак життя в нас підміняють грою,
навіщо квіти неживим героям?!.
Він зекономив кілька квіток всує,
своїй дружині мабуть подарує…
Які ж ущербні ці гнилі істоти,
що звуть себе велично – патріоти!
У душах же гуляє-свище протяг,
якого й дорогий не скриє одяг.
12.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041205548
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728580
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2017
По вулиці моїй який сезон
лунають кроки – друзі то відходять.
Вони давно ідуть за горизонт,
удаль, пітьмі за вікнами в догоду.
Занедбані у друзів справи їх,
нема в домах ні музики, ні співу.
Дівчат Дега вже не лунає сміх,
вони лиш пір’я поправляють сиве.
Та все-таки, хай не розбудить страх
вас, незахищених, серед цієї ночі.
Як зрада таємниче, просто жах,
туманить, друзі, зараз ваші очі.
Самотносте, крутий характер твій!
Поблискуючи циркулем буремним,
ти замикаєш коло наших дій,
не слухаючись доводів даремних.
Поклич мене і знов нагороди!
Плеканець твій, обласканий тобою,
на грудях в тебе втішусь назавжди,
умиюсь хугою твоєю голубою.
Навшпиньки дай у лісі стати цім
і у кінці сповільненого жесту
знайти листок в невидимій руці,
й сирітство відчувати, як блаженство.
Ще тишу дай бібліотек своїх,
концертів строгих неповторні перли,
У спокої забуду всіх отих,
що ще живі, і навіть тих, що вмерли.
А ще пізнаю мудрість і печаль,
таємний сенс повідають предмети.
Природа, прихилившись до плеча,
мені довірить тайни і секрети.
І ось тоді, із темряви і сліз,
невігластва розгледжу підлу змову –
обличчя друзів, сотні добрих рис,
мигнувши, вмить розтануть в часі знову…
11.04.2017
* Переспів твору Бели Ахмадуліної „ По улице моей который год…“
Бела Ахмадуліна
По улице моей который год
звучат шаги - мои друзья уходят.
Друзей моих медлительный уход
той темноте за окнами угоден.
Запущены моих друзей дела,
нет в их домах ни музыки, ни пенья,
и лишь, как прежде, девочки Дега
голубенькие оправляют перья.
Ну что ж, ну что ж, да не разбудит страх
вас, беззащитных, среди этой ночи.
К предательству таинственная страсть,
друзья мои, туманит ваши очи.
О одиночество, как твой характер крут!
Посверкивая циркулем железным,
как холодно ты замыкаешь круг,
не внемля увереньям бесполезным.
Так призови меня и награди!
Твой баловень, обласканный тобою,
утешусь, прислонясь к твоей груди,
умоюсь твоей стужей голубою.
Дай стать на цыпочки в твоём лесу,
на том конце замедленного жеста
найти листву, и поднести к лицу,
и ощутить сиротство, как блаженство.
Даруй мне тишь твоих библиотек,
твоих концертов строгие мотивы,
и - мудрая - я позабуду тех,
кто умерли или доселе живы.
И я познаю мудрость и печаль,
свой тайный смысл доверят мне предметы.
Природа, прислонясь к моим плечам,
объявит свои детские секреты.
И вот тогда - из слёз, из темноты,
из бедного невежества былого
друзей моих прекрасные черты
появятся и растворятся снова.
1959
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041105231
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2017