| Сторінки (23/2266): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Нінка, як картинка, берегом пливе.
Каблучки-родзинки й платтячко нове.
Груди-горошинки, ніженьки стрімкі.
укривають спинку кучері п‘янкі.
Нінка, мов картинка, гарна і струнка,
ніби балеринка, точена така.
Горда постать й вдача, очі-ліхтарі,
але часто плаче з ночі до зорі…
Нінка, як картинка, дівка – хоч куди,
але догулялась раптом до біди.
Мокрі сині очі, спутані слова,
никне стан дівочий й горда голова.
Нінка, мов картинка, каблучки тук-тук,
знов до вечоринки поверта цей звук.
Талія осина, віченьки сумні,
народила сина в дальній стороні.
Нінка, як картинка, вітер в голові,
гне додолу віти, свище у траві.
Хвилями він грає, обвиває стан,
мозок накриває знов густий туман.
Нінка, мов картинка, щастя все ж нема,
вже й життя минає, а вона сама.
І не розійдеться той густий туман.
Все себе питає, чом такий талан…
Нінка, як картинка, стежкою біжить,
із років хустинка на чолі лежить.
Нінка – літня жінка, сива голова,
вже зігнулась спинка, та любов жива…
11.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081101611
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682966
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.08.2016
Вам дати відповідь за все, скоти, прийдеться:
за Грузію, за Крим і за Донбас.
Нічого даром вам, тварюки, не минеться,
все спом‘янеться, йде розплати час.
Відповісте за ЮКОС і за „Боїнг“,
за бранців українських і других,
за наслідки страшні чеченських воєн
та ще сестер кривавих інших їх.
Згадаються вам нагла смерть Нємцова
і Політковської дітей безсонні ночі,
всі ті, що полягли за чесність слова,
ще й дерибан під гаслом „ігри в Сочі“.
За те, що весь народ свій розорили,
за вкрадене ім‘я Вкраїни – „Русь“.
Що разом з екіпажем утопили
Росії гордість – субмарину „Курськ“.
Чи все й вміститься на небесних терезах,
що назбиралося з часів Афганістану.
Та впевнений, за сльози, біль і страх –
все боком вилізе, поперек горла стане.
10.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081005796
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2016
Як заважають жити різні герці…
Образили раз сторожа Мишка –
і кривда так засіла йому в серці,
що не поцупив жодного мішка.
Так заважала травма працювати,
що спати на роботі той не міг.
Аби те лихо врешті подолати –
він якось до психолога побіг.
– Історія у тебе непроста…
Щоб хвилювання спекатись свого –
спочатку кривднику ти напиши листа,
а потім у вогні спали його.
Зробив усе, як лікар говорив,
давно забув, що стало із хлюстом.
Собі він мир і спокій подарив,
не знає лише, що робить з листом…
10.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081001770
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Карпати помирають від сокири,
тріщать і падають смереки вікові.
Щоденно і надривно виють пили,
та лісовози з гір спускаються нові.
Природа гине у Карпатах українських,
ридає й тужить наш карпатський ліс.
Від хижих дій таких відверто свинських
вся флора й фауна злітає під укіс.
То можновладці роблять свої гроші,
які не пахнуть, але як сказать…
Утратили ви нюх, пани хороші –
вони не пахнуть дійсно, а смердять!
Тварюк тих добрим словом вже не справить,
для наволочі не існує знаку „Стоп“.
В них бал єдине гасло нині править –
„Хай щезне все, а після мене – хоч потоп!“
Карпати українські полисіли,
поникли голови славетні синіх гір.
Невже не вистачить нам мудрості і сили
спасти зелений верховинський мир?!
09.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080906953
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2016
Несподівано життя моє вернулось,
так же, як тоді і обірвалось…
Все, що сталось, якось враз забулось,
а давно забуте – знов згадалось.
Забринів струмок води живої,
серце вмить злетіло в небо птахом,
душу відновив свою для бою
і поклав поезії на плаху.
08.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080803209
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2016
Скажіть будь ласка – запитали в діда,
як українською вірніше говорити,
щоб не дражнити нам бандерівську скотину,
ми завітали на чи в Україну?
І тут не витримав нарешті й дід:
В обхід, тварюки. Я сказав – в обхід!
08.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080804974
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682608
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.08.2016
По сіль до хлопців панна завітала,
що Ян один в кімнаті – добре знала.
Насипав солі, та сусідка знову, –
У мене гарна блузка? Зовсім нова!
А далі дівка раптом промовляє, –
Нічого під кофтиною немає…
Продовжуючи ласувать борщем,
Ян лише кинув, – Виростуть іще!..
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080706715
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016
Бразилія, серпневий вечір в Ріо,
сховалось сонце, все – кінець жарі.
На стадіоні, як увійдеш вліво,
десятки три зібралось комарів.
Сидять собі під козирком, чекають,
коли підрулить підходящий харч.
Аж раптом, щось страшенне підлітає,
та придивилися, а то – колега Арч…
- Що сталось? Неймовірна панорама!
За ніч таку як масу наростив?!
- Дивуюсь сам, додав півкілограма,
як вчора спринтера російського вкусив…
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080705445
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682421
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 08.08.2016
Настало літо. Вже біля води
у групи люди почали збиратись,
тинятись тінями туди-сюди,
а потім зовсім стали роздягатись…
Відкрилася картина геть невтішна,
як познімав народ свої жакетки.
Поглянеш і стає до болю смішно –
не люди, а якісь там етикетки…
Пливе ось пляжем гарна молодиця,
тату набили їй майстри проворно
китайською, але ж яка дурниця –
не заморожувать, читай її, повторно!
У іншого з грудей кричить реклама,
центнер вагою, пика аж тріщить –
„Довіку не забуду рідну маму!“,
та вічним сном його сирітка спить…
Ось сунуть ще дві мавпи мов з музею,
усі в тату і навіть ноги босі,
все тіло розмальоване дурнею,
а вільне залишилось лиш на носі…
У всіх набиті чорні, кольорові
слова, серця, герби, хрести, ікони…
У юності на витівки здорові,
але носитимуть „добро“ те аж до скону.
05.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080505695
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682238
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.08.2016
В людських відносинах настав нелегкий час,
на пульсі руку завжди ви держіть.
Як незаслужено все ж хтось образив вас –
спокійно поверніться й заслужіть.
06.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080601288
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682237
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2016
Багато горя від насилля й гніту,
не менше й від інформаційної війни.
Брехня встигає пролетіть півсвіту,
як правда тільки одяга штани…
06.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080601421
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2016
Все швидко й якісно виконують ліниві,
хоч голови й не всі ще мають сиві,
щоб відкараскатися від роботи побистріше
і потім не переробляти все те більше.
05.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080501590
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682068
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.08.2016
Сьогодні в Україні знову свято?
Святкує нині гордо поліцай?!
Так, дійсно нині дивного багато…
Чи буде вакханалії цій край?
Я ж думаю, чого це прямо ранком
зіткнулись поліцейських два авто?
Спішили святкувати спозаранку
і уступати не хотів ніхто?!..
А люд простий дивись собі працює
і не спішить роботу покидать.
Ніхто, крім поліцаїв, не святкує,
бо ж ДТП чи варто відмічать…
Та ні, дивлюся дідо щось мудрує,
невже старий збирається на свято?!
Дістав з-під стріхи хати щось старої
й ретельно витирає… автомата!
04.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080405717
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681936
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.08.2016
Ой, лікарю, у боці в мене коле! –
кричить несамовито дід Микола.
Не годен підійнять пусту валізу,
без допомоги й з печі вже не злізу.
Оглянув лікар живота у діда
і ось що він старенькому повідав:
То доброта, довірливість, чутливість,
відвертість, чесність, і сором‘язливість.
Вони завжди, допоки сонце сходить,
усім нам боком зазвичай виходять…
03.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080303876
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681935
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.08.2016
Сім літ Бог маку не родив
і голоду не робив
(народне прислів‘я)
Уходять друзі, час летить спонтанно,
і тут не вберегтися від біди.
Одні ідуть на Небо невблаганно,
а дехто з інших – просто в нікуди…
Найбільший ворог дружби завжди заздрість,
вона зламала не одне крило.
Та якщо успіхи товариша не в радість,
то й згадки там на дружбу не було…
І правда завжди димом очі ріже,
бо зазвичай лама порочний круг.
Та хто вам чесно скаже слово свіже,
як не старий і справжній, вірний друг.
У нашому житті всього буває,
лише Господь не робить помилок.
Та нас, говорять у народі, оживляє
не гроші – дружби вірної ковток.
Коли ж у тебе в цім нема потреби,
а гірка правда шилом око коле.
Коли старої дружби вже не треба –
прощай Світлано, заодно й Миколо.
03.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080309846
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681748
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2016
Патріотів розвелось багато,
йде війна, тяжкі тепер часи.
Плаче гірко Україна-мати
краплями ранкової роси.
Плаче над синами Ненька гірко,
що в полях за неї полягли.
Що не випили свою життєву мірку
і до строку буйно відцвіли.
Словоблудів розвелось багато,
кожен правду нам несе свою.
Дифірамби є кому співати,
та бійців бракує у бою.
Горлопани рвуть мою країну,
їх сьогодні повно, ціла рать.
Той, хто любе рідну Україну,
той іде за неї помирать.
Той, хто дійсно любить Батьківщину –
мовчки йде за неї умирать.
03.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080302854
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.08.2016
Летять мої літа, вже й рахувать не треба.
Вони й любов свята птахами линуть в небо.
Весною все ж птахів ждуть з вирію удома.
Моїм літам назад дорога ж невідома…
Дитинства й юності не вернуться літа,
горить багрянцем осінь золота.
Ось ще один в моїм житті минає рік,
та втратив я тим сизим птахам лік.
Сипнула срібла пізня осінь вже у коси
й зима давно до себе в гості щиро просить.
Та не спішу й назад на літо поглядаю,
свою весну як повернути все гадаю.
Життя людське, воно тоді як пісня світла,
коли в душі буя весна й сади розквітли.
То й на вустах твоїх усмішка щира грає,
вона тобі і людям серце зігріває.
Дитинства й юності не вернуться літа,
горить багрянцем знову осінь золота.
Ось ще один в моїм житті минає рік,
та втратив я тим сизим птахам лік.
02.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080206825
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681542
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2016
Вона зненацька може заявити,
щоб підігріть до себе інтерес –
Без тебе я не можу й мить прожити,
а день – то просто невимовний стрес!
В душі у неї чорне попелище,
в заявах не існує норм і меж –
Як демонів моїх ти, любий, знищиш,
то й ангели усі загинуть теж!..
Прийоми ще в кишені є у кізки,
вона миттєво видасть політес –
Ніщо так не прочистить ваші мізки,
як недоречний і безґлуздий секс…
Із нею ті дива бувають часто,
в запасі завжди мед, вино, крючок…
Пильнуйте, щоб на вудку не попасти
й не проковтнуть прихований гачок.
Підступність – то вже річ невиліковна,
цинізм людський нажаль межі не має.
Зразків таких з давен повсюди повно,
про це хай кожен добре пам‘ятає!
02.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080205782
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2016
Усе для щастя є у мене:
ось книга, ручка і листок.
Сухе ось жовте листя клена
і ружі купка пелюсток.
Ось недопита чашка кави,
і навіть чарка коньяку.
Ось небокрай, на нім заграви.
Що треба ще на цім віку…
Ось сад, який ховав від жару,
достатньо лиш ступити крок.
Ось темне небо і стожари,
та сотні, тисячі зірок.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073102377
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2016
Ми робим все, щоби важливими казатись.
Серця ховаєм десь в підвалинах душі.
В елементарному ж не можем розібратись,
а тому пишем замасковані вірші…
Ми хутко творимо самих собі подібних,
хоча у головах не маємо ідей.
В поезії, як і в суспільстві, повно бідних,
спотворених життям недолюдей…
31.07.2016
* Пародія на твір „Як багато ми робимо“ автора сайту „Клуб поезії“ codyein, http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681114 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681371
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.08.2016
[i] Світлій пам‘яті загиблих
в Іловайському котлі присвячую
[/i]
Пекла жара і працювали „Гради“,
то смерть летіла від „братів-слов‘ян“.
Вони снарядів не жаліли гади,
із шкіри ліз російський „брат“ Іван…
Час зупинивсь, а пил їв хлопцям очі,
у танків навіть плавило броню.
Живі принишкли і чекали ночі,
щоб вийти з моря крові і вогню.
Тут всі свої, нема лиш генералів,
що помирати кинули своїх.
Скотам тим, гнидам, місце за Уралом,
та й як ще можна називати їх?!
Серпневі дні ті в пам‘яті надовго
залишаться у тих, хто вижить зміг.
І вічна пам‘ять всім, хто ту дорогу
не подолав, а в тім котлі поліг.
Тяжка година, мов зима надворі,
народ крокує в невідому путь.
Серця загиблих світять, ніби зорі,
й дорогу нам в майбутнє осяють.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073102762
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Йде третій рік неоголошена війна
шматують рідну землю хижі круки.
Та кожну весну розквітає знов вона,
але не знають слова „досить“ ті тварюки.
Вже третє літо „гради“ ниви рвуть,
на шмаття рвуть донецькі ниви спілі.
І кожен тиждень йдуть в останню путь
десятки й сотні хлопців посивілих.
Ідуть на небо, щоб батьки жили,
а ще дружини, сестри, рідні діти.
Та знову смертю плюхають стволи,
для багатьох це вже останнє літо…
Так доки будем рідних хоронить,
поки бариги весь нарід грабують.
Пора Вітчизну-неньку боронить,
бо можновладці слова доброго не чують.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073104849
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681190
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Й просте завдання може полягти –
радів, потерши руки бюрократ,
якщо з умом до справи підійти
і необхідну кількість провести нарад!
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073005175
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680981
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.07.2016
Яка біда! Вона пішла на віки! –
кричав несамовито персонаж...
Знайшла жона заначку чоловіка
й потратила її на макіяж…
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073006980
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680980
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.07.2016
Проснувсь, лежу тихенько із закритими очима,
та в голові моїй вже думка застрочила.
Немов на мед злітаються з усюди,
снують і в‘ються ніби бджоли й люди,
дзижчать, гудуть, юрмляться зранку рими.
Незримо…
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073001936
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680874
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.07.2016
У душу глянь, побачиш там багато:
там біль і бруд, і пил других світів.
І те, чому навчили мама з татом,
а ще усе, що сам зібрав в житті.
Твоя душа, як океан безмежна.
У ній вміститься неозорий світ.
А чим вона наповнена сердешна
і з тим усе ще здатна на політ?
У очі глянь, вони все ж менше брешуть,
в наш час цього не можна виключать,
ще поміркуй і визнач свою межу,
лише тобі нести оту печать!
До краю прірви тяжко підійти,
немов лягти до строку в домовину.
Зроби свій крок в безодню і… злети,
та віднайди лише свою стежину.
Торкнися серця і воно розкаже,
чого його варту́є волода́р.
Воно одно все без прикрас покаже,
коли його господар раб чи цар…
Послухай серця, серце не обмане,
хоча очей та вух не закривай.
Коли йому хтось до вподоби стане –
то і в душі настане справжній рай.
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073004189
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016
Мій бог Любов! Не плотська, а духовна,
до ближнього, Вітчизни і батьків.
Всепоглинаюча, всесильна і жертовна,
що йде з давен, із глибини віків.
Мій Правда бог! Відверта й неприкрита,
проста і чемна, щира і гірка.
Для кожного вона своя і всім відкрита,
одна для літнього і навіть малюка.
Краса мій бог! Вона живе у серці,
бринить в очах, усмішці на вустах.
Вона повсюди: у щоденнім герці,
у вчинках добрих і у почуттях.
Мій бог Життя! Безмежне й різнобарвне,
що скрізь вирує, б‘ється, струменить.
Воно пульсує й протікає плавно…
Ой, як прекрасно в білім світі жить!
28.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072807023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680650
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2016
По чорному небу хмарина біжить
у срібному місячнім сяйві.
Тихенько навкруг і природа вже спить,
жоржини, фіалки і мальви.
По темному небу хмаринка пливе
у місячнім сяйві нічному.
Навкруг все затихло, вже спить все живе,
лиш місяць мандрує додому.
Усипаний зорями весь небозвід,
дорогою стелить під ноги.
Закрила хмарина весь місяців світ,
сховались у мороці й роги.
І враз потемніло, хоч око коли,
навпомацки пройде не кожний.
Знімай покривало й перину стели,
бо вдіять нічого не можна.
Пірнемо під ковдру, прилину до тебе
і будемо спати до ранку.
Ось ніч промайнула, зажеврів край неба…
Скоріш відхиляй-но фіранку!
Без світла не можна ні вдень, ні вночі,
воно нас усіх окриляє.
Як тухне зненацька проміння в душі,
то й сенсу в житті вже немає…
28.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072806140
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2016
Славетно погуляли, з феєрверком й громом,
вдалась вечірка, просто супер, це чума! –
так Клара думала, вертаючись метром додому,
і раптом думка – „В нашім місті ще ж метра нема!..“
27.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072708411
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680547
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.07.2016
Читаю вірша й дрижаків ловлю –
на мене насувається Шекспір!
Я марю, а чи може дійсно сплю,
бо просто феєричним вийшов твір…
На Південь відлетіли журавлі,
а соняшник не знав і весь розквіт.
Враз чорна райдуга постала на землі,
біля тополі, в напрямку на Схід…
Збентежений Шекспір уперто йде
і простір вигинається в пружину.
Та соняшник той знай собі цвіте,
мов серце, що заплуталось в судинах.
Тут кожен звук формує звукоряд,
південний вітер носить прохолоду,
а в тілі Сонця мліє зорепад,
щоб світлом розігнати непогоду…
Не знаю, знайде неборак той двір,
давно де ріс він і писати вчився.
Але упевнений – такий високий твір
Вільяму нашому геть зовсім і не снився.
27.06.2016
* Пародія на твір Вікторії Мерисабель „Сонце та Шекспір“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680352 .
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072705714
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680545
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.07.2016
Любов все менше зустрічається у нас,
все рідше в наших душах виграває скерцо.
І дуже боляче, що в цей нелегкий час
до спальні майже не приносять власне серце…
26.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072605369
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680393
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2016
Трясуть її хвороби ніби грушу,
процес триває без перепочинку –
не встигла щойно вилічити душу,
а вже потрібно лікувать печінку…
27.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072705039
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680392
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.07.2016
Поспорилась учора з чоловіком,
та все ж продовжую йому варити каву,
бо плюнути із задоволенням у морду
було б для мене вже занадто небезпечним.
25.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072503122
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680155
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.07.2016
Якщо службовець не виконує закону
й за рік не вивчив він державну мову,
якщо він любить лиш галушки й сало,
а від традицій українських його нудить –
нічого доброго для України він не зробить
та буде лише красти і жиріти…
Це пам‘ятай український народе,
на виродків отих надії марні,
вони ще гірші п‘ятої колони –
то трутні, що жеруть солодкий мед.
22.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072206481
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680154
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2016
Коли „смакую“ королівську якість
і зрівнюю її з народною ціною,
то густо сльози очі застилають –
як тяжко животіли королі…
24.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072405259
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679996
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.07.2016
Рідні, колегам, друзям і чужинцям
не заморюсь я повторяти знову й знову
Не можна бути справжнім українцем,
якщо не любиш щиро українську мову!
23.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072303016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679995
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2016
Говорять, напад – кращий в світі захист,
але існує ще гарніша фішка.
Найкращий захист, аж ніяк не пафос, –
це білосніжна чарівна усмішка.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072106689
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679802
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2016
Це почуття тебе з‘їдає зсередини,
ба навіть задоволення не в радість.
І не важливо, хто ти – жінка чи мужчина,
коли тобою володіє заздрість.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072106165
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679801
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2016
Він посміхається ласкаво і привітно,
найбільше прагне доторкнутись твоїх струн.
У нього день вночі і чорне світло…
Найнебезпечніша істота – то брехун!
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072105957
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2016
Найшвидше розповзаються плітки,
земля ж бо здавна повнилася слухом…
Вам скаже будь-хто, навіть малюки,
найголовніше у житті – не впасти духом!
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072105139
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679627
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2016
Коли ти віриш в правоту свою,
здолаєш ти хамла і бузувіра.
Найбільша сила в будь-якім краю –
це самовіддана і щира віра.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072104929
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679447
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016
Мандруєш містом, лісом, чистим полем,
чи океаном на семи вітрах –
ти справишся з бідою, злом і болем,
лише коли побореш підлий страх.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072104909
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679446
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016
На полотні життя малюю я картину.
Тут наша дійсність, види не захмарні,
та виднокрай заслала павутина…
Невже усі мої старання марні?
Невже землі не вистачить тепла
і кинуте зерно уже не зійде?
А може сила слова замала
і путнього нічого все ж не вийде?..
Кричу, гукаю, б‘ю у дзвін, волаю,
та лише чую шепіт звідусюди.
Прошу, молю, насилую, благаю –
отямтеся негайно, добрі люди!
Прокиньтесь, відійдіть від сну, просніться,
протріть нарешті ви незрячі очі!
До дійсності обличчям поверніться,
але ніхто і слухати не хоче…
Усіх приспала ця недобра звичка,
зашорені й мутні у люду очі.
Зів‘яла є в кориті ще травичка,
то й ремиґає з ранку і до ночі…
20.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072001747
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679229
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2016
Арешти, відсторонення з посади…
За кілька діб вже тисячі таких.
В Туреччині рішучі дії влади –
лякають дуже і чужих й своїх.
Європа заходилась причитати,
із США лунає знов черговий спіч –
Детально треба нам усе вивчати,
таке не робиться всього за одну ніч!..
Один свою причетність відкидає
і просить США його не видавати.
До путчу він відношення не має?
Якщо не він, то що тоді й казати…
На успіх як надії промайнули –
другі у вертоліт і вже злітають,
та з переляку аж до Греції гайнули…
Вони до путчу теж причетності не мають?!
Частіше все лунає звідусюди,
що не гуманно заколотників стріляти,
але по-іншому прості вважають люди,
вони не хочуть терористів вибачати.
Хоч двічі не ввійти в ту саму річку,
та все ж стає складніше в світі жити –
Останнім часом знову входить в звичку
парламенти обстрілювать й бомбити…
Такі тенденції не до смаку людині,
вони її бентежать і турбують.
Це лише в нашій незалежній Україні
сотнями гинуть й без війни воюють…
Це в нас в нас куми, брати, свати і діти,
що миють руки й навіть лижуть попу.
З своїми розбиратись треба, не радіти,
а потім уже пнутися в Європу!
20.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072003175
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679228
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2016
- Ви, пані, дуже добра і чарівна!
- Не треба тільки вчити мене жить!
Не можу вам сказати те ж, бо Ви мені не рівня…
- Тоді зробіть як я – збрешіть…
14.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071402675
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679025
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.07.2016
Задовбали дні і ночі,
дівка зранку спати хоче.
Бо довбалась допізна
у своїх думках вона.
Про ненависних людей
та в клубку нових ідей.
Про осіб, що в літній тиші
надоїдливі як миші,
атакують ніч і день,
а як наслідок – мігрень.
Штори зсунула й фіранки
і взяла себе у рамки.
Рамки ті – високі мури
для вразливої натури.
Тільки зирка зверху вниз,
знову черговий каприз.
Не подобаються лиця,
заважають веселиться.
Всюди геть без мила лізуть,
що там мила, навіть візи.
Спакувала б всім валізи
та й відправила до Пізи.
Хто ж не встигне в Пізу змитись,
тим прийдеться утопитись.
Ненависні сірі люди
оточили її всюди,
позбавляють майбуття
й кожен день псують життя…
Це лише думки в принцеси,
початківки-поетеси,
хоч живе ще мало літ,
але зла на цілий світ.
Не проснувшись, вірші пише,
не чіпайте її лишень.
Не жаліє геть себе –
все довбе, довбе, довбе…
19.07.2016
[i]* Ця усмішка написана мною внаслідок ознайомлення з твором автора codyein „Коли новий довбаний день“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678883 .
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071909217
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Ти з глузду з‘їхав чи бабій, Миколо?!
Не зраджую у шлюбі я ніколи!
Та почуття зіграли через край –
скоріше роздягайся і лягай!
Коли прийшов уже, скидай штани й давай!
12.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071205358
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678939
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.07.2016
Ми бачили сонце в шпаринку
між наших спітнілих долонь,
коли те в пухнату хмаринку
ховало проміння вогонь.
Ми лагідний дощик стрічали
і слухали пісню струмків,
босоніж калюжами мчали,
немов блискавиці стрімкі.
На небі лічили ми зорі,
нас пестила ніжно Луна,
на хвилях у Чорному морі
гойдалась грайливо вона.
Було у нас все в цьому світі,
що може людина бажать.
Минуло, скінчилося літо
і випало осінь стрічать…
18.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071809163
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016
В житті ти не читав Коран,
та й взагалі читаєш мало,
але упертий, як баран,
хоч більше полюбляєш сало.
Казав тобі не раз із серцем
і не змінив цю думку з часом –
люблю я їсти м‘ясо з перцем,
а ти готуєш перець з м‘ясом!..
Тут спецій різних просто хащі,
самому впору зверху сісти.
Гвоздику нюхати все ж краще,
ніж замість м‘яса її їсти.
Любив я й овочеві блюда,
не став і зараз ренегатом.
Та вже набридло, добрі люди,
лаврове листя ремиґати.
Продукти нащо ж переводить,
та й шлунок варто пожаліти.
Бо він сердешний потім бродить,
а то гляди почне й боліти.
Горбатого могила справить –
не раз казала мені мати.
Все по місцям життя розставить,
як станеш сам вже заробляти…
02.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116070207229
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016
Тихо колишуться віти,
сумно край лісу стою.
Поле укрилося цвітом,
гаривом пахне в гаю.
Свіжа могила під віттям,
хрест на узліссі бринить.
Хто в ці часи лихоліття
у домовині тій спить?
Може невпізнаний воїн,
Неньки святий захисник.
Може і той, хто достоїн
на придорожний терник.
Тихо колишуться віти,
рядом вмирає село.
Скільки з усього їх світу
тут за два роки лягло…
Через чиюсь недолугість,
через жадобу і гнів.
Хтось положив свою юність,
хтось в синє небо злетів…
Та чи ж за те вони бились,
йшли напролом, до кінця.
Щоб ми з цим хамством змирились,
й власні заклали серця?!..
Ухнуло десь з-за лаштунків,
чується відгомін залпів –
„старшого брата“ дарунки
небо розрізують навпіл.
Тихо колишуться віти,
сумно край лісу стою.
Поле шматують привіти,
жарко в Донецькім краю.
Спека по всій Україні,
палить у душах й серцях.
В кришку катів домовини
вгоним осиковий цвях?!
18.07.2016
[i]* Моя реакція на твір Олекси Удайка "Тихо колишуться віти".[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678741
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2016
Чому така приваблива професія юриста –
спитав кореспондент один у гумориста.
Той відповів газетяру, як брату:
скінчиться газ – права можна качати!
21.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116062105157
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678482
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.07.2016
У селі, що звисло над Дніпром,
жив хлопчина на ім‘я Петро.
Влітку, лише вишні відцвіли,
німці в Україну приповзли.
Грабували й мучили народ,
та водили смерті хоровод.
Батько розлучається з Петром,
з ворогом йде битись за добро.
Каже: „Їм у нас не панувать,
ворогів з Вітчизни треба гнать!“
Потім взяв гвинтівку і наган
та й подався в ліс до партизан.
Однієї ночі, в буревій,
на узліссі розгорівся бій.
Оточили німці наш загін,
в мишоловці опинився він.
В ліс загін прорвався до зорі,
щоб пробратись в плавні на Дніпрі.
В плавнях комиші густі одні,
є сховатись де в тій глушині.
День і ніч шумить комиш густий,
хоч місцями там й до пояса води.
Вранці бійці просочилися в ліс,
та у болоті їх ворог затис.
Стежкою йде партизанський загін,
спереду вибух і поряд один.
Німці гарматну відкрили стрільбу,
землю у лісі снаряди шкребуть.
Падають люди і вибухи, й дим,
вибратись важко із лісу живим.
Мало в загоні лишилось бійців,
раптом змією Петро із кущів.
- Де командир?
- Он там – хтось сказав.
Швидко підповз і відразу ж почав:
- Так і так, каже він, ліс знайомий мені,
всі проходи закриті в диму і вогні.
А виною у цьому німецький-то кріт,
підозрілий помітив на узліссі я дріт.
В листі дуба сховавсь того дроту шматок,
ще й у кроні курінь із зелених гілок.
В‘ється дріт металевий гіляччям, як змій,
і сидить в курені чоловік чужий.
В курені тім у нього телефон польовий,
прокладає снарядам шляхи лиходій.
Між кущами Петро з командиром повзуть,
жалить їх кропива, колючки їх рвуть.
- „Feuer!“ – гирка шпигун в телефон польовий
і німецький вогонь коригує той змій.
Це почув командир, зняв гвинтівку з плеча
і кінець він поклав тим фашистським речам.
Потім дріт ухопив й ніж в правиці затис,
та Петро на руці в командира повис.
- Постривай, командир, не кінець ще пригоді,
телефон польовий може стати в нагоді.
Підкажи, знаєш мабуть, що німцям сказати,
щоби ті по загону не стали стріляти.
Не дарма ж в німчури випасав я корови
і достатньо навчився ворожої мови.
- Ти скажи, що снаряди летять не туди,
хай подалі стріляють вони від води.
А коли на узліссі напруга спаде,
то загін по байраку до плавнів дійде!
Ну, а далі побачимо, що нам робить,
побіжу до загону! – й розтанув за мить.
В трубку Петрик говорить фашисту: „Зер гуд!“,
сам же думає – скоро вам прийде капут.
Знов над лісом співають, немов очманілі,
ворожі снаряди в придумані цілі.
У скупчення саме німецьких солдат
летить за снарядом німецький снаряд.
Загін же безпечну дорогу знайшов
й байраком тихенько у плавні пішов.
Крізь гуркіт і рев донеслось до Петра,
як наші бійці закричали: „Ура!“
Петру зрозуміло, що спасся загін,
та хто ж допоможе бійцям, як не він.
Бере телефона та в трубку кричить –
Байрак і стежинку вам треба бомбить!
І знову над лісом снаряди летять –
знов схибили німці, як стали стрілять.
А що там Петро? За загоном біжить,
та ще й находу командиру кричить:
„Товариш начальник, я вас дожену,
товариш начальник, візьміть на війну!..“
22.06.2016
[i]* Переклад вірша невідомого автора про хлопчика Петра, який нам з сестрою в дитинстві частенько розповідав батько і текст якого відтворено мною по пам‘яті.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678481
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.07.2016
Не треба зізнаватись у коханні через силу,
любить державу за чини, за гроші чи за славу.
Із сотень, тисяч тих, хто нам співа красиво,
лиш одиниці мовчки роблять добру справу.
Так, тільки одиниці роблять дійсно добру справу!
14.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071402183
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678322
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.07.2016
Твориться щось незрозуміле в білім світі,
стає все тяжче в ньому бідним людям жити.
Перевелись професіонали у своєму ділі,
залишились одні ворони білі…
В Америці засилля просто остолопів,
немов зайців один убив п‘ятірку копів.
В пилу полеміки „прохлопали“ страждальці
якогось терориста у відставці.
У Франції один дебіл в автомобілі
серед святкової юрби здіймає смерті хвилі.
Мордує сам він тисячі народу,
а президент волає щось там про свободу…
В Туреччині додумались переворот робити,
щоб цінності демократичні захистити!..
Десятки й сотні знов наклали головою,
бо прості турки кинулись до бою.
А може досить вже словами хвацько гратись
й нарешті жорстко за безпеку треба взятись.
Щоб потім не просити у народу –
життя ціною захистить свободу?!
Щоб потім не просить у власного народу –
життя свого ціною захистить свободу?!
16.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678321
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2016
[i](із циклу „Абетка“)
[/i]
Давнішню маю я програму,
мов ключик від усіх проблем,
створити власну монограму,
той вензель в формі букви „М“.
На букву ту бере початок
в житті багато мудрих слів.
Цією мудрістю вінчати
все мелодичне я б хотів.
Найперше наше слово „Мама“,
що нам усім життя дає.
Це ключ, життєва мелодрама,
це майбуття твоє й моє.
І батька звати теж „Микола“,
він руку також приложив.
А поряд тут сім‘я і школа,
в яких колись учився, жив.
Повинна буть у всьому міра,
вона у кожного своя.
Щоб у житті не буть вампіром,
межу не переходив я.
Носив у юності тільняшку,
коли у армії служив.
Тепер мереживом рубашку
собі на старості розшив.
Ще „мир“, як стан речей в суспільстві,
і стан у кожного душі.
А також „Мир“, як Всесвіт, дійство,
в якому пишуться вірші.
Війна затягує нас виром,
все мироточить і болить.
Та коли треба, то всім миром
спасать ідемо і творить.
Люблю я рідну Батьківщину,
над нею неба синяву.
Помандрував по всій країні,
та в Миколаєві живу.
Мені ця буква дуже личить,
а ще скажу, якщо не чули,
що Миколайовичем кличуть
і прізвище моє – Мачула.
липень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071501862
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678127
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.07.2016
Оселедця носить й довгі вуса,
хоч колись була чуприна руса,
на спині – в колчані стріли й лука,
а на боці – гострую шаблюку.
Чоботи сап‘янові зі сму́шком,
в галуном гаптованім кожу́шку,
вишита узорами сорочка
ще й на шапці пишна оторо́чка.
Шаровари сині із Бристоля,
за паском споряджені пістолі.
В кожен вставив він свинцеву кульку,
а в зубах трима козацьку люльку.
Кінь під ним гарцює, вигнув спину,
б‘є копитом землю без зупину.
Що ж за сокіл у сідлі сидить в задумі?
То козацький старшина – полковник Дума.
13.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071307611
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678126
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.07.2016
Почуття міри й віку не мають!
Якщо любиш – яка вже різниця?
Коли люди всім серцем кохають,
душі в небо їх линуть, як птиці.
В почуттях своїх віку не знаєш…
Як кохаєш – немає різниці!
Просто любиш і ніби тримаєш
у руках журавля, не синицю.
Просто тіло звикло до більшого,
але серце уже слухняніше…
Смак розлуки гірчить здебільшого,
та душа все ж іскрить полум‘яніше.
Почуття міри й віку не мають…
Якщо любиш – не варто каятись!
Просто ніжність смаку набирає
і все менше потрібно маятись.
Уже зорі на небі тьмянішають…
Може нам поталанило ранок спасти?!
Почуття з часом тільки світлішають,
якщо любиш сильніше, ніж в юності!
13.07.2016
[i]* За мотивами твору Людмили Кльонової „Чувства возраста не имеют“.[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071303206
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677951
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2016
Повзе змія землею України,
у саме серце цілиться вона.
Чому ж мовчить заклякши вся країна,
як суне військо із московського лайна.
Хто йде у тій колоні і навіщо?
Що хочуть ці чужинці доказати?
Поки в Донбасі міни й кулі свищуть –
вести чи ж можна з терористами дебати?!
Троянський кінь повзе дорогами країни,
всередині попи й бойовики.
Задумайся стражденна Україно,
хто і навіщо нам веде оті полки!
Замислися над тим, робочий люде,
чому нас можуть нині научити
патріархату московитського іуди,
псарі агресора, що не дає нам жити?!
У нас повинна бути власна церква
і мирні та ясні її слова.
Поки ще воля й слава не померкли,
і смерть не почала нові жнива.
13.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071304550
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677949
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2016
Дивлюся з сумом я на ці стинання,
як влада карти крапить і міняє масті.
Зарплата в нинішні часи – це покарання
за неуміння чесної особи красти…
12.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071208585
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677737
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2016
З Канадою ми можем вільно торгувати! –
на всі лади нам гучно стали вихваляти
торгівлі вільної таку собі безмитну зону
у стилі підзабутого славетного Кобзона.
Ви охолоньте, люди добрі, й подивіться,
що саме канадійцям знадобиться.
Вони готові купувати з України
прокат, зерно, олію чи корзини?
Та ні! Цікавлять канадійців тих із Неньки
якісь дизайнерські та інші витребеньки.
А ще хотіли б, ніби чорта з табакерки,
побачить печиво і фірмові цукерки.
Гадаю, скоро скаже розпорядник Фіма,
яка всім тим безмитно буде торгувати фірма.
Монет вже чую брязкіт до гарантових кишень,
бо в Україні фірма лиш одна – „Рошен“…
12.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116071206469
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677735
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2016
[i](або мотоцикліст без голови)
[/i]
Жінки додому йдуть із сінокосу,
обидві на плечах тримають коси.
Мотоцикліст їх обігнав без голови
і зник мерщій у хмарі куряви…
– Не бачила такого я давно!
Можливо тут знімається кіно?..
– Сміятись гріх… Хіба ти не відчула?
Тоді вже косу краще б повернула…
11.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Сонце визирає із-за хмари,
промінцями в хвильках виграє.
Над Інгулом розливає чари,
з ночі плавно ранок постає.
Небо впало прямо у заплаву,
тихо вниз пливуть рясні хмарки.
На мосту, немовби на забаву,
позбирались ранні рибаки.
Вітерець-пустун у очереті,
в піжмурки вже бавиться з птахами.
Шпак на гілці, мовби на кларнеті,
виграє свої ранкові гами.
За водою проплива серпанок,
вже туман над річкою сідає.
Знову настає весняний ранок,
новий день природа починає.
05.04.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677538
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2016
У нас продасться все, хай кожен знає! –
несамовито скрізь реклама нам волає.
І той же сайт нам знов „відверто“ чеше –
у нас найкраще, тут ніхто не збреше!
Тільки хіти без переривів на рекламу –
локшину вішає чергова нам програма.
Але нема межі цинізму в тих розливах,
бо роблять це у міжрекламних переривах…
Гірка й невтішна дуже цяя чаша –
шахрай, крутій, махляр на кожнім кроці нашім.
Своїм очам не вір ти навіть і вухам,
коли хитрун перед тобою, шельма й хам.
А як же в цьому білім світі жити
і що з гидотою тією нам робити?!
На дотик, смак і запах треба все перевіряти,
щоб віру в чесність і порядність не убити.
11.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677421
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2016
Не кожен хоче працювать,
та кожен прагне слави.
Десь загубилась люду рать
в путі від слів до справи.
Тому не зайве пам‘ятать –
тверде потрібне слово,
а хто не вміє слів тримать –
сволота виняткова.
11.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677420
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2016
На море їдемо! Що краще взяти, любий,
щоб охрініли всі?! – запитує Світланка.
У тому році, мила, ти купила собі шубу,
а в цьому – буде краще взяти просто санки…
08.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677236
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.07.2016
Твою породу вже довіку не змінити,
такою ж чорною залишиться й душа.
Бо лицемірство те нічим уже не вбити,
та й то питання – є вона у торгаша?..
Дурю довірливих людей немов кролів –
частенько ти перед сестрою хвастала.
Але твоїм палацом залишався завжди хлів,
бо ти всього лиш Проня Голохвастова.
Підступність і жадобу з молоком віссала,
хоча скривати все оте було й непросто.
Ти слушного моменту лиш чекала –
банальна Пронька-жаба Голохвоста.
08.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677235
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.07.2016
У курені біля холодної водички.
горілку варимо з пророслої пшенички.
Коператив удвох із кумом ми відкрили
під назвою славетною „Три гички“.
Свою на пашу зранку вигоним теличку,
десь по дорозі закадруєм милу чічку.
Багаття розведем і агрегат настроїм,
а потім гонимо свяченую водичку.
На вітах щось виспівують синички,
красиві ноги й перси у Анички.
По черзі з кумом ми на процедури ходим,
цілуючи її прегарне личко.
Піду собі полежу під копичку,
допоки не настала темна нічка.
А потім швидко збігаю на стайню
і вороного запряжу у бричку.
Візьму батіг чи може навіть тичку
і провезу узліссям я Аничку.
Лиш ми і небо, а навкруг нікого,
і п‘яний кум не держить тупо свічку.
А зранку знову тягне на водичку,
взнаки даються нам оті „Три гички“.
У кума ліве око зовсім вже не бачить –
то жінка засвітила йому свічку…
Не вийшов кум сьогодні на роботу зовсім,
бо жінка позривала з нього лички…
08.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677049
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.07.2016
Налляй-но, друже, в келих синяви
і спомини мої ти оживи
про те, що вже зневажене й забуте,
або закуте часом в молитви́…
Налляй за те, що темряву пройшов,
свою дорогу поміж скель знайшов,
за путь життєву, аж до сліз сутужну,
за Місяць, що над хмарами зійшов.
За те, що не скотився під укіс,
свого хреста смиренно й гордо ніс.
Ще за поля рясні троянд черлених
і за друзяк хороших цілий віз.
Згадаймо побратимів дорогих,
багато з них немає між живих.
За тих, хто ще мандрує терниками
хитросплетіння різних дат і віх.
Можливо пригадають нас колись,
спитають – де і звідки ми взялись.
Життя своє нам так прожити треба,
щоб люд за нами плакав і моливсь.
Хай світить срібний Місяць угорі
і хилить вітер віти яворів.
Як Бог відчинить нам небесну браму,
данину віддамо ми цій порі.
Полине шлях угору поміж хмар,
де нас чекає кожного вівтар.
Серця свої на нього покладемо,
та душі вбережемо від почвар!
08.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016
Життя тече своєю чередою,
мелькають роки і пливуть віки.
Все змінюється як і ми з тобою,
тепер у нас уже нові й бики.
Не ті, що степ колись давно орали,
возили збіжжя чинно до млина
чи чумаки за сіллю мандрували
степами Таврії… Ну, просто дивина, –
В тролейбусі, трамвайному вагоні
жінки вагітні й дідусі стоять;
їх обскакали, сумно у салоні,
місця всі зайняті – на них бики сидять.
По зустрічній зі швидкістю ракети
буває мчить собі такий ось бик,
ланцюг на шиї, ратиці у кедах,
а в голові пустій черговий бзік.
Зайдіть в під‘їзд чи у кабіну ліфта,
тут феромони хмарами снують.
Питання виникає в стилі Свіфта –
тварини тут чи люди все ж живуть?!.
У Францію на Євро по футболу
з Росії чартер терміново полетів,
керують всім там ФСБшні кола,
а в ньому ціла партія биків.
Те стадо із тваринним, диким ревом
усе руйнує, трощить і ламає,
з корінням рвуть бики кущі й дерева,
уболівальників калічать і вбивають.
Оглянь уважно рідні ти пенати,
повсюди цих биків багато дуже,
а щоб оте биківство подолати –
із себе починати треба, друже!
08.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676785
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 08.07.2016
Свинячий грип до України завітав
і в першу чергу вразив він вершки суспільства.
Враз до корита можновладців прикував,
спровокувавши казнокрадство та насильство.
Іще одна звалилася напасть –
відкрили діагности вірус Zika.
У першу чергу постраждала знову власть,
але у кожного свої в гарячці бзіки…
Країну вже підкорює й ебола –
здорових хворі кабінетами футболять.
На фоні ж світової кризи у футболі
свої функціонери знай собі єболять…
Тремтить братва, мов хижаки на тумбах,
останнім часом прогресує енурез.
Відливи у під‘їздах, ліфтах і на клумбах
суттєво стримують сучасності прогрес…
А ще тривогу викликає у загалу
те поголовне нетримання калу –
сміттям загидили ліси, поля і ріки…
Від бруду скрізь зовсім життя не стало!
Прокиньтеся від летаргії, люди,
та пригадайте радощі земні!
Якщо заразу ту ми не здолаєм всюди –
утонемо у власному лайні...
08.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676784
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2016
Свою на світі кожен сутність має
і кожен має свій індивідуальний хист.
Баран вівцю за зовнішність кохає,
вовк любить її теж, але за зміст…
07.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676677
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.07.2016
Давно минула Достоєвського пора,
на справедливість сподівання стали марними –
карають безневинних й це історія стара,
але злочинці залишаються безкарними…
07.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676661
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.07.2016
Хто зрозумів життя, той не спішить,
а ще він, зазвичай, не знає страху
і насолоджується ним у кожну мить –
так думала повзучи черепаха…
26.04.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676407
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.07.2016
Гуде садок, киплять жнива,
дари достигли літні.
Тут абрикоса дозріва,
що розквітала в квітні.
Збираю стиглі я плоди
й кладу їх до цеберки.
Навкруг веселий рій гудить,
немовби на цукерки.
То бджілки з мушками нектар,
вже зранку підбирають.
Солодкий він, як той узвар,
смачніше не буває.
Та лізуть чомусь до відра
настирні жирні мухи.
Хоча навкруг така ж амбра,
а не шматки макухи.
Не кращі у відрі плоди –
собака там зарита!
Бо свині й мухи ті завжди
біжать лиш до корита…
06.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676406
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.07.2016
Зарахувати вас не можемо у штат, –
промовив кадровик без еківоків, –
нам молодий потрібен кандидат
із досвідом роботи… в сорок років.
23.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Кубло осине так жадобою палає,
що у свого ж народу ницо краде.
Це хитрих корупціонерів зграя
зі схильністю патологічною до зради…
25.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676234
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.07.2016
За Байкалом сонце сходить
з-за крутої сопки.
Служба тут давно проходить
в капітана Стьопки.
Родом він із Буковини,
жив і вчився в Сумах.
Тисяч сім від України,
Батьківщина в думах.
І таких Степанів море
в особовім складі.
Сопки заміняли гори
при радянській владі.
А на рідній Україні
все кацапи-****і.
Там полковники й майори
на його посаді.
За Байкалом сонце сходить,
хлопці не зівайте.
Ви на Стьопку капітана
всю надію майте.
04.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676074
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.07.2016
Навіщо ананаси і кокоси,
коли в нас рясно уродили абрикоси.
Джерело нескінченне насолоди й вітамінів,
бо не за горами уже й багряна осінь.
З-за хмари сонечко зійшло над сінокосом,
мандрує небом й спрагло п‘є ранкові роси.
Під кронами ж дерев приємна прохолода
і ми смакуємо в садку янтарні абрикоси.
Гудуть над головою бджоли й оси,
шукають ці трудяги медоноси.
Квіток у липні залишилось значно менше,
тому у хід пішли солодкі абрикоси.
Дерева у саду позолотила осінь,
у сірім небі між хмарин з‘явилась просинь.
Сиджу під грушою і ніжусь в променях світила
й смакую соком-янтарем із абрикоси.
Прийшла зима, хурделиця, заноси,
дивлюся у вікно і на весну мантачу косу.
Піду поставлю чаю, щоб зігріти змерзлу душу
й дістану конфітюр із абрикоси.
У кабінеті на столі книжок високі стоси,
пишу вірші про зиму й про морози.
А щоб двигун старенький працював без перебоїв
жую урюк, що влітку насушив із абрикоси.
Весна прийшли, ідуть дощі і грози,
знов у саду розквітнуть вишні й рози.
Абрикотину келих підніму я за красу природи,
що вигнав з запашної абрикоси.
04.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676073
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.07.2016
Не вір словам – то все полова.
Дивися в очі – ті не брешуть.
Відчуй ти серцем щирість слова,
хай брехуни зубами крешуть…
02.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675817
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2016
Січе сніжком і свище грізно вітер,
покрились інієм дроти, дахи і віти.
Сріблиться сніг під променями сонця –
то січень заглядає у віконце.
Ще сніговій гуляє й хуга свище,
та до воріт весна все ближче й ближче.
Жвавіші звірі в лісі й веселіші люди –
такий останній зимній місяць лютий.
Все вище сонечко по небу ходить колом,
все зеленню вкривається навколо.
Полізли із-під снігу первоцвіти,
бруньки у березні дерев укрили віти.
Все довший день і значно більше світла,
сади зазеленіли і розквітли.
Земля під теплим сонечком парує,
у квітні зерням хлібороб її частує.
У пояс піднялись зелені трави,
багатий сінокос дадуть отави.
В садку уже черешні доспівають –
такий розмай у травні лиш буває.
В повітрі пахне луками і медом,
співають птахи в лісі й очереті,
гудуть бджілки, а іспити лоскочуть нерви…
Такий він перший місяць літа – червень.
У жовтий колір вкрилися поля,
врожаєм балує нас матінка-земля.
Жнива у розпалі, відквітували липи,
закінчується середина літа – липень.
Сади дарують яблука і груші,
до моря хочеться, бо жарко вже на суші.
А дехто ще й подорожує світом,
то серпень – він останній місяць літа.
До школи знову потяглися дітлахи
і відлітають вже до вирію птахи.
Природа щедро радує врожаєм,
а вересень це свято починає.
Все більше ранком прохолодної роси,
в багрянець одягаються ліси.
Земля частує гарно пізніми плодами,
і жовтень літо бабине веде на зустріч з нами.
Коротші дні, а ночі холодніють,
і сонечко ще світить, та не гріє.
У лісі падолист, в нічному небі зорепад –
то завітав осінній легінь листопад.
Останній місяць року – дідо грудень,
морозом він провітрить наші груди.
У кожнім домі увімкне ялинки новорічні
й узорами шибки розкрасить всюди!
02.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675816
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.07.2016
Ціни не має найдорожче.
Чи можна совість оцінити?
А вірність, честь, кохання… Що ще?
За гроші здатен хтось любити?
Чи можна дружбу купувати?
Порядність, вдячність, навіть чесність…
Жар-птицю щастя сторгувати,
а може щирість чи сердечність?
Все має ціну в цьому світі,
та грішми все не варто мірять.
А зможе вирватись із кліті
лиш той, хто в чудо щиро вірить!
02.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675606
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2016
Свідомість колисають ніжні сни,
уривки фраз полинули каскадом.
У мареннях заплутались вони
і, мов собаки, завивають серенади.
Байдуже все, як темна ніч сумна,
і Місяць сіє світло непомітно.
У далині хмариночка одна
кружля самотньо, мовчки, непривітно.
Іде дощем і грім в собі несе,
шматує думи і уяву розриває.
Поки ще тихо, ще дрімає все,
поспи, красуне, ще природа спочиває…
02.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675605
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2016
Депресія стискає міцно шию,
а серце крають гострі пазурі.
На жаль я лицемірити не вмію –
частіше б посміхався у журі…
Не знаю, що це діється із часом,
він зупинився, в мороці повис…
Пегас мій не злітає над Парнасом
і затупився завжди гострий спис.
Моя макітра варить через силу
і Муза геть тихенько побрела,
та де б мене із нею не носило,
все ж хочеться гайнути до села…
Спущусь на кухню, сяду біля столу,
дістану з шафи пляшку коньяку,
наповню келих і лунає соло
в запаленім зажурою мирку…
19.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
Пада теплий дощ чи холодний сніг –
я в кімнаті проти дому вашого стою.
Може пройдеш ти, а можливо й ні…
Варто глянути на тебе – я уже в раю!
Дивно й смішно так зроблено цей світ –
серце любить, та не скаже про любов свою.
Хай живу я і не знаю, любиш ти чи ні,
та все ж краще ніж почути „Ні“ твоє мені,
а я боюсь почути „Ні“…
Пісню підібрав на гітарі я,
жаль, що ти вже не почуєш… Та в віршах своїх
я назвав тебе, зіронько моя,
найніжнішою у світі і це чиста правда!
У нічній тиші я пишу вірші.
Хай говорять – пише кожен у сімнадцять літ.
На листочку в два рядочки лише „Л“ одна,
моє серце зігріває все життя вона.
Любов моя, моя весна!
У нічній тиші я пишу вірші.
Хай говорять – кожен пише, лише прийде час.
На листочках в два рядочки літера одна –
моє серце зігрівала все життя вона.
Розтанув сніг, пройшла весна,
любов моя була сумна…
Розтанув сніг – пішла вона,
любов моя, моя весна…
30.06.2016
* За мотивами пісні „Восточная песня“ на слова Онєгіна Гаджикасимова, музика Давида Тухманова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
Украсти щось – то злочин, зазвичай.
Багато красти – то уже є бізнес.
А грабувать безбожно весь народ –
то називається політикою нині.
Поки радійте, політичні свині…
29.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675263
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2016
[b][/b][i]Частина І[/i]
[i][b]Гімн Надії[/b][/i]
[i]Один мужик на всю Росію
і то – це Савченко Надія![/i]
Надію не можна зламати!
Надію не можна убити!
Надію лиш можна плекати,
Надію лиш можна любити!
Надією сповниться серце.
Надією сповняться думи.
Надія – Вкраїни люстерце,
джерело це радості й суму.
Сьогодні це символ свободи.
Блакитна це кожного мрія.
Вже хором скандують народи –
Надія! Надія! Надія!
07.03.2016
[i]Частина ІІ
[b][/i]
[i]Варто добре подумати[/i]
[/b]
Ну, ось і все, зіграли в цьому таймі,
як нам співав ще Градський Олександр.
Все ніби у шакалячому праймі –
Надію обміняли ми на ГРУшних шмар.
Здійснилася численних українців мрія –
Надія в Україну повернулась.
Чи ж збудеться тепер надія на Надію,
чекають люди… Щоб не похлинулись.
Бо лисів ласих на чужії лаври
було завжди більш ніж достатньо всюди.
Тут Порох в груди б‘є немов в литаври,
там Юля з квітами і посмішкою Юди…
Щоб злого жарту не зіграла воля
й тебе не спокусили дивіденди.
Хай збереже твоє сумління доля,
бо вже заява – Я готова в президенти!
Як не верти, політика – брудна це справа.
Народ збіднілий ледве, ледве терпить.
Очолити державу – не забава
і чи готова ти на особисті жертви?
В бурливім морі лицемірства і обману
без підготовки дуже важко плити.
Не наковтатись би солодкого дурману…
Тобі, Надіє, з багажем цим жити.
31.05.2016
[i]Частина ІІІ
[/i]
[b][i]Троянська коза
[/i]
[/b]На полонині за горою,
розкинулось містечко Троя.
Жили там звірі мирно, дружно,
хоч інколи жилось й сутужно.
Неподалік було болото,
де мешкала одна сволота.
На Мокші там стояла стая*,
і вовча в ній селилась зграя.
Їх ватажок шакал плішивий
задумав Трою захопить.
Бо жив грабунком біс паршивий,
нічого більш не міг робить.
Нагоди ж ще не видавалось,
бо Троя билась і кусалась.
У хід йшли роги, кігті і копита,
а тому лиш чекать лишалось.
Та в Трої проживала кізка,
така собі проста коза.
Скубла траву попід берізки
і вигиналась мов лоза.
Троянці місто захищали,
хоча і слабші від вовків.
На пашу разом вирушали,
робили це без зайвих слів.
Лиш з норовом ота козичка
не звикла стрій чіткий тримать.
Десь в стороні скубла травичку
і під кущем лягала спать.
Це запримітив той плішивий,
вмить у шакала визрів план.
Він підстеріг козу спесиву
і потягнув до себе в клан.
Заклацала зубами зграя,
рікою слина потекла.
Їх зупинив шакал лукавий –
це ключ до міста і села.
І стали кізку научати,
оті шакали і вовки.
Що браму слід не запирати,
коли на пашу вирушати,
на всі засуви і гачки.
Отак тривало пару років
доки шакалячих уроків
напам‘ять не засвоїла коза.
При цьому гарно годували,
на зграю мекать дозволяли,
поки над Троєю збиралася гроза.
Козу ж ту потім відпусти
й приготували кращі сили –
у засідку біля воріт
троянських хижі посадили.
Чекать не довго довелося,
що заплановано – збулося.
Не стало в лісі більше Трої,
усі загинули герої…
У чім цієї байки суть?
Засланих кіз боятись треба
і висновок зробить для себе –
ті кози лиш біду несуть!
[i]* Хлів, стайня.
[/i]
26 – 28 червня 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675260
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2016
Жили у батька всі три сина,
у двокімнатній вся родина.
Жили собі гуртом не горювали,
своє ж житло – курортникам здавали…
29.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675033
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.06.2016
Якщо ви забажаєте екстриму,
не кваптеся в Карпати чи до Криму.
Забудьте про дипломатичні спічі,
а говоріть всім лише правду в вічі.
Невдовзі з‘являться у вас нові турботи:
залишитесь надвечір без роботи,
без друзів, у конфлікті з усім світом,
а повезе – то навіть інвалідом…
29.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016
Фальшиві брови, фальшиві губи,
фальшиві вії і штучна кров.
Фальшиві нігті, фальшиві груди
душа фальшива і любов…
26.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674860
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.06.2016
Сьогодні вихідний, чергове свято
придумане у дусі комунізму.
Таких святкових днів у нас багато,
але вони не добавляють оптимізму.
Суспільний договір давно не діє,
то лише ширма, цяцька для народу.
Закрили очі обіцянок вії
та байки про добро і про свободи…
Що б вам ті крикуни не голосили,
сьогодні Конституція – то казка.
Напружити потрібно волю й сили,
щоб позривати з лицедіїв маски.
День популізму ми святкуємо сьогодні,
бо силу права ті злодюги замінили
на лозунги, хоча і благородні,
та неприродне і цинічне право сили…
28.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674859
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2016
Маршрутка мов комета мчиться містом,
за поручень тримається дідок.
Та згодом витягає із кишені гривень двісті –
будь ласка передайте тому дурню на вінок…
21.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674679
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.06.2016
Є місто, що часто я бачу вві сні,
барвисте, усміхнене, чисте.
На Чорному морі постало мені
в платанах й акаціях місто.
В платанах й акаціях місто,
на Чорному морі.
Там море, в якому я плавав й тонув,
де хвилі мене колисали.
Повітря морське, що в дитинстві вдихнув,
вокзал, кораблі і причали.
Вокзал, кораблі і причали,
на Чорному морі.
Повік не забуть Воронцовський маяк,
Французький бульвар та Пересип.
І пам‘ятник Дюку, де юність моя
проходила в рідній Одесі.
Проходила в рідній Одесі,
на Чорному морі.
У роки війни захищали її
й назад повертали із боєм.
Одеса завжди пам‘ятає своїх
солдат і матросів – героїв.
Солдат і матросів – героїв,
на Чорному морі.
Сьогодні бувають веселі й сумні,
як завжди, голодні і ситі.
Жалітися гріх, бо скажіть ви мені –
хто краще живе одеситів.
Хто краще живе одеситів,
на Чорному морі.
Вдяглася Одеса у скло і бетон,
немовби Париж чи Чикаго.
А Мішка Япончик – місцевий барон,
колись молдаванський бродяга.
Колись молдаванський бродяга,
на Чорному морі.
Та мама здолає скрутні ці часи
і скине лацюг та бандитів.
Самі порахуєм свої голоси,
як вигнали антисемітів.
Як вигнали антисемітів,
на Чорному морі.
І знову Одеса розквітне мов мак,
немов ясне сонечко зранку.
Запалить вночі Воронцовський маяк
й одягне свою вишиванку.
Й одягне свою вишиванку,
на Чорному морі.
Одеський характер в ділах і словах,
та в голосі Марка Бернеса.
Живе хай щасливо і квітне в віках
південна красуня Одеса.
Красуня південна Одеса,
на Чорному морі.
Краса та у пам‘яті в нас назавжди,
повік не розлучимось з нею.
Одеса – це місто часів молодих
і ми молодієм душею.
І ми молодієм душею,
на Чорному морі.
26.06.2016
[i]* За мотивами твору Самуїла Кортчика (Семена Кірсанова) „У Чёрного моря“.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674678
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.06.2016
Я через років сто проснусь
і в небо синє підіймусь
та пролечу понад землею,
ім‘я якої знову – Русь.
Понад Дніпром моя країна
і Київ – матір городів.
Увесь народ – одна родина,
лиш щастя, радощі і спів.
Лунає пісня в чистім полі,
куди не глянеш – всюди рай.
Повсюди верби і тополі
та чистий, мирний виднокрай.
Почили в бозє депутати,
народу нікому „служить“,
бо люди з душ зірвали лати
й нарешті вільно стали жить.
На себе вільних працювати,
самі собою керувать,
буть хазяями в рідній хаті
і випрямилась горда стать.
Нема чиновників, таможні,
пропали судді й інша твар.
Лиш люди щирі і заможні
та їх сердець бездонних жар.
Я вірю, знаю, що це буде
хай через сто чи двісті літ.
Життя щасливим зроблять люди
і стане раєм увесь світ.
26.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674494
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2016
Собаки дві на звалищі зустрілись –
дворняга і доглянутий бульдог.
За ласу кістку люто вони бились,
а потім гризли вже її удвох.
– Що сталося? Чому ти жебракуєш? –
в інтелігента запитав жиган.
– Напередодні з дому вигнав, чуєш,
мене господар, капітан Роман.
Учора було свято професійне,
день ПДВ, а я його вкусив…
– Чому ж такий занадто емоційний?
– Бо він мої медалі начіпив!
22.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016
Ой, хоч ви учіться мови, панове піїти,
бо лихі часи настали в нашої „еліти“…
Три освіти має кожен депутат з міністром,
та не може відрізнити глека від каністри.
Розплодилось „любих друзів“ дохріна чи й більше,
всі служить народу пнуться, та не стає ліпше.
Всі „лопочуть-размовляють“ щось незрозуміле,
тлумачів трьох кожен має … Слухати ж несила.
Навіть телевізор часом увімкнуть не можна -
українською не „шпреха“ там особа кожна.
Мало того, що не „шпреха“, так воно й не „спіка“,
дивишся й не розумієш, що ж то за каліка.
Що ж робити нам, поетам, досі ми не знаєм.
Днями цілими в куплети рими ми складаєм.
Та таких знавців багато й між нашого брата –
кожен, хто два слова зліпить, рветься вже писати…
Публікують такі речі, що плакати можна,
бо тепер поет великий – це особа кожна,
хто хизується на людях лише одним лоском,
й цю забаву називають фітнесом для мозку…
грудень 2015 – червень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674346
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2016
Вібрують руки й серце калатає,
як хвіст телячий все об ребра б‘є.
Прорізалися крила, оживаю,
а хворий мозок – знай все за своє…
Хмарини сірі в небі обнімаю,
заплуталась, не втраплю вже додому.
Із мене почуття дощем стікають,
а вітер таємниче заганяє в кому.
Як камінь (птахом) я додолу лину,
(не важно як) мені б лише літать.
В черговий раз шубовсну у хмарину,
а руки бідолашні все тремтять…
Думки, як блискавки, летять у різні боки,
дзвенить у вухах музикою грім.
А мозок переповнюють потоки –
частина неба я і мій тут дім.
Шматками льоду розчинюся в хмарах,
коли ж нарешті літня крига скресне.
Себе знайду у сірогривчастих отарах
і ніби фенікс з коми все ж воскресну.
Велику дуже маю я надію,
що зрозуміє хтось усе оце.
Поетом стати ще з дитинства мрію,
та імпульс миттю перекошує лице…
25.06.2016
* Пародія на твір автора codyein „Я – частина небес“ ( http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674183 ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674345
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.06.2016
На сонці виграє, іскриться мій кинджал,
закований весь в золото і срібло.
Булат його зберіг надійність, гарт, запал –
всю спадщину, яка в наш час потрібна.
Служив він вершнику у горах сотню літ,
за послуги свої не бравши плати.
Багато ворогів відправив на той світ,
кайдани розтинав і різав лати.
Він забавки ділив слухняніше раба,
дзвенів у відповідь хулі й образам.
В ті дні святі йому величніша різьба
без сумніву була б огидніша відрази.
Його взяли в полон відважні козаки
вже на холоднім тілі свого пана.
А потім довго лише грались парубки
і хтось на пояс одягав поверх жупана…
Вже піхов рідних, понівечених в боях,
позбавлений супутник колись вірний.
Він дорогою іграшкою скінчує свій шлях –
уви, безславний і такий наївний!
Ніхто вже звичною і теплою рукою
його не чистить, з піхов не виймає.
І написів перед молитвою, донизу головою,
ніхто ретельно, та й ніяк, вже не читає…
В наш лицемірний час чи ти, поет, не так
призначення своє вже зовсім втратив?!
На золото змінявши Богом даний знак,
який простий народ боготворив і славив.
Були часи, коли твої палкі слова
із мертвих підіймали люд на битву.
Чи залишилась правда в них жива,
чи зможуть замінить вони молитву?!
Твій вірш, як божий дух, над натовпом витав
і дум твоїх відлуння благородних
лунало дзвоном між людських отав
у дні вселенських свят і бід народних.
Та нам наскучила проста, мужицька мова,
ми тішимось байками і обманом.
Уже не чуєм щирого, живого слова
й ховаємо ми зморшки під рум‘яна…
Ти ще прокинешся, осміяний пророк?
Чи вже у відповідь на крики помсти
із піхов золотих не вирвеш свій клинок
іржі зневагою укритий вдосталь?..
24.06.2016
* За мотивами або вільний переклад однойменного втору Михайла Лермонтова.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674223
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.06.2016
Мороз і сонце, день чудесний!
Іще дрімаєш, друже чесний,
пора, красунечко, проснись.
Відкрий свої ти карі очі,
не залишилось й сліду ночі,
зорею Півночі з‘явись!
Згадай-но вечір, хуга злилась,
імла в мутному небі вилась,
і місяць плямою тьмянів.
Крізь хмари світло лив він з лінню,
по хаті ти блукала тінню…
А зараз ранок вже розцвів!
Під голубими небесами,
розкішно-пишними коврами,
поблискуючи сніг лежить.
Прозорий ліс один чорніє,
сосна між снігом зеленіє,
під льодом річенька блищить.
Уся кімната сяє блиском,
затоплена з веселим тріском
палає піч і поряд ти.
Приємно гріючись лежати,
а може в санки наказати
гніду конячку запрягти.
По вранішнім ковзнувши снігу,
мій друже, віддамося бігу
ми норовливого коня.
Відвідаєм поля пустинні,
ліси, улітку так гостинні,
і рідний берег в світлі дня.
24.06.2016
[i]* За мотивами або вільний переклад однойменного твору Олександра Пушкіна.[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674221
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.06.2016
За зраду платиться життям, не тільки кров‘ю!
Дорослі це хай знають і малі.
Хто одцурався од Вітчизни навіть в слові –
тому немає місця на Землі!
17.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673949
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2016
Попереду кремезний молодик
сидить в автобусі, на кріслі розвалився.
Пашить увесь здоров‘ям ніби бик,
а поряд дідо, збоку притулився.
Ну й шия – тихо шепче дідуган,
і хитро так собі очима грає.
Бо сало треба їсти – мовби пан,
йому той молодик відповідає.
Ти велетень і красень, як в кіно –
дідусь промовив, – та не в тім потреба.
Онучку, можеш їсти хоч лайно,
а шию регулярно мити треба!
19.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673948
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.06.2016