| Сторінки (25/2408): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Давайте вип’ємо за нас,
за наш подвійний дружний клас,
за наші роки молоді,
що розчинились як в воді…
Давайте вип’ємо за нас!
Давайте вип’ємо за нас,
вино, горілка, навіть квас
підійде для ції нагоди
в оточенні красот природи.
Давайте вип’ємо за нас!
Давайте вип’ємо за нас,
відвідаємо яблук з медом,
шашлик та інше попереду,
бо яблучний сьогодні Спас.
Давайте вип’ємо за нас!
Давайте вип’ємо за нас,
наповним келихи по-вінця
і, не відводячи мізинця,
осушим дружно, водночас.
Давайте вип’ємо за нас!
Давайте вип’ємо за нас,
за тих, хто дружбу пам’ятає.
За те, що вкупі нас тримає,
ніхто не вип’є окрім нас.
Давайте вип’ємо за нас!
11.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2017
І вічний бій! Нам спокій лише сниться
крізь кров і пил…
То степова злітає кобилиця
і мне ковил…
І знову бій, і спокій лише сниться,
тернистий у поета завжди путь –
то Бродському у сиву ніч не спиться,
бо лаври Блока спати не дають.
08.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745612
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.08.2017
Ми часто живемо на грані
любові, нервів, почуттів,
стрічаємо світанки ранні
й кохання захід у житті.
Все топчем ряст, немов існуєм,
існуємо – не живемо!
Життя безцінне тане всує,
а ми вперед спішимо…
По лезу ковзаємо бритви
чи скніємо у інший час,
але шаленої гонитви
витримує не кожен з нас.
Та зупинись перед обривом,
хоч на останній стань межі –
не балансуй на грані зриву,
як там не манять міражі!
10.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Зоря палає я́сним днем у небі голубім.
Світило те святим вогнем завжди горить в тобі.
Сіяє сяйвом теплоти, надії і добра.
Куди не гляну – всюди ти, твоя прийшла пора.
Душа вмістила цілий світ гармонії і мрій.
Тебе шукав я стільки літ в сльоту, серед завій.
Та наша все ж прийшла весна, розтанув сніг і лід.
Мені тебе дала вона, як цей каштанів цвіт.
Любов заповнила усе у нашому житті.
Ріка кохання нас несе в блаженства забутті.
Удвох здолаєм, далебі, ми гори і моря.
Нехай горить завжди в тобі безмежності зоря!
10.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Ти в пеклі побула зі мною,
тепер забудь сюди дорогу.
Хай Гетсиманський сад стіною
закриє стежку до порогу.
Він пропускає лише тих,
хто вірне серце зберігає.
Удавані любов і сміх
мене віднині не торкають.
Повірив я тобі, а ти
кохання вибила опору.
Воно дозволило зійти,
тобі на недосяжну гору.
Хай буде так, аніж ніяк,
любов від віку не залежить.
Можливо то лиш долі знак,
та це мене вже не бентежить.
10.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Час не лікує й ран не зашиває,
він просто накладає нам бинти.
Від них про рани часто забуваєм,
та ненадовго, бо із темноти
пошкодження про себе нагадають –
злетить пов’язка і садно кровить.
Поганий лікар час й усі це знають,
бо серце знову ниє і щемить.
Одначе незважаючи на те
число нових пов’язок лиш росте…
09.08.2017
[i]* За мотивами творів Еріх Марія Ремарк.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2017
Ось і осінь встала на порозі,
ніжне літо стрімко відцвіло
й павутину зморшок у обозі
на чоло в дарунок принесло.
Відлунали в небі теплі грози,
віддзвеніли трелі у гаях,
та тріскучі ще ген-ген морози
і відлуння чути солов’я.
Ще в дорогу закликають мрії
і пізнати є чого в житті,
ще не вмерла потайна надія,
що кохання стріну в майбутті.
Бо Любов, то почуття нетлінне,
так, Любов – то почуття святе.
Хоч життя й занадто швидкоплинне,
та Любов в безсмертя приведе!
08.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745288
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2017
Чому у свято несвятковий настрій?
Чому у грудях гімни не звучать?
Чому троянди замінили айстри?
Чому серця здебільшого мовчать?
Чому народ розповзся по шпаринах?
Десятки й сотні отаких чому…
Невже вода тече в наших судинах,
що замість світла обираєм тьму?!.
08.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2017
Нічого від нудьги робить не варто –
курить гашиш, колоть тату чи просто говорить…
З душею треба грати навіть в карти,
тим більше від нудьги не полюбить!
06.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744916
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2017
Немає в імені моїм ні ритму, ані крику.
У ньому міститься один прозорий, чистий звук.
А ще Всевишній в нім сховав любов мою велику
і цноту – музику душі, і серця ніжний стук.
Змінились фарби навкруги, поголубіло небо.
В твоїх обіймах тану я і пульс частіше б’є.
Любити до снаги тебе сильніш за саму себе,
красою захищає вже мене ім’я твоє.
Лечу крізь Всесвіт, безліч зір і силюсь не зіткнутись,
щоб надновою спадахнуть не видалось умить,
в трильйонах атомів палких дочасно не забутись,
а в голові як сотні лун ім’я твоє звучить.
Мандрую дивосвітом цим щоденно і щоночі,
тримаю курс на майбуття уже з недавніх пір.
Мені допомагають в цім твої ласкаві очі,
що осяють тернистий шлях ще яскравіше зір.
05,06.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Увагу усієї України
старались прикувать до дивини –
як на дні баржі через всю країну
везли… чотири фури кавунів!
Не загрузили баржі й половину,
лукавий щоки ж вправно надима.
Гора родила макову зернину,
багато крику – діла ж геть нема.
І про ціну тих ягід безталанних
було б вже краще зовсім помовчать…
Не вистачить й по сотні грам киянам,
прийдеться чимось іншим добавлять.
Не дешево вартують кавуни,
коли пливуть вони від сатани!
05.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744859
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.08.2017
За хліб і сіль спасибі, друже,
й тебе запрошував не раз
до себе на гостину дуже
на хліб та сіль, і навіть квас.
Не з’їхав з глузду ще, нівроку,
не втратив форму, совість, такт.
В житті буває… навіть боком,
але й не думав, що отак!
Круті позавертав ти гами –
Усе пропало, дружбі край!..
Та перш ніж совати ногами –
листи уважно все ж читай.
Живи собі хоч триста років,
а не розмінюй дружби суть
і не роби поспішних кроків,
бо мертві бджоли не гудуть.
02.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Нас кличуть вижимали, упирі
і намагаються призвати до порядку.
Захиріли без нас би хабарі.
Ми посередники, а не якісь прокладки!
І ми не утечемо просто так,
і задарма ніколи не здамося.
Поки трудяга колупається у носі,
останній в нього вицупим п’ятак.
01.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744379
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.08.2017
Бувають в світі люди-лантухи,
що всередині лише із трухи,
і сиплються із них ті порохи
лукавим посміхом хи-хи все та хи-хи.
Для них цікаві лиш одні верхи,
а на низи вони завжди – хи-хи.
Немає значення – дорослі, дітлахи,
твердять своєї все хи-хи й хи-хи…
Такі в житті не бачили сохи,
і помічають лиш чужі гріхи,
самі ж повивертають кожухи,
а потім у рукав – хи-хи, хи-хи…
Гадають, що навкруг всі лопухи,
яким негодою позносило дахи,
ну, а вони, звичайно ж, пастухи.
Аж розпирає їх корисних від пихи.
Крилаті давлять горло їм птахи,
то й липнуть в пір’я ніби реп’яхи,
щоб власні розлетілися страхи,
а поза очі все одно хи-хи…
Я знав одну, не кращу від блохи,
яка мастилась в дорогі духи.
За всі звичайні й неземні жахи
її й прозвали так – мадам Хи-хи.
01.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744378
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.08.2017
На виключність не претендую й новизну,
усі слова вже сказані з віками,
та прагну поєднати давнину
з сучасної поезії рядками.
Первинний зміст, бо так вже повелось,
і лиш за суттю поспішає форма.
Як органічно об’єднати їх вдалось,
тут все – і кайф, і поетична норма.
Пишу давно, для себе, для душі
і це робити став не випадково.
Щасливим буду як мої вірші
в поезії своє все ж скажуть слово.
31.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2017
Хтось залишив ромашок на лавці,
невеличкий красивий букет.
Може квіти ті ніс він коханці
й разом з ними ще свіжий сонет.
В нім сплелися слова полум’яні
як зірниця любові зійшла.
Квіти ті ніс хлопчина коханій,
а дівчина чомусь не прийшла.
Чи прийшла, а затим посварились
і розтанула десь у пітьмі.
Згаряча назавжди розлучились
і лишилися свідки німі.
Вже й пелюстки покрились росою,
їх казкова краса відцвіла.
Плачуть квіти гіркою сльозою,
що кохання згоріло до тла.
30.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
Над містом пропливає ранок,
його міняє літній день.
Був непримітним цей світанок,
та раптом тут якийсь олень
вперіщив чергу з автомата…
Йому у відповідь – стрільба,
десь розірвалася граната,
а потім ще і ще одна…
Лунають вибухи і залпи,
надривно строчить автомат.
Хтось з пістолета із-за рампи,
веде стрільбу на перехват.
Враз завертілось, закружляло,
у місто вмить прийшла війна,
прилеглі житлові квартали
накрила хвилею вона!
Машини виють і собаки,
народ вискакує з квартир,
вже діти плачуть з переляку…
Хто ж того дійства командир?
Хто головний у тім ресурсі,
чому мовчать в часи війни,
чому поліція не в курсі?..
Хто спланував те? Хто вони?!
Хто неподобство оте скоїв?
Як повестися, що робить?
Повинен знать народ „героїв“,
щоб їх сповна нагородить!
24.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743277
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2017
[i](кінбурнські роздуми)
[/i]
Де води рік Дніпра і Бугу
та моря Чорного блакить,
лежить землі вузенька смуга,
що у південну даль біжить.
То кінбурнський шматок природи
відкритий сонцю і вітрам,
по тій косі колись народи
дорогу торували в храм.
Той храм святий без стін і мурів,
під куполом із тисяч зір,
без купідонів і амурів,
зі струн душевних замість лір.
Той храм величний – ліки серцю,
бальзам цілющий для душі,
допомагає нам у герці
й шикує думи у вірші.
23.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Ідуть жнива, кипить робота,
врожай збирають трударі.
Не закриваються ворота
на тік із ранку й до зорі.
Зерно із поля возять МАЗи,
газони й навіть трактори,
бо не справляються КАМАЗи
цієї літньої пори.
Лише під ранок на спочинок,
коли роса на хліб впаде,
з напівзакритими очима
свій лайнер комбайнер веде.
Та ненадовго, тут же в полі
години зо дві-три поспить,
а водії десь у стодолі,
і нумо знов мерщій косить!
Бо день в жнива півроку кормить,
дорогоцінна кожна мить.
Свої у полі влітку норми,
а взимку можна й відпочить.
23.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743211
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.07.2017
У полоні, донецькім полоні,
наші хлопці від болю мовчать.
Підло чешуть падлюки долоні,
але гідності їм не стоптать.
Дулом тицяють хлопцям у скроні,
та не можуть їх волю зламать!
Наші хлопці в російськім полоні,
їхні душі беззвучно кричать.
Їх катують і білі, й червоні,
та не можуть ніяк доконать.
Шаленіють собаки червоні,
тож потрібно нам хлопців спасать!
У полоні ворожім полоні,
наш народ, бідні люди, всі ми.
Нас тримають кати на припоні,
депутати, магнати, куми…
Нас бариги ведуть ніби коні
до безправ’я, тюрми і суми!
На пілоні, елітнім пілоні,
проститути від влади сичать.
Імпонують їм білі й червоні,
та чи варто те все вибачать?
До вподоби їм вори в законі,
довго будемо їх пробачать?!
19.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2017
Життя, життя… як той упертий ослик,
система доказів, потуг, сумбурних дій:
до сорока – що ти уже дорослий,
а потім – що усе ще молодий…
19.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742757
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.07.2017
Я намалюю краплями портрет
на склі вікна порою дощовою.
Він збереже думок моїх секрет,
яких уже зібралося сувої.
Я намалюю твій дівочий стан
і пустотливі, завжди ніжні, руки,
і гострий погляд крізь часу туман,
і пісню серця з нотками розпуки.
Я намалюю промені нічні,
що шлють із неба ще далекі зорі.
Вони, як твої очі чарівні,
крапки розставлять у одвічнім спорі.
Я намалюю жадібні вуста,
що завжди так бажали поцілунку!
Картину цю я бачу неспроста,
вона бринить в душі надії трунком…
Я намилюю лагідну тебе,
що в сонці розчинилася зимовім.
Упавши весняним дощем з небес –
даруєш нині почуття казкові!
19.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
Синочку, рідний, здавна так ведеться,
є цінності моральні у житті.
Дарма нічого в ньому не дається,
дай Бог це допоможе в майбутті.
Затям, мій синку, є на світі гріх,
який здолати зможе тільки вірність.
Його ти не пускай і на поріг –
то віроломна і підступна підлість.
Ще, сину, назавжди запам’ятай,
чесноти більшої немає у людині
ніж захищати дім і рідний край –
служити беззавітно Батьківщині.
Та не забудь, синочку, й поготів,
листаючи свою життєву повість,
що щастя більшого немає у житті,
як білосніжно-кришталева совість.
18.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742628
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.07.2017
Сини мої, мої соко́ли,
моя ви радість і печаль.
Моє ви волошкове поле,
моя надія, біль і жаль…
Моя ви доля триєди́на,
ви кожен з трьох – життя моє.
Моя ви пісня соколи́на, –
усе, що в ньому в мене є!
Сини мої, мої соко́ли,
ви честю завжди дорожіть.
У кожного хай буде со́ло,
але братерство бережіть!
17, 18 липня 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742538
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 18.07.2017
Є в грішнім світі категорія людей,
які свій зиск у всьому хочуть мати.
Такими кожного із них родила мати,
ростять такими і вони своїх дітей.
В сімнадцятім такі царизм звалили,
щоб світлий будувати комунізм,
царя з родиною всією підло вбили,
звернувши все на час і ленінізм.
Доноси у тридцятих штампували,
морили голодом нескорених братів,
у спини цвіту нації стріляли…
З таких режим рекрутував катів.
Такі в спецтрійках день і ніч трудились,
народних щоб скарати ворогів,
а потім на дружинах їх женились
й шукали знову світлих берегів.
Такі у комсомольці й комуністи
пролазили уперто і завзято.
З них прокурорів, суддів, КДБістів
вожді ліпили до восьмидесятих.
Такі Союзу підписали вирок,
комуністичний знявши свій костюм.
Ідеї царські тягнуть вже з задвірок,
їх у пройдох вже знову повний трюм.
Слизота ця поп’є з народу крові,
не скоро згасне тих перевертнів зоря,
бо знову пнуться ще й в художнім слові
у родичі самого Кобзаря!..
18.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742530
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.07.2017
Він Карамазовим племінник чи то брат
і орден має вищий, юридичний.
Парламентаріям усього світу – сват
і друг всіх президентів, закадичний.
Він доктор, академік, меценат –
еліта своєрідна, вища раса…
Мені байдужий весь той плагіат,
та родоводу не чіпай Тараса!
17.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742344
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.07.2017
Змінений, свіжий, покращений,
жовтий, блакитний, рябий,
з липи оливою мащений,
апофеоз ваших мрій!
Тільки купіть і забудете
болі, нудоту, понос,
завжди бадьорими будете
як монолітний колос!..
Пнеться реклама, старається,
чути оте звідусіль,
глиняні ж ноги лишаються
завжди за кадром… й то сіль!
Ницим хвалителям темників
зичу нараз від усіх,
щоб тих троянських хвалеників
сповна наїлись своїх!
15.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742161
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.07.2017
У кожного любов завжди своя,
та вічним почуття це не буває.
Вона як ніжна пісня солов’я –
також початок і кінець свій має.
Буває спалахне умить вогонь
і полум’ям ураз наповнить серце,
те птахою заб’ється між долонь
коханого у вогняному герці.
А іноді буває навпаки,
у першу зустріч будь-яких емоцій
і почуття десь жевріє й роки,
спливе ж колода потім та у оці.
Як довго існуватиме любов –
залежить це від кожного із пари.
Хай доки в жилах не застигне кров
і з неба вам світитимуть Стожари!
15.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Одеське літо, що вино іскристе,
у келиху промінням виграє.
Пригадую обличчя твоє чисте,
а з нього вроду ніжно сонце п’є…
Сором’язлива, лагідна усмішка,
немовби з моря прохолоди бриз,
проста і десь наївна навіть трішки,
а зачіска – дань моді чи каприз…
Але глибокі і кмітливі очі
розважливо звели мене з ума!
Стрункий, хай не осиний, стан дівочий
тоді ще довго в тонусі тримав…
Окіл укрили «снігом» все тополі,
в зеніті сонцем – волейбольний м’яч…
Ой, Оленько, найкраща в світі Олю,
тепер не віднайти тебе – хоч плач!.
07.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2017
За гроші більших зрадників не знаю:
як з ними вийдеш хоч на декілька годин,
їх поведінка мені серце крає –
додому завжди повертаюся один!
05.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741759
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.07.2017
З’їда коханця самка богомола,
не дочекавшись скінчення екстазу,
і не тому, що боса вона й гола –
не хоче непокоїтись. Зараза!..
25.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741714
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.07.2017
А скільки буде два помножити на два? –
спитав малюк у двієчника тата.
І той, ретельно підбираючи слова,
промовив повагом – Багато!..
07.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741602
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.07.2017
Хоча в житті й не зайва обережність,
але надмірна – то не кращий крок.
Той, хто знайшов себе, – втрача залежність,
усю залежність від чужих думок!
21.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2017
Катастрофічно мало навкруги добра,
як мало вчинків добрих роблять люди.
Ще милосердя не настала в нас пора,
тому й панують зло і лихо всюди…
15.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061509777
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2017
Господи! Спаси і збережи
світ цей грішний, що крихкий настільки.
Ти прости і злості не держи,
та пробач мені мої помилки.
Не кляну життя свого дорогу,
лиш спокійно прагну розібратись –
може в чомусь завинив я Богу,
що прийшлось до строку розпрощатись.
Біль у серці й туга невгамовна,
каменем лягли на мою душу,
все нудьга скувала невимовна,
весь закляк і з місця я не зрушу.
Господи, гріхи мої прости,
змилуйся прошу, великий Боже!
Вбережи нас грішних від біди,
бо крім тебе це ніхто не зможе.
16.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740607
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 05.07.2017
Відносини статей були складними споконвіку,
хто б вам там що розповідать не намагався,
бо жінка створена зробить щасливим чоловіка,
де б той нещасний безуспішно й не ховався…
04.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740548
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.07.2017
А за вікном нічого, окрім мли,
а у душі нічого, окрім пустки.
Барвисті мальви вчора ще цвіли,
та вже сьогодні лише туги згустки.
Упало небо на життя поріг,
а чисті зорі темрява накрила.
Дивлюсь на перехрестя трьох доріг
і безпорадно опустились крила.
Позаду – чорна зрада і пітьма,
направо – балахонів білі шати,
оптимістичного наліво теж катма
і ні в кого поради запитати…
Нема про поміч в кого попросить,
та й варто чи волать про допомогу…
Як втратив у житті червону нить –
ніхто не допоможе, окрім Бога.
02.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740203
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2017
Два береги з’єднав собою міст,
зібрав до купи дві частини міста.
Який же майстру треба мати хист -
побудувать шедевр такого змісту.
Чи не єдиний в унікальності своїй,
серед братів він просто неповторний.
Яскраве втілення польоту смілих мрій
й до єдності порив непереборний.
Таким величне завжди до снаги,
бо іншої мети вони не знають.
Життя буремного далекі береги
вони собою самовіддано єднають.
02.07.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117070202270
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740193
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.07.2017
У нас нема війни, та зведення із фронту
лунають з телевізорів щодня.
Сепаратисти просто так, для понту
прицільно луплять із гармат і навмання?!
У нас нема війни, та майже кожну днину
загиблих і поранених везуть.
Чом нісенітниці вже треті роковини
тоді нам про якесь АТО верзуть?
У нас нема війни, шановне керівництво,
навіщо ж про летальну зброю ґвалт?
Щоб руйнування маскувать під будівництво,
їм тимчасовості АТО придати кшталт?
Війна в нас справжня третій рік уже триває,
її розпочали й ведуть свої архонти.
Вона життя й здоров’я кращих забирає,
бо б’ються патріоти на два фронти!..
29.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739846
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.06.2017
Життя міняється, на жаль не в кращий бік,
багато друзів перейшли в розряд знайомих.
Десятки років був звичайним чоловік,
та з’ясувалося – не всі ще в нього вдома...
Чи може розум ненароком заблукав,
чи розлютила його друга поведінка,
та півстолітню майже дружбу вмить порвав,
як не сподобалась йому якась картинка.
Яка потреба по життю ходити кругом
й відтак собою та особа що являє,
коли під час розмови в чаті з давнім другом
свою частину переписки видаляє?!.
Якщо зненацька давня дружба раптом зникла,
ще не найбільше то в житті, повірте, зло,
бо справжня б дружба з часом не поникла,
те означає, що її і не було...
Як взагалі немає друзів у людини –
вона не просто прожила життя своє.
Та значно гірше може бути лиш єдине –
коли вона упевнена, що є!..
червень 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2017
[i](із циклу „Я вірю“)[/i]
Відквітнули сади Семіраміди,
зронили віти над аля́удським мостом.
Давно весняні чарували види,
коли дерева укривалися листом.
Пройшли роки – кубельце опустіло,
розбіглись діти, кожен хто-куди.
Нема й до саду вже нікому діла,
ніхто не дасть йому стражденному води.
Лиш бур’янам тепер в саду роздолля,
у зріст міцний чортополох стоїть.
Для шкідників настала вільна воля,
нема кому ту нечисть потруїть.
Для кого ж дім той світлий будувався,
де ледве не наклав своїм життям?..
Якби ж то знав, можливо б не старався
і не обманювався світлим майбуттям…
Пройдуть роки, минуть десятиліття,
та все ж настане завтра золоте.
Нові дерева знов розпустять віття
і сад мій над Інгулом зацвіте!
28.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739722
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.06.2017
В однім гаю вродилось гороб’я.
Воно було таке худе і кволе,
що навіть немала його сім’я
за ним ходила назирці довкола.
Само маля літати не могло,
спочатку ледве-ледве що ходило.
Так день за днем жило собі, росло,
від хижаків уберегли насилу.
Від’їлось трохи, пір’я наросло,
із часом у колодочки убилось,
а далі навіть стало на крило,
хоч довго ще затим літати вчилось.
Набралось хисту, вже таке метке:
то там, то тут поцупить насінину;
кубельце звило, тепле і м’яке,
та все тягло до нього без спочину.
Навчилось де, коли, кому лизнуть,
цвірінькнути чи піднести шматочок,
а інколи, де треба, зісковзнуть…
Вже завело сім’ю, синів і дочок.
Потому склалось непомітно так,
що піднялося по життя драбині.
Горобчик наш далеко не простак,
на крила поглядати став орлині.
І ціль завітна воробцеві та
усе сильніше душу зігрівала.
У жевжика з’явилася мета,
замало стало рідного кагала.
Інтриги він безперестанно плів,
навчився далі гарно говорити –
посулами пташиний рід скорив,
електорат вдалося одурити.
В непевний час полізла напролом
і зрештою добилася та _нида –
обрали головним таки орлом
безрідну і улесливу єхиду!..
А далі понеслось все шкереберть,
затісно стало жевжику у стрісі –
кишені він свої набив ущерть
і став ховати скарб у іншім лісі.
Фінансово де зовсім інший лад,
відмінні від свого гайка́ порядки –
крав в ріднім лісі максимально гад,
а мінімальні там платив податки.
Ось так у гай прийшли скрутні часи,
всім заправляють брехуни і хами.
Птахи летять уже в чужі ліси,
бо горобці панують над орлами…
14 – 25.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017
День прекрасний – не тане й тепленько.
Мабуть є ще в природи ресурс.
Ну, і як це буває частенько –
на ліричний лягаю я курс.
Серце б‘ється, мов п‘яний мертвецьки,
влив з півлітра й скінчуся за мить.
Просто випив шість кав по-турецьки –
ось воно вже сердешне й болить!
Доз таких я вам пити не раджу,
як не раю я навіть любить!
Бо ловкач вам майстерно докаже,
що, існуючи, можна й не жить.
Жити можна і треба, й багато:
ревнувати, страждати, любить.
Якщо плентати й час марнувати –
то вже краще співати і пить!..
Бо натомість, моргнути не вспієш,
а пора уже й ладан вдихать.
Засумуєш з нудьги, порадієш
перспективі у ящик зіграть.
Жити так треба, щоб перед смертю,
ти безмірно себе не картав,
а сказав, сміючись з круговерті –
пив, любив, ревнував і страждав!
Ні, все рівно природа багатша!
День який! Словеса – маячня!
Втім, Висоцький писав би інакше:
„Царство навпіл, мерщій, за коня!“
09.03.2017
[i]* Спроба перекладу чи за мотивами твору Володимира Висоцького „День на редкость“.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2017
Довірливість нам, зазвичай, виходить боком,
бо часто з підлістю приходиться стикатись,
а світ настільки став нещирим і жорстоким,
що боїмося ми уже і закохатись…
18.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061804296
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738334
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 18.06.2017
Страждати може все, навіть скотина.
Страждання – це найгірше із страстей.
А найнещасніша у світі та людина,
яка пережила своїх дітей...
15.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061505337
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2017
Тебе ніхто і нізащо не переможе,
як не захочеш животіти у ярмі.
Забрати честь у нас повік ніхто не зможе,
якщо її ми не утратимо самі…
Зі слів не варто городить рогатки
бо вчинки скажуть красномовніше за нас.
Якими будуть пам’ятати нас нащадки,
покаже об’єктивно тільки час.
15.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061504522
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2017
Вже матіола пахне ніжно,
навкруг буяють різноквіти
і цвіт акацій білосніжний –
до нас прийшло нарешті літо!
Бринять смарагдові отави,
жасмин духмянить, пахне м’ята,
а очі вабить світ яскравий –
то червень одягнувся в шати!
Нам вітер пісеньку співає,
гуркоче грім у царстві квітів.
Бджолина музика лунає
й чебрець заводить в душу літо.
Сіяють лілії і мальви,
підкорює палітра ця.
Чарівно линуть звуки арфи
і радість сповнює серця!
13.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061303413
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737713
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.06.2017
Повстання гідності таки перемогло –
негідники дорвалися до влади.
За що ж народу стільки полягло?
Щоб слухати щодня одні тиради?
Все про реформи – ті, яких нема,
чи про стабільність в злиднях бовваніти.
Покращання чекали, та дарма,
не дочекаються його і наші діти.
Стабільно падає добробут у людей,
не менш стабільно піднімають ціни.
Народ тримають урки за свиней
і кормлять брудом з продовольчої корзини.
Нарешті кинули обіцяний „безвіз“,
немов собакам зголоднілим кістку.
Кому потрібний віз той без коліс,
коли у більшості нема що класти в миску?!.
Знов парить мізки нам свій „кінь в пальто“,
„кривавий пастор“ вивертає лати –
вже не підходить їм формат АТО,
бо супостата так повік не подолати!..
Їм повноваження і кошти подавай,
не вистачає Петьці знову влади.
Як завше обіцяє люду рай
й сепаратистам миттю дати раду!
Так доки будуть ті негідники на нас
свої кармани й пельки набивати?
Невже не прийде довгожданий час,
коли у владу будем чесних обирати?!
13.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061310525
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737712
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2017
Трактують вільно багачі свободу,
брехня й цинізм їм стали річчю звичною –
це ж стільки треба вкрасти у народу,
щоб карна справа стала політичною?!.
13.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061303195
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737578
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.06.2017
Чия ж вина, що милий образ твій
до ранку не дає зімкнути очі,
пари́ть мов ангел в мене в голові
і тихо про кохання все шепоче?
Твій подих відчуваю в тишині.
Мої думки з ділами ти звіряєш?
Обман відкрить силкуєшся в мені,
підрахувать все й вимірять бажаєш?
Твоя любов все ж не така міцна,
щоб просто в головах у мене встати.
Моє кохання не здола вона,
на варті вдвох ми, тож не будем спати!
Не можу я забутись навіть в сні,
бо інші поряд, та ген-ген мені…
12.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061204959
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2017
На жарти щодо сексу і борщу
всім власницям приваб й осиних талій
у відповідь свою стрілу пущу,
що шлунок завжди вище геніталій!
Щось з юності не можу пригадать,
аналогічно також в віці старшім,
щоб мужиків завжди тягло гулять,
коли їх шлунки буйно грали марші…
А ще в народі мудрість є велика,
таким жінкам вона як подарунок, –
короткий шлях до серця чоловіка
лежить природньо саме через шлунок!
09.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060906270
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737231
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.06.2017
[i](байка)[/i]
В одному лісі, на пригірку,
де колом річка завертає,
жили собі в глибоких нірках
великі дві пташині зграї.
Стрижі, сами собі на милість,
у глині вирили домівки,
а потім горобці прибились
і кожному ставало нірки.
В один із днів, яких багато,
лиха підкралася біда –
горобчика побіля хати
куниця вкрала молода.
Але не встигла з’їсти птаху,
бо те помітили стрижі,
і щоб нагнати хижій страху
крутити стали віражі.
Відважно ворога дзьобали,
а кігті рвали без кінця,
і зрештою усім загалом
спасли малого воробця.
Перенесли до себе в нірку,
старались рани залічить,
харчів йому поклали мірку
і жевжик залишився жить.
В родину серпокрилу влився,
став схожим на метких стрижів,
навчився у небесній висі
вертіти згодом віражі.
З тих пір стекло води немало,
щурів як рідних він приймав,
та нелегка пора настала –
в сусідів почалась війна.
За їжу сталась суперечка,
бо знахабнілі горобці,
клювали влад і недоречно
усе на тім і цім кінці.
У тому горобець конфлікті
відкрито участі не брав –
у дійсність вгруз по самі лікті,
сім’ю уже і діток мав.
Йому б підтримувати ближніх,
адже спасли життя щури,
та не забув рідню колишню
і зачаївся до пори.
Отак боролись в ньому совість
і гідність з честю пополам.
Скінчається моя вже повість...
Сказати що хотілось вам?
Горобчик все частіш цвірінькав
та гордо крильця розставляв.
Вже на стрижів спідлоба зиркав
і рід свій сірий прославляв!
У спорі верх отримав рід.
Як не крути, то роду плід!
09.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060903672
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2017
Останній час кричить нарід завзято –
нардепам треба дати автомати.
Як не хотять нормально працювати –
нехай ідуть Вітчизну захищати!
Побійтесь Бога, людоньки, а то
ви з глузду з’їхати чи дурману об’їлись.
Коли їх обирали, ледь не бились –
тепер же всіх відправити в АТО?!
Екзамен цей з них не пройде ніхто!
Та вже як вам набридли депутати,
не треба їм давати автомати.
Згадать достатньо сталінські штрафбати –
на кожного з них вистачить лопати.
Та й це не все – ще треба потрудитись,
щоб крутії ті не зуміли змитись,
а тому смертоносні їм лопати
до рук колючим дротом слід в’язати!
Щоб вже коли таки підуть до бою,
ніхто із них не позбавлявся зброї
не спокусивсь лягти десь в оборону,
ну, а тим більше, здатись до полону!
А на чолі того численного загону
не треба ставити якогось вітрогона,
бо командир повинен бути не Х@йло,
а наш говнокомандувач Брехло!
Боюсь, що в цій війні не виживе ніхто,
як той загін ми не відправим до АТО!
08.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060808022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737116
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.06.2017
Я слухав Ніч і ті її слова,
що жоден День не може бути вічним.
Ще теплилась надія ледь жива,
та все одно, бо день скінчиться ніччю.
Все має свій початок, свій кінець
і тільки Всесвіт істин тих не знає.
Так влаштував, так вирішив Творець,
а ми лиш книгу Вічності листаєм.
У кожного у ній своя глава,
та обраним дістатись може й розділ.
Хоч всякий має в ній свої права,
але й обов’язків позбутися не просто.
Я слухав Ніч і зрозуміть спішив,
до ранку часу обмаль залишилось.
Невже весь день я лиш людей смішив,
а сталось зовсім інше ніж хотілось?!.
08.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060806422
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737115
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2017
Вчора з кумом утворили
ми свою боївку,
а сьогодні обладнали
у гайку криївку.
В зворі викопали яму,
наносили хмизу,
затягли туди дивана
і харчів валізу.
Не забули про набої
та стару гвинтівку.
Залишилося останнє –
підшукати дівку!
Щоб варила нам наїди
й бинтувала рани,
коли хтось після обіду
упаде з дивану.
Прала в тиждень раз білизну,
бігала по пресу,
сірники та пиво з сіллю
вночі, до експресу.
Інформація відверто
з кумом нам поможе
і дружин своїх упертих
разом переможем!
07.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060705338
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736975
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.06.2017
Кожен має свій вир і вершину,
є у всякого звір* і гора.
У одних усього в три аршина,
в інших – з пік, ніби чорна діра…
Кожен сам обирає дорогу,
що його поведе в майбуття.
А яка вона буде, лиш Богу
те відомо – таке в нас життя…
Та чим вище залазиш нагору,
тим загроза упасти росте,
тим невпинно густішає морок
і все далі летіти у степ…
07.06.2017
[i]
* Звір 2, звору, ізвір, ізвору, чол., діал. яр. http://sum.in.ua/s/zvir .
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060708341
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736974
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2017
Чи заповідей Божих не читали,
чи може то якийся катаклізм,
що віднедавна на озброєння узяли
вони марксизм забутий й ленінізм?!.
Торгують оптом вірою і вроздріб,
убивцям підлим відпускаючи гріхи,
та сіють поміж нами дикий розбрат,
брехні і смути розсіваючи міхи.
Безжалісно цькують на батька сина,
освячують знаряддя для війни.
Що сиротою ж лишиться дитина
їм не болить, не їхні то сини!..
Байдужі їм убиті і каліки,
жінок багато – вродяться іще.
Що хтось не жив і половини віку,
їх совість „християнська“ не пече.
Яка там совість, звідки їй узятись
у виродків із шостої палати.
Скоріше, браття, треба позбавлятись
попів московського патріархату!
06.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060607203
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736837
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2017
Я стежкою поміж ланів ішла,
вінком сплітала польові ромашки,
а угорі мені співала пташка
і щедро радість з піснею несла.
Ішла неспішно між густих хлібів,
ловила запах літа й короваю,
діставшись непомітно так до гаю,
що за ланами вдалині бринів.
Ступала пішки з міста до села,
дорогою букет збирала квітів,
мандруючи немов з весни у літо,
з собою гарний настрій всім несла.
Наслухалась природи я пісень
у перший незабутній літа день!
01.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017
Вставайте, графе, ранок уже скоро,
із підземелля кличуть нас давно, –
дзвінкі слова Остапа-командора
не раз лунали з книги і кіно...
Пройшли часи, не ті тепер Остапи,
мільйон – дитячі забавки для них.
Тепер крадуть мільярдами сатрапи
і це, повірте люди, вже не сміх...
Нам залишилось мало, чесне слово,
до підземелля, тобто кабали.
У ті часи такого Ільф з Петровим
і уві сні доперти не могли!
Хто переможе – Бендер чи Бандера?
Та перемога змінить весь наш світ,
бо визначить, яка наступить ера
і скільки Неньці ще лишиться літ...
05.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060509079
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2017
[i]Світлій пам'яті Любомира Гузара
присвячую
[/i]
Він гімн Людині все життя співав,
всемірно прославляв її чесноти.
Тепер і сам перед Всевишнім став
та на вівтар поклав свої вже цноти.
Він Богу присвятив своє життя
і навіть смерть його слугує вірі –
усе робив для Неньки майбуття,
щоб ми жили у злагоді і мирі!
Я, зазвичай, не жалую попів,
та і за що тих москалів любити,
а преподобний Гузар все ж довів,
що всім вірянам можна в мирі жити.
Святим вже за життя його всі стали звать
і з часом дійство те таки звершиться.
Та не спішіть його в святі зарахувать,
зразком Людини він ще хай лишиться!
05.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060505260
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736678
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.06.2017
Він ненавидить серцем всім євреїв,
антисемітство – друге його я.
Не конкуренти їм повії, навіть геї,
на другий план пішли робота і сім’я.
Жиди! Жиди! Кругом одні жиди! –
старими гаслами цю тему він зачовгав.
Охолодися та попий води,
бо так і з глузду з’їхати недовго.
02.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060204517
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736515
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 05.06.2017
Думи мої, думи мої – лихо мені з вами,
ви приходите частенько уночі зі снами.
Бачу в снах земних частіше Кобзареву кручу
і Тарасові питання, хай простить, озвучу:
Діти мої, українці, вже немає сили
споглядати, як ведете Неньку до могили!
Чом гризетесь як собаки кожної години,
чи покинули шукати у собі людину?!
Чом до влади ви обрали підлих і продажних,
чи майбутнє України вам уже не важно?!
Чи все рівно вам, як діти будуть ваші жити,
що прийдеться їм сердешним скніти і тужити?
Чому ж браття-українці за ці довгі літа,
виконать не спромоглися мого „Заповіта“?
Чому носите кайдани із чужої мови,
чи ви зовсім не нащадки скіфів гонорових?!
Чи уже вас не лякає доля гайдамацька
і скінчила в ваших жилах кров текти козацька?
Чом надієтесь, блаженні, й досі на чужинців
і чекаєте даремно ви від них гостинців?
Чом танцюєте під дудку зайдів без зупину,
глитаїв, яким байдужа доля України?!
Чом народ у власні руки все ж не візьме владу
й Конституції своєї не здійснить укладу?!
Запитання, запитання вільну душу крають,
тільки відповідей чомусь до сих пір немає…
Вже немає в мені сили на все це дивитись,
так і хочеться воскреснуть та в Дніпрі й втопитись.
І вражою злою кров’ю перед тим умитись!
04.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060404369
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736514
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.06.2017
Воно в своїх очах величне,
бундючність з нього так і пре.
Для нього їсти справа звична –
все чавка, смокче, топче, жре…
Йому все мало, очі б їли,
коли руками не сягне.
Таке наїло вже барило,
що землю під ногами гне.
Воно повчає всіх без міри,
все зауважує, корить…
В свою непогрішимість вірить
не полишає ні на мить.
У кожного в житті нерідко
своє стрічається воно.
Таких торкатись навіть бридко,
воно було і є лайно.
02.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060202009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736370
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2017
Панянки, любі, перш ніж принца виглядати,
погляньте все ж на віддзеркалення своє
і спробуйте самі принцесами ви стати,
а то кобили у всіх принців уже є.
03.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060308612
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736368
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.06.2017
Вбиваючи гвіздок людині в душу,
подумай, чи не варто зупиниться,
бо вибачить вона великодушно,
а дірка – назавжди́ уже лиши́ться.
31.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2017
Зарікалася свиня
огород не рити,
ще не хрюкать навмання,
гидить не в корито,
не маститися в послід…
і подібні байки,
бо побачила, що дід
став гострити швайку.
Часто так нещирий люд
розпускає слину,
коли смажений когут
вже дзьобне у спину.
02.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736226
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.06.2017
Сьогодні ми святкуєм гарне свято –
день юних квітів нашого життя.
Тут не важливо, мама ти чи тато,
бо то надії й світле майбуття.
Сьогодні ми вітаєм наше завтра,
маленьких, більших, навіть молодих.
Ніколи не погасне хай ця ва́тра,
ми все життя радітимем за них.
Нехай в віках те полум’я палає,
малеча краще хай живе за нас.
Бо ліпшого в житті батьків немає,
як чути сміх дитячий повсякча́с.
01.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060111024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736105
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.06.2017
[i](семітсько-антисемітські роздуми)
[/i]
Євреїв не любили завжди й всюди,
з Єгипту не єдиний їх „ісход“.
Й прості давно не жалують їх люди.
Яскравий приклад – Юда з Керіййот.
Та що казати, як уже й апостол
Ісуса зрадив, вчителя, Христа!
Це лиш мазок, не все в житті так просто…
Чому ж в євреїв доля непроста?
Можливо в іншому тут криється причина,
що Бог обрав навіки цей народ?
То правда вся чи тільки половина,
хто готував цей ситний бутерброд?
Все ж спробуєм у всьому розібратись,
чи вдасться нам те дійство зрозуміть.
Хоча, щоб за нелегкий труд цей братись,
євреїв треба також і любить.
І серед них бувають справжні люди,
це лікарі, юристи, вчителі…
Вони живуть і трудяться повсюди,
хоч мають статки досить немалі.
Та почнемо спочатку, по порядку,
з часів далекого утворення Землі.
Уважно треба прочитать нотатки,
щоб не зсукать чергової петлі.
Відкриєм книгу книг і що ми бачим,
що Бог, Ісус і Дух його святий –
це три поняття в одному… Неначе
в народній казці триголовий змій.
Як бути з передачею єврейства,
й чому можливо те лиш через жінку?
Наука це? Ознака архірейства?
Нерівність чом така чи біс в печінку?!
Це дійсно так, а чи нове паскудство
і не прихована кривава вічна драма?
Від Єви і Адама пішло ж людство,
та жінка – то лише ребро Адама!
Віками юди Біблію писали
народи інші щоб тримать в ярмі?
Собі світила в небі розставляли,
щоб гоїв тим гноїти у тюрмі?
А називати як не фарисейством
їх поведінки невід’ємну суть –
сповідують всі майже іудейство,
та християнство іншим все ж несуть?!
Чом Гітлер ненавидів так євреїв,
хоч в ньому й іудейська кров текла?
В них дійсно може бачив фарисеїв,
джерело підлості, підступності та зла?
Чом козаки євреїв не любили,
жидами називали шинкарів?
А скільки раз вони їх люто били,
та ті вертались знову по порі…
Невже змирились з долею тією,
тримали камінь у своїй душі?
Чому жиди природою своєю
і зараз переважно торгаші?
А може не така й складна загадка,
в усьому винуватці тут червінці,
і в зовсім іншім криється розгадка –
у хитрій, непотребній поведінці?!
травень 2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053103555
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736104
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2017
Останній день весни прямує світом.
Останній день, та не останньої весни!
А завтра нас зустріне тепле літо,
хай буде урожай його рясний.
Останній день нас барвами хвилює –
апофеоз весняної пори!
Палітру ж завтра літо підфарбує
і поступово зблякнуть кольори.
А там і осінь вже не за горами,
ліси і доли прийде золотить.
Дощам та вітру знов відкриє браму
і неба посірішає блакить.
Зима поставить в цьому дійстві крапку,
бо королева сніжна все ж вона.
Усіх одягне в шуби, шалі, шапки…
Та знову переможе всіх весна!
31.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053103961
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735932
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.06.2017
Ви в мокшанських болотах скитались,
Київ тисячу ж років стояв.
А державність, хоч як не старались,
хан Батий вам з Орди заснував.
Я в десятім коліні козак,
в мене предки женці й ковалі.
Росіянин мені не земляк,
не брати ви мені, москалі!
Піднялися, на ноги зіп’ялись,
і колиску мерщій шматувать.
Сотні років русинів старались
ви у рабство московське загнать.
Я в двадцятім коліні козак
з роду гордих майстрів Мачулів.
Хай накриє ординців гроза,
не брати ви мені, москалі!
Україну ви завжди ділили.
Було мало своєї землі?
Ляхів з турками вічно хвалили,
ще й литовських чужих королів.
Я в тридцятім коліні козак,
хай Московія втоне у злі.
Білорус мені брат і поляк,
але тільки не ви – москалі!
А розмови про мир і братерство
ви розбили об Крим і Донбас.
То лиш гасла, в житті ж – мародерство,
сотні б років не знали ми вас.
Я й у сотім коліні козак,
і господар на рідній землі.
Українство – то карма, то знак,
не брати ви мені, москалі!
31.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053104386
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735931
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2017
Прокотився місяць небом, зіронька зайшла.
Цілу ніч чекав на тебе! Чом ти не прийшла?
Аж до ранку придивлявся, танув від журби.
Та усе ж не дочекався там, біля верби…
Може сталось що з тобою в цю травневу ніч?
Серце злилося журбою! Люба, в чому річ?
Ліг, укрився з головою, бо не годен спать...
Прийде нічка й під вербою буду знов чекать!
Я уже було наділа вишиту сорочку,
ще й намисто начепила аж у три рядочки!
Та не встигла і ногою ступити із хати –
на побачення з тобою не пустила мати.
Макогоном частувала, потім взяла тичку,
що з тобою простояла я минулу нічку.
Вже коли вдягла сандалі – знову мене била
і кохатися надалі геть заборонила!
А іще сказала мати, стрінусь як з тобою –
буду жити замість хати в лузі, під вербою…
30.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053005714
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Любить одних – нелегкий хрест,
а ти і без ума прекрасна.
Привабностей твоїх секрет –
життя розгадка одночасно.
Весною чути шерхіт снів,
думок та істин шелестіння.
Мовчи прошу, не треба слів,
в них шансів мало на спасіння.
Непросто вранці враз прозріть,
весь мотлох викинуть із серця
і не вимазуючись жить.
Не всім таке в житті дається!
30.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117053001839
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2017
І де береться в тебе стільки сили,
щоб змореною владувати мною.
Моїм очам вже білий світ немилий,
в мені обман панує сам собою.
Чому не має меж чарівність зла,
де владу гріх з упевненістю звив,
що чорні я прощав твої діла,
як цноту у тобі його любив?
Усе бридке, що інші відкидають,
в моїх грудях лиш ніжність викликає.
Люблю я все, що люди проклинають,
та строго не суди мене, Данає.
Достойний щирого кохання той,
хто недостойну любить ніби гой.
29.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052906851
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2017
Говорять, що за потиском руки
людський характер можна прочитати.
Не всіх людей, а лиш чоловіків.
Жіноцтво – справа інша, що й казати.
Особа щира – міцно, зазвичай,
і другу, й незнайомцю тисне руку.
Таку людину – гинь, а виручай,
вона розділить з вами радість й муку.
Багато руку стримано дають,
їх потиск, скажем, так собі, нейтральний.
Він ніби каже – ось моя вам суть,
не дуже щирий, та і не брутальний.
А дехто власну руку вам дає
так велично, немов би скарб дарує.
Він любить лиш себе, лиш я своє,
для нього інших в світі не існує…
У чоловічім потиску руки
душа мов визирає з-за лаштунків.
Не поважаю тих чоловіків,
що руку подають як для цілунку.
28.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052807162
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Я пив вино, немовби кров червоне,
що краплями по бороді текло.
Ту кров густу зронили стиглі грона,
воно частинку сонця принесло.
Я пив вино життя, нетлінний трунок,
як даром божим мовчки смакував.
У ньому істини безцінний подарунок,
терпкий на смак, п’янкий букет із трав.
Я смакував старим святим напоєм,
і згадував легенди про Христа.
На тій горі було нас тільки двоє,
все починалось з чистого листа…
28.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052801615
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735480
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2017
Опівдні рівно виклада Юхниця
на сайт щоденно два нові вірші.
А далі що? Складає на полицю
й синоніми до вус шука мерщій?
Один ворожою, другий на рідній мові…
Сказати хоче що отим поет?
Кому потрібні вірші ярмаркові?
А може тим, що кличуть „их там нет“?
Навіщо твори він свої ховає
і хто оте добро буде читать?
Чи може він настійливо чекає,
що їх в папері будуть купувать?!
23.05.2015
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052307654
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735479
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.05.2017
Що можу дати я такій як ти?
Можливо кілька днів палкого сексу,
годинку пристрасті опісля самоти
й хвилинки три такого політесу:
Твій внутрішній, не вигаданий, світ
мене цікавить навіть перш за все.
Я бачив різних за десятки літ:
в панчохах, босих, голих, на шосе…
Та зовнішня, природна красота –
лиш машкара чи новорічна маска,
бо всередині часто пустота
й за постіллю чомусь зникає казка…
Ти відповідь спочатку дай собі –
що саме все ж отримати хотіла.
Бо як тепер повірити тобі,
якщо вже й інших ти брехати вчила?!.
23.05.2017
* Коментар-відповідь на твір „А что ты можешь дать такой, как я?“ автора сайту „Клуб поезії“ Only god can judge me: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734587
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052309311
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735352
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.05.2017
В Одесі в честь візиту Президента
зірки комуністичні поховали –
закрили кульками до певного моменту…
Ось так її й „де- ко́му-ні-зували“!
Тут все просякло духом комунізму,
його батьки були б напевно раді –
хоч не сховали ницого цинізму,
зате центральні сходи при параді.
Йому робити нічого в столиці?
Постійно не набридло красуватись?!
Але воно летить за три землиці,
на фоні щоб масовки хизуватись.
Турецький парк взяли в залізні грати,
на зустріч пропускали лиш по спискам –
підібраних завчасно кандидатів,
в яких усе написано на писках.
Та жирний боров краще б замість того
прийшов скромненько й тихо став на люка.
Дізнатись щоб, що думають про нього,
достатньо очі підвести на Дюка!
Ніхто крім нас не подолає зло –
брехло завжди було і є брехло!
До того ж в нас тепер своє х@йло...
26.05.2017
https://site.ua/sternenko/7602-odna-godina-v-ochikuvanni-poroshenka-v-odesi-260517/
http://otrageniya.com.ua/politika/gorod-za-reshyotkoy
http://iamir.info/48418-metallicheskij-zabor-i-dva-rjada-nacgvardii--tak-poroshenko-ljubit-odessu
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052604621
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735351
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2017
Ой, не світи, Місяченьку, не світи нікому,
коли йтиме козаченько від мене додому.
Коли буде повертатись до дітей, дружини,
щоби люди не дізнались, що був у Галини.
Ой, не світи, Місяченьку, ти у темну нічку,
я ж своєму миленькому подарую свічку.
Щоб та свічка в темну нічку горіла-палала,
бо солодшого за нього я іще не знала.
Ой, не світи, Місяченьку, сховайся за хмари,
в темну нічку краще діють мої чорні чари.
Вони манять і дурманять, збивають з дороги,
у власного ж чоловіка усе ростуть роги…
Ой не світи, Місяченьку, – все йому шепочу
бо я жінка молоденька, ще кохатись хочу.
25.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052504124
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735202
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2017
Ой Тамаро, ти Тамаро, Тамаро Дудкова!
Чом насупила як хмари свої чорні брови?
Чом примружила хитренько свої карі очі
й зустрічатися не хочеш зі мною щоночі.
Ой, Василю, Василечку, ти такий гарячий,
не пройшло іще й неділі як мене ти бачив.
Як частіше бачить хочеш, то мерщій женися,
та якщо грошей не маєш – тільки посміхнися.
Я щоденно на роботі, зранку й понад вечір,
мені тільки не хватає – ще й жону на плечі…
А зустрітися так хочу, люба, із тобою,
що молю – прийди, кохана, в хатку під вербою!
Хоч ти хлопець і примітний, маєш гарну вроду,
та не знаю через річку я мілкого броду.
Якщо хочеш, Василечку, частіше стрічатись
збудуй місток кришталевий й марно сперечатись.
Хоч я хлопець молоденький й до дівок охочий,
та не можу все ж забути твої карі очі.
Карі очі, чорні брови мене полонили,
файні ніжки й стан дівочий зведуть до могили…
Збудуй місток кришталевий, перильця із срібла,
щоб при місячному сяйві вистачало світла.
Замість хатки під вербою ще й палац до неба,
як збудуєш, Василечку, – вже піду за тебе.
Ой, ти доле, моя доле, мабуть не женюся,
як гуляти так не вийдеш – в річці утоплюся!..
24.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052404407
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735201
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2017
Ні, я не критик. Я аналітик
і невиправний реаліст.
Та скажу чесно, бо ж не політик,
аналізую у гриву й хвіст!
25.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052504175
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735068
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.05.2017
Я, любі друзі, нагадати хочу
одну народну мудру поговірку:
Не схоче *** – то кобель не скоче,
не буде тикать олівцем у дірку!
Чи не тому в наш час гучний парад
подружніх зрад?!.
А ще згадайте приказку одну:
ЯКЕ там їхало кудись чи йшло…
Кінцівку має все ж вона сумну,
бо здибало ТАКЕ ж саме х@йло.
Як честь і совість ставиш так на кін,
то й буде – клин!
25.05.2017
*** Зірочками адміністрація сайту запечатала слово "$учка", яке міститься практично у всіх словниках української мови:
http://sum.in.ua/s/suchka
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57578-suchka.html#show_point
http://slovopedia.org.ua/search.html
http://www.lingvo.ua/uk/Translate/ru-uk/%D1%81%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735067
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.05.2017
Якщо мене ти будеш зобижати, –
говорить чоловікові дружина, –
піду на курси стерв і будеш знати –
гикнеш, що не купив мені машину!..
А чоловік претензії дослухав
і, зрозумівши, що жоні пече,
з останніх сил усе ж зібрався з духом
і мовив тихо: «Так, викладачем»…
24.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052408325
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2017
Усім відомо – істина в вині.
Коньяк – це благородство і шляхетність.
З горілкою пригоди лиш одні –
фальсифікати піднімають смертність.
В воді мікробів стільки, аж кишать!
Уважно вибирати треба дуже,
бо й самогонщики нерідко вже грішать.
То що сьогодні пити будем, друже?!
23.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052308700
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734909
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.05.2017
Твоя душа така проста і чиста,
ще й по-дитячому окрилено-легка.
Вона немов та райдуга барвиста
й така прозора, як вода струмка.
Твоя душа – це птаха у польоті,
як жайвір, що у небі майорить.
Як ластівка, по крові й навіть плоті,
що неба стрімко розріза блакить.
Твоїй душі – ніщо сталеві ґрати!
Наповнившись первинністю ідей,
вона ще буде двері відкривати
для вірних й доброзичливих людей.
23.05.2017
* Відгук на твір „Моя душа“ автора сайту „Клуб поезії“ Птаха в польоті: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734709 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734776
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.05.2017
[i][b]Мале руденьке кошеня
блукало між кущами,
а тут назустріч мишеня –
воно втекло від мами.
Ти хто, – спитав його рудий, –
Куди одне мандруєш?
До мене йди мерщій, сюди!
Знайшов я сир. Скуштуєш?
Отак до вечора удвох
і бавилась малеча,
бо й думка кинула обох
про люту ворожнечу.
[/b][/i]
23.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052304698
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734774
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.05.2017
[i](коломийський сонет)
[/i]
Закувала зозуленька у суботу зранку,
тільки встигла відхилити на вікні фіранку,
та не встигла одягнути свою пишну вроду,
як вернувся мій миленький з дальнього походу.
Лиш учора він поїхав в місто на весілля,
повернути обіцявся не раніш неділі,
а мені одній удома ночувать несила –
ось тому я агронома в гості й запросила.
Повечеряли смачненько, добре напилися,
ну а потім на канапі спати уляглися.
Хто ж чекав, що те весілля скінчиться війною,
і що милий на похмілля скучить за жоною…
А іще, що при народі відшмага на здачу –
тож сиджу я на городі і надривно плачу.
22.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052206017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017
Жиди Вкраїну бідну всю обсіли,
панують кляті, що й не продихнуть.
Деруть в три дорога, витягують всі жили,
і не бояться люд робочий сколихнуть.
Жиди у владі, у торгівлі, в управлінні
компаній, фабрик, всяких установ…
Пустили глибоко вони своє коріння
і наплодили різних настанов.
А все тому, що ті жиди затято
об’єднуються завше у кагал.
В них треба вчитись й нам перемагати,
та берегти палких емоцій шквал.
Організація – завжди велика сила,
гуртом, відомо, добре й батька бить.
Бо іудеї здавна навіть сина
готові в християнина рядить!
Одні віками Біблію писали,
вуздечку щоб накинуть на загал.
А інші також довго не дрімали –
творили "Маніфест" і "Капітал".
Поглянь, народе, глибше на проблему –
чому ми досі бідні, бо дурні?
Як говорив наш "вождь", а їхній Ленін,
бо віримо жидівській тій брехні!
22.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052203761
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734649
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2017
[i][b]Півонії розквітнули в горо́ді,
запахло ніжністю й коханням навкруги.
Ці квіти – гімн весні, любові, вроді,
їм неживого підійняти до снаги.
Чарівно рожевіють із-за тину,
червоні й білі також до ладу.
Їм бракне рівні в цю весняну днину,
лиш рози конкуренцію складуть.
Нарву букет, поставлю квіти в вазу,
думки полинуть ген до небокраю.
Ті пахощі в полон беруть відразу
й останній дзвоник в пам’яті лунає.
[/b][/i]
21.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052103077
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734495
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.05.2017
[b]
Світ збожеволів, хтивістю просяк.
Цнотливість продається, як і врода…
Той гідність приміряє вже про всяк,
а інший все збирає нагороди.
Душа знецінена, у серце влили яд,
втонули в болотах високі мрії.
Життя перетворилось в маскарад,
в тобі вбачають часто лиш повію...
Та не зневірюйся, у відчай не впадай,
не всі ще думають отак, тим більше діють.
Коли існуєш ти – коханню ще не край,
хай не покинуть тебе віра і надія.
Зумій ти гордість з честю пронести
життям своїм нікчемам тим на заздрість.
Любов свою, я знаю, стрінеш ти
і доля усміхнеться всім на радість!
[/b]
21.05.2017
[i]* Відгук на твір автора сайту „Клуб поезії“ Птаха в польоті „Світ збожеволів“: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734332 .
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052102407
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017
Як їхати на південь з Павлограда
і обминати славний Кривий Ріг,
на вас чекає все ж якась розрада –
кафе на перехресті трьох доріг.
Хоча це й жарт, та дрібка правди в ньому.
Ви зупиніться й станьте на поріг,
і враз себе відчуєте як вдома –
в кафе на перехресті трьох доріг.
Тут все добротно зроблено і чисто,
а над дверима свіжий оберіг –
вінок із польових квіток барвистих
в кафе на перехресті трьох доріг.
Господарі тут чемні і привітні,
а скатертини – ніби білий сніг.
Комфортно тут і молодим, і літнім,
в кафе на перехресті трьох доріг.
Вас пригостять усім, чим забажаєш,
і навіть подадуть смачний пиріг.
Тут тілом і душею спочиваєш,
в кафе на перехресті трьох доріг.
І де по світу вже не роз’їжджаєш,
та в серці назавжди його зберіг.
Заїдеш при нагоді, точно знаєш,
в кафе на перехресті трьох доріг!
21.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052101944
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734348
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.05.2017
Яке прекрасне почуття любов!
Воно не постаріє й не зів’яне.
Воно бентежить душу полум’яно
і серце пестить чи шматує в кров…
Любов не гасне і не іржавіє,
горить, палає, піниться вогнем.
Вона блаженство і сердечний щем,
остудить в спеку й в холоди зігріє!
Любіть, любіть, кохайте навзаєм,
безмежно, чисто, жадібно і ніжно,
як в квітні вишня казку білосніжну
для насолоди нам і радості дає.
20.05.2017
* За мотивами відгуку Елеонори Грабовецької на мій твір „Ненамальований портрет“ і їй же з вдячністю присвячується.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052006972
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2017
Якщо ти сварки все шукаєш,
щоб плюнути в обличчя,
у чорне біле одягаєш,
шукаєш протиріччя,
якщо тобі в ранкову пору
заліз вже біс й в „макітру“ –
то вилізь на високу гору
та й плюйся…
проти вітру.
19.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051903866
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734223
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.05.2017
Ой, тяжко-тяжко і душа болить,
коли людині підтинають крила.
Вона сердешна тане в кожну мить
й під вітром в неї падають вітрила…
Їй все здається, що прийшов кінець,
і квітка щастя більше не розквітне,
а на чоло сама собі вінець
вона терновий одягає непомітно.
Здається їй, що вмерло все навкруг,
її весна стрічає падолистом.
Бо кинув, як здавалось, вірний друг,
жалі і болі груди її тиснуть.
І проти неї майже цілий світ,
й самотність її серце огортає.
А час летить, пройшло немало літ,
пішло кохання, іншого немає…
Буває й так, та віра хай живе,
що свіжий вітер підійме вітрила.
Й нове кохання раптом припливе,
і згодом відростуть ще кращі крила!
19.05.2017
[i]* Коментар на твір „Без крил“ автора сайту „Клуб поезії“ Польова Ромашка, http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724098 [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2017
Доброго ранку вам, пані й панове,
доброго, люди, здоров’я!
Гарного настрою, сестри й братове,
з миром до вас і любов’ю!
Вдалої днини, мій славний народе,
щастя і світлої долі!
Радості, успіхів, зір хороводу,
мирного неба і поля!
Тихого вечора й ночі нетемної,
сни вам приємні хай сняться.
Пісні вам щирої й праці натхненної,
мрії хай ваші здійсняться!
Люди, живіте у мирі і злагоді,
та захищайте Вітчизну.
Бісів гоніте із тихої заводі,
щоб не справлять потім тризну.
Щедрого столу, віків вам без голоду,
хай пшениці колосяться.
Щоб ні жари, ні смертельного холоду,
й війни вві сні лиш присняться…
19.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051902229
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734095
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2017
Якби мені колись портрет добра́
намалювати раптом хтось замовив,
я б довго не вагався і обрав
ту зустріч нашу вечором зимовим.
Без роздумів я б запросив тебе
із юності – просту, сором’язливу.
А пам’ять серце дотепер шкребе,
коли емоцій пригадаю зливу…
І перший сніг, і новорічний бал,
і ледь помітні бісики у о́чах,
і стриманості цноту на загал,
і неслухняні кучері дівочі…
Води багато із тих пір спливло,
врізно́біч подалися юні мрії…
Засніжений бульвар французьким тлом
буремну душу і донині гріє!
Якщо б мені тепер портрет добра
намалювати раптом довелося –
у пам’яті своєї я б украв
оте, що у житті не відбулося…
18.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051806523
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2017
Любиш глядіти, як помирають діти?!.
Хто ти, кат, убивця чи упир?
Як на тебе тільки сонце світить?
Хто таких потвор пускає в мир?!
Кращих забавок собі ти не придумав,
ніж гроби на вулицях листать?
Кандидат достойний, можна в Думу
депутатом сміло обирать!..
Ти курив чи перепив, поете,
що й собор уже затанцював?..
Без падінь хоч не буває злетів,
та що низько так – я й не гадав…
І Христа ти не чіпав би всує,
щоб із цеглою затим не говорить.
Твій кинджал копійки не вартує,
душу ж бісу можеш подарить.
Виродків таких останнім часом
у Росії вдосталь розвелось.
У владики вийшли богомази,
та сліпим прозріти не вдалось.
Я надію маю, що у світі
переміни грянуть немалі
й глядачам, як помирають діти,
буде мало місця на Землі!
17.05.2017
В. Маяковский
НЕСКОЛЬКО СЛОВ ОБО МНЕ САМОМ
Я люблю смотреть, как умирают дети.
Вы прибоя смеха мглистый вал заметили
за тоски хоботом?
А я —
в читальне улиц —
так часто перелистывал гро;ба том.
Полночь
промокшими пальцами щупала
меня
и забитый забор,
и с каплями ливня на лысине купола
скакал сумасшедший собор.
Я вижу, Христос из иконы бежал,
хитона оветренный край
целовала, плача, слякоть.
Кричу кирпичу,
слов исступленных вонзаю кинжал
в неба распухшего мякоть:
«Солнце!
Отец мой!
Сжалься хоть ты и не мучай!
Это тобою пролитая кровь моя льется дорогою дольней.
Это душа моя
клочьями порванной тучи
в выжженном небе
на ржавом кресте колокольни!
Время!
Хоть ты, хромой богомаз,
лик намалюй мой
в божницу уродца века!
Я одинок, как последний глаз
у идущего к слепым человека!»
[1913]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051711440
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733946
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2017
Ой, ти Нелю, моя Нелю,
чом ти дивишся на стелю?
Ти поглянь на мене ніжно,
як з картини Рафаеля.
Ти скажи сестричко, Нелю,
чи цей рік садила хмелю?
Щоби бражку учинити
й наварить кріпкого елю.
Неля – жінка не ледаща,
медсестра вона найкраща.
Ставить ліпше всіх уколи,
любить жарти і приколи.
Неля має добру вдачу,
хоч з-за цього навіть плаче.
Мимо так пройти не може,
завжди чимось допоможе.
Також Неля має сина,
він для неї ще дитина,
тож онуків не гойдає,
а невістку виглядає.
Забарилась добра звістка,
та й сама вона невістка.
Ще зустріне наша Неля
у пустелі Даніеля.
А іще буває Неля
неприступна, ніби скеля.
Та частує рідко перцем,
бо хороше в неї серце.
Прокружляють невеселі
ці життєві каруселі.
Не сумуй, усе минеться
й знову доля усміхнеться.
З ювілеєм тебе, Нелю!
Щастя й радості в оселю!
Ще й здоров’я на стонадцять,
а в душі – завжди сімнадцять!
17.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051707827
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733945
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2017
Ти вкоротила собі крила
і викинула на смітник,
але ж душа не відлетіла
і світ навколишній не зник.
І серце стукотить дівоче,
немов пташина тріпотить.
Воно ж іще любити хоче.
Повір – прийде та світла мить!
Ще заживуть криваві рани
і твій єдиний ще прийде.
Розвіються густі тумани,
знов в серце музика ввійде!
16.05.2017
* Відгук на твір „Крила“ автора КП „Птаха в польоті“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733454
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051603916
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017
Я розумію відчай твій і гнів,
як хіть перед жіноцтвом хизуватись,
коли й полеглим у страшній війні
убивцями ти радиш називатись.
Тут все залежить, як, коли, кого
життя безцінного й навіщо позбавляє,
а ще причини і обставини того,
хто і навіщо інших убиває.
Скажімо, люди, можна осудить
солдат, які життя свого ціною
спасли Європу (вдумайтесь на мить),
з фашизмом ставши в Світову до бою?!
А скільки серед них було жінок,
які в руках тримали автомати…
Для захисту життя прийшов бо строк,
самі вбивали й не морились помирати.
А що робить з насильником і катом,
який дитину зґвалтував і вбив?!
Тут не потрібно навіть буть солдатом…
Своєї доньки вбивцю ти б любив?!
Ну, і нарешті візьмемо Донбас,
коли „брати“ приперлись в Україну.
Нам що тепер, дивитися на вас,
коли ви розриваєте країну?!
Складні питання, як саме буття.
Їх ставлять люди вже давно, віками.
Та тих осіб, хто позбавля життя,
в народі кличуть ще й захисниками!
17.05.2017
Игорь Северянин
ПИСЬМО
Отчаянье и боль мою пойми, –
Как передать мне это хладнокровно? –
Мужчины, переставши быть людьми,
Преступниками стали поголовно.
Ведь как бы человека ни убить,
При том в какие б роли ни рядиться,
Поставив лозунг: «быть или не быть», –
Убивший все равно всегда убийца.
Разбойник ли, насильник, патриот,
Идейный доброволец, подневольный
Простой солдат, – ах, всякий, кто идет
С оружием, чтоб сделать брату больно,
Чтоб посягнуть на жизнь его, – палач,
Убийца и преступник, вечный Каин!
Пускай всю землю оглашает плач
С экватора до полюсных окраин…
Какие ужасающие дни!
Какая смертоносная оправа!..
Отныне только женщины одни
Людьми назваться получают право…
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051702117
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733793
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2017