Гірким нікотином я давлюся ночами,
Я щасливим вчергове не рахував дні.
Поки рідні долоні, долоні кохані,
Завжди обіймали мої ...
Минули спокійно зима, весна, літо,
А очі, як вперше дивувались весні.
І нібито все обернулося цвітом,
А ти, як вино, завжди ...
Я шаленію, бо постійно тверезий,
Я перестав пити, бо немає потреби.
Я залишився тут, бо чекаю на тебе,
Спитаєш: "Як довго?" Завжди.
