Знову тривога на серці-
Вона вже частинка життя.
Безсилий погляд у люстерці-
Як моє важке серцебиття.
Хвилююсь за твої оченята,
Аби гірких сліз не мали.
Боюсь за твої рученята,
Щоб болю не зазнали.
Роками жила не для себе,
Прикривши маскою біль.
Родина раділа за тебе,
А він сипав на рану сіль.
Ваші друзі щасливі були,
Усі захоплювались вами.
Усім ж посміхалась ти-
Хоч не заживали рани.
Скільки приємних було
У вас днів та ночей!
Хоча й не мало плакало
Біля нього серце твоє...
Ти переживала за дитя,
Бо ти найкраща мама!
Але не мала співчуття,
Бо усе в собі тримала...
Тоді зійшло літнє сонце-
А із ним прокинулась ти!
Відчинила у серці віконце
І вирішила йти до мети...
Забажала любові й поваги,
Спокою собі і дитині щастя!
А не просто пусті розваги,
Де доброта була як гостя...
Молю у Бога щасливої долі,
Вам чарівним дівчаткам!
Міцного духу й сили волі,
Розпочати життя спочатку!
І нехай жовтіє осіннє листя,
І промайнула тепла пора.
Мине дорога ця терниста
Будеш щаслива ти й дитя!
30.09.2021.
