Ти вкрав мою рівновагу,
навмисне чи ненароком?
Неначе літню засмагу
зима признала пороком.
Ти вкрав моє розуміння,
як можна було без тебе?
Твоє блискуче проміння
моє осяяло небо.
Ти вкрав мої побажання,
усього, що не з тобою.
Залишив тільки дрижання,
під мерехтіння двобою.
