Ти пізнав мене знівечену, скалічену.
Сльози втирав, проводячи ніжно рукою.
Вирвав мене з такого глибокого відчаю,
І навіть не зрозумів, що ж ти тоді накоїв.
Пригорнув мене, приголубив та приручив,
Ніби дикого вовка та лютого звіра.
Я віддалась тобі без вагомих на те причин,
Бо відчула, що ти вартий моєї довіри.
