За моїм вікном вже відшуміло листопадом.
У осені закінчились права́,
Востаннє прогулялась голим садом
У очі їй вже дивиться зима.
Завиє вітер голосом холодним
З землі підніме тисячі листків,
Вони завзято у тональності мінорній
Піднесуть небу цей прощальний спів.
Обнявшись з листопадом по-під ручку,
Відійде осінь в невідому даль,
Залишивши для нас лиш сірі будні,
О, як же відпускати її жаль.
Дякую.
