Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослава Жар: Ніколи не буде? - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															
 КОМЕНТАРІ Мирослава Жар відповів на коментар yurr, 12.11.2024 - 06:03 
											Можливо, для утворення повноти інь-ян,для насолоди відчуття гармонії.
										Малиновый Рай, 17.06.2024 - 23:34 
											Цікаві думки які породжують нові думки і задають запитання-Якщо ВОНА в мені тоді хто Я? Чому без неї мене нема? Як знайти спільну мову? Думаю що Ваш вірш це тільки початок для думок. І дійсно нам дано володіти "твоїм" тілом, та не варто залізати в душу. Можливо я в чомусь помиляюсь,але ж не все можливо висловити правильно на разу. Подумаєм. Тому в обране. Мирослава Жар відповів на коментар Артур Сіренко, 29.04.2024 - 20:07 
											Надзвичайно вдячна вам за візит і відгук! Прийміть найкращі побажання!
										Ніла Волкова, 18.01.2019 - 21:03 
											Вітаю, Мирославо! Цікавий і зворушливий аквавірш! Люблю Ваш лаконізм... Вітаю з Йорданом! Будьте здорові! Мирослава Жар відповів на коментар Ніла Волкова, 13.02.2019 - 20:36 
											Дякую дуже! Найкращі побажання і для Вас! Мирослава Жар відповів на коментар Мартинюк Надвірнянський, 23.12.2018 - 11:04 
											Дякую!Гарного настрою!
										Світлана Моренець, 08.11.2017 - 22:34 
											Після цього вірша зрозуміла всю глибину вислову: "жити душа в душу". Мирослава Жар відповів на коментар Світлана Моренець, 09.11.2017 - 06:34 
											так, без єднання душ нe можe бути любові.дужe вдячна за цікавий відгук, Світлано! Мирослава Жар відповів на коментар Ніколь Авілчаду, 20.06.2017 - 10:23 
											кажуть жe:віддати душу. Цe й означає любити по-справжньому. Дякую за відгук! НАУМ, 31.05.2017 - 12:26 
											Диявольська жорстока заморочкаУ темряві тримає простаків. Шантаж для тих, хто не шукає Бога, А перевірити ніхто ще не зумів. Буття 2:7 " Далі Бог Єгова створив із земного пороху людину та вдихнув їй у ніздрі дихання життя — і стала людина живим створінням(душею). Отже, людина не отримала душу, а стала душею, живою особою. (Буття 1:20,21,24,25) Мирослава Жар відповів на коментар Олекса Удайко, 30.03.2017 - 20:01 
											Дякую, Олексо, що потрудилися почитати! Рада Вам! @NN@, 31.01.2017 - 13:55 
											У когось прочитала(але на авторів пам’ять коротка)-*Старий біс каже племіннику *Ось я тебе люблю і готовий поглинути тебе, щоб ти весь був у мені, а ВІН(Господь) життя із любові віддав. Що то за любов?*Гарно у вас, коротко і влучно. У Ліни Костенко є вірш *Не треба класти руку на плече...*  | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	||||||||||||||||||||||||||||||