|
Королівство Ні
Без мурів і стін,
лиш здалеку лунає грім,
він кожному дзвін,
в житті дає тривогу всім,
минати цей край,
ці землі темряви й ночей,
чи забути свій рай,
як зло вже звичне для очей.
В тумані лісів,
який живе в страшному сні,
ще з давніх часів,
існує королівство Ні,
володар там Гнів,
а королева там - Печаль,
як жах усіх див,
нікого їм в душі не жаль.
Як потрапив у це королівство,
то журба є уже твоїм другом,
чинивши тихо з радістю вбивство,
бо думи кожні - не твої слуги.
Всюди чуєш ти Ні,
то в королівстві вже давно,
похмурі всі дні,
аж зачинив своє вікно,
в неволі думок,
своє покинув, власне все,
до волі струмок,
в надіях не забув ти ще?
За струмком своєї весни,
від цих земель подалі іди,
туди, де щастям будуть пісні
і власного кохання сліди.
Віктор Цвіт 06.06.16
ID:
677876
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 13.07.2016 21:13:44
© дата внесення змiн: 14.07.2016 00:44:56
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
