|
Подумки
Світло в кімнаті, світло в душі,
день розпочато насамоті,
в серці промчались смутком дощі,
бо невзаємний шлях доброті.
Всюди самотньо, але не сам,
з кимось я подумки,
день для душі продовжиться сам,
в ній ще не сутінки,
мов не існує в почутті брам,
з кимось я подумки,
тільки мости із золота там,
вийти б із затінку.
Із затінку мрій сліпих і надій,
мов покладався я не на тих,
живши у світі, що є не мій,
де чекав вітер, що давно стих.
Дуже самотньо, але не сам,
з кимось я подумки,
вітер висотній звіється сам,
світлом із помилки,
мов не існує щастя без ран,
болю без дотику,
мов осліпляє радісний храм,
правду десь все-таки.
Спіцин Євгеній 16.04.16
ID:
663003
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 30.04.2016 00:36:48
© дата внесення змiн: 30.04.2016 00:36:48
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
