Я малюю квіти, сонце,
трави,
У блакиті сплетених
думок,
Я малюю день,
що чека вечір,
Вітер, сонце,
що линуть удвох.
Поруч завжди затінки
природні,
і зима тікає від весни.
І важливо виграють
у парі
Білі в небі гарні
голуби.
Їм без міри дощ
чи хуртовина,
Спека, буревії –
вони вдвох.
На вікні воркочуть
безупинно
Чи то сніг на дворі,
чи то дощ.
Призма часу спить
в сірих будинках,
Змінюються в всесвіті
слова,
Змінюються люди, діти,
море,
Змінюється в просторі
земля.
Техніка не копиться
роками,
Все біжить вперед
в поривах дня,
Інтернет- любов,
і віртуальність
модною стає в наші
віка.
