Мені зимно. Дуже зимно. Сердце стало, немов крига. Й це не дивно. Ні, не дивно. І душа моя носом шмига. Захворіла вона й засумувала. В ковдру вся запеленалась. Їй байдужі всілякі почуття. Немає прагнення до життя.
ID: 610404 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 30.09.2015 15:48:57 © дата внесення змiн: 30.09.2015 15:49:19 автор: Анна Вітерець
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie