Чому від мене заховалось небо?
Немає волі сплутаним думкам...
Моя душа не зна, чого їй треба...
Чи, може, зна... Та їй цього не дам!
Життя зависло між двома світами,
А правда в світі білому - одна...
Змішалася із мріями і снами,
Як не крути, болюча і сумна...
Ми часто перед вибором безсилі,
Бо вибір завжди навпіл ділить світ...
І тліємо у марному зусиллі
З душі зіпхнути цей болючий гніт.
Тільки тоді, як цей тягар тримати
Нема вже змоги на своїх плечах,
Усе ж прийдеться рішення приймати -
Та й то завжди з оглядкою на страх!
так, кожен з нас стикався із тягарем свободи вибору, бо це передбачає відповідальність, а її підсвідомо завжди хочеться уникнути... гарний твір, незважаючи на мінор
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І чомусь,саме відповідальні люди найбільше бояться тієї відповідальності... Спасибі Вам, Ірино!
