Кличу я тебе, о мріє!
Крізь піски пустелі я іду.
В спину дико вітер віє,
Хотів би залишитись у ряду.
І не хотів би залишатись
У межах чорно-білих смуг,
В житті все більше розкриватись
Ніколи не спиняти рух!
Хотів би прикривати рани,
І піднімаючись, іти.
Відкрити кровотоку крани
І встати, і усе змогти!
