Якби могла згадати я ту першу мить,
Чи літом, чи зимою було, я не знаю
Туманний або ясний день, не пригадаю,
Бо погляд твій любов старався запалить.
Він непомічений пішов, не попрощавшись
Я не побачила нічого, і наперед я не вгадала
Така осліплена була, що цвіту не помітила
що не пішов з думок, раз розпустившись.
Якби могла я пережити знов його, день днів,
Він просто був тоді прийшов й пішов
як сніг минулий без сліду розтанув.
Це мало означало, проте так багато,
Якби ж змогла я зараз воскресити
Найперший дотик і його лишити.
