Де хмари над північчю,рванкою білою
Де птаха в польоті покрила крилом,
Де сонце,де сміх,і де радісні діти.
Це все я бачу за спітнілим вікном.
Там в кам’яном образі
Діва- спасіння
Де з левом Геракл рве міць за життя.
Це бачуть кияни
Вдихая натхненння.
В звичайних (як просто!) надіях буття.
