В зеленому буйстві розмаю,
Де гралося з вітром гілля.
По той бік весняного гаю,
Проходила доля моя.
Пройшла собі і не вклонилась,
Кудись задивилася в даль.
На стежку мою простелилась
Між квітами сива печаль.
І так вже воно повелося,
Чи сонце, чи дощ за вікном.
Печаль тую вітер розносить,
І пахне вона полином.
Цілюще чар-зілля збираю,
Під ноги собі постелю.
Я іншої долі не знаю,
Тому, ту що маю - люблю...
