Сумно жити бо не мирне небо,і на долю випала війна, розраховуємо в більшості на себе, виросла між багатьма стіна... Кожен виживає як вдається, гинуть і старі і молоді, віримо що спокій повернеться, пізнаються друзі у біді... На передовій одні воюють, за кордоном нині тисячі, не всі зрозуміють і почують, тож надіємось на себе вдень й вночі...
