Я пам'ятаю день осінній
коли дізналась швидко я
Що у мені росте надія
Що у мені росте дитя
Та не пройшло багато часу,
як враз дізналась я
Що шансів вижити дитині
Не полишила доля зла
Наступний день я прокричала
Проплакала і проревла
За що ти в мене забираєш
Найкраще,що дало мені життя?
Пройшло лише 4 роки
А серце досі ще й болить
Бо не побачу перші кроки
І мушу я без тебе жить!
я вірю, що тобі там добре
і рани в тілі не болять
а дітки, що з тобою поряд
засумувати не дадуть
про тебе завжди пам"ятаю
і щосекунди я люблю
я кожен жень дивлюся вгору
можливо пташкою ти надішлеш привіт!
|
|
