Наталі Косенко - Пурик: Безмежно вдячна, Ніно, за високу оцінку та шикарний коментар. у нас така краса побула два дні і розтанула. Дивовижної Вам зимоньки.
Ніна Незламна: Зворушливо... Душевно з болем..
Люд вибухає цілунками Юди,
кожен листочок б’є осені в груди…
Як увірветься ота волосина —
Отче, хто стріне тоді Твого Сина?
Дружня рука:
розбіглася, сильно змахнула руками,
ну ось, ось вже крила, лечу над містами,
лечу над тобою, і не оминаю,
я поруч з тобою, хоч я і літаю ...
...
я колись теж писав такі вірші ...
тільки треба ... дуже треба ... того чи ту,
через кого ці крила виростають ...
бо інакше немає де приземлитися ...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Щиро дякую, Валечко, за такий чудовий коментар! Гарного Вам настрою і творчого натхнення!
Основне почути ті слова! 
Зворушлива поезія! 
Слова торкаються душі... 
Зворушливо... 
