Дантес: Про жінок нічого поганого я не хотів сказати, просто текст технічний, нащо воно жінці?
Вам більше личить таке:
Być może, być może, że wszystko gdzieś lepsze:
I ptaki, i gwiazdy, i śpiew, i powietrze,
Że były gdzieś nawet szczęśliwsze narody
I drzewa wdzięczniejsze od wierzby u wody.
Być może, gdzie indziej... lecz sercu jest droższa
Piosenka nad Wisłą i piasek Mazowsza.
Дантес: Колись щоб викликати дощ, треба було принести в жертву цнотливу дівчину. Зараз досить помити машину.
А якщо серйозно, то чим тільки не завинили
Дантес: Як приємно, Анно, читати такий відгук, тим паче - від жінки
Дякую!
Може, треба пояснити, чому текст російською: стаття написана для журналу \"Порты Украины\". А перекладати вже ліньки, бо з досвіду знаю, що читати стільки букв підряд бажаючих небагато
Дантес: Ваша женская проницательность, Тини, вкупе с утонченностью Фрейда Зигмунда, позволили вышершить фамочку Своего, а наша солдафонская грубость, умноженная на непосредственность Архимеда (не помню имени-отчества), определяют отношение к шедевру в виде конструкции "3,14сдоболи". Простите наш древнегреческий
Дантес: Більше, ніж сподобалось! Я в захваті. Пробував вибрати, що посмакувало найбільше, але \"вибрався\" весь твір
До речі, став я пригадувати свої Чорні річки. А вони були, були... Виріс я на річці ЧОрнава (Чорнява в перекладі з місцевої). А ще на Чорній річці в Севастополі (є така) довелось попрацювати на підйомі затонулих кораблів ЧФ. Але там мої руки чисті: підводний човен брав, тральщики (2 шт.) брав, БМРТ брав, Пушкіна - не брав
Дантес: Поэтов нынче достает,
Но, в качестве прогресса,
Придумал Хайрем* пулемет,
Чтоб разгрузить Дантеса.
И только если парень - АС,
То, проявив заботу,
Жорж может выполнить заказ
Ручной работы.
Тини, Ваша пародия - это лучшее, что я читал с 37-го года (1837-го)
Мне так стыдно, что я прозевал ее публикацию, что готов сам пойти на Черную речку и привести приговор пушкинистов в исполнение
Дантес: Природа (не без божественного втручання, звичайно) створила людину на власну голову І тепер їй доводиться пробиватись крізь асфальт і бетон. Але це тільки справа часу. На прикладі закинутих поселень Індокитаю ми уявляємо, що буде з нашими містами років навіть через сто, ящо вилучити з них людину з її технікою і гербіцидами.
Вірш захоплює, тут можна тільки приєднатись до Улькус
Дантес: Чудова ідея, Грею!
Фантазія понесла мене ще далі: якби спочатку згодувати тій гадюці парочку жаб, то не тільки Дантес, а і всі французи були би в захваті від такої страви
Дантес: Гадючатинки закортіло, Тіні? Але хіба буває зміїний шашлик без склянки (саме склянки) доброго червоного вина? А після склянки вина хіба бувають несимпатичні Паші?
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
І тепер їй доводиться пробиватись крізь асфальт і бетон. Але це тільки справа часу. На прикладі закинутих поселень Індокитаю ми уявляємо, що буде з нашими містами років навіть через сто, ящо вилучити з них людину з її технікою і гербіцидами.
