Дантес: І \"понесе з України у синєє море кров ворожу\"!
І знов розквітне Україна, і стане ще кращою.
Дякую, Валентино! Вибачте, що пізно відповідаю - рідко заходжу у клуб. Коли розмовляють гармати, музи сидять під лавкою)
Дантес: Нічого, Акварелько - ми пройдемо через той дим і полум\"я, щоб дати відповідь на питання: хто ми є.
Ми - нація, слава якої \"стане поміж народами\", як у нашому гімні співається. У України важка місія, але тим вища честь.
Дантес: Героям слава!
Дякую, Тіні!
Згадав на днях пророчі слова:
\"Самая большая ошибка — это пренебречь украинцами. Посчитать украинцев слабыми. Обидеть украинцев. Никогда не обижайте украинцев. Украинцы никогда не бывают так слабы, как вам кажется. Не дай Всемогущий Аллах изгнать украинцев или отобрать что-то у украинцев. Украинцы всегда возвращаются. Украинцы вернутся и вернут своё. Но когда украинцы возвращаются, они не умеют рассчитать силу и применить её пропорционально. Они уничтожают всё на своём пути. Не обижайте украинцев. Иначе, когда украинцы вернутся на землю, где похоронены их предки, то живущие на этой земле будут завидовать мёртвым\"
Джохар Дудаев, из книги \"Атака Ичкерийского Волка\". Очерки политической истории Украины\".
Дантес: Уявімо, що я рецензую в паралельному Клубі твір анонімного автора
Відносно скриншота: мені здається, що там не Грей у двох паралельних світах, а два паралельні Греї в одному світі, тобто таке собі роздвоєння особистості
Якщо трохи серйозніше, то запропонована система подачі нових творів анонімно викликає великі сумніви: значить, треба або читати все підряд, або орієнтуватись на назви творів. Ви знаєте, що і-нет переповнений \"новинами\" типу : \"Терміново! 5 хвилин назад...\", \"Ви не повірите!\", \"Почалось!\" і т.п. І людина гарячково починає клацати, що там почалось, і що там неймовірного. А там різна хрень Боюсь, що так само буде і з творами: читатимуть в першу чергу хрень з \"неймовірними\" заголовками, а на решту часу не вистачить.
А ще серйозніше: З 1 Квітня Вас, Грею! (в паралельному світі, звичайно)
Дантес: За Юру не ручаюсь, а сам я останнім часом цитую Миколу Івановича частенько. Навіть ось вирішив увіковічнити його мудрість на кам\"яних скрижалях Клубу Поезії В назіданіє потомкам
Дякую, Грею
Дантес: Старе прислів"я каже: як сам себе не похвалиш, то хоч напросись на комплімент
Сома, звичайно, шкода, але дуэль була чесною, тобто шанси були одинакові: або Валя його вб"є, або... або Валя його не вб"є. Коротше, загинув сом смертю хоробрих, "не пощадив живота" ні свого, ні нашого Тобто ліг кістьми, яких у нього, на щастя, небагато
Дякую, Тіні
Дантес: Так заради тієї фрази все і затівалось І російська мова твору - теж через ті ключові слова - \"старики - дураки\"
Без морських термінів обійтись не вдасться, зате можу прикласти фото, хоч не з першою, так з другою, правобережною баржею.
Дантес: Що я Вам за того Джека скажу, Тіні: в судноремонті джеками називають великі гідравлічні домкрати. Ну посудіть самі: хіба порядного письменника домкратом назвуть?
І вообщє я дуже радий, що Ви мене оцінили, а Грей, відповідно, недооцінив, бо вас, жінок, тепер або три, або я нічого не петраю в арифметиці
Ось Вам за це
Дантес: Вслед за Екатериной так и хотел воскликнуть: \"Так шо ж, так давайте ж уже ж!\". Потом понял, что \"Игры разума\" уже в игре, но то ли они не дошли до власть имущих, то ли последним просто лень в них вникать. Обнадеживает то, что лень, наряду с конструктивной критикой и рекламой, также является двигателем прогресса (это же ленивые придумали мясорубку, эскалатор и ночной горшок). Подождем, пока наши верха так устанут от лени, что прилягут отдохнуть, вот тогда мы и рванем, хоть в Европу, хоть в НАТО, хоть Верховну Раду
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Боюсь, що так само буде і з творами: читатимуть в першу чергу хрень з \"неймовірними\" заголовками, а на решту часу не вистачить.
В назіданіє потомкам 
Тобто ліг кістьми, яких у нього, на щастя, небагато 
