Лепесток: я ніколи не намагалася сідати на дієту, мені в цьому пощастило, завжди мала певну фігуру на свій вік, доречі з віком потреба в плюшках дуже зрасла, так і тягне на солоденьке, смачненьке тому ваші плюшки дуже сподобалися
Лепесток: І знов політика, я люблю Україну і не тільки словами, я не люблю коли гризуться два ліпших друга, два брата. Як ще можна назвати простий народ Росії. Я ненавиджу смерть пацанів з обох сторін і я не хочу щоб хтось з цих пацанів втратив страх перед смерттю, перед жорстокісттю, перед ненавісттю. І крапку має поставити тільки любов....Слава Україні!
Лепесток: Адже(Можливо) вогник щастя вже не так горить.
Адже(Шкода,але або на жаль) повірить комусь ой як вже не просто
Я б обрала щось з цих слів, вибачте
Лепесток: скажіть, ви воювали? Не можливо так \"прочуть\", сприйняти ту біду , вона в вас болить і віддається цим болем, розчаруванням, недовірою. Десь від самого серця...
Лепесток: Відріжемо пів-України,
Ті землі, як п\'ята нога:
На звільненій нами частині
Ще ворог свій слід зберіга!
завтра на Харківщині з\"явиться п\'ята нога і її відріжемо? Скрізь люди у нас є гарні і не дуже, та Батьківщина одна єдина, сором недолугим керівникам і нам, хто їх обрав, хто дозволяє глумитися над собою і нашими землями...
Лепесток: гарно, мабуть для кожного роки в школі, основний спомин. Там ми молоді і \"життєдайні\", бо ще кожен вміє радіти життю, любити, як гарненька квіточка готові до життя...