синусоїди світять в обличчя
вії-пензлик туман-акварель
я тепер під відмінком окличним
бо вже змолотого є коктейль
ледь утік відпустив ніби зрікся
каліфорнії хижий готель
перевтілився я його піксель
і вже змолотого є коктейль
йду із пазухи гак визирає
діамантовий патрать фотель
охоронці-замки авто-зграя
в мене змолотого є коктейль
я насправді на ділі на слово
серед сірих запеклих пустель
розіллю і змелю знову й знову
мій же змолотий мною коктейль
раптом хрусь пред’явіть своє алібі
запах цвілі несходжених стель
ізсередини пнеться хтось далебі
чую меле й для мене коктейль
***
