Щєпкін Сергій: величезне дякую!: із усього, що для мене, знайшов власний телеграм канал Сніг-на-голову - це щось із того, що не можна пояснити. )) я просто радий)
Щєпкін Сергій: та да, тут ще один пан писав свої думки, а я йому відповідав) а потім він своє, мабуть, видалив і моя відповідь йому видалилась теж.
Ви праві - мабуть це мене перед Великоднем у словеса понесло) тому й прощаюся, що скоро знову заціпить) бо не християнин я в тому розумінні, як у нас звикли люди - з Богом знайомий особисто і живу разом з Ним щоденно і щосекундно, тому очищатись в розумінні наших сучасних християн не маю потреби: хто з Ним живе - той чистий пріорі, інакше не можна. Інша справа, що так можуть не вважати всі інші, бо з Ним не живуть. Це пізнається тільки власним досвідом, тільки власним.
Щєпкін Сергій: ))) Одеса і Азовське море... розвалити імперію зла... яку саме?)) в Ізраїлі найкращі землі на планеті?? ... це Ви пишете новий фантастичний роман? чи когось наслухались?))
якщо роман, то додайте туди ще Миколаїв, Херсон і Очаків, бо без них до Одеси з Азову ніяк))
Щєпкін Сергій: дякую, пані, що турбуєтеся про мене, але якщо взяти ТІЛЬКИ мою особистість і забути про всіх інших - то в тієї особистості все не так уже й погано, а може навіть дуже добре, повірте мені будь ласка.
просто натура в мене така, з деякого погляду дурнувата - дуже важко можу терпіти, а іноді геть не можу терпіти ... як це сказати літературними словами... невідповідного сприйняття реальності як окремо взятими особами так і їх \"дружніми\" колективами, чи що... ну десь так, якщо геть літературно.
в усьому іншому - дякую, в мене особисто таке життя, що бажаю такого всім гарним людям, і Вам теж), і коли я пишу щось подібне - як до Вашого вірша - то в мене руки не дрижать, дихання рівне, і я не лютую - просто не можу зрозуміти, чому світ навколо, який складається із людей таких як і я, зовсім не такий, яким міг би бути.
Щєпкін Сергій: в одній книзі прочитав, як в Освенцімі перед дверима газової камери євреї проклинали свого Бога. Можна тільки уявити, що вони йому кричали, коли чергова партія єврейських в'язнів зникала за тими дверима.
я не знаю,чим завинили тоді євреї (хоча є один аргумент, проти котрого не попреш: євреї - найкращі вчені, але також і найкращі обманщики в різних ґешефтах, від яких багато хто матеріально постраждав, і в Бога могло виникнути питання: чому це найкращі вчені не можуть "взяти до рук" таких відвертих обманщиків?), але я знаю про нас, про українців:
напочатку цієї великої війни (і тоді на цю тему було дуже багато свідчень від самих військових), коли ми святою правдою кинулись захищати істину - снаряди самі влучали у найвразливіші місця танків, кулі самі влучали в голови ворогів, а ті вороги самі йшли у найзручніші для нас місця, щоб їх нищити. Було таке враження - казали тоді воїни - що нам допомагає Бог.
але потім, коли свята правда перетворилася на кончєну брехню, коли керівництво країни із "воїнів світла" перетворилося на воїнів-брехунів, коли начальство почало безбожно красти на крові підлеглих і за це йому нічого не було, коли прості українці мовчки - підкреслюю - мовчки перетворилися на "мобілізаційний людський ресурс" - от тоді Бог від нас і відвернувся. Йому не потрібні брехуни і ті, хто з брехунами згоден, навіть якщо сам не брехун.
і тепер - шановна нація брехунів і їх мовчазних поплічників - нєхер кликати до Бога: поверніться кожен до свого трюмо своїм брехливо-мовчазним лицем і запитайте: чому Бог мене не любить?
і коли ви будете самі в темній кімнаті, і у вікнах буде ніч, і від країни залишиться кілька областей (їх залишать щоб не зникло само слово "Україна"), - от тоді ви нарешті отримаєте і відповідь, на яку заслужили.
мені неймовірно жаль загиблих у Кривому Розі і в Сумах, але в їх смерті винні ми самі. А хто цього не розуміє - той винен ще більше.
є ще час і можливість отямитися, але дивлячись на наше бидло в тилу - я в це не вірю.
Щєпкін Сергій: доброго ранку) ну чому мені видаляти? це може зробити і той, хто її розпочав - тобто Ви) якщо видалите перше, основне своє повідомлення, то всі інші дописи повинні видалитися автоматично
Щєпкін Сергій: 1. терапія одна, але в неї багато облич. В будь-якому випадку вибирати Вам - але це буде відбуватися несвідомо, чи напівсвідомо, коротше кажучи - регулювати вручну Ви це навряд чи зможете, принаймні на початку.
2. я не прошу - це Ви будете просити віддячити, бо перед Вами постане така проблема, яка для "повного щастя" має бути Вами потім вирішена.
п.с. ні - листи лише відкрито, в режимі творів, інакше лікування не відбудеться - воно стане брехнею.
п.с.с. добраніч всім, буду вже йти бо дівчата гукають
Щєпкін Сергій: )) ще одна, ласкаво просимо)) прямо як бальзам на душу) дозволяю поплакатися, а я вас пожалію
п.с. пишіть українською - російське видаляю, бо воно мені, сукняне, гидке - люблю котон, вона ж бавовна. а сукно - це вовна з вівців та кіз - вона смердить. ну а про оцінки - Ви ж їх хочете? - зара добавлю
та ні - не видалю, а зовсім навпаки - тепер Ви в моєму білому списку і можете коментувати все що Вам захочеться, і видаляти я нічогісінько не буду, і тоді всі, можливо і Ви теж, а не тільки я, побачите Ваше збочене світосприйняття. і вже от тоді, теж можливо, Ви від того збоченства вилікуєтеся, і будете благати мене повідомити Вам номер моєї картки, щоб віддячити мені Вернадськими вже від справжнього чистого серця.
у моєї мізантропії є й другий бік медалі, по-іншому справжнього не буває. натхнення Вам!)
п.с. та нє, Ваші листи я викидаю непрочитаними - пишіть їх відкрито, у режимі творів, це частина терапії, не соромтеся)
Щєпкін Сергій: Оце недавно я чув, як один розповідав: \"Помер мій сусід алкаш! він мимо мого двору кожного дня чотири рази на день по сто п\'ятдесят самогону до баби Маньки ходив - о сьомій ранку, об одинадцятій, в три дня, і в сім вечора. Завжди такий щасливий! усміхнений! І так всі роки, що я в тому домі живу! мимо мене проходить, щось насвистує, а я на лавці сиджу - і так погано мені! так погано, що це капець! А оце помер вчора! Допився!\"
А я йому кажу: \"Так він же щасливим і усміхненим все своє життя прожив, - а ти?\"
Той так дивно подивився на мене, лице - суцільне здивування, а що відповісти - і не знає...
Щєпкін Сергій: мені так випало в молодості, що я перестав боятися вмерти, і так живу все подальше життя. і з тих молодих літ я не "вірю" чи "не вірю" - я "знаю" чи "не знаю". і зараз я точно знаю, що на наступних виборах президента у нас є один шанс із багатьох, коли ми маємо вибрати того, хто не просре все так, як просрав Зе. от тільки легко при цьому не повинно бути нікому. хто готовий? якщо готові - тоді обирайте там де важко, а не там де легко, що дорівнює боятися смерті.
)) це я не до Вас, а до вас)) дуже дякую за відвертість.
Щєпкін Сергій: так, еволюція штука важкопередбачувана, але вбиває той факт, що до сих пір виживали найпристосованіші до того що є. може ж настане колись диктатура адекватних: убив без причини, не захищаючись - смерть; украв - відрубали руку; збрехав і від цього хтось постраждав - відрізали язика. і вироки виконують постраждалі або їх родичі. потім пройде зовсім небагато часу, і про вбивць, крадіїв і брехунів будуть згадувати, як зараз згадують про людоїдів.
Щєпкін Сергій: о-о, величезне дякую! і дуже приємно що Ви іноді повертаєтеся сюди!) але якби повернулися зі своїми віршами - було б набагато приємніше.
так, "тіла" там в множині, а ставити "дух" у множину якось мені ... не влазить) тому так і получилось, що одне слово в множині а друге в однині, але ж ніби норм із розумінням? тим паче що вважаю, що той дух, який там мається на увазі - він один на світі, просто в нього багато облич. а дУхи - це щось із казок, чи якихось сект.
а за "нАклеп" дякую! спочатку там був "обман", але потім прийшло ніби красивіше слово "наклеп", а зважаючи на мій суржиковий бекграунд треба було перевірити в словнику) що ж - прийдеться повернутися до "обману", бо "а чи - а чи" теж ніби трохи ... не той)
ну а про графоманію ... її представників можна легко вичислити, не вдаючись у подробиці, всього по одній прикметі - вони сильно хочуть хоч чиєїсь похвали, називаючи це "зворотнім зв'язком з читачем", і дуже не люблять хоч якихось зауважень, відповідаючи що їм "і так все подобається" а поезія їм "для відпочинку і насолоди а не для чогось іще". стояти вголос проти цього - не дуже розумна справа, хай собі роблять що хочуть тільки без мене, оскільки (це мабуть десь зі східної філософії) тільки той потребує підтримки, хто не впевнений у собі. от я й відгородився від усіх - коменти мені можуть писати тільки автори з білого списку, а оцінок мені взагалі ніяких не потрібно. до чого і Вас закликаю - повертайтеся і публікуйте тут свої надзвичайні вірші, не реагуючи ні на кого, тим самим роблячи це місце світлішим.
ну і про ще одне не можу змовчати - я там 02.12.24 переглядав вірші Ідана Меролла, і таке щось на мене найшло, що ... подивіться будь ласка на мої вірші від 02.12.24 - Ви їх впізнаєте по Ваших же рядках - без Вашого дозволу... те саме в мене ставалося коли читав вірші Ліни Костенко - "я хочу знати", "красива осінь", "мабуть", "чатує вітер", "мене ізмалку", "на вулиці (сміх)", "Ван Гог". чи не думаєте Ви, що в цьому є щось негативне?
спасибі що завітали)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
