Прочитаний :  413
|
Творчість |
Біографія |
Критика
МІЙ ВИНОГРАДНИК
Блукаю виноградника довкіл
Твого принадного, де грає сік.
Не взяти приступом його повік,
Віки віків – на варті частокіл
Усіх чеснот. А я, немов дебіл,
Матолок, вар'ят, просто чоловік,
Блуджу навколо, хтось неначе врік,
Немовби не для мене – тіло тіл.
Нема для мене жодних огорож,
Яких би не здолав мій вірний друг;
Переступив я виноградний пруг –
Аж грона всі пройняла млосна дрож.
Отож, моя любасочко, радій,
Твій виноградник вже віднині – мій.
|
|
