Прочитаний :  204
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Я так жадав ту землю цілувати..."
Я так жадав ту землю цілувати,
Яка снагою дощових струмків,
Немовби купіль теплих шапликів,
Колись голубила дитячі п'яти!
Вона стелилася до ніг, як шати
Прямих левад, вигинистих лужків;
Вела крізь хащі диких терників,
Шептала казку, наче рідна мати.
Зирнувши знагла просто з літака
Біля Борисполя, в гниле болото,
Я вмить пройнявся болем земляка.
Застиг на смерть. О неземна скорбото,
Зоглянься й жалощі мої візьми!
Не цілував я діл - кропив його слізьми.
Бориспіль, 5 серпня 1990 р.
|
|
