Прочитаний :  175
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Немов навала синявих китів..."
Немов навала синявих китів,
Пливуть юконські олив'яні хмари,
І дмуть вітри, Ґрендландії удари,
Неначе світ кончини захотів.
Немає сяйва, сонця й поготів.
О щедре літо, де твої нектари?!
Пора похмура, сопвнена загари,
Веде потопи, ворога мостів.
Коли замовкне порив бореальний
І вщухне дощ, і вийде молодик, -
Заквітне полюс півночі астральний.
Палає зранку золото осик,
Яскріють клени, - та багрець дубовий
Найбільш наллє до осени любови.
1964
|
|
